Робота Крупко Катерини БМ-11

Постмодернізм як напрям сучасної філософії

Кінець 20 століття ознаменувався таким напрямком у всіх галузях творчої діяльності, як
постмодернізм. Його формування пов 'язане з ідеями С. Кіркегора, Ф. Ніцше, Ф. Кафки і З.
Фрейда. Спочатку ця течія виникла в образотворчому мистецтві в США і Франції. Поняття
"постмодернізм" не має однозначного визначення, а використовується як характеристика
сучасного періоду в розвитку культури. Це пов 'язано з тим, що сьогодні ця течія
поширилася і на політику, і на науку, і на релігію. І, звичайно ж, існує філософія
постмодернізму.
Чим відрізняється постсучасність від модерну? По-перше, модерн, як течія в мистецтві,
ніколи не критикував античність і не поривав з її традиціями. А ось постмодернізм у
філософії - це революційно новий підхід і агресивне ставлення до традицій і класики.
Філософи вирішили відмовитися від використання наукової істини в останній інстанції,
замінивши її інтерпретативним розумом. Постмодернізм заперечує її здатність давати
об'єктивне, достовірне знання, відкривати закономірності та причинні зв'язки, виявляти
тенденції. її критикують за те, що наука абсолютизує раціональні методи пізнання, а ігнорує
інтуїцію, уяву та інші нетрадиційні способи, що вона прагне пізнавати загальне і суттєве,
недооцінюючи одиничне та випадкове. Сприймаючи в силу цих причин науку як спрощене
та неадекватне знання про світ, деякі постмодерністи проголушують релігію вище науки.
Таким чином, постмодернізм у філософії, як напрямок, характеризується наступною
основоположною рисою - відсутністю непохитних істин і єдино вірних критеріїв
тлумачення.
Специфічні особливості постмодерністського дискурсу
1. Відмова від наступних категорій: істина, причинно-наслідковий зв 'язок, сутність, а
також категориально-понятійна ієрархія.
2. Поява понять "іронія" і "іманентна", які протиставлялися традиційній для модерну
термінології.
3. Невизначеність стає центральним поняттям у працях філософів сучасності. У цьому
полягає ще одна особливість такого напрямку, як постмодернізм у філософії, адже до
цього всі прагнули визначеності завжди і в усьому.
4. Прагнення до деструкції попередніх структур інтелектуальної практики та створення
нового концептуально-понятійного апарату на основі творчого синтезу.
Постмодернізм - це "скандальний", з точки зору класичних інтелектуальних навичок, тип
філософствування "без суб'єкта": суб'єкт розпався як центр системи уявлень (репрезентацій).
Замість звичних категорій "суб'єктивність", "інтенціо-нальність", "рефлексивність"
з'являються безособові "потоки Бажання", імперсональні "швидкості", неоконцептуалізовані
"інтенсивності".
У постмодерновому суспільстві досить типовою та розповсюдженою є фігура "яппі", що
позначає молодого професіонала, що мешкає у місті. Це представник середніх верств
населення, що насолоджується всіма благами цивілізації, без "інтелігентських комплексів",.
Ще більш поширена фігура "зомбі" - запрограмована істота без особистих якостей, не здатна
до самостійного мислення. Така людина живе одним днем, головний стимул для неї -
професійний та фінансовий успіх будь-якою ціною та якомога швидше.
Філософія цього часу добре відображена в роботах Р. Барта, Ж. Бодріяра, Ж. Дерріда, Ж.
Делеза, Ж. Лакана, Р. Рорті і М. Фуко. У своїх працях Деррід, зокрема, піднімає питання про
недостатність ресурсів людського мозку в тих формах, в яких вони використовувалися
представниками класичної філософії. Головним недоліком традиційної філософії він вважає
її догматичність. Наприклад, він звертається до психоаналізу Фрейда, приділяючи увагу її
центральному поняттю - несвідомому. На відміну від Фрейда, Деррід вважає, що це явище
перебуває одночасно і скрізь, і ніде. Його не цікавить визначеність, адже підхід до чого б то
не було може бути тільки суб 'єктивним. А Ж. Бордріяр у своїх роботах йде ще далі. Цей
вчений створює власну систему розвитку історії, яка пов 'язана з еволюцією писемності.
Цікавою також є його теорія про витіснення смерті. Концепцію постмодернізму можна
сприймати як позитивно, так і негативно, але безперечним залишається той факт, що вона
привнесла в розвиток думки багато цікавого.