Пальченко Дар’я 12І

Семінарське заняття № 3. Антична філософія (2 год.)

1. Розкрийте історичні умови формування античної філософії.

Давня філософія досягає найвищого свого рівня саме в античній Греції, чому сприяли такі
історичні умови: 
а) яскраво виражене класове розшарування суспільства (класичне рабовласництво); 
б) географічне розташування - між Азією, Африкою (передусім - Єгиптом) і Європою;
розвиток у зв'язку з цим торгівлі і культурних зв'язків;  
г) політичні режими, які були орієнтовані на виборність влади (демократія, аристократія) і
особливості полісного (гр. "поліс" - місто-держава) життя;  
д) менша, у порівнянні з  Давнім Сходом, роль традицій в громадському життєвому
устрої. 

2. Розкрийте характерні риси розвитку античної філософії.

Характерними рисами розвитку філософії в Греції були:

  
а) поява розмаїття філософських шкіл, кожна з яких виробляла власний, але досить
обгрунтований погляд на світ (мілетська, елейська, стоїчна, афінська тощо);
б) універсальний характер, який полягає в тому, що філософів цікавить як космос, так і
людина, суспільство;  
в) менш тісний, чим на Сході зв'язок з міфологією та релігією; 
г) вироблення основних філософських понять (категорій) та концепцій, які були
фундаментальними протягом розвитку всієї європейської філософії (наприклад, поняття
субстанції, діалектики, логіки, етики, естетики тощо); 
д) зародження матеріалістичної та ідеалістичної філософських традицій, які тісно
співіснували і конкурували одна з одною.

3. Які етапи розвитку античної філософії Ви знаєте?

У розвитку античної філософії виділяється чотири основних етапи.

 Перший етап - охоплює VII-V ст. до н. є. і називається досократівським
(натурфілософським).
Філософи ж, які жили до Сократа, так і називаються -досократики.
До них належать мудреці із Мілета (так звана Мілетська школа - Фалес, Анаксимандр,
Анаксимен), Геракліт із Ефеса, Елейська школа (Парменід, Зенон), Піфагор і піфагорійці,
атомісти (Левкіпп і Демокріт).
У центрі ранньої - досократівської-грецької натурфілософії стояли проблеми фізики та
Космосу.

 Другий етап - приблизно із середини (V ст. до н. є. - до кінця IV ст. до н. є.) -

класичний (або висока класика).
Софісти й Сократ, які вперше спробували визначити суть людини, здійснили
антропологічний поворот у філософії.
Філософська спадщина Платона й Арістотеля, що характеризується відкриттям
надчуттєвого і органічним формулюванням основних класичних проблем, найповніше
узагальнює і відображає досягнення класичної епохи грецької античності.

 Третій етап у розвитку античної філософії (кінець IV—II стст. до н. є.) - звичайно
називають елліністичним.
На відміну від попереднього, пов'язаного з виникненням значних, глибоких за змістом і
універсальних за тематикою філософських систем, формуються різноманітні еклектичні
конкуруючі філософські школи: перипатетики, академічна філософія (Платонівська
Академія), стоїчна й епікурейська школи, скептицизм.
Усі школи об'єднує одна особливість: перехід від коментування вчень Платона й
Арістотеля до формування проблем етики, моралізаторською відвертістю в епоху
присмерку й занепаду елліністичної культури.
Тоді популярна творчість Теофраста, Карнеада, Епікура, Піррона та ін.

 Четвертий етап у розвитку античної філософії (І ст. до н. є. -V-VI стст. н. є.) -

римський період розвитку - період, коли вирішальну роль в античності став
відігравати Рим, під вплив якого потрапляє Греція.
Римська філософія формується під впливом грецької, особливо елліністичної.
У римській філософії виділяються три напрямки: стоїцизм (Сенека, Епіктет, Марк
Аврелій), скептицизм (Секст Емпірик), епікуреїзм (Тит Лукрецій Кар). У III—V стст. н. є.
в римській філософії виникає і розвивається неоплатонізм, визначний представник якого є
філософ Плотін. Неоплатонізм значно вплинув не тільки на ранню християнську
філософію, але й на всю середньовічну релігійну філософію.

4. Назвіть та розкрийте основні проблеми античної філософії.

