Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 31

Лекція 1.1 Тема: Закони України про охорону праці.

Основні Міжнародні нормативні


документи з питань охорони праці. ч.IXКонвенції SOLAS- 74 ISM Code, STCW 78/95 Code та ін.. План
лекції: 1). Правові та організаційні питання «Охорони праці в галузі, 2). Законодавча і нормативна
база України з Охорони праці. Система управління Охороною праці. 3). Організація роботи з
Охорони праці на Морському транспорті 4). ч.IX Конвенції SOLAS- 74 ISM Code, STCW 78/95 Code та
ін..Основні визначення. Правові та організаційні питання «Охорони праці в галузі». Місце і
значення дисципліни « Охорона праці на галузі» визначаються вимогами Державних нормативних
документів України, а також відповідних Міжнародних конвенцій та Кодексів. Предмет «Охорона
праці на галузі», що читається на 3-му курсі, базується на комплексі технічних і фундаментальних
наук, а також матеріалів курсу «Основи охорони праці», прослуханого на молодших курсах, є
соціально-технічною дисципліною і включає в себе основи трудового законодавства та питання
організації охорони праці на морському транспорті. Науково-технічний прогрес поряд з благами,
на жаль, приніс людству і численні страждання. Творець науково-технічного прогресу - людина
стала його заручником. Щорічно в світі травмуються мільйони працівників. Згідно з міжнародною
статистикою з 500 мільйонів інвалідів кожен 5-й став ним в результаті нещасного випадку. За
даними ВООЗ за останні 60 років захворюваність неврозами в світі зросла в 24 рази.
Впровадження безпечних технічних засобів праці спільно з науковою організацією праці є
основними факторами підвищення культури виробництва. Щорічно на підприємствах України
травмується близько 120 тис. Осіб, з них гине близько 2,5 тисяч, більше 10 тисяч - отримують
профзахворювання. Матеріальні збитки від нещасних випадків величезні. Статистичні дані
свідчать, що витрати власника (з урахуванням рівня інфляції) на поліпшення умов і безпеки праці
щороку зменшуються у нас в країні в середньому на 10%. У той же час витрати підприємств на
відшкодування збитків у зв'язку з нещасними випадками на виробництві, а також пільги та
компенсації за роботу в незадовільних умовах праці не зменшуються. Необхідно відзначити, що
нещасні випадки обходяться в десять разів дорожче ніж вартість заходів щодо їх попередження.
Тому Закон встановлює таку систему, при якій підприємствам стає економічно невигідно мати
небезпечні та шкідливі умови виробництва. Аналіз виробничого травматизму показує, що
більшість нещасних випадків відбувається з організаційних причин. Тому майбутні інженери
плавскладу, покликані після закінчення морських навчальних закладів займати керівні посади на
морських суднах, повинні вільно орієнтуватися в різноманітті нормативних і правових документів з
охорони праці. Завданням курсу «Охорона праці на галузі» є допомагати майбутнім інженерам
плавскладу самостійно розібратися в питаннях безпеки праці та способах особистого виживання, в
питаннях протипожежної безпеки. Поліпшення умов праці та її безпека є суттєвим резервом
підвищення ефективності виробництва. Завдяки безпеки праці відбувається зниження
травматизму, що сприяє збереженню здоров'я трудящих і зниженню витрат на оплату
компенсацій за можливі випадки травматизму і профзахворювань, викликаних ставлення до праці
несприятливими умовами праці. Поліпшення умов праці, міцне здоров'я і хороша працездатність
людей сприяють збереженню творчого ентузіазму, оптимізму трудящих, зміцненню трудової
дисципліни, розвитку. Законодавча і нормативна база України з Охорони праці. Система
управління Охороною праці. Законодавство України з охорони праці є системою нормативних
актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових,
соціальноекономічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів,
спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавство про
охорону праці складається з Закону України про охорону праці України, Кодексу законів про працю
України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та
прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на
обов'язковість якого підтверджена Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що
передбачені законодавством України про охорону праці, то застосовуються норми міжнародного
договору. Державна політика в галузі охорони праці визначається Конституцією України,
Верховною Радою України і спрямована на створення безпечних і здорових умов праці,
запобігання нещасних випадків і професійних захворювань. Державна політика в галузі охорони
праці базується на принципах: - Пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності
роботодавця за створення належних безпечних і здорових умов праці; - Підвищення рівня
промислової безпеки шляхом забезпечення технічного контролю за станом виробництва; -
Комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавних, галузевих та
регіональних програм з цього питання, досягнень в галузі науки і техніки та охорони
навколишнього середовища; - Соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди
особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві; - Встановлення єдиних вимог з
охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від
власності та видів діяльності; - Використання економічних методів управління охороною праці,
участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та
інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству; Інформування
населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з
питань охорони праці; - Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов
і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва. Конституція України як
юридична база трудового законодавства. Конституція України встановлює основи організації
загальнонародної держави, будучи юридичною базою для чинного трудового законодавства. У
Конституції закріплено право на безпечну працю (Ст.43). Ст.45 забезпечує кожному трудящому
право на відпочинок з наданням щорічних оплачуваних відпусток і щотижневого відпочинку Ст.46
гарантує право громадян на матеріальне забезпечення в старості, а так же при втраті
працездатності Ст. 49 закріплює право громадян на охорону здоров'я, медичну допомогу та
медичне страхування. Це право забезпечується державним фінансуванням соціально-економічних
та медико-санітарних програм. Закон зобов'язує кожного здатного до праці громадянина сумлінно
трудитися, дотримуватися трудової і виробничої дисципліни. Держава організує і регулює трудові
відносини трудящих, громадських, державних, кооперативних і приватних підприємств і
організацій за допомогою нормативно-законодавчих актів, забезпечуючи єдину в масштабі країни
політику в галузі охорони праці. Конституція закріплює відповідальність держави перед
громадянами за свою діяльність. Кодекс законів про працю (КЗОТ) здійснює правове регулювання
охорони праці Норми про охорону праці містяться в розділі 1Х «Охорона праці» та статтях
«Трудовий договір», «Праця молоді», «Професійні спілки», «Нагляд і контроль за додержанням
законодавства про працю». Закон України «Про охорону праці» прийнятий Верховною Радою
України 14 жовтня 1992 і введений в діють 24 жовтня 1992 року. Закон визначає основні
положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в
процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між
власником підприємства і працівником у питаннях безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні . За час, що минув з
