В Україні діє романо-германська правова система, що полягається у

визнанні нормативно-правового акта основним джерелом права. Але

також діє практика застосування судових прецедентів.

В ч. 2 ст. 1 КПК України зазначається, що кримінальне процесуальне

законодавство України складається з відповідних положень Конституції
України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини та основних свобод,

Україна визнала положення цього міжнародного договору частиною
національного законодавства і, разом з цим, взяла на себе зобов’язання
виконувати рішення Європейського суду з прав людини у кожній справі,
стороною якої вона є.

Рішення ЄСПЛ у механізмі кримінально-процесуального регулювання

виступають у ролі коригувального фактору правозастосування.
Впливаючи на регулюючу дію нормативної основи механізму
кримінально-процесуального регулювання шляхом встановлення
порушень норм Конвенції у процесі кримінального судочинства, рішення
ЄСПЛ змінює характер і спрямованість кримінально-процесуального
регулювання.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики

Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. зобов’язав суди
застосовувати під час розгляду і вирішення як саму Конвенцію, так і
прецедентну практику Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 152 Конституції України до джерел кримінального

процесуального права необхідно віднести і рішення Конституційного
Суду України, якими визнаються конституційними повністю чи в окремій
частині закони, інші нормативно-правові акти або їх окремі норми
(положення).

Постанова Верховного Суду в кримінальному провадженні розглядається

як висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові,
який є обов’язковим для застосування всіма суб’єктами владних
повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий
акт, який містить відповідну норму права, а також – для врахування
іншими судами під час ухвалення судових рішень у таких
правовідносинах.