План уроку з ученицею 5 класу

вчителя бандури Шевченківської спеціалізованої школи –інтернату

з поглибленим вивченням предметів гуманітарно – естетичного профілю
Черкаської обласної ради Забожко Ірини Миколаївни.

Тема: Засоби музичної виразності та їх значення в створенні художнього

образу в роботі над інструментальними творами

Мета і завдання:
- Засвоєння засобів музичної виразності;
- Розвивати емоційно-образне мислення;
- Формувати творчий підхід у використанні засобів музичної виразності;
- Виховувати любов до музики, до українських мелодій.

Характеристика учениці.
Учениця має хороші музичні дані. До уроків відноситься добросовісно,
старанна, уважна, має хорошу пам’ять, відчуття ритму, емоційна у виконанні
музичних творів. Музикою займається із задоволенням, багато працює
самостійно.

Хід уроку
1. Організаційний момент:
а) перевірка наявності нотної літератури;
б) перевірка строю інструменту;
2. Привести ігровий апарат у робочий стан:
а) гама соль-мажор 1:1, 1:2, 1:3;
б) терції, тризвуки, арпеджіо, вправа на довге арпеджіо;
3. Введення в тему. Бесіда про особливості музики, як одного з виду
мистецтв.
4. Робота над «Піснею» М.Лобка.
а) проаналізувати використані засоби музичної виразності з метою
розкриття художнього образу (лад, темп, динамічні відтінки, мелодія, ритм );
б) робота над фразами;
в) зваживши на всі технічні вимоги, виконати твір;
5. Робота над твором „Козачок ” О.Соловйова.
а) виконання твору ученицею, короткі відомості про українські танці.
б) зробити аналіз технічних труднощів, проаналізувати використані засоби
музичної виразності;
6. Робота над варіаціями на тему української народної пісні «Летить
галка» Любомири Підківки.
а) бесіда про українську пісню;
б) учень виконує тему, проаналізувавши її характер, пов’язуючи з пісенним
текстом ;
в) робота над складними технічними місцями у варіаціях;
7. Висновки уроку: зауваження, побажання, оцінка.
8. Домашнє завдання.
 Хід уроку:
1. Організаційний момент:
а) перевірка наявності пульту;
б) перевірка наявності нотної літератури;
в) перевірка строю інструменту;
2. Привести ігровий апарат у робочий стан:
а) гама соль-мажор ритмічними угрупуваннями 1:1, 1:2, 1:3;
б) терції, тризвуки, арпеджіо, вправа на довге арпеджіо;
3. Введення в тему.
Особливістю музики є те, що вона може з великою безпосередністю і
силою передавати емоційний стан людини, все багатство почуттів і відтінків, що
існують в реальному житті. Завдяки тому що музика являє собою часовий вид
мистецтва (на відміну від живопису, скульптури), вона має можливість
передавати зміну настроїв, переживань, динаміку емоційно-психологічних станів.
Кожний музичний твір має, таким чином, якусь «чуттєву програму». Виконавець,
будучи посередником між слухачем і композитором повинен оживити, озвучити
музичний твір, творчо осмислити його і висловити ті думки і почуття, які прагнув
передати композитор. Виконавець має зацікавити слухача, виконати твір так, щоб
слухач пережив з ним дану музичну історію, засміявся чи заплакав, підтанцював
чи підспівав.

- Що в цьому нам допоможе? На чому ж заснована музична виразність?

У кожного мистецтва є своя особлива мова, свої засоби виразності. Основним

виразним засобом живопису є малюнок, фарби. Уміло користуючись ними,
художник створює картину. Поет, пишучи вірші, розмовляє з нами мовою слів.
Основою танцювального мистецтва є танець, драматичного - гра акторів . Музика
– яскравий, швидкоплинний світ чарівних звуків. Вона володіє своєю особливою
мовою – мовою звуків. І у неї є свої засоби музичної виразності. До ЗМВ
належать: мелодія, темп, динаміка, регістр, тембр, ритм, гармонія, лад,
інтонація. Виявлення саме засобів музичної виразності сприяє цілісному
сприйманню музичного твору. Вони поєднують в одне ціле зміст і форму
музичного твору.

- Що є одним із головних ЗМВ? Мелодія означає спів, наспів. Це - основа

музики, і в ній, в першу чергу, виражається задум композитора. Будується (мотив
- фраза-речення). Найкраще мелодія прослуховується у ліричних, наспівних
творах.

4. - «Пісня» М. Лобка. Учениця виконує твір.

- Які ЗМВ допоможуть нам створити художній образ в «Пісні»? Як ми знаємо,

характер музики сприймається перш за все через темп. Відтінки музичних темпів
такі різноманітні, як і емоції. Сумна музика, як правило, пов'язана зі спокійним
темпом, весела - з більш швидким. В нашій п’єсі помірний темп та мажорний лад
надають характеру нотку піднесеності, мелодія звучить проникливо, місцями
схвильовано. А акордова фактура надає величавості та урочистості мелодії.