моменту вступу в силу цього Закону, розроблено, затверджено і введено в дію багато підзаконних
актів, прийнято ряд постанов уряду, рішень міністерств та інших органів державної виконавчої
влади, внесені кардинальні зміни в галузі охорони праці, вкрай необхідні в умовах здійснення
ринкових відносин і перебудови всього нашого суспільства. Тому Постановою Верховної Ради
внесено суттєві зміни до Закону України «Про охорону праці», викладені в Відомостях Верховної
Ради.- №2.-2003 Ст.10. Закон поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно
від форм власності та видів їх діяльності, в тому числі, на кооперативні, акціонерні, орендні,
фермерські господарства, судноплавні компанії, на окремих наймачів. Закон «Про охорону праці
враховує основні вимоги Конституції та рекомендацій Міжнародної Організації Праці (МОП) до
безпеки, гігієни праці, виробничого середовища і ергономіці і характеризує ряд нововведень, що
відповідають сучасним умовам. Так, наприклад, ним передбачено: - Впровадження економічних
методів управління охороною праці (взамін адміністративно-командних), утворення спеціальних
фондів охорони праці на державному, галузевому та регіональному рівнях і на госпрозрахункових
підприємствах, застосування ряду штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування; -
Підвищення ролі і престижу служб охорони праці. Тепер ці служби захищені Законом,
підпорядковані безпосередньо керівникові підприємства і прирівняні за значенням і оплаті праці
до основних виробничо-технічних служб; - Суттєве розширення прав і соціальних гарантій
працівників, насамперед осіб, потерпілих від нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, та сімей загиблих; - Забезпечення активної участі профспілок та інших громадських
організацій у вирішенні проблеми охорони праці, обрання Комісій охорони праці підприємства та
уповноважених трудового колективу з цих питань; - Забезпечення навчання та перевірки знань з
питань охорони праці, введення цього спеціального курсу в усіх навчальних закладах системи
освіти України. Система управління охороною праці. Система управління охороною праці (СУОП) -
комплекс заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення безпечних і здорових умов
праці працюючих. Структура СУОП як багаторівневої системи визначається сукупністю органів
управління охороною праці та зв'язків між ними. Управління охороною праці - підготовка,
прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки праці, збереження
здоров'я і працездатності людини в процесі праці на всіх етапах підготовки і ведення виробництва,
починаючи з проектування . Організація та координація робіт в галузі охорони праці повинна
передбачати формування органів управління охороною праці, встановлення обов'язків та порядку
взаємодії осіб, що приймають участь в управлінні, а також прийняття та реалізацію управлінських
рішень (накази, розпорядження, вказівки тощо). Метою управління охороною праці є створення
умов, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці,
тобто створення умов, при яких виключено вплив на працюючих небезпечних і шкідливих
виробничих факторів. Об'єктом управління охороною праці є діяльність функціональних служб та
інших структурних підрозділів, підприємств по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці
на робочих місцях, виробничих дільницях, у підрозділах і на підприємстві в цілому. Для
забезпечення функціонування СУОП власник створює відповідні служби і призначаєпосадових
осіб, які забезпечують вирішення конкретних питаньохорони праці, затверджує інструкції про їх
обов'язки, права та відповідальність за виконання покладенихна них функцій. Відповідно до
Закону України «Про охорону праці» керівникипідприємств, установ і організацій зобов'язані
передбачити в посадових інструкціяхпрацівників конкретні обов'язки, права і відповідальність за
виконання покладених на нихфункцій з питань охорони праці. Управління охороною праці
здійснюють: на підприємстві в цілому - керівник; в цехах, на виробничих дільницях і в суднових
службах - керівники відповідних підрозділів і служб. Обов'язки, права та відповідальність
посадових осіб за виконання покладених на них функцій у питаннях охорони праці мають
передбачатися у посадових інструкціях. Законодавчої, нормативної та методичної основою СУОП
є: Конституція України, 28.06.1996 р Закон України «Про охорону праці» Закон України «Про
пожежну безпеку. Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р. Закон України «Про
дорожній рух». Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 1994 р. Нормативні акти
Держнаглядохоронпраці; Система стандартів безпеки праці (ССБП); Спільні рекомендації
державних органів і профспілок з питань охорони праці; Державні та галузеві стандарти, норми,
правила, положення; Інструкції з охорони праці, промислової санітарії та гігієни праці, пожежної
безпеки; Наприкінці XX століття значно збільшилися кількість аварій та катастроф морських суден,
що супроводжувалися численними людськими жертвами. З метою підвищення безпеки
судноплавства Міжнародна морська організація (ІМО), Міжнародна організація праці (МОП),
прийняли ряд важливих міжнародних конвенцій, кодексів і рекомендацій, з метою підвищення
безпеки мореплавання, охорони праці моряків та охорони навколишнього середовища.
Найважливіше з них: СОЛАС-74 - Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі; МКУБ
або ISМ - Соde, що є IX главою СОЛАС-74, передбачає впровадження застосування Міжнародного
кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню моря. У
Конвенції МАРПОЛ-73/78 передбачено заходи щодо скорочення і запобігання забруднення
морського середовища як нафтою і нафтопродуктами, так і іншими шкідливими речовинами, які
перевозяться на судах або утворюються в процесі їх експлуатації. Міжнародна Конвенція про
вантажну марку 1966г .; STCW 78/95 - Міжнародна Конвенція з стандартам підготовки та
дипломування моряків і несення вахти. Одним з найважливіших факторів безпеки мореплавання є
компетентність суднових екіпажів, тому підготовці моряків Міжнародні організації приділяють
особливу увагу. Міжнародна Конвенція встановила базові вимоги щодо підготовки, дипломування
та несення вахти для моряків на міжнародному рівні і визначила міжнародні мінімальні стандарти
компетенції моряків. Так глава VI Міжнародної Конвенції STCW 78/95 визначає вимоги до моряків
щодо функцій, пов'язаних з аварійними ситуаціями, охороною праці, медичним доглядом і
виживанням. Україна, будучи членом міжнародної морської організації, в комітетах якій працюють
три представника ОНМА, увійшла в так званий "Білий список" морських держав, А це значить, що
дипломи про закінчення громадянами України, іноземними студентами, які навчаються в її
морських навчальних закладах, визнаються всіма судноплавними компаніями світу. Важливою
формою організації роботи з охорони праці є планування, яке включає розробку і реалізацію
перспективних (на п'ятирічку) поточних (річних) і оперативних планів поліпшення умов праці,
техніки безпеки та санітарнооздоровчих заходів. Планування має здійснюватися на основі
програмно - цільового методу з використанням і порівнянням варіантів за методом "витрати -
вигоди». У нових умовах господарювання після введення законодавчих норм, що встановлюють
матеріальні механізми відповідальності, роль планування та фінансування суттєво підвищується.
