ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

Українознавство, документознавство та інформаційна діяльність________

.
(повна назва кафедри)

РЕФЕРАТ
з Інтелектуальної власності .
(назва дисципліни)

на тему:
" Раціоналізаторська пропозиція як обє'кт права інтелектуальної власності.
Історія та практика застосування у будівництві"

Студента (ки) 1 курсу ПЦБ 22-4мп групи

напряму підготовки "Будівництво та
цивільна інженерія"
спеціальності Промислової та цивільної
інженерії
____________Ведькал К.М.______________
(прізвище та ініціали)
Керівник:
к.т.н. доц Бабенко В.А. _____.
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали

м. Дніпро – 2022 рік

 ЗМІСТ
ВСТУП 2

1. Раціоналізаторська пропозиція у системі права 3

2. Раціоналізаторська пропозиція як об'єкт промислової власності 8

3. Історія охорони 12

4. Визначення і оформлення раціоналізаторських пропозицій

в будівництві 15

ВИСНОВОК 18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 19

1
 ВСТУП

Раціоналізація є однією із наймасовіших форм технічної творчості, її

результати спрямовані на організацію, вдосконалення та оптимізацію
виробничої чи будь-якої іншої галузі діяльності певного господарюючого
суб'єкта. Результати раціоналізації, на відміну від винахідництва, не повинні
мати високого рівня творчості або світової новизни. Раціоналізаторською є
пропозиція, яка є новою та корисною для певної юридичної особи,
передбачає створення або зміну технології виробництва, конструкції виробів
чи застосовуваної техніки.
Варто зазначити, що раціоналізація є найдоступнішою та
найпоширенішою формою технічної творчості, яка має на меті
удосконалення вже відомих технологічних, технічних чи організаційних
рішень. Окрім того, процедура охорони раціоналізаторських пропозицій є
максимально спрощеною для її автора й не передбачає проведення
експертизи, додаткової державної реєстрації пропозиції, затрат на
оформлення заявки або видачу патенту. Особливо у радянський період
завдяки доступності раціоналізація набула масового характеру. При цьому
фінансово-економічний ефект від впровадження раціоналізаторських
пропозицій інколи може перевищувати результати винахідництва.

2
 РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКА ПРОПОЗИЦІЯ У СИСТЕМІ ПРАВА

Як і винаходи, раціоналізаторські пропозиції є технічними чи

технологічними рішеннями у різних сферах суспільно-корисної діяльності.
Проте, якщо технічне рішення не може бути винаходом (у результаті
відсутності винахідницького рівня чи новизни тощо), його цілком можна
оформити у якості раціоналізаторської пропозиції. Окрім того, новизна
пропозиції має місцевий характер, тобто якщо рішення для конкретного
підприємства не було відоме у мірі, достатній для його практичного
використання, йому може бути надана правова охорона як
раціоналізаторській пропозиції.
Цивільний кодекс України, який набув чинності 1 січня 2004 року
визначив основу правового регулювання раціоналізаторських пропозицій,
проте розширити його положення мав би окремий законодавчий акт, скажімо
Закон України "Про охорону прав на раціоналізаторські пропозиції", якого,
на жаль, так і не прийнято до сьогоднішнього дня. У зв'язку з цим, ми
змушені користуватися нормами застарілого тимчасового положення, яке є
лише частково чинним і у багатьох моментах суперечить нормам ЦК України
[2].
Відповідно до ст. 481 ЦК України "Раціоналізаторською пропозицією є
визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне)
або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності. Об'єктом
раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процесе"
[3].
Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її
описом, а також кресленнями, якщо вони подані.
Критеріями охороноздатності раціоналізаторських пропозицій є
новизна, відповідність пропозиції галузі, напрямку, профілю діяльності
юридичної особи та корисність для підприємства, якому вона подана.

