Trpoiuy

You might also like

Download as doc, pdf, or txt
Download as doc, pdf, or txt
You are on page 1of 10

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»


ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Лабораторна робота з фізики №2


Внутрішній опір джерел електричної енергії та узгодження потужностей

Виконав студент групи Ф*-**


Мета роботи:
1. Дослідити закон Ома для ділянки та всього кола.
2. Визначити внутрішній опір джерел електричної енергії.
3. Дослідити узгодження потужностей джерела та споживача.
4. Визначити, до якої групи відноситься те чи інше джерело за
величиною внутрішнього опору – до джерел напруги або джерел
струму.
5. Визначити за якого режиму джерело буде віддавати максимальну
корисну потужність та матиме максимальний ККД?

Теоретичне підґрунтя

Розглянемо електричне коло (рис.2.1), яке складається з джерела


електричної енергії зі своїм внутрішнім опором Ri та зовнішнім опором Re
– змінним опором навантаження Струм в такому колі визначається за
законом Ома рівнянням:

(2.1)
і може приймати найменше значення I = 0 якщо Re = ∞, та найбільше I =
Imax, якщо Re = 0.
Із всіх режимів роботи електричних кіл та елементів навантаження
найхарактернішими є:
1. Режим кола за Re = ∞ визначається як режим холостого ходу (або
узгодження
напруг), струм не протікає в колі, тому не має падіння напруги на
Ri. Напруга на клемах джерела в режимі холостого ходу – U0.
2. Режим за Re = 0 – режим короткого замикання (або узгодження
струмів).
𝑈0
Струм, який протікає при короткому замиканні, визначається як

Коротке замикання виникає в результаті пошкодження ізоляції


частин, які проводять струм. Чим ближче до джерела місце
короткого замикання, тим менший опір контуру і тим більше
величина струму короткого замикання Ікз. При короткому
замиканні на клемах джерела зовнішній опір близький до нуля,
струм джерела досягає найбільшого значення, обмежується тільки
опором джерела Ri й може в багато разів перевищувати струм
навантаження. Напруга на клемах джерела Ut при цьому дорівнює
нулю.
3. Режим за Ri = Re – узгодження потужності (або узгодження опорів).
Розглянемо цей режим більш детально.

Ri
Ut
V Re

U0
Рис. 2.1. Схема вимірювання вихідної напруги та струму, штриховою
лінією позначено джерело енергії, в якому окремо виділено внутрішній
опір.
Струм в колі визначається величиною опору Re опору
навантаження. Прослідкуємо, як змінюються падіння напруг на опорах
Ri та Re в залежності від струму в колі. Спад напруги на внутрішньому
опорі Ri дорівнює
𝑈𝑅𝑖 = 𝐼𝑅𝑖 (2.2)

Величина цього спаду пропорційна величині струму і змінюється від


нуля (I=Ix=0) до найбільшого значення (I = Iкз).
Спад напруги на зовнішньому опорі навантаження Re згідно
другого правила
Кірхгофа, дорівнює
𝑈𝑅𝑒 = 𝑈0 − 𝑈𝑅𝑖 (2.3)
Цей спад також лінійно залежить від струму, тобто він
пропорційний до величини опору навантаження, і змінюється в межах
від U0 (за I = Ix= 0) до 0 (за I = Iкз.
Так як опір навантаження приєднаний до вихідних клем джерела,
спад напруги на опорі навантаження можна вважати як вихідну
напругу джерела, яка визначається рівнянням:
Ut = U0 – IRi (2.4)
Нормовані графіки, які показують залежність 𝑈𝑅𝑖 та 𝑈𝑅𝑒 від струму
І наведені на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Нормовані залежності спадів напруг від струму на
внутрішньому і зовнішньому опорах.
За умови Ri–Re = 0 їхня сума дорівнюватиме 2R, має місце
співвідношення:

I=U0/2R=Iкз/2 (2.5)
спади напруг на опорах Ri та Re рівні між собою, тобто
𝑈𝑅𝑖 = 𝑈𝑅𝑒 = 𝑈0/2 (2.6)

Такий режим називається, як було вище вказано, режимом узгодження


внутрішнього опору джерела та опору споживача.
Визначимо співвідношення між потужностями, які виділяються на
елементах електричного кола. Повна потужність електричного кола
визначається за співвідношенням
𝑃0 = 𝑈0𝐼кз (2.7)
і змінюється пропорційно струму від найменшого значення Pх – 0 (за I -
Ixx- 0) до найбільшого за I – Iкз. Потужність, яка виділяється на
внутрішньому опорі джерела
– Ri визначається за співвідношенням
Pi=I2Ri
(2.8)
і змінюється пропорційно квадрату струму. Потужність, яка виділяється
на опорі навантаження Re
Pe=I2Re (2.9)
визначається як різниця між повною потужністю P та потужністю , яка
виділяється на внутрішньому опорі Ri, тобто
Pe=P0-Pi=U0I -I2Ri (2.10)

Потужність Pe дорівнює нулю, коли струм за I = Ix= 0, 𝑃𝑒(́𝐼) = U0 – 2IRi=0.