Законом про охорону праці України (Ст. 13) передбачено, що адміністрація підприємств
зобов'язана забезпечити трудящим здорові і безпечні умови роботи. При цьому безпечні умови
праці повинні бути створені на базі сучасних досягнень науки і техніки, впровадження наукової
організації праці та підвищення культури виробництва. Таким чином, організація праці на
підприємствах є однією з найважливіших задач і обов'язків адміністрації. Одночасно з цим закон
зобов'язує робітників і службовців дотримуватися всіх вимог охорони праці та затверджені
адміністрацією підприємства інструкції з безпечних прийомів роботи (Ст. 14 Закону про охорону
праці України). Невиконання цих обов'язків робітниками і службовцями розцінюється як
порушення трудової дисципліни. Для підвищення рівня організаторської роботи в галузі охорони
праці та більшої ефективності заходів, що забезпечують безпечні та здорові умови праці, на всіх
виробництвах повинні бути створені інженерні служби охорони праці. На підприємствах з
кількістю працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати конкретні особи, в
порядку сумісництва, що мають спеціальну підготовку. На підприємствах з кількістю працюючих
менше 20 осіб для виконання функції служби охорони праці можуть залучатися сторонні
спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Ці служби безпосередньо
підпорядковані керівнику підприємства і здійснюють відомчий контроль і нагляд за дотриманням
правил і норм охорони праці. Штат служб охорони праці затверджується відповідно до кількості
працюючих в пароплавстві, компанії, порту або на заводі. Служба охорони праці покликана
організувати вивчення правил і норм безпеки праці адміністративно-технічним персоналом і
робітниками, проводити вступний інструктаж, керувати кабінетами з техніки безпеки, стежити за
своєчасним інспектуванням котлів, посудин під тиском, вантажопідіймальних пристроїв,
електробезпекою, розробляти перспективні та поточні плани заходів щодо подальшого
поліпшення і оздоровлення умов праці. Фахівці служби мають право видавати керівникам
структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних
недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію та роз'яснення з питань охорони
праці, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медогляд, навчання, інструктаж,
перевірку знань і не мають допуску до робіт. Вони мають також право призупиняти роботу
виробництв, ділянок, машин і механізмів у разі порушень, які створюють загрозу життю або
здоров'ю працюючих, направляти керівникам приписи про притягнення до відповідальності
працівників, які порушили норми з охорони праці. Приписи спеціаліста з охорони праці може
скасувати лише керівник підприємства. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі
ліквідації підприємства. Однак наявність в пароплавствах, портах, підприємствах в організаціях
служб охорони праці не звільняє керівних працівників і адміністративнотехнічний персонал від
відповідальності за організацію та забезпечення безпеки праці на підприємстві. У зв'язку з тим, що
судна морського флоту є об'єктами підвищеної небезпеки, пред'являються високі вимоги не тільки
до стану здоров'я працівників морського транспорту, але також до рівня їх моральної та технічної
підготовки.

Лекція 2.1 Тема: Нагляд та контроль за виконанням вимог техніки безпеки у Компанії та на
борту судна.DPA & SSO обов’язки та взаємовідносини. План лекції: 1. Нагляд та контроль за
виконанням вимог технiки безпеки у Компанii та на борту судна. 2. Правила безпеки для членів
екіпажу. 3. DPA i SSO обов'язки та взаємовідносини. Нагляд та контроль за виконанням вимог
технiки безпеки у Компанii та на борту судна. Всі члени команди проходять обов'язкове навчання і
кілька типів інструктажів. Відповідальність за їх проведення та виконання покладається на капітана
судна. Саме капітан зобов'язаний ознайомити прикріплених до кораблю нових членів екіпажу з
особливостями цього водного транспорту, внутрішнім розкладом, посадовою інструкцією, а також
діями в зв'язку з тривогою. Поступив в підпорядкування новий службовець повинен мати уявлення
про місце знаходження рятувальних засобів, вміти користуватися аварійними матеріалами і чітко
знати всі правила. Член екіпажу, який не пройшов первинний інструктаж з безпечних методів
виконання своїх обов'язків, не допускається до суднових робіт. Навчання має право провести
помічник капітана або старший механік, у віданні яких перебуває процес навчання членів екіпажу.
Пасажири, включаючи повнолітніх родичів моряків, також зобов'язані ознайомитися з технікою
безпеки на судні. У підпорядкуванні чергового помічника командира корабля знаходиться журнал
реєстрації всіх минулих інструктаж. Обов'язково вся трудова діяльність повинні відбуватися
відповідно до технологічних карт та інструкцій. У них позначені ті види робіт, які можуть бути
виконані на судні самостійно членами екіпажу. Для відпрацювання практичних навичок
застосування технічного обладнання і суднових засобів різного призначення регулярно
проводяться практичні заняття у формі навчальної тривоги. Активно використовуються тренажерні
комплекси НТС (навчально-тренажерні судна). На них відбувається відточування прийомів щодо
забезпечення збереження судна в надзвичайній ситуації. За тими, хто навчається ведеться
постійний контроль і спостереження. Забезпечити умови для безпечного на кораблі передбачає
закріплення за кожним членом екіпажу того чи іншого корабельного устаткування, технічних та
рятувальних засобів, документації і приміщення. Моряк несе відповідальність за своєчасну
перевірку працездатності ввіреного пристрою, його справність і підтримання його в належному
вигляді. В обов'язки відповідальної особи за проведення суднових робіт входить:  Мати уявлення
про будову, конструкції і принципи дії корабельного устаткування.  Володіти безпечними
прийомами здійснення різних видів робіт на судні.  Розподіляти членів екіпажу для технічного
обслуговування пристроїв, з огляду на їх основну кваліфікацію, практичний досвід і стаж роботи.
Проводити інструктаж з поясненням технології виконання суднових робіт.  Обов'язково
торкнутися теми щодо правильного застосування захисних засобів.  Здійснювати регулярну
перевірку на справність усіх інструментів, технічних засобів, які можуть бути задіяні при виконанні
робіт.  Перед тим, як приступити до суднових робіт в закритих або рідко використовуваних
приміщеннях перевірити склад повітря.  Місце проведення робіт захистити огорожею або
позначити установкою знака безпеки.  Забороняється всередині огорожі перебувати людям, які
не беруть участі в проведені роботи.  У випадку недотримання кимось із членів екіпажу техніки
безпеки на судні відстороняти від виконуваних його обов'язків. Капітан або уповноважена ним
особа відповідає за збереження життя і здоров'я, що знаходяться під його командуванням людей.
