Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 5

Mykytchenko Tetiana ПР-22

tania.mykytchenko2212@gmail.com
Sumy State University
Departament of Germanic Philology
Module: Landeskunde Deutschlands (2022/2023)

Compare and contrast essay

Освіта в Німеччині та Україні

Насамперед треба почати з того, що таке освіта, та для чого вона існує.
Освіта – це один із ключових факторів розвитку людини, а також розширення
будь-яких яких можливостей. Також це процес, що дає людям знання, певну
інформацію, за допомогою якої люди передають свої вміння, цінності та
знання з одного покоління до іншого. Освіта є основою духовного,
фізичного та індивідуального розвитку особистості. Одна з важливих цілей
освіти це навчити людей читати та писати, це так би мовити є базою. До
всього освіта також підвищує грамотність, що дуже гарно може
відобразитись в подальшому житті людини. Грамотність допомагає людям
ще більше розширити свої знання, розвити певні навички та відіграти певну
роль у суспільстві. Також види та рівні освіти:

- Загальна освіта ( початкова, основна середня повна середня)


- Політехнічна освіта
- Професійна освіта

1) Початкова загальна освіта;


2) Базова загальна освіта;
3) Повна загальна середня освіта;
4) Професійно-технічна освіта;
5) Базова вища освіта;
6) Повна вища освіта;

Всі вони пов’язані між собою. Важливість питань освіти постійно


підкреслюється міжнародною спільнотою. ООН, ЮНЕСКО наголошують на
визначальній ролі освіти в розвитку суспільства, держави та найважливіше,
кожної людини. Існує дуже багато значень цього терміну, та розповідати
можна ще довго.
Вища освіта в Україні.
Україна не стоїть у сторонці загальносвітових тенденцій, а навпаки формує
свою освітню політику та запроваджує європейські стандарти. Сьогодні ми
на тому етапі коли відбуваються серйозні зміни у сфері освіти та умов праці,
коли необхідно впроваджувати різні курси підвищення рівня класифікації,
тому що навчання впродовж життя є дуже важливим процесом.
“Оригінальності на гнучкості системі освіти надає упровадження кредитів
(таких, як у ECTS) і семестрів. Це дасть змогу визнавати отримані кредити
для тих хто бажає почати або продовжити навчання в будь-якому
європейському університеті та здобути науковий ступінь у будь-якій період
свого життя. Звісно, має бути забезпечення право на вступ до академічного
закладу в будь-який період професійного зростання особливості за будь-
якого рівня освіти.” [1] Також студенти повинні мати можливість брати
участь у різноманітних курсах, включаючи можливість
мультидисциплінарного навчання, підвищення рівня знання іноземної мови
та використання нових інформаційних технологій. У другому раунді
навчання вони можуть обрати короткострокову магістратуру та
довгострокову докторську ступінь з можливістю переходу з одного рівня на
інший. На обох етапах відповідна увага приділяється науковим
дослідженням і самостійній діяльності після першого диплому. Крім того, на
обох рівнях студенти заохочуються до проведення принаймні одного
семестру навчання в університеті іншої країни за обраною спеціальністю.
Водночас більше викладачів та дослідників повинні працювати за межами
своєї країни, тобто в європейських країнах, і ЄС може сприяти
працевлаштуванню студентів та викладачів, підтримуючи цей напрямок
вищої освіти.
Тож перейдемо стосовно порівняння освіти в Німеччині та Україні.
Українські вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за 76
напрямами та 584 спеціальностями, що дозволяє задовольнити потреби всіх
сфер суспільного життя країни.
Прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 1341 "Про затвердження
Національної рамки кваліфікацій" та спільний наказ Міністерства освіти і
науки України та Міністерства соціальної політики України № 488/225". Про
затвердження плану заходів щодо впровадження Національної рамки
кваліфікацій", яка базується на освітніх стандартах (освітньо-кваліфікаційних
характеристиках (ОКХ) та освітньо-кваліфікаційних рівнях (ОКР)), а також
на освітньо-кваліфікаційних програмах (ОКХ). Професійно-технічна
програма (ППК)) та стандартів компетентностей для освітньо-професійних
кваліфікацій на основі системи компетентностей.
Німецькі університети мають класичну структуру та завдання наукових
досліджень, викладання, підготовки кадрів високого рівня та підготовки
докторів наук.
З моменту об'єднання Німеччини уряд щороку вкладає значні кошти на
підтримку університетів, переважно у Східній Німеччині, завдяки чому
сьогодні матеріально-технічне забезпечення багатьох університетів є навіть
кращим, ніж у Західній Німеччині.
Вищі педагогічні навчальні заклади готують вчителів для середніх шкіл та
професійно-технічних училищ. Технічні вищі навчальні заклади відіграють
важливу роль у підготовці фахівців у галузі інженерії, бізнесу та управління.
Середні спеціальні навчальні заклади музичного мистецтва готують фахівців
з музикознавства, мистецтвознавства та інших видів мистецтв і музичного
мистецтва.
В Україні “Контингент студентів за джерелами фінансування розподіляється
так:

У вузах I-II рівнів акредитації


51,3% студентів навчаються на кошти державного бюджету,
35,5% - на кошти фізичних і юридичних осіб,
11,7% - на кошти місцевого бюджету,
1,5% - на галузеві кошти;

