Ось як описували сучасники зовнішність 29 літнього Тараса

Шевченк: середнього зросту, молодий, здоровий, широкоплечий та

міцно збудований. Він мав кругле виголене обличчя прикрашене
бакенбардами, його волосся було вистрижене по-козацьки та зачесане
назад. У маленьких сірих очах молодого поета світилися розум та
енергія. В Тараса були стримані рухи та м’який голос .
При першій зустрічі до людей поет ставився холодно, був
замкнутим, іноді навіть мав недовіру до оточення. Але як тільки він
бачив хоч маленьку іскринку взаємності в людині, Тарас ставав
відвертим та відданим до них.
Ще багато з його сучасників описували в ньому доброту,
делікатність, природність, безкорисливість та навіть
саможертовність. На несправедливість поет мав бурхливу та гостру
реакцію, в суперечках відповідав гостро.
Коли хтось згадував кріпацтво — це була його глибока рана яка
закарбувалася з дитинства.
З бідними ділився останнім!