Він несе відповідальність за травмопасние ситуації і випадки травматизму, тому він зобов'язаний
вживати всіх необхідних заходів для їх запобігання. Правила безпеки для членів екіпажу Обов'язок
контролювати дотримання всіх вимог безпечної поведінки, а також праці та техніки безпеки варто
негайно повідомити командному складу. Одночасно правил роботи з обладнанням покладається
також на моряків. При виявленні порушень охорони з цим необхідно докласти зусиль для їх
ліквідації. Забороняється починати ремонтні або профілактичні роботи, пов'язані з припиненням
функціонування будь-якого пристрою, без узгодження з капітаном або його помічникомПоруч з
обладнанням побутового призначення необхідно прикріпити докладну інструкцію з правилами
експлуатації. Це стосується також харчоблоку та пральні. Використовуючи штормові або
вертикальні трапи, слід пам'ятати про принцип наявності, як мінімум трьох точок опори. При
необхідності використовувати запобіжний пояс. Все поручні і сходи трапів, палуба судна і проходи
регулярно повинні очищатися від льоду, води або масла. Необхідно стежити, щоб вони не були
слизькими.Виявивши несправність на трапі, службовець корабля перекриває до нього доступ за
допомогою знака «прохід заборонено». На шляху до робочих місць не повинні знаходитися
сторонні предмети. Упаковку від обладнання слід класти в спеціально відведене місце, де вона
нікому не заважатиме.При виконанні робіт на висоті або пов'язаних з ризиком падіння за борт всі
моряки зобов'язані одягати захисні жилети і каски, використовувати страхувальні троси. Людина в
несправному або брудному обмундируванні до виконання суднових обов'язків не
допускається.Ремонт і прання спецодягу покладається на адміністрацію судна. Заборонено під час
корабельних робіт одягати прикраси (кільця, ланцюжки, сережки). Виходити за палубні огорожі, а
також перегинатися за них також входить в число заборонених дій на кораблі Безпека при роботі з
підйомними пристроями • Здійснюючи діяльність з підйомними корабельними механізмами по
техніці безпеки на судні не допускається: • Починати роботу, якщо несправні гальма або
виникають неточності в показаннях запобіжних приладів. • Використовувати кінцевий вимикач
для аварійної зупинки пристрою Здійснювати транспортування людей на майданчиках вантажних
підйомниках. • Виключення можуть становити лише оператори, які керують вантажними
машинами. У ситуації, коли необхідно закріпити вантаж або здійснити інші роботи на висоті для
переміщення працівників використовується люлька і корабельний кран. Транспортування
відбувається під безпосереднім контролем старшого помічника Капітана судна. Переміщення
люльки має відбуватися так, щоб вона не зачіпала вантажні контейнери, споруди на судні або
споруди на береговій лінії. Обов'язково перед посадкою в неї людей необхідно провести
ретельний огляд на наявність можливих несправностей. Судовим краном в такій ситуації повинен
керувати найбільш досвідчений фахівець з числа членів екіпажу. Використовувати підйомні
пристрої для опускання моряків в трюм заборонено. DPA i SSO обов'язки та взаємовідносини
Відповідно до вимог Міжнародного кодексу про безпечний управлінні (International Safety
Management Code - ISM Code), в кожній компанії, що займається експлуатацією торговельних
суден повинно бути Призначена Особа Компанії - ПОК (Designated Person Ashore - DPA). На
кожному судні на видних місцях усередині надбудови, в кают-компаніях, в рульовій рубці, в
машинному відділенні, на стендах з загальносуднових інформацією, вивішується постер, що
містить наступну інформацію про DPA: - Ім'я та Прізвище Призначеного Особи Компанії; - Номер
робочого телефону; - Номер мобільний телефону; - E-mail; - Ім'я та Прізвище Заступника
Призначеного Особи Компанії; - Номер робочого телефону; - Номер мобільний телефону; - E-mail;
Кожен член екіпажу має право звернутися до Призначеному Особі Компанії, в будь-який час, якщо
у нього виникають питання з приводу безпечної експлуатації судна, дотримання вимог Конвенції
MLC - 2006 - Maritime Labour Convention (Міжнародна конвенція про працю в морському
судноплавстві) і захисту навколишнього середовища. Для звернення члена екіпажу до
Призначеному Особі Компанії, капітан судна зобов'язаний надати моряку суднові засоби зв'язку:
телефон або інтернет.Ніщо не може служити підставою для відмови члену екіпажу, суднових
засобів зв'язку, для звернення до Призначеному Особі Компанії. Будь-які обмеження з боку
капітана судна або інших працівників компанії, є порушенням Міжнародного кодексу про
безпечне управлінні і підставою для виставлення судну і компанії, невідповідності (Non
Conformity). Моряк повинен знати, що будь-які невідповідності вимогам Конвенції MLC-2006 на
судні, які становлять загрозу для здоров'я моряка або затримка з виплатою заробітної плати або
відмову видати аванс, є підставою для звернення моряка за допомогою в службу капітана порту в
порту заходу в будь-якій країні світу , яка підписала цю конвенцію (не всі країни її підписали,
наприклад, Саудівська Аравія не підписала, тому в її портах моряку навряд чи допоможуть). Моряк
повинен документувати всі звернення до Призначеному Особі Компанії, подачу скарги відповідно
до встановленої процедури, і все невідповідності вимогам Конвенції MLC-2006 і Кодексу ISM, щоб
у разі виникнення судових спорів мати можливість пред'явити докази невідповідностей. Доказами
можуть служити: фотографії, рапорти, колективні листи, акти перевірок портовим контролем, акти
аудитів з виставленими зауваженнями і так далі. SSO-Shipboard Safety Officer (Офіцер з охорони
праці на судні) -Особа на борту судна, підзвітна Капітанові, призначена Компанією, яка
відповідальна за безпеку праці на судні, включаючи застосування і підтримку SMS компанії та
зв'язок з DPA компанії Основними завданнями і обов'язками офіцера з охорони праці на судні є
наступне: Щоденний контроль з охорони праці проводиться при виконанні суднових робіт усіх
видів і здійснюється безпосереднім керівником робіт, а при виконанні особливо небезпечних
робіт — начальниками служб. На робочих місцях вахтової служби контроль здійснюється
вахтовими помічниками капітана і механіками. На робочих місцях осіб, що виконують специфічні
роботи (токарні, зварювальні тощо), роботи по електрочастині при відсутності в штаті судна
електромеханіка, а також працівників служби побуту, щоденний контроль з питань охорони праці
здійснюється особами командного складу згідно з розподілом по завідуваннях відповідно до
Статуту служби на суднах морського флоту. У процесі виконання робіт чи протягом вахти керівники
зобов'язані здійснювати систематичний контроль за дотриманням працюючими безпечних
прийомів роботи. Виявлені на робочому місці недоліки і порушення правил з охорони праці
повинні бути усунуті до початку робіт. Недоліки, які не можуть бути усунуті керівником робіт,
відзначаються в журналі, про них негайно доповідається начальнику служби, який повинен вжити
заходів до їх усунення. Про порушення вимог безпеки праці, допущені в процесі роботи членами
екіпажу судна, у журналі робиться запис із наступним проведенням позачергового інструктажу з
порушниками. Якщо при перевірці перед початком роботи (крім вахтової служби), а також у
процесі роботи недоліки чи порушення з охорони праці не виявлені, керівник робіт (крім вахтової
служби) робить запис у журналі про відсутність таких порушень. Запис вахтового помічника чи
вахтового механіка відповідно в судновому чи машинному журналі про прийом вахти означає, що
зауваження чи порушення з охорони праці по вахтовій службі відсутні. У цьому випадку в журналі
запис не робиться. Щомісячний контроль з питань охорони праці здійснюють начальники служб
судна разом з уповноваженими трудового колективу з охорони праці

Лекція 2.2 Тема: Ознайомлення із судном по прибутті на борт. Види суднових небезпек.
