Сам собі терапевт.

Інструменти психологічної самодопомоги для

ветеранів та ветеранок.

Модуль 3. Коли спогади накривають.

Лекція 4. Техніка "Пиріг провини"

Почуття провини часто стає причиною того, що спогад не опрацьовується у

природний спосіб. Воно робить спогад настільки болючим, що ми уникаємо його
торкатися. І як наслідок – не відбувається його відправка в архів.
Важливо зазначити різницю між почуттями сорому, провини та
відповідальності.
Сором говорить нам: "Не можна бути таким. Я погана людина. Я не вартий
любові, довіри, прийняття." З виру цих думок немає виходу. Це викликає відчуття
безсилля. А єдиною доступною стратегією впоратися з цим відчуттям лишається
уникання.
Почуття провини натомість каже: "Я вчинив не правильно. Хоча я хороша
людина, мій вибір та вчинки, тобто мої дії, призвели до прикрих наслідків". За такого
підходу до власних помилок ми маємо більше варіантів реагування.
Також ми можемо прийняти власну відповідальність за наслідки і в такий спосіб
повернути собі контроль. Можливо, ми можемо щось зробити, аби зменшити шкоду?
Можливо, ми можемо зробити висновки, щоб такого не сталося в майбутньому?
Зверніть увагу на те, чи присутні в думках щодо вашої відповідальності
когнітивні фільтри, про які ми говорили в минулому модулі. Найчастіше тут можна
зустріти "Узагальнення", "Чорно-біле мислення", "Емоційне мислення",
"Повинен/Зобов'язаний" та "Персоналізацію". Помітьте власні окуляри. Зніміть їх за
допомогою техніки, якої ми вже навчились.

Інша техніка "Пиріг провини", яку я представлю зараз, дає можливість трохи
розширити поле зору.
Коли я кажу: "Я в цьому винен", швидка система мислення оцінює мою
відповідальність у поняттях "Так" або "Ні". Тобто йдеться наче про 100 відсотків. Але це
не може бути об'єктивною оцінкою.
Візьміть аркуш та ручку. Запишіть на аркуші зверху, на скільки відсотків ви
оцінюєте власну відповідальність у спогаді, що вас турбує.
Нижче напишіть у стовпчик, хто ще несе відповідальність за те, що все
відбулося саме так.
Керівництво країни-агресора?
Конкретні військові з того боку?
Хтось із побратимів?
Зв'язківці?
 Евак?
Місцеві?
Хтось іще?
Зазначте в кожному рядочку, у скільки відсотків ви оцінюєте їхню частину
відповідальності.
Намалюйте коло. Як на круговій діаграмі, зазначте частку кожного з рядків.
Скільки вам лишилося з того пирога провини? Наскільки відрізняється ця цифра від
тієї, що ви зазначили на початку? Як змінилися ваші почуття?
Ця техніка не скасує того, що відбулося. Але вона може надати нам сил узяти на
себе реалістичну частину відповідальності замість усієї провини.
Отже, в цьому модулі ми говорили про болючі спогади, про те, чому іноді ми в
них застрягаємо, та навчилися кількох технік для повернення в "тут і тепер".
Якщо спогади залишаються болючими та приходять спонтанно попри те, що
пройшло вже більше 3-х місяців, – зверніться по допомогу до психотерапевта.