- А який образ ти собі уявляєш, програвши «Пісню»? А мені дана п’єса

навіває образ неньки України, звучить ніби пісня про її красу і неосяжність.

Одна з вимог в процесі роботи - виявити і підкреслити вокальну природу

інструментального мелосу. Знайти в звучанні бандури виразність і музичне тепло,
властиве людському голосу. Я думаю, що композитор дав таку загальну назву
даному музичному творові - «Пісня», щоб і виконавці і слухачі мали широке поле
для уяви, адже всі люди різні і по своєму сприймають музику, і в кожного в душі
звучить своя пісню.

- Музична думка у творі формується із затакту, з поступовим ускладненням

фактури. Спочатку це одноголосний виклад мелодії, далі як розвиток іде
інтервальна та акордова фактура. В п’єсі відчувається двох плановість мелодії.
Це ніби вокальна партія доповнена супроводом. Варто відділити ці дві партії
силовим звучанням щипка, по особливому провести нижні звуки, злікувавши їх
підкладанням пальців, уявивши при цьому гру смичкового інструменту. Кожну
наступну фразу починати більш активніше.

- Щоб передати відповідний настрій твору попрацюємо над фразами,

звернувши увагу на динамічні відтінки. Мелодію слід вести плавно без ривків.
Кожна фраза має звучати ніби на одному диханні. Слід відпрацювати
кульмінаційний момент твору, важливо динамічно підвести мелодію до вищої
точки розвитку - кульмінації, адже вона не з’являється ні звідки і потребує
логічного завершення, звук не згасає після кульмінації, адже це лише початок
фрази, яку потрібно ще розвинути. Підготовка до коди йде акордами, тому слід
технічно правильно їх виконати гарним щипком, слідкувати за одночасним
звучанням звуків. Після зіграних нисхідних пасажів і двох тризвуків в малій
октаві слід швидко перемістити руку на струни другої та третьої октав.

Д.з. Попрацювати над цілісністю твору, з’єднавши фрази. Відпрацювати

кульмінацію, пам’ятати про характер твору, щоб передати задум композитора.

5. Наступний твір – це цілковита протилежність у виконанні і використанні

ЗМВ. «Козачок» О.Соловйова.
- До якого жанру відносимо даний твір? Танець. Український народний танець.
За майже тисячолітню історію існування українців як нації, сформувалися
самобутні риси національного характеру, які виокремлюють їх із усього
слов’янського люду і проявляються у поведінці, способі мислення, у мові,
культурі, традиціях, віруваннях, обрядах, у всіх сферах життя і діяльності. Якщо
нагадати мелодії українських танців, можна сказати , що саме в них найяскравіше
виражається характер українців. А які риси характеру українця проявляються в
них? (веселий, нестримний, рішучий, завзятий, щирий, енергійний).
Козачок — український масовий танець швидкого темпу, дводольного
розміру. Виконується парами, групами, солістами. Награші та танцювальні
фігури козачка мають багато спільного з гопаком, але характер танцю більш
легкий. Йому теж притаманні стрибки, присядки, обертання й інші віртуозні
танцювальні рухи. Пісенні й інструментальні мелодії танців виконуються в
народі й як самостійні музичні п'єси.
Учень виконує танок «Козачок» О.Соловйова.
- А які засоби музичної виразності нам допомагають розкрити художній образ
у танку? (мажорний лад, швидкий темп, тривалості нот переважно восьмі і
шістнадцяті, акценти на тризвуки відображають стрибки, присядки козаків,
динамічні відтінки переважно - f , в мелодії є невеликі скачки, що характерно для
танцювальних мелодій).
- Дуже важливо при виконання танцю дотримуватись ритмічного малюнку, не
допускати зміни в темпі. Легкість при виконанні басової партії, гарний щипок в
правій руці, використання правильної аплікатури, динамічно і логічно проведені
фрази – все це допоможе розкрити художній образ музичного твору. Слід
звернути увагу і на ритмічний малюнок, нота з крапкою є характерною для
танцювальних мелодій, а форшлаг добре підкреслює наступний рух танцюриста.