Процедури що до запобігання нещасливих випадків. SMS Компанії. Політика Компанії у напрямку
охорони навколишнього середовища. План лекції: 1. Ознайомлення із судном по прибутті на борт
2. Види суднових небезпек 3. Процедури щодо запобігання нещасливих випадків 4. Політика в
області безпеки і захисту навколишнього середовища. 1. Ознайомлення із судном по прибутті на
борт Відповідно до Правила 1/14 «ПДМНВ-78/95» (п. 1.4), Компанія повинна забезпечити, щоб
моряки, які отримали призначення на судно, були б знайомі з їх конкретними обов'язками і з усім
пристроєм судна, з його установками, обладнанням , процедурами, а також з даними судна, які
мають відношення до їх повсякденним або надзвичайних обов'язків.«МКУБ» (п. 6.3) також
вимагає від Компанії ввести процедури, що забезпечують належне ознайомлення всього новою
персоналу і персоналу, переведеного на нові посади, пов'язані з безпекою і захистом
навколишнього середовища, з покладеними на них обов'язками.Аналогічні вимоги, які
спираються на Конвенцію «ПДМНВ», введені національним законодавством США «Кодекс
ПДМНВ» (розділ Л-1/14. П. 2) вимагає від Компанії дати письмові інструкції капітану кожного
судна, до якого можна застосувати вимоги Конвенції, що встановлюють політику і процедури, яких
слід дотримуватися для того, щоб всім морякам, новопризначеним на судно, була надана
обґрунтована можливість ознайомитися з судовим обладнанням, експлуатаційними процедурами
та іншими заходами і пристроями, необхідними для належного виконання ними посадових
обов'язків, до того, як їм буде доручено виконання цих обов'язків їй. Така політика та процедури
повинні включати: Встановлення розумного періоду часу, протягом якого кожен новопризначений
на судно моряк отримає можливість ознайомитися з обладнанням, яким моряк буде
користуватися або керувати;Встановленими на даному судні процедурами та технічними
засобами, які належать до несення вахти, забезпечення безпеки, охорони навколишнього
середовища і дій в надзвичайних ситуаціях, які моряк повинен знати з тим, щоб виконувати свої
посадові обов'язки належним чином. Призначення досвідченого і знаючого члена екіпажу, який
буде відповідальним за забезпечення того, щоб кожному новопризначеному на судно моряку
була надана можливість отримувати всю суттєву інформацію на мові, який він розуміє.
Рекомендаційна частина «Кодексу ПДМНВ» (розділ В-1/14) містить «Керівництво щодо
відповідальності та обов'язків Компаній, рекомендованих відповідальності і обов'язків капітанів
суден і членів суднових екіпажів. Відповідальність за організацію та належне здійснення
«процедур ознайомлення» по кожному вперше призначеному на судно члену екіпажу
покладається на капітана судна. Загальна організація і проведення «процедур ознайомлення»
покладається на старшого помічника капітана, а безпосередня організація, технічне забезпечення і
контроль - на безпосереднього керівника новоприбулого члена екіпажу. Третій помічник капітана
забезпечує кожного вперше призначеного на судно члена екіпажу стандартними програмами
«процедур ознайомлення», а також приймання від членів екіпажу заповнених фірм і їх контроль з
подальшим доповіддю CO.Для осіб, які несуть ходову вахту на містку, необхідно, крім зазначеного
вище, забезпечити детальне ознайомлення з усім обладнанням містка. Не потрібно доводити
очевидний факт, що вахтовий ПКМ не зможе ефективно виконувати свої обов'язки, не знаючи
розташування, призначення, роботи устаткування, приладів, органів управління на містку.
Вахтовий ПКМ повинен знати і вміти використовувати це обладнання як в денний, так і в нічний
час. Вперше прибув член екіпажу повинен продемонструвати адекватне реагування на
спрацьовування світлових і звукових сигнальних пристроїв, ефективне управління усім, хто
знаходиться на містку обладнанням і перемикачами (в тому числі - в повній темряві), а також
адекватні дії при типових аварійних або надзвичайних обставин.У «МКУБ» (п. 6.1) потрібно, що
Компанія має забезпечити, щоб капітан судна мав належну кваліфікацію і був повністю обізнаний
про «СУБ» Компанії. Це передбачає, що з того самого моменту, як капітан піднімається на борт
судна і приймає командування, він повинен бути повністю знайомий з судном, судновими
технічними засобами, пристроями, системами, а також з документацією і процедурами
«СУБ».Звісно ж, що це накладає певні обмеження на наймання «випадкових» капітанів та інших
осіб старшого командного складу «з боку». Точно так же вимога щодо певного часу
«ознайомлення з судном» для нового персоналу ( «МКУБ». П. 6.3) має неминуче вплинути на ще
більш «випадковий» підхід до комплектування суднових екіпажів, який у багатьох компаніях часто
вважається нормою. Важливо відзначити, що в багатьох випадках суду затримувалися в порту
офіцерами Державного Портового Контролю на підставі того, що капітан судна і особи суднового
екіпажу не були належним чином знайомі з судном, з судновими пристроями і системами. 2. Види
суднових небезпек морські ризики тлумачаться досить широко і включають ризики від наступних
явищ: • Небезпеки морів, річок, озер або інших придатних для плавання вод; • Пожежа і вибух; •
Насильницька крадіжка, вчинена особами, які не є членами екіпажу судна; • Викид вантажу за
борт з метою порятунку при загрозі загибелі судна; • Піратство; • Зіткнення з наземним
транспортом, причалом, портовим обладнанням або спорудою; • Землетрус, вулканічне
виверження або блискавка; • Аварійні випадки при навантаженні, вивантаженні або зміщенні
вантажу, палива, запасів або їх частин. Ризиками моря є аварії або події в море, які мають
випадковий характер. Ці ризики не включають просте стан вітрів і хвиль. Іншими словами, ці
ризики тісно пов'язані з поняттям випадковості. Однак, деякі події, які, по суті, не мають
випадкового характеру, в силу свого наступу можуть бути визнаними випадковими.Морські
явища, такі як шторми, є випадковими по своїй природі, однак сила шторму може бути
передбачуваною.Танення льоду або айсберга, яке може значно вплинути на прохід судна або
пошкодити судно, не є випадковим, якщо воно відбувається взимку, однак якщо воно відбувається
в іншу пору року, воно може бути визнано випадковим.Загалом, морські ризики повинні
відбуватися в море, але той факт, що страхова подія трапляється в море не означає, що воно було
заподіяно морськими ризиками. Так, наприклад, знос не вважається морським ризиком не тільки
тому, що в ньому відсутній елемент випадковості, але і тому що він не має відношення до моря.