3
 Раціоналізаторська пропозиція для юридичної особи, якій вона подана,
є новою, якщо згідно з наявними в даній організації джерелами інформації ця
або тотожна пропозиція не була відома у мірі, достатній для її практичного
використання. Новизна раціоналізаторської пропозиції, на відміну від
винаходів, має локальний, а не світовий характер. Не впливає на новизну
пропозиції використання її, за ініціативою автора, протягом не більше 3
місяців до подання відповідної заяви.
Заявка на раціоналізаторську пропозицію подається лише тій
юридичній особі, до галузі діяльності якої відноситься пропозиція, проте не
залежно від того, чи автор пропозиції перебуває з нею у трудових відносинах
чи ні. Раціоналізаторська пропозиція стосується напрямку діяльності
юридичної особи, якій подана, якщо вона може бути використана в
технологічному процесі, у продукції, що виробляється, або у застосовуваній
техніці.
Раціоналізаторська пропозиція є корисною для юридичної особи, якщо
використання її дає змогу підвищити економічну ефективність або одержати
інший позитивний ефект. Вказаним позитивним ефектом раціоналізаторської
пропозиції є підвищення безпеки праці працівників, зменшення шкідливих
викидів у атмосферу тощо. Отож, можна сказати, що для підприємства
раціоналізаторська пропозиція може бути корисною як в економічному плані,
так і в привнесенні певних суспільних чи соціальних ефектів [5].
Не визнається раціоналізаторською пропозиція, яка:

 знижує надійність та інші показники якості продукції;

 погіршує умови праці, якість робіт;
 викликає або збільшує рівень забруднення навколишнього природного
середовища;
 ставить лише завдання або тільки визначає ефект, що може бути
одержаний від застосування пропозиції, без вказівки конкретного рішення;

4
 відноситься до засобів організації і управління господарством
(планування, фінансування), виконання, викладання, дослідження,
проектування, розрахунку, а також до систем інформації;
 відноситься до умовних позначень, розкладів, правил гри, дорожнього
руху, судноплавства, складання шкал, таблиць, діаграм, графіків, якщо вони
не приводять до зміни конструкції приладів, що їх містять, або технології
виробництва;
 передбачає зміну розміщення устаткування в приміщеннях, будинках,
спорудах, якщо воно не призводить до удосконалення технологічного
процесу [7].
Цивільним кодексом України встановлюється, що суб'єктами на
раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій подана ця
пропозиція. Автором раціоналізаторської пропозиції є лише фізична особа,
якої творчою працею вона була створена. Якщо пропозиція створена
спільною творчою працею декількох фізичних осіб, всі вони визнаються її
співавторами. Порядок користування правами на пропозицію, розроблену у
співавторстві, визначається укладеною між ними угодою.
Не є співавторами особи, що надавали авторові раціоналізаторської
пропозиції виключно технічну допомогу (наприклад, у виготовленні
креслення та зразків, виконанні розрахунків, оформленні документації,
проведенні дослідної перевірки тощо) або сприяли оформленню на неї прав.
Тільки авторові пропозиції належить право авторства й інші особисті
немайнові права, встановлені ЦК України, які є невідчужуваними й
охороняються безстроково.
Іншим суб'єктом на раціоналізаторську пропозицію є підприємство,
якому подана пропозиція. Така юридична особа не обов'язково повинна
перебувати з автором у трудових відносинах. Право інтелектуальної
власності на раціоналізаторську пропозицію може набувати будь-яка
юридична особа, якій була вона подана у разі якщо пропозиція є корисною,
новою та відповідає сфері (галузі) діяльності юридичної особи. Така
5
юридична особа набуває комплексу майнових прав на пропозицію, у тому
числі й право на її використання в будь-якому обсязі. Водночас, на неї
покладено обов'язок виплачувати авторові відповідну винагороду.
Варто зазначити, що особливістю режиму правової охорони пропозицій
є чіткий розподіл прав інтелектуальної власності між автором та юридичною
особою, яка визнала пропозицію.
Так, згідно із ст. 484 ЦК України автор раціоналізаторської пропозиції
має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця
пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію
раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-
якому обсязі [3].
Отже, авторові раціоналізаторської пропозиції належить ряд особистих
немайнових прав на пропозицію, а також майнове драво на винагороду. У
свою чергу, юридична особа, що визнала пропозицію, щодо неї володіє
сукупністю майнових прав інтелектуальної власності, в тому числі правом на
її використання будь-яким способом.
Варто зазначити, що особисті немайнові права автора
раціоналізаторської пропозиції охоплюють: право на визнання особи автором
раціоналізаторської пропозиції; право перешкоджати будь-якому посяганню
на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи
репутації автора раціоналізаторської пропозиції; право на назву
раціоналізаторської пропозиції, право на її пріоритет тощо [3].
Окрім того, автор пропозиції має також право на одержання
винагороди від юридичної особи, що використовує раціоналізаторську
пропозицію. ЦК України у ст. 484 чітко не визначає розмір такої винагороди,
передбачаючи лише право автора на одержання добросовісного заохочення
від юридичної особи, якій подана пропозиція [3]. Більш детально розмір
авторської винагороди зазначається в Методичних рекомендаціях про
порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську

6
пропозицію, затверджених наказом Держпатенту України від 27.08.1995 р. №
131.
Відповідно до рекомендацій винагорода автору (співавторам)
виплачується у відповідності до законодавства України. Право на винагороду
має автор (співавтори) раціоналізаторської пропозиції протягом двох років
від дати початку її використання юридичною особою, яка видала автору
(співавторам) свідоцтво на пропозицію.
Розмір такої винагороди визначається умовами договору між автором і
юридичною особою, проте не може бути менше: 10% доходу, одержуваного
щорічно особою від використання раціоналізаторської пропозиції; 2% від
частки собівартості продукції, роботи чи послуги, що припадає на
раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на
одержання доходу. Винагорода виплачується автору пропозиції відповідно
до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року
використання раціоналізаторської пропозиції. Отже, враховуючи, що
положення Методичних рекомендацій про мінімальні розміри винагороди не
носять обов'язкового характеру для юридичних осіб, що використовують
пропозиції, видається необхідним закріплення подібних правових норм
безпосередньо в тексті відповідних законів.

7
 РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКА ПРОПОЗИЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ ПРОМИСЛОВОЇ
ВЛАСНОСТІ

В Україні раціоналізаторською є визнана юридичною особою

пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у
будь-якій сфері її діяльності. (Визначення, наведене у редакції нового
Цивільного кодексу України). Отже, раціоналізаторською пропозицією
визнається не лише технічне рішення, яке є новим і корисним для
підприємства і передбачає зміну конструкції виробів, технології виробництва
і застосовуваної техніки, складу матеріалу, як це було раніше, але і будь-яке
організаційне рішення. Під цим варто розуміти не тільки удосконалення і
модернізацію, але й створення нових конструкцій виробів, застосовуваної
техніки, матеріалів, технології та організації виробництва. З нового
визначення випливає, що пропозиції, які дають можливість підвищити
продуктивність праці, більш ефективно використовувати обладнання,
енергію, матеріали тощо шляхом організаційно-виробничих новацій, також
може бути кваліфіковано як раціоналізаторські [9].
Заяву на раціоналізаторську пропозицію має бути оформлено автором
(співавторами) на бланку за формою встановленого зразка. Опис
раціоналізаторської пропозиції в разі потреби може бути виконано на
окремому аркуші, який додається до заяви на раціоналізаторську пропозицію
і повинен містити такі розділи:
1. Структура заяви на раціоналізаторську пропозицію.
2. Найменування об'єкта раціоналізаторської пропозиції.
3. Короткий опис об'єкта, що застосовувався до подачі пропозиції, і
опис його недоліків.
4. Зміст пропозиції, що подається.
5. Очікувана економія або інший позитивний ефект від використання
пропозиції.