Основні проблеми античної філософії: 

а) проблеми буття і його структури (онтологія), пошук першоначала (архе, субстанції)
світу, що було характерим для ранньої античної досократичної філософії космоцентризму,
натурфілософії, тобто філософії природи; 
б) морально - етичні проблеми, які були характерні, наприклад, для філософії софістів,
Сократа, Епікура, стоїків; 
в) проблеми природи і структури знання, можливостей пізнання, що були центральними,
наприклад, для філософії Платона і Арістотеля; 
г) початок розробки методів мислення і пізнання, зародження діалектики як мистецтва
полеміки (софісти, Сократ, скептики тощо); 
д) вивчення суспільного життя і побудова моделей справедливої (ідеальної) держави
(Платон, Арістотель). 

5. В чому полягає трактування "Логосу" у Геракліта?

Геракліт вважав, що першоосновою є вогонь, який найбільш всього втілює в собі закон
загальної мінливості речей, який Геракліт вважає Логосом світу.
Частіше за все під Логосом в античній філософії розуміють абсолютний, універсальний
Закон, "Розум" Всесвіту, якому все підпорядковано: "світ не створений ніким з людей і
ніким з богів; він є вогнем, що часом спалахує і гасне, з якого все виникає і в якому все
зникає"; у світі "все тече і все змінюється", подібно до "річки, в яку не можна увійти двічі,
оскільки на того, хто в неї входить, течуть усі нові і нові води".
Також, він звернув увагу на загальну суперечливість речей і явищ, побачив саме в цьому
загальне джерело їх саморозвитку: "боротьба є батьком всьому і богом всьому". Вчення
Геракліта, таким чином, можна охарактеризувати як початок діалектичного бачення
світу (мається на увазі діалектика як вчення про взаємозв'язок та розвиток), хоча його
діалектика знаходиться ще в стихійній, тобто нерозвиненій своїй формі.

6. В чому полягають діалектичні погляди Геракліта?

Геракліт звернув увагу на загальну суперечливість речей і явищ, побачив саме в цьому
загальне джерело їх саморозвитку: "боротьба є батьком всьому і богом всьому". Вчення
Геракліта, таким чином, можна охарактеризувати як початок діалектичного бачення
світу (мається на увазі діалектика як вчення про взаємозв'язок та розвиток), хоча його
діалектика знаходиться ще в стихійній, тобто нерозвиненій своїй формі.

7. В чому полягає ідеалізм Піфагора?

Піфагор (до речі, саме він перший назвав себе філософом) бачив основу світу в числі ("Все
є число "), вважаючи, що все має кількісну визначеність і все можна пояснити як число
або пропорцію чисел.
Його погляди мають ідеалістичний характер, оскільки основою світу він вважав
математичні співвідношення, тобто математичний розум, який для нього і був Логосом.

8. В чому полягає атомізм Демокріта?

Атоми рухаються і утворюють найрізноманітніші з'єднання, які сприймаються людьми як

різні речі, процеси, що виникають і зникають. Але це розмаїття, стверджує Демокріт,
удаване: немає різних речей, процесів, є лише різні з'єднання одних і тих самих атомів.

9. Що таке "софістика"? Як зараз розуміють софістику?

Софістика - течія в античній філософії, яка була поширена в V ст. до н. е.
Спочатку слово "софіст" означало майстер, мудрець.
Найчастіше софістами називають безпринципних полемістів, здатних в корисливих
цілях відстоювати те, що в цей момент видається їм вигідним, а потім, якщо потрібно,
змінювати свої переконання на прямо протилежні. І дійсно, ці властивості були присутні
софістам.
10.Як Ви розумієте афоризм Протагора: "Людина є мірою усіх речей: існуючих, що
вони існують, неіснуючих, що вони не існують"?

Тобто, істина, на його думку, відносна, і, до того ж, цілком і повністю залежить від
людини, її суб'єктивного сприйняття предмета (суб'єктивізм). 

11.В чому полягає суб'єктивізм та релятивізм софістів?

Горгій - поширив принцип суб'єктивізму на сферу моралі. Якщо всі істини відносні, то
неможливі і абсолютні норми моральності. Тому будь-які уявлення про добро і зло
створені людьми, а, отже, штучні і можуть бути поставлені під сумнів і переглянуті.
Отже, відносними є і моральні цінності, оскільки немає об'єктивного критерію добра і зла.

Релятивізм (від лат. "релятиве" – відношення; "все є відносним") софістів поставив під
сумнів можливість пошуку істини як об`єктивного знання взагалі.

12.В чому Сократ був незгодний з софістами?

Сократ, на відміну від софістів, висуває тезу: кожна людина може мати свою думку, але
істина для усіх одна, норми моралі мають об'єктивну (універсальну) основу. Сократ
стверджує, що знання реалізується через поняття, які відображають сутність речей. Шлях
до істинного знання можливий через утворення понять.