ПОЖЕЖА Для цілей морського страхування, пожежею вважається стан, викликаний спалахом або
займанням, і включає поняття видимого вогню або світла. Не вважається пожежею просте
зігрівання, яка не досягла стану загоряння. Однак, у випадках, коли загоряння походить від
полум'я, це не є підставою для відповідальності для страховика.Якщо пожежа стала наслідком
загоряння від куріння або процесу пожежогасіння, то така пожежа покривається полісом.Якщо
пошкодження або втрата застрахованого вантажу або судна сталися внаслідок спроб загасити
пожежу, який також служить причиною пошкодження інших застрахованих предметів, то збиток
покривається полісом морського страхування.Англійське право розрізняє «дружній» і «ворожий»
вогонь. У зв'язку з цим встановлюється, що саме «ворожий» вогонь, який стає причиною втрати
або пошкодження застрахованого майна, покривається полісом. З іншого боку, якщо «дружній»
вогонь стає причиною пожежі, а отже втрати застрахованого майна, то збиток не покривається
полісом, однак якщо такий вогонь виходить з під контролю і перетворюється у «ворожий» вогонь,
то втрата покривається полісом.У деяких випадках, коли «дружній» вогонь стає причиною
загоряння речі, яка потім стає причиною втрати або пошкодження застрахованого вантажу або
судна, шкода покривається полісом. ВИБУХ В англійському праві існує проблема визначення
вибуху для цілей морського страхування. З одного боку, під вибухом розуміють явище, що
характеризується великою кількістю диму і вогню і занадто гучним звуком. З іншого боку, під
вибухом на увазі подія гучне і жорстоке за своєю природою, заподіяні дуже швидкої хімічної або
ядерної реакцією, або вибухом газу або пари під тиском.На практиці ризик вибуху часто плутають
з ризиком пожежі, так як в деяких випадках вогонь стає першопричиною вибуху.Незважаючи на
це, вважається, що пожежа, після якого стався вибух, сам по собі не може бути єдиною причиною
втрати, тобто вибух в цьому випадку є неминучим, тому якщо він включений в поліс, то втрата
покривається, а якщо немає, то втрата не може покриватися з тієї причини, що ризик пожежі
покритий в полісі. НАСИЛЬНИЦЬКА КРАДІЖКА, ВЧИНЕНА ОСОБАМИ, ЯКІ НЕ Є ЧЛЕНАМИ ЕКІПАЖУ
СУДНАРозкрадання в цілях морського страхування не повинно тлумачитися в контексті
кримінального права і саме розкрадання на судні кваліфікується як ризик баратрії. Поняття
жорстокості не обов'язково застосовується по відношенню до особи, воно також може
застосовуватися по відношенню до майна. ВИКИД ВАНТАЖУ ЗА БОРТ З МЕТОЮ ПОРЯТУНКУ ПРИ
ЗАГРОЗІ ЗАГИБЕЛІ СУДНА (JETTISON) Викидання вантажу за борт при загрозі аварії в морському
страхуванні в основному визначається як викидання за борт по виправданою причини. Якщо
морському рейсу загрожує небезпека, то капітан корабля або команда з міркувань безпеки та
збереження можуть викинути за борт вантаж або частину судна, яку можна рухати. Проблема з
ризиком викидання вантажу полягає в тому, що він кваліфікується в зв'язці із загальною аварією, і
часто такий ризик не включається в поліс в силу того, що він вже включений в правила загальної
аварії.Разом з цим, загальна аварія не покриває ризики викидання вантажу, але покриває
наслідки, завдані викиданням вантажу. ПІРАТСТВО Термін «піратство» став причиною досить
багатьох різночитань, так як існує дуже багато тлумачень. Для морського страхування, термін
«пірат», відповідно до Закону про Морському Страхуванні 1906, включає в себе «збунтувалися
пасажирів і заколотників, які нападають на судно з берега». Однак, на практиці під терміном
«пірат» розуміють особа, яка вчиняє грабіж без розбору для власних потреб. Велике значення має
процес або природа дій особи або осіб, які мають намір здійснити піратство на судно. Якщо особа
або особи здійснюють жорстокий захоплення судна за допомогою вбивства членів екіпажу або
взяттям в заручники, то такий стан кваліфікується як піратство. Якщо ж особа або особи, просто
проникають на судно і, захищаючись зброєю, викрадають вантаж або речі з судна, а потім йдуть,
то це кваліфікується як просто грабіж. Тому присутність елемента сили або загрози застосування
сили є важливим в кваліфікації ризику піратства. 3. Процедури щодо запобігання нещасливих
випадків Все що знаходяться на судні люди повинні бути захищені від небезпечних і шкідливих
впливів, що загрожують здоров'ю та життю (травм, опіків, ураження електричним струмом,
отруєння, впливу високочастотних електромагнітних полів, радіоактивних випромінювань,
перегріву, шуму, вібрації та ін.).Усі види обладнання, трубопроводи та інші поверхні, що
нагріваються вище 60 ° C і можуть викликати опіки, повинні бути оснащені засобами для їх
запобігання (ізольовані, оснащені екранами або ін.).На судні повинні бути забезпечені безпечні
переходи між житловими і службовими приміщеннями, робочими місцями.всіх місцях постійного і
тимчасового перебування людей, а також на шляхах сполучення повинні бути передбачені заходи
щодо запобігання ковзання, падіння з висоти і за борт. Водонепроникні металеві двері повинні
мати об'єднаний привід, що забезпечує швидке і надійне задраювання-отдраіваніе. Ця операція
повинна виконуватися не більше ніж двома ручками. Зовнішні частини суднових конструкцій на
робочих місцях і на шляхах сполучення не повинні мати ріжучих або колючих крайок. Якщо
виступаючі частини обладнання звернені до проходу, необхідно передбачати конструктивні
заходи безпеки, що виключають можливість отримання травм. На всіх електричних, пневматичних
та інших суднових механізмах (шлюпочні, тралові лебідки і т.п.), що мають додатковий ручний
привід (рукоятку), повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що виключають можливість
пуску двигуна при включеному ручному приводі. У вантажних трюмах для виміру температури і
вологості, де це необхідно у зв'язку зі вантажу, що перевозиться, рекомендується передбачати
дистанційні системи. Рекомендується також передбачати дистанційні датчики граничного рівня
води в стічних колодязях і рівня води в баластних танках. Дверцята шаф, рундуків, а також всі
висувні ящики повинні мати пристрої для фіксації, що не допускають їх самовільного відкриття під
час качки і вібрації. При необхідності повинні встановлюватися упори-обмежувачі. Всі пристрої та
деталі для кріплення вантажу і запчастин, що переміщуються і встановлюються вручну, повинні
мати масу не більше 16 кг. Для миття, фарбування і ремонту високо розташованих вертикальних
поверхонь (стіни надбудов, рубок, кожух димової труби, щогли і т.п.) має бути передбачено
необхідну кількість римів, Обухів, інших пристроїв, призначених для підвіски альтанок.
