Павло тичина

Народився поет 27 січня 1891 р. в сім’ї дяка у селі Піски на

Чернігівщині. У родині було 13 дітей, малята
хворіли, і не те що на ліки – навіть на кращі
харчі батько не міг спромогтися, через що
малими дітьми пішли з цього світу три Павлові
братики й сестричка.
Григорій Тичина любив дітей, однак
зловживав спиртним і під гарячу руку міг
жорстоко побити. Світлом Павлового дитинства
була його мама – добра, мила Марія Василівна,
яку так любив Павлусь. Вона знала багато казок
і пісень, мала гарний голос.
Початкову освіту Павло здобув у
Новобасанівській сільській школі. В 1907 році закінчив училище. Після
цього в нього був єдиний, по суті, шлях продовжити освіту —
в семінарії. Тож у 1907—1913 роках Тичина навчався в Чернігівській
духовній семінарії. В 1913—1917 роках навчався на економічному
факультеті Київського комерційного інституту. Одночасно працював
редактором відділу оголошень газети «Рада» і технічним секретарем
редакції журналу «Світло»
Дослідники вважають, що від 1906 року Павло Тичина пише вірші —
частково під впливом Олександра Олеся та Миколи Вороного.
В 1912 році в першому номері журналу «Літературно-науковий
вістник» уперше надруковано твір Тичини. Це був вірш «Ви знаєте, як
липа шелестить». Почавши поетичну творчість за чернігівського періоду,
Тичина в атмосфері Києва першого року державного відродження
України закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети» (1919), у
якій він дав своєрідну українську версію символізму базовану на
поетиці Грицька Чупринки з впливом німецького експресіонізму  та
інфантилізму, створив власний поетичний стиль, який отримав власну
назву — «кларнетизм». Кларнетизм — це світоглядна естетична
концепція Тичини, унікально виражена за допомогою поетичних засобів
(асонанс, алітерація, епітети, метафори). 
В умовах тотального сталінського терору 1930-х, розстрілу одних і
самогубства інших письменників, Тичина в низці «партійно
витриманих» книжок поезій капітулює перед насильством. Такими
моторошно майстерними стали збірки «Чернігів» (1931) й «Партія веде»,
надрукована в газеті «Правда» та однойменна збірка (1934).
Помер Павло Тичина 16 вересня 1967 р. Похований на Байковому
кладовищі в Києві. Колись Максим Рильський казав, що Україна знає
двох найбільших новаторів – Шевченка й Тичину