Переказ ,,Жарт''

Був глибокий та похмурий яр який спускався до Дніпра. Яр звався гримучим тому

що це через те що весною у ньому гримів каламутний потік.
А на схилах яру є берези в яких кричать одуди та горлиці.Ще на урвищах в'ють
гнізда стрижі.
А над кручами була розлога груша вона була стара та дуплиста. Мабуть вона
виросла першой в цьому яру а тоді вже повиростали берізки, тернові куща та шипшина.
Коли вже сонце котилось на захід прийшли три дітей вони йшли до груши та
зупинились в декілька кроків в груші та Докійка взяла камінчик та кинула його у
грушу потім відразу почулося тонке сичання з середини груші немов звідкілясь
з'явився струмок гарячої пари."Чуєте? Гадюка!” – прошепотіла дівчинка.Хлопці
перезирнулись та сичання стало гучнішим.
І відразу з дерева вилетіла сіра пташка вона сіла на гілку настовбурчила пір'я та
продовжувала голосно сичати.Так крутиголовка намагалась налякати непроханих дітей.
Хлопці весело засміялись.А Докійка мовчала, а її очі лукаво світились. Вона й
раніше знала хто живе в дуплі старої груші.