Рекомендується на високих вертикальних лобових і бічних стінках надбудови, а також в районах
важкодоступного обладнання встановлювати ажурні майданчики загальною шириною (рахуючи
від перебирання) не менше 300 мм. При цьому допускається застосування декількох рядів
пруткової стали квадратного перетину, поставлених на ребро, з відстанню між ними і між ближнім
прутком і вертикальної перегородкою не більше 60 мм. У місцях виконання суднових робіт,
пов'язаних з небезпекою падіння з висоти, повинні бути передбачені пристрої для кріплення
карабіна страхувального пояса. Пристрої для кріплення карабіна повинні бути такої конструкції,
щоб виключалася необхідність його перезакріплення у всій зоні проведених робіт. 4.СИСТЕМА
УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ СУДНА (SMS) Концепція СУБ складається з: СУБ Компанії визначається її
політикою. Політика Компанії - це документ, що визначає цілі та завдання Компанії, а також
методи і засоби досягнення безпечної експлуатації суден і запобігання забрудненню
навколишнього середовища: • БЕЗПЕКА • ЯКІСТЬ • Запобігання ЗАБРУДНЕННЯ Політику Компанії
повинні знати і розділяти всі посадові особи Компанії, причетні до управління безпекою, капітани і
екіпажі суден. Загальна політика Компанії в основному складається з: • політики щодо
забезпечення безпечного судноводіння (Safe Navigation Policy); • політики щодо попередження
забруднення (Pollution Prevention Policy); • політики щодо забезпечення належного технічного
стану судна (Technical Management Policy); • політики щодо забезпечення безпечного перевезення
вантажів (Safe Cargo Operations Policy); • політики щодо забезпечення особистої безпеки (Personal
Safety Policy); • політики в області наркотиків і алкоголю (Drug and Alcohol Policy); • кадрової
політики (Personnel Policy) • структурно-управлінської політики (Managerial Policies). На Компанії
лежать обов'язки: 1. укомплектування кожного екіпажу в належній кількості і належної
кваліфікації; 2. щоб висновку медичної комісії, робочі дипломи, сертифікати та кваліфікаційні
свідоцтва капітанів, командного складу і осіб суднової команди задовольняли вимогам
міжнародних конвенцій; 3. щоб технічний стан суден відповідало положенням міжнародних і
національних документів; 4. наявності на кожному судні текстів міжнародних конвенцій,
резолюцій ІМО, національних законів, правил, інструкцій, посібників, що регулюють питання
мореплавання; 5. забезпечення необхідними картами, лоціямі і всіма іншими навігаційними
посібниками.Відповідальність, повноваження та взаємодії всього персоналу суден і берегових
підрозділів повинні бути чітко визначені і доведені до кожного. На кожного берегового і суднового
фахівця повинна бути заведена персональна кадрова картка, що відображає загальне та
спеціальне освіту, наявні дипломи та свідоцтва, займані посади, заохочення і стягнення, оцінки
атестаційних комісій і перевіряючих осіб. 5. Політика в області безпеки і захисту навколишнього
середовища. КОМПАНІЯ, беручи на себе обов'язки і всю відповідальність, покладені
Міжнародним Кодексом з Управління Безпекою (МКУБ), СТВЕРДЖУЄ для себе і своїх працівників
на всіх рівнях ПОЛІТИКУ в області безпеки і захисту навколишнього середовища. СТАВИТЬ ЗА МЕТУ
забезпечення безпечної практики при експлуатації суден і безпечної для людини довкілля;
організація захисту від усіх виявлених ризиків, постійне поліпшення навичок берегового і
суднового персоналу з управління безпекою, включаючи готовність до аварійних ситуацій,
пов'язаних як з безпекою, так і захистом навколишнього середовища, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
БЕЗПЕКОЮ передбачає: безумовне виконання кожним працівником своїх посадових обов'язків і
свідомість особистої, в межах своїх повноважень, відповідальності в питаннях безпеки
мореплавання і захисту навколишнього середовища; контроль і розстановку морських кадрів,
придатних до виконання своїх професійних обов'язків, постійне поліпшення і підтримання на
належному рівні знань, навичок і професійної підготовки берегового і суднового персоналів з
управління безпекою та запобіганням забрудненню навколишнього середовища, включаючи
готовність до аварійних ситуацій, забезпечення будь-якої підготовки всього персоналу , яка може
бути витребувана для забезпечення СУБ ; забезпечення охорони праці шляхом оснащення судів
обладнанням, що відповідає вимогам діючих норм і правил охорони праці; навчання
обслуговуючого персоналу безпечним прийомам обслуговування устаткування і постійного
контролю за знанням і дотриманням вимог і правил охорони праці стосовно до обслуговування
обладнання закріпленого за членом екіпажу; усунення виявлених в процесі експлуатації судна
невідповідностей методів обслуговування механізмів, устаткування, пристроїв і систем відхилень
(відступів, невідповідностей) чинним нормам і правилам; забезпечення заходів з охорони
здоров'я людей та оснащення судів усіма необхідними для цього засобами і устаткуванням,
включаючи належні суднові приміщення, а також належне постачання судів водою і
продовольством в достатній кількості і належної якості, в суворій відповідності з рівнем,
встановленим міжнародними правовими документами;забезпечення технічного утримання флоту
в придатному для експлуатації стані; знання відповідальними особами Компанії, що забезпечують
діяльність судів, в повній мірі обстановки на судах і на березі; негайне донесення з суден і
берегових підрозділів про виниклі або потенційно можливих проблемах, пов'язаних з безпекою
мореплавання і захистом навколишнього середовища; негайну і ефективну реакцію
відповідальних осіб на будь-які донесення, що стосуються безпеки мореплавання і захисту
навколишнього середовища; аналіз і чітку, своєчасну і якісну коректуру процедур, визначених
документами Системи Управління Безпекою, в разі виявлення невідповідності або недоліків;
виховання у всіх працівників Компанії від верху до низу прихильності до виконання Політики
Компанії, до виконання своїх обов'язків по СУБ, розуміння того, що компетентність і мотивація
працівників на всіх рівнях визначає кінцевий результат; забезпечення захисту Компанії від всіх
виявлених ризиків; створення умов, що забезпечують належне ознайомлення нового персоналу та
осіб, переведених на нові посади, пов'язані з безпекою мореплавання і захистом навколишнього
середовища, з покладеними на них обов'язками; здійснення рішучої боротьби зі зловживанням
алкоголем, володінням, користуванням, доставкою на судно, зберіганням і перевезенням будь-
яких видів наркотиків; виклик інтересу і зацікавленості, розвиток почуття особистої
відповідальності у працівників Компанії щодо охорони здоров'я, безпечної експлуатації суден і
запобіганням забрудненню навколишнього середовища;

Лекція 3.1 Тема: Перелік щоденних робіт що можуть бути небезпечними та шкідливими
для суднового персоналу та й для судна у цілому. Суднова система дозволів до небезпечних робіт.