8
 Найменування раціоналізаторської пропозиції має відповідати її
сутності і характеризувати призначення об'єкта. Короткий опис об'єкта, що
застосовувався до подачі пропозиції, і опис його недоліків. Коротка
характеристика наявної конструкції, технологічного процесу, речовини або
організаційного стану (в залежності від об'єкта раціоналізаторської
пропозиції) описується з урахуванням недоліків, які властиві даному об'єкту.
Варто вказувати лише ті недоліки, які усуваються пропозицією. Якщо
пропозиція не має аналога, необхідно вказати, що на підприємстві
аналогічний засіб не застосовувався. Автор (співавтори) наводить ті засоби,
за допомоги яких усуваються зазначені недоліки в об'єкті, який раніше
застосовувався [8].
Далі розкривається суть пропозиції. Опис має містити достатню
інформацію для подальшого впровадження раціоналізаторської пропозиції.
Якщо пропозиція стосується технічних (технологічних) рішень, варто
описати, як працює запропонований пристрій, які умови необхідні для
здійснення технологічних процесів і методів використання матеріалів.
Дані про технічні, економічні або інші переваги запропонованого
рішення варто розташовувати наприкінці опису. Відразу необхідно навести
кількісні і якісні показники, що поліпшують якість виробу, наприклад,
ступінь підвищення точності виміру, величину підвищення коефіцієнта
корисної дії пристрою, ступінь економічності даного способу організації
виробництва тощо. Якщо раціоналізаторську пропозицію спрямовано на
удосконалення (зміну) кількох незалежних частин одного цілого об'єкта, і
вона містить декілька самостійних рішень, то по кожному з них
оформляється заява на раціоналізаторську пропозицію. Якщо це необхідно,
авторам надається допомога в складанні опису, оформленні креслень, схем,
ескізів тощо, для чого залучаються відповідні фахівці підприємства [6; c.35-
37].
Форму свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію і порядок його
видачі наведено в нормативному акті "Про затвердження положення про
9
свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію та порядок його видачі",
затвердженому наказом Державного патентного відомства України від 22
серпня 1995 р. за № 129 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4
вересня 1995 р. за № 323/859. На прийняті до використання
раціоналізаторські пропозиції, якщо це необхідно, оформляються графіки
впровадження, які регламентують терміни підготовки, розробки і перевірки
пропозиції. Раціоналізаторські пропозиції, використання яких пов'язано з
трудомісткими затратами, включаються до плану організаційно-технічних
заходів.
Використання раціоналізаторської пропозиції оформляється актом.
Установлення факту використання раціоналізаторської пропозиції визначає,
як правило, комісія, яка призначається керівником підприємства.
Раціоналізаторська пропозиція, яка стосується способу (технології)
виробничої або іншої діяльності, а також організаційних рішень, визнається
використаною з дня початку її застосування у виробничому процесі[10].
Раціоналізаторська пропозиція, яка стосується пристрою (конструкції)
або речовини (матеріалу), визнається використаною з дня початку її
застосування у виготовленій або експлуатованій продукції, у тому числі й у
дослідних зразках, переданих в експлуатацію. Якщо по закінченні
експериментальної перевірки раціоналізаторська пропозиція визнана
придатною для промислової експлуатації, вона вважається використаною з
дня передачі зразка (партії, серії), способу (технології) в експлуатацію.
Якщо раціоналізаторська пропозиція, раніше виготовлена й
випробувана, використовується в новому виробі (дослідному зразку, партії,
серії) або в новому способі (технології), або під час їхнього випробування,
вона вважається використаною.
При цьому, якщо пропозицію використано в пристрої (конструкції), то
під обсягом мається на увазі кількість виготовлених пристроїв, у яких
використано пропозицію, а не кількість виробів, виготовлених на цих
пристроях. Наприклад, якщо пропозицію використано в металорізальному
10
верстаті, варто враховувати обсяг виробництва таких верстатів, а не кількість
оброблюваних на них деталей. Якщо пропозицію використано в способі
(технології), то під обсягом мається на увазі кількість продукції, що
виготовляється за даним способом (технологією) [11].