У вузах III-IV рівнів акредитації


54,9% студентів навчаються на кошти державного бюджету,
43,0% - на кошти фізичних і юридичних осіб,
0,4% - на кошти місцевого бюджету,
1,7% - на кошти зацікавленої галузі.
Тобто кожен другий студент є інвестором системи вищої освіти.” [2]

Наразі вища освіта в Німеччині характеризується взаємодією між


федеральним урядом та урядами земель, діють регулярні зустрічі міністрів
освіти земель та Спілки ректорів вищих навчальних закладів.
Вищі навчальні заклади фінансуються на 94% за рахунок кредиторів і на 6%
за рахунок центру.
Приблизно 7,8 % фінансування наукових досліджень в університетах
забезпечується приватним сектором.
Загалом, 90% вищої освіти у ФРН фінансується державою, саме тому
кількість студентів у вищих навчальних закладах щороку збільшується на
40%.
“Популярність вищої освіти у Німеччині набуває свого значення в період
пізнього Середньовіччя, за часів реформ Мартіна Лютера. Реформатор добре
розумів, що втілення його ідей знайде відгук лише у освічених громадян. Але
його погляд на розвиток освіти був неоднозначним: нижчим верствам
населення він пропонував давати мінімум освіти: "Молодий і дурний народ
слід навчати завжди одними й тими ж виразами, в іншому разі не уникнути
помилок... " [12, 276]” [3]
За даними Державної служби статистики, станом на 2018-2019
навчальний рік в Україні налічувалося 282 університети, академії та
інститути, в яких навчалося 1,3 млн. студентів.
Система вищої освіти ФРН включає 250 вищих навчальних закладів, з
них 70 університетів у старих і 28 у нових землях, професійно-технічні
школи (113 у старих і 15 у нових землях), вищі педагогічні, технічні,
богословські навчальні заклади, інститути менеджменту та мистецтв. В
останні роки з'явилися і приватні університети. Найстаріший вищий
навчальний заклад Німеччини - Гейдельберзький університет був заснований
у 1386 році. Кілька інших університетів вже відсвяткували своє 500-річчя.
Поряд з університетами існує низка середніх шкіл, які більше зосереджені на
практиці, ніж на класичному навчанні. Наприклад, вони готують
програмістів, економістів, менеджерів, музикантів та журналістів. Але ж в
університетах навчаються майбутні юристи, лікарі, історики. Освіта в
Німеччині характеризується переважно безкоштовною, хоча принаймні
кілька років тому (2013 р.) у двох федеральних землях - Баварії та Нижній
Саксонії - все ще існувала плата за навчання. Поряд з університетами існує
низка середніх шкіл, які більше зосереджені на практиці, ніж на класичному
навчанні. Наприклад, вони готують програмістів, економістів, менеджерів,
музикантів та журналістів. Але ж в університетах навчаються майбутні
юристи, лікарі, історики. Освіта в Німеччині характеризується переважно
безкоштовною, хоча принаймні кілька років тому (2013 р.) у двох
федеральних землях - Баварії та Нижній Саксонії - все ще існувала плата за
навчання.
Якість освіти в Україні є досить суперечливим питанням, але тим не менш,
його необхідно брати до уваги. Останнім часом українські національні
університети почали з'являтися у світових рейтингах. Так, серед інших, до
престижного рейтингу QS World University Ranking 2021 увійшли сім
українських вишів.
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (477 місце)
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка (601-650
місця)
- Харківський політехнічний університет (651-700 місця)
- КПІ ім. Ігоря Сікорського
- Львівська політехніка
- Києво-Могилянська академія

Крім того, національні університети регулярно проходять акредитацію в


Міністерстві освіти, а якість їхніх освітніх програм гарантується.
Вища освіта Німеччини приваблює іноземних студентів з кількох
причин. По-перше, престижність навчання у німецьких університетах та
вищих навчальних закладах; по-друге, безкоштовність навчання у вищих
навчальних закладах для більшості з них; по-третє, можливість навчатися як
англійською, так і німецькою мовами; по-четверте, можливість поєднувати
навчання з роботою; по-п'яте, перспектива працевлаштування в Німеччині
після закінчення навчання. У вищих навчальних закладах ФРН навчається
понад 250 000 іноземних студентів, багато з яких - з країн СНД. Німеччина
посідає четверте місце у світі за кількістю іноземних студентів. У Німеччині
немає вступних іспитів до університетів. Абітурієнти з Німеччини повинні
довести, що вони отримали високі оцінки в німецькій гімназії; абітурієнти з
країн СНД повинні довести, що вони отримали найкращі оцінки протягом
перших двох років навчання в університеті у себе на батьківщині. Важливим
є також знання німецької мови. Якщо іноземний абітурієнт не має
відповідного мовного сертифікату, бажано мати мовний сертифікат
заздалегідь, хоча знання мови може бути підтверджено шляхом складання
іспиту в університеті. Рівень володіння мовою для навчання в університеті
повинен відповідати рівню В2/С1/С2, залежно від конкретних вимог.
Структура системи освіти в розвинених країнах має особливість бути
двосекторною, з точки зору соціально-економічної основи власності на
основні фактори виробництва освітніх послуг, тобто. Переважання
державного чи приватного сектору освіти залежить, головним чином, від
типу економічної системи країни та впливу системи історичних традицій
країни.

Джерела цитат:
1) https://studfile.net/preview/8878285/page:2/ [1]
2) https://prezi.com/jzk0dgezsu_-/presentation/?fallback=1 [2]
3) https://osvita.ua/vnz/reports/psychology/29295/ [3]

You might also like