13.В чому полягає основна ідея філософії Сократа?

Філософія Сократа означала перехід від натурфілософії до ідеалістичної філософії,

основним питанням якої є душа людини, мораль, свідомість, естетика, відношення людини
та суспільства.

14.В чому полягає метод Сократа?

Основним методом утворення понять у Сократа виступає бесіда та індукція - тобто

сходження від окремих, одиничних тверджень до загальних суджень в ході діалогу із
співрозмовниками.

15. Розкрийте вчення про "ідеальну державу" Платона.

Оригінальні думки Платона у трактуванні такого явища, як держава. Спостерігаючи
недосконалість державного устрою, Платон висуває власний зразок державної
досконалості, яка в історії філософії отримала назву "ідеальна держава Платона".
Будуючи власний зразок держави, Платон зауважує, що всі існуючі види державного
устрою недосконалі не тому, що вони ґрунтуються на соціальній нерівності, а тому, що ця
соціальна нерівність не відповідає природній нерівності людей.
Така природна нерівність породжена неоднорідністю душі. Розумній частині душі, чеснота
якої у мудрості, має відповідати стан правителів-філософів; шаленій частині, чеснота якої в
мужності, – стан воїнів (стражів); низовинній, хтивій частині душі – стан землеробів і
ремісників.
Отже, в ідеальній державі існує три групи громадян, три стани і така держава
сповнена чеснот: вона мудра мудрістю своїх правителів-філософів, мужня мужністю своїх
стражів, розсудлива послушністю гіршої частини держави перед її кращою частиною. Ця
держава найбільш справедлива. бо в ній усі служать її як певній цілісності і всі займаються
своїми справами, не втручаючись у справи інших.

16.Що таке "етатизм"? Обгрунтуйте Ваше відношення до цього вчення.

Етатизм— напрям політичної думки, який розглядає державу як найвищий результат і

мету суспільного розвитку. В деяких країнах цей термін позначав офіційну державну
політику.

17.Які форми правління виділяє Арістотель?

Арістотель виділяє три "неправильні" (тиранія, олігархія, демократія) і три

"правильні" (монархія, аристократія, політія) форми правління.
Кращою він вважає політію, тобто владу "середнього класу" (помірно забезпечених і
освічених людей), що становить більшість в державі і забезпечує стабільність суспільства.
Участь в державних справах він вважав обов'язком кожної вільної людини, називаючи
її "політичною істотою". 

18.Що таке "політія"?

Політія - влада "середнього класу", тобто помірно забезпечені та освічені люди.

19.Які школи елліністичного періоду Ви знаєте? В чому полягає їх проблематика?

В елліністичну епоху (антична філософія римської доби) сформувалися ще ряд шкіл -

епікурейська, скептична, стоїчна, які відрізнялися своєю практичною спрамованістю.
Особливо їх цікавило питання про те, в чому полягає справжня мудрість та щастя і як їх
можливо досягти.
 20.В чому полягає гедонізм епікурейців?

Епікурейці розвинули своєрідну філософію гедонізму, згідно з якою сенс життя та щастя
полягають в задоволеннях, але слід навчитися мудрості, щоб розрізняти хибні
задоволення від справжніх і обирати тільки ті, що корисні для тіла і душі, роблять людину
кращою. 
Досягти цього блаженного стану можна, зрозуміло, лише повністю зосередившись на
собі. Тому епікурейці, не в меншій мірі, ніж стоїки, проповідували індивідуалізм. Єдиним
видом людських взаємин, гідним мудреця і сумісним з його способом життя, вони вважали
дружбу.

21.В чому полягає філософський зміст ідей скептиків?

Скептики вважали світ непізнаваним і тому не розробляли вчення про природне, і не

будували ніякої позитивної теорії пізнання, а найчастіше виступали з критикою
філософських вчень і принципів, що розроблялися іншими. 

22.В чому полягає фаталізм стоїків?

Фаталізм полягає в тому, що ідея свободи людини і впливу Долі (предвизначеність)

тісно взаємопов'язані.

23.Підберіть з графи "Б" вислови, які належать філософам, чиї імена наведені в графі
"А":
1. Конфуцій Є) "Випадковості не існує."
2. Геракліт: А) "В одну і туж річку неможливо увійти двічі." Д) "Космос є і буде вічно
живим вогнем."
3. Демокріт Б) "Космос не створювали ані люди ані боги."
4. Фалес В) "Усе із води."
5. Піфагор Г) "Числу усе підкоряється."