11
 ІСТОРІЯ ОХОРОНИ

Вже понад століття ідеї і а пропозиції, висунуті працівниками

підприємств і організацій, відіграють помітну роль у підвищенні
ефективності економіки й управління.
Одну з перших програм висування пропозицій запровадили її США її
1896 р. на фірмі «Ненінл кеш режистер». План висування пропозицій надавав
можливість людині, зайнятій певною роботою, представляти спої думки
щодо її вдосконалення. Це забезпечувало ефективніше використання
ресурсів, підвищення продук-і ивності праці, зниження відходів
виробництва, собівартості продукції та покращення її якості.
У 50-ті роки XX ст. японські фірми перейняли концепцію та
програми висування раціоналізаторських пропозицій у США і почали
активно їх запроваджувати.
У Німеччині «прості» пропозиції регул юс колективна угода, а
«складні» (від використання яких підприємець має такий самий доход, як і
від винаходу) - Закон 1957 р. «Про винаходи працівників».
Заслуговує на увагу практика стимулювання робітників-рапіо-
налізаторів у Франції. Понад ЗО років у пін країні організовують конкурси
на кращу раціоналізаторську пропозицію.
Запровадження правової охорони раціоналізаторських пропозицій у
СРСР.Особливу правову охорону раціоналізаторських пропозицій було
запроваджено в СРСР у 1931 р. у зв'язку із прийняттям Положення про
винаходи і технічні вдосконалення. Нарівні з винаходами об'єктом охорони
були визнані інші технічні вдосконалення, які не могли мати таку
характеристику, як новизна. Особи, які запропонували ті або інші технічні
вдосконалення, Що не були новими винаходами, одержували від
підприємств і організацій, де останні було впроваджено, спеціальні
свідоцтва.
Винагороду цим особам виплачували за особливою шкалою ставок,
затвердженою Інструкцією Комітету у справах винахідниц- ітва від 31
12
жовтня 1931 р. Зазначена Інструкція відокремила ще 1 один особливий об'єкт
охорони - організаційні вдосконалення, які називали також
раціоналізаторськими пропозиціями. Первісно поняття «раціоналізаторська
пропозиція» позначало лише пропозиції організаційного характеру, які не
стосувалися вирішення технічних задач. Постанова Комітету у справах
винахідництва від 2 жовтня 1932 р. передбачала однакові пільги для осіб, які
запропонували технічні та організаційні вдосконалення.
Розширення поняття «раціоналізаторська пропозиція*.Згодом поняття
«раціоналізаторська пропозиціям отримало інше зна~ чення. Так, в Інструкції
про винагороду за винаходи, технічні вдосконалення і раціоналізаторські
пропозиції, затвердженій Радою Народних Комісарів СРСР 27 листопада
1942 р., було зазначено, що її дія не поширюється на раціоналізаторські
пропозиції щодо поліпшення обліку і звітності, документації, постачання,
збуту тощо. Тим самим суто організаційні пропозиції були вилучені з
об'єктів, що їх охороняють норми винахідницького права. Проте, як і раніше,
аж до 1973 р. визнавали раціоналізаторськими й охороняли нарівні із суто
технічними вдосконаленнями і так звані організаційно-технічні пропозиції,
тобто пропозиції щодо організації виробництва, які не мають своїм
безпосереднім об'єктом техніку і технологію. Положення про відкриття,
винаходи і раціоналізаторські пропозиції 1973 р. обмежило тлумачення
раціоналізаторських пропозицій лише технічним вирішенням виробничих
задач.
Специфіка радянського законодавства про раціоналізаторські
пропозиції.Радянське законодавство, присвячене раціоналізаторській
діяльності, від моменту свого зародження і протягом наступних років
базувалося на принципі централізованого пранового регулювання
раціоналізаторських пропозицій. Єдиний союзний акт визначав не тільки
поняття раціоналізаторської пропозиції, а й порядок оформлення прав на неї,
саме коло цих прав, розміри належної раціоналізаторам винагороди та інші
питання. Підприємства й організації, яким пропонували ці пропозиції,
13
практично були позбавлені можливості заохочувати своїх працівників до
творчої ініціативи, спрямованої на вдосконалення техніки та технології.
Таке становище суперечило новим ринковим умовам господарювання.
У кінці 80-х років XX ст. активно обговорювали перспективи подальшого
правового регулювання раціоналізації. Висловлювалися на користь
доцільності регулювання рацюнаііааторської діяльності як на державному
рівні, так і на рівні підприємств; надання правової охорони як технічним, такі
організаційним рішенням; можливості хоча б у рамках конкретних
підприємств визнати раціоналізаторськими пропозиції працівників
інженерно-технічної сфери; суттєвого спрощення процедури оформлення
прав на раціоналізаторські пропозиції і вдосконалення системи
матеріального стимулювання раціоналізаторів. Становлення системи
охорони раціоналізаторських пропозицій в Україні.Положення про охорону
раціоналізаторських пропозицій знайшли відображення у Тимчасовому
положенні про правову охорону об'єктів промислової власності та
раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженому Указом Президен-
та України від 18 вересня 1992 р. за № 479/92.