Для визначення найбільшого значення потужності Pe візьмемо першу
похідну від (2.10) та прирівняємо її до нуля, тобто, звідки отримаємо
співвідношення
U0=2IRi (2.11)
Але за будь-якого значення опору Re (за будь- якого режиму) згідно 2
правила
Кірхгофа
U0=IRi + IRe (2.12)
Порівнюючи два останніх вирази, бачимо, що потужність Pe досягає
найбільшого значення за Ri=Re, коли струм в колі буде відповідати
співвідношенням:
I=U0/2Ri=Iкз/2 (2.13)
Тобто, максимальна потужність Pe, яка виділяється на зовнішньому опорі
навантаження, буде дорівнювати потужності Pi, яка виділяється на
внутрішньому опорі Ri і буде дорівнювати 1/4Р0 – режим узгодження
потужностей джерела та споживача:

Pe= I2 Re=(𝑈02Ri / 4R2𝑖) Ri =U0Iкз/4 (2.14)


Графіки які виявляють залежності потужностей P, Pi, Pe від струму
наведені на рис.2.3., а залежність потужності від співвідношення опорів –
на рис.4.
Рис. 2.3. Нормована залежність зміни потужностей від струму.

Узгодження

Рис. 2.4. Нормовані графіки залежності потужності джерела від


навантаження (відношення опору навантаження до внутрішнього
опору джерела).

З’ясуємо які режими роботи джерела електричної енергії найбільш


доцільні:
• за яких умов джерело розвине максимальну корисну
потужність;
• за якого режиму джерело матиме найбільший ККД – η.
Корисна потужність в електричному колі – це потужність Pe, яка
виділяється на опорі навантаження Re. Потужність, яка виділяється на
внутрішньому опорі Ri, це потужність втрат Pi. Режим, коли джерело
розвиває найбільшу корисну потужність, має місце при Ri = Re , в
цьому випадку струм в колі I = Iкз/2, а корисна потужність і однакова
з нею потужність втрат дорівнює:
Pe=PiU0Iкз/4 (2.14)
Потужність яку може розвинути джерело:
P= Pi +Pe=U0Iкз/2, ККД
– коефіцієнт корисної дії дорівнюватиме:
η = Pe/P0
Окрім розглянених режимів найбільш широко використовуваним
є номінальний режим роботи. Це такий режим для якого розраховане
джерело електричної енергії або електроприймач. Для електричних
величин, що визначають номінальний режим, відносяться номінальна
напруга, номінальний струм, номінальна потужність. Генератори,
електроприймачі та інші елементи електричних установок виробляють
не на будь–які напруги, а на обмежене число визначених напруг.
Шкала цих напруг, які прийнято називати номінальними,
встановлюються державним стандартом.
Номінальний режим джерела або споживача електроенергії вказується
в паспорті на
цей елемент. Номінальні значення струму І ном, напруги
U ном і потужності Рном відповідають найвигіднішим умовам роботи
пристрою з точки зору економічності, надійності, довговічності та ін.
Джерело напруги – джерело енергії, підтримує напругу на
клемах, величина якої якого не залежить від опору навантаження, а
внутрішній опір набагато менший за опір навантаження Ri << Re,
зокрема за максимальне значення опору навантаження (наприклад,
батареї, акумулятори, мережа).
Джерело струму – джерело енергії, струм якого не залежить від
опору навантаження, а внутрішній опір набагато більший за опір
навантаження Ri >> Re, зокрема за мінімальне значення опору
навантаження (транзистори, котушки індуктивності).

Хід експерименту
Дослід №1.
1) Зберіть вимірювальну схему згідно рис. 1 (як джерело використайте
свинцевий акумулятор).
2) Як навантаження використайте реостат з максимальним опором 45
або 100 Ом.
3) Виміряйте напругу холостого ходу – Uо (на клемах джерела без
навантаження).
4) Виміряйте залежність – Ut від струму I, тобто від величини
навантаження (струм потрібно змінювати реостатом з кроком 0,1 –
0,25А до максимального значення 5А, зробити 15 – 20 вимірів).

Дослід №2.
1) Зберіть вимірювальну схему згідно рис.1 (в якості джерела
використайте блок живлення який живиться від силової мережі).
2) В якості навантаження потрібно використати реостат з
максимальним опором 45 або 100 Ом.
3) Виміряйте напругу холостого ходу – Uо (на клемах джерела без
навантаження).
4) За допомогою цифрового мультиметра-омметра виміряйте опір. Для
кожного значення струму виміряйте залежності Ut від струму I тобто
від величини навантаження (струм змінювати реостатом з кроком
0,05 – 0,1А до максимального значення 2А, зробити 10 –15 вимірів).

Дослід №3.
1. Зберіть вимірювальну схему згідно рис.1 (як джерело використайте
марганцевоцинкову батарейку для кишенькового ліхтарика, як
навантаження – реостат з максимальним опором 45 або 100 Ом або
візьміть дані у викладача.
2. Виміряйте напругу холостого ходу Uо (на клемах джерела без
навантаження).
3. Виміряйте залежність Ut від струму І, тобто від величини
навантаження (струм потрібно змінювати реостатом з кроком 0,05А,
зробити 10 - 15 вимірів).
4. Встановіть опір навантаження таким, щоб спад напруги на опорі
навантаження Ut становив ½U0 . В цьому випадку опір навантаження
дорівнюватиме внутрішньому опору джерела, Re=Ri (режим
узгодження опорів або потужностей). Не змінюючи положення
реостата, за допомогою цифрового мультиметра - омметра,
виміряйте опір навантаження.

You might also like