Необхідність використання РРЕ та інших засобів захисту. План лекції: 1. Перелік небезпечних та
шкідливих суднових робіт. 2. Суднова система дозволів до небезпечних робіт. 3. Використання
ЗІЗ/РРЕ. Суднова система дозволів до небезпечних робіт. На кожному судні повинен знаходитися
перелік суднових робіт підвищеної небезпеки, на які потрібно отримання дозволу на проведення
суднових робіт підвищеної небезпеки, до яких в тому числі відносяться роботи: 1) виконуються на
висоті і за бортом; 2) виконуються в приміщеннях з нестачею кисню або наявністю шкідливих газів
і парів, що виконуються з використанням ізолюючих ЗІЗ; 3) пов'язані з перебуванням в погано
вентильованих закритих приміщеннях, колодязях, тунелях; 4) пов'язані з перевіркою повітряного
середовища при розтині трюмів з різними (окисляющимися або токсичними) вантажами; 5)
виконуються в міждонних відсіках, баластних, паливних, масляних танках, ємностях для зберігання
прісної води; 6) пов'язані з електро- і газозварювальними, вогневими роботами (за винятком
зварювальних робіт в спеціально обладнаних приміщеннях); 7) виконуються в вихлопних трактах
головних двигунів, в димоходах і димових трубах котлів вимагають оформлення дозволу. Дозвіл
на проведення суднових робіт підвищеної небезпеки (далі - Дозвіл) має містити такі відомості: 1)
найменування судновий роботи підвищеної небезпеки; 2) Прізвище, ім'я, по батькові (далі - ПІБ) і
посаду керівника роботи; 3) час дії Дозволу; 4) відомості про проведення цільового інструктажу з
охорони праці з виконавцями робіт; 5) відомості про огляд обладнання, інструментів,
пристосувань (знаходження в справному, робочому стані, відповідність вимогам охорони праці,
дати випробувань); 6) відомості про забезпечення працюючих засобами індивідуального та
колективного захисту; 7) ПІБ та посада страхує особи; 8) відомості про оприлюднення вахтової
служби про майбутню роботу, погодженні та перевірці системи зв'язку керівника роботи і
виконавця роботи; 9) ПІБ виконавця роботи, час початку і закінчення роботи; 10) відомості про
завершення роботи, повідомлення вахтових про завершення роботи.Організація і планування
суднових робіт. Суднові роботи виконуються відповідно до планів, які складають на кожен рейс
старший помічник (по палубної частини) і старший механік (по машинної частини). Плани суднових
робіт стверджує капітан. При складанні плану в першу чергу враховують обов'язкові роботи,
пов'язані з рухом судна (наприклад, вахти на кермі), охороною судна на стоянці і з проведенням
вантажних робіт (спуск або постановка вантажних стріл, відкриття і закриття вантажних люків,
огляд деталей вантажного пристрою і т . п.). У плані враховують і вихідні дні. Судновими роботами
керують: по палубної частини - боцман, по машинної - другий механік, по котельні (на парових
судах) - третій механік. Палубні роботи на ходу виконують особи, які не пов'язані безпосередньо з
рухом судна (боцман, тесля, подшкіпер, матроси II класу, практиканти). Роботи, які викликані
особливими обставинами і вимагають участі всього або більшої частини екіпажу, називають
авральними. Аврал оголошується за вказівкою капітана. Повсякденна і генеральна приборка
судна. Для підтримки порядку і чистоти на судні щодня проводять приборку і не рідше одного разу
на місяць - генеральну приборку (санітарний аврал). На пасажирських суднах генеральна приборка
проводиться після висадки пасажирів в кінцевих портах. При повсякденному приборке підмітають,
протирають мокрими швабрами, миють житлові та службові приміщення, коридори, скачують
забортної водою і пролопачівают верхні палуби, промивають шпігати, чистять мідні і металеві
частини судна і приладів, змащують частини механізмів і т. д. При генеральному приборке
проводять повне миття суднових приміщень; м'які меблі, матраци і килими ретельно вибивають,
провітрюють і чистять щітками; ліжка, дивани, полки і інші меблі, палуби всіх приміщень
протирають дезинфікуючим розчином; дерев'яну палубу миють 5-процентним розчином
каустичної соди у воді (застосовувати каустичну соду або поташ для миття пофарбованих
поверхонь забороняється). Після повсякденному або генеральної приборки старший помічник в
супроводі судового лікаря і боцмана оглядає судно і про результати приборки доповідає капітану.
Догляд за рангоутом і такелажем. Щогли і стріли не рідше одного разу на місяць миють теплою
водою з милом; найбільш брудні і запущені місця промивають гасом або розчином зеленого
мила. Рангоут змащують спеціальним складом - тиром, який готують із сирого льняного масла,
дрібного товченого гарпиус (каніфолі) і шелаку. Стоячий такелаж рангоуту повинен бути завжди
обтягнутий. З'явилася, слабину в такелаж вибирають натягом талрепів. Талрепи повинні бути
постійно зашплінтувати і добре змащені. Фарбувальні роботи на судні. Для проведення
фарбувальних робіт суду постачають фарбами, оліфою і лаками. Судова фарба має гарну покриває
силою: якщо нанести тонкий шар на раніше забарвлену поверхню, то вона абсолютно закриє
колишню забарвлення. Фарба повинна бути стійкою проти дії лугів, кислот і нешкідливою. Перед
фарбуванням металевих поверхонь з них видаляють іржу, після чого очищають металевими
щітками або протирають гасом. Якщо стара фарба відстає або прилягає нещільно, тo її зчищають.
Підготовлені металеві поверхні грунтують зазвичай залізним суриком; на нерівності кладуть
шпаклівку (суміш оліфи з товченою крейдою). До забарвленням приступають після висихання
грунтовки; виробляють фарбування двічі. Другий (чистовий) шар фарби накладають після того, як
абсолютно висохне перший. Дерев'яні поверхні очищають від старій фарби, зашпаклевивают і
потім фарбують. Для фарбування більших поверхонь застосовують фарборозпилювачі. Засоби
індивідуального захисту призначаються для захисту людей від попадання радіоактивних і
отруйних речовин, а також бактеріальних засобів всередину організму, на шкірні покриви і одяг.
До засобів захисту органів дихання відносяться: протигази (що фільтрують і ізолюють);
респіратори; протипилові тканинні маски; ватно-марлеві пов'язки. До засобів захисту шкіри
належать: захисні комплекти; комбінезони та костюми, виготовлені зі спеціальної прогумованої
тканини; накидки; гумові чоботи і рукавички. За принципом захисту засоби індивідуального
захисту поділяються на: фільтруючі