6. Робота над варіаціями на тему укр. н. п. «Летить галка» Любомири

Підківки
- До якого жанру відносяться варіації? Пісня. Українська народна.
Народ свято береже свої пісні, які є виявом його споконвічних прагнень до
справедливості, добра і краси. Вони відзначаються великою художньою силою,
глибокою емоційністю і живуть століттями, хвилюючи нові покоління людей
чарівною силою своєї поезії. Хто чув народну пісню ставали ніби зачаровані
нею, відчули насолоду від її багатющих мелодій, широти й краси образів, чарівної
сили.
- Українська пісня — одне з найцінніших духовних надбань нашого народу.
Вона виникла в трудовій діяльності людей, у ній відбиті їх звичаї і вірування,
змагання за кращу долю, боротьба з поневолювачами та загарбниками. В пісні
знайшли своє відображення характер народу, його доброта, щирість, душевність
та весела вдача. В ній проявилися людські мрії, надії, сподівання. Українці
надзвичайно працьовиті, добрі, добродушні, занадто довірливі, надмірно
терплячі, щедрі, гостинні й поетичні люди з великим почуттям гумору.

Варіація - це розробка народної пісні. Музична форма розробки будується за

принципом варіювання. Що це? Видозміна. На початку твору подається тема,
тобто мелодія пісні, а далі йде ряд її проведень в повному обсязі, але у
видозміненому вигляді. Кожне таке проведення називається варіацією. .

Ми ознайомились з пісенним матеріалом пісні «Летить галка». Знаючи її

зміст, легко можемо створити художній образ і дати характеристику темі.
Основна ідея пісні – передати образ бідної, безталанної дівчини, яка крім
природної краси не має більш нічого, а хоче як і всі мати щасливу долю. Образ
дівчини у пісні порівнюється з пташкою галкою, яка одиноко літає і голосно
кряче. .
 Летить галка через балку, Вийшла, стала під вербою
Та й дивиться в воду.
Літаючи, кряче... Тяжко, мати, важко, мати!
Молодая дівчинонька Нащо дала вроду?
Ходить гаєм, плаче. Змалювала біле личко
Не пускає її мати І чорнії брови,
Рано до криниці, Та не дала мені, мати,
Ні жита жать, ні льону брать, Ні щастя, ні долі.
Ні на вечорниці. Було б тобі, моя мати,
Раз увечері пізненько, Цих брів не давати,
Як мати заснула, Було б тобі, моя мати,
Вийшла слухать соловейка, Щастя й долю дати!
Мов зроду не чула.

Тому і темп при виконанні даного музичного твору буде повільний, характер –
наспівний, задушевний. Щоб яскравіше передати даний художній образ,
музичний матеріал викладений переважно тризвуками, що дає відчуття
насиченості, багатства звучання. Різкі переходи мелодії з малої октави в другу
дають відчути біль і плач дівчини, особливо коли звучать малі секунди. І, мабуть,
ні один з українських музичних інструментів не зможуть розкрити поетичну
ліричну душу українця, як бандура .
Тему проводимо на легато, другу і четверту фрази логічно буде почати
голосніше, зробивши дімінуендо. В усіх варіаціях по різному викладений
музичний матеріал з поступовим ускладненням в технічному виконанні.
- В першій – це розкладені тризвуки. Шістнадцяті ноти потребують вмілого
технічного виконання, особливо слід дотримуватись аплікатури, вміти швидко
перемістити руку з тризвуку в другій октаві на арпеджований тризвук, який
починається в малій октаві. Складність у виконанні полягає ще й в тому, що
потрібно виділити мелодію, акцентуючи окремі звуки або терції. Повторення
мелодії з переходом в іншу октаву складають основу музичної драматургії, так як
дозволяють затвердити верховенство образу. Цей метод використаний в кожній
варіації.
- Друга варіація має акордову фактуру, ніби цілий хор виконує цю пісню.
Мелодію починає вести басова партія в першому такті, а далі вона переходить в
праву руку. В цій варіації дамо перевагу динамічному відтінку – форте, в ній
звучить вся сила і звучність народного голосу. Гарний щипок і одночасне
звучання всіх звуків тризвуку допоможуть нам яскраво виконати цю варіацію.
-Третє проведення теми – це ніби сольний вокаліз, викладений довгим
арпеджіо. Тут важлива артикуляція кожного звука, щоб кожен звук звучав з
різною силою при русі в гору, обов’язкове легато і використання правильної
аплікатури. Арпеджовані тризвуки в останній варіації підводять нас до
завершення музичної думки, реприза ще раз нагадає нам про душевний біль і
страждання дівчини, а арпеджіато на останніх акордах поставить логічну крапку
цій сумній історії.
7. Висновки уроку: Досить добре попрацювала, знаєш ЗМВ, зрозуміла
характер творів, брала участь в аналізі музичного матеріалу. При виконанні
домашнього завдання врахуй всі зауваження і побажання, висловлені в процесі
роботи над творами.
8. Домашнє завдання. Попрацювати над цілісністю у виконанні всіх творів,
з’єднавши фрази. Попрацювати над кульмінаційними моментами. Пам’ятати про
характер твору, щоб передати задум композитора. Уважно відноситись до засобів
музичної виразності, які особливо яскраво характеризують музичний образ твору,
адже лише їх взаємодія і взаємозв’язок допоможуть вдало його розкрити.