14
 ВИЗНАЧЕННЯ І ОФОРМЛЕННЯ РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКИХ
ПРОПОЗИЦІЙ В БУДІВНИЦТВІ

Раціоналізаторською пропозицією, яка відноситься до капітального

будівництва, визнається пропозиція, що відповідає вимогам, вказаним в
пункті 9 Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової
власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, яке затверджене
Указом Президента України від 18.09.92 N 479/92 (із змінами, внесеними
згідно з Указами Президента від 22.10.93 N 477/93 та 22.06.94 N 324/94).
Згідно з даним нормативним документом раціоналізаторською визнається
пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і
передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва
і застосовуваної техніки або складу матеріалу.
Пропозиція, що відноситься до капітального будівництва, не може бути
визнана раціоналізаторською у випадках, передбачених чинним
законодавством, а також якщо вона
а) направлена на заміну будівельних конструкцій, матеріалів, деталей,
виробів на відомі, застосування яких передбачено обов'язковими для
підприємства будівельними нормами, правилами та іншими нормативними
документами з будівництва, а також якщо ця заміна призводить до
порушення технічних правил з економного витрачання основних будівельних
матеріалів;
б) направлена на зміну місць розробки кар'єрів, забору води для потреб
будівництва, вивезення грунту, на зміну протяжності інженерних
комунікацій, якщо така пропозиція не містить ознак раціоналізаторської
пропозиції, а також на скорочення протяжності інженерних комунікацій у
зв'язку із змінами технічних умов на їх приєднання, викликане наближенням
до об'єкта будівництва джерел і трас електропостачання, зв'язку,
газозабезпечення, теплозабезпечення, водопроводу, з причин, які не залежать
від будівельної організації;

15
 в) пов'язана із змінами проектних рішень, якщо заяву на
раціоналізаторську пропозицію подано після узгодження цих змін із
замовником, крім випадків, коли пропозиція використовувалась з ініціативи
автора протягом не більше 3-х місяців до подачі Заяви;
г) подана працівником проектної організації, що здійснює авторський
нагляд в процесі будівництва, по зміні проектних рішень [5].
Заява на раціоналізаторську пропозицію, пов'язану із зміною проектних
рішень після передачі замовником підряднику робочих креслень (робочого
проекту при одно стадійному проектуванні) для виробництва робіт,
подається:
1) замовнику, якщо авторами раціоналізаторської пропозиції є
працівники служб замовника (підприємства, організації, установи);
2) замовнику, якщо авторами раціоналізаторської пропозиції є
працівники проектних організацій, крім тих працівників, що безпосередньо
брали участь в розробленні проектно-кошторисної документації на
будівництво об'єкта;
3) підряднику (субпідряднику), якщо авторами раціоналізаторської
пропозиції є працівники організації підрядника (субпідрядника). Рішення про
прийняття до використання такої пропозиції приймається після отримання
згоди на зміну проектної документації від організації, яка затвердила
відповідний проект.
Для внесення змін в проектну документацію потрібна згода
генерального проектувальника.
Заява на раціоналізаторську пропозицію, яка передбачає зміну методів
виробництва, технології будівельно-монтажних робіт, застосовуваної
техніки, складу матеріалів, подається підряднику (субпідряднику) незалежно
від того, хто є автором цієї пропозиції.
Пропозиції підрядника щодо здійснення заходів по здешевленню
будівництва можуть розроблятись на підставі раціоналізаторських
пропозицій після отримання від замовника затвердженої в установленому
16
порядку робочої документації (робочого проекту). Зазначені пропозиції
повинні оформлятись у вигляді пояснювальної записки з доданням (за
необхідності) графічних та розрахункових матеріалів і в 3-х екземплярах
направлятись замовнику. Замовник повинен в 15-денний термін розглянути
ці пропозиції із залученням генпроектувальника, погодити і направити по
одному екземпляру підряднику і проектній організації – виконавцю [5].
Розбіжності, що виникають, вирішуються організаціями вищого рівня
замовника і підрядника, а за необхідності розглядаються Держбудом
України. Остаточне рішення приймається Арбітражним судом.
У випадку відмови генерального проектувальника погодити пропозиції
по здешевленню будівництва замовник разом з підрядником можуть
звернутись до Укрінвестекспертизи з метою одержання незалежної оцінки
суперечностей в технічних рішеннях генпроектувальника та підрядника.
Оплата зазначеної експертизи, проектних робіт з перегляду документації
проводиться підрядником за свій рахунок з віднесенням додаткових витрат
на отриману при цьому економію.
Слід зазначити, що тільки скоригована за пропозицією підрядника
проектно-кошторисна документація, погоджена в установленому порядку,
затверджена замовником та направлена підряднику з приписом "До
виконання робіт", є підставою для виконання будівельно-монтажних робіт з
урахуванням заходів по здешевленню будівництва [5].
Сума економії коштів, на підставі оформлених в установленому
порядку заходів по здешевленню будівництва, визначається як різниця між
договірною ціною і кошторисною вартістю, визначеною за скоригованими
робочими кресленнями, і враховується у вартості виконаних будівельно-
монтажних робіт пропорційно фактично виконаним за звітний період
обсягам робіт.

