1. Життя кожної людини складається по-різному. Часто можна почути: «Така
вже доля, що тут вдієш?» Проте одні намагаються щось змінити у своєму житті, інші ж, навпаки, приймають усе таким, яким воно є, і не докладають жодних зусиль для змін. Чи варто коритися долі? Викладіть погляд на цю проблему. 2. Праця — засіб існування людини, а неробство — вада. Щоб праця не була тягарем, а давала радість у житті, треба знайти своє покликання. Натхненна праця робить людину творцем: «Лиш в праці варто і для праці жить» (І. Франко). Як ви розумієте цю тезу? Чи підтримуєте ви думку про те, що справжня краса людини — у праці? 3. Споконвіків у суспільстві цінували різні людські якості: у тривожні часи – мужність, хоробрість, готовність до ризику, у мирні – працьовитість, виваженість, здатність до компромісів тощо. І нині одні прагнуть романтики, інші – віддають перевагу прагматизму. А які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі? 4. Видатна сучасна українська поетеса Ліна Костенко написала рядки, що стали крилатими: Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш — то уже навіки.
Дехто думає, що сьогодні він житиме й чинитиме як доведеться, а от
завтра… Завтра, потім, після закінчення коледжу, після закінчення вищого навчального закладу почну нове життя. Чи варто чекати чогось, а не жити вже зараз? Чи правильно нічого не робити, щоб не помилятися? Як будувати свої стосунки з людьми, адже всі люди такі різні? Викладіть погляд на цю проблему.