17
 ВИСНОВОК

Інтелектуальна власність - це власність на будь які результати творчої

діяльності людей, що відповідають встановленим чинним законодавством
вимогам.
Отже, щоб визнати результат об'єктом інтелектуальної власності, він
повинен мати творчий характер і відповідати встановленим вимогам закону.
При цьому слід підкреслити, що власністю має визнаватися будь який витвір
людини, будь який результат творчості, навіть, якщо він не відповідає
вимогам закону. Але такий результат не підпадає піл правову охорону і
держава не зможе забезпечити надійний захист такого результату.
Особливість інтелектуальної власності полягає в тому, що всі результати
інтелектуальної діяльності людини для одержання правової охорони мають
бути належним чином оформлені або об'єктивовані. Така формалізація, між
іншим, властива і деяким рухомим і нерухомим речам. Так, набуття права
власності на землю, будівлі, транспортні засоби тощо обов'язково вимагає
виконання певних, встановлених законом, формальностей. Усі об'єкти
інтелектуальної власності для визнання на них права потребують певного
оформлення або наданням їм належної об'єктивної форми.

18
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-ІV.//

Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,N 21-22, ст.144
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-ІV.
3. Закон України „Про приєднання України до Договору Всесвітньої
організації інтелектуальної власності про авторське право.//Відомості
Верховної Ради (ВВР), 2002, N 2, ст.16
4. Закон України «Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня
1993 року N 3792-XІІ. ( В редакції Закону N 2627-ІІІ від 11.07.2001, ВВР,
2001, N 43, ст.214 )
5. Лист Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової
політики України «Щодо визначення і оформлення раціоналізаторських
пропозицій у капітальному будівництві та заходів по здешевленню
будівництва » № 7/7-440 від 27.04.2000 р.
6. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навч.
посібник. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 135 с.
7. Проблема законодавчого забезпечення охорони інтелектуальної
власності в Україні // Електронна адреса статті -
http://www.fіc.kіev.ua/EventsUA/200103221.html
8. Грановський М. Обережно: інтелектуальна власність!//Маркетолог. –
2000. – №4,№5, с. 45-47, 46-49.
9. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про
інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. - 2000. - №3. - С.3-14.
10. Підопригора О. Захист прав інтелектуальної власності в Україні:
удосконалення правового регулювання//Право України. – 2003. – №3, с. 42-
47.
11. http://library.if.ua/book/55/3995.html
12. http://www.sdip.gov.ua/ua/get_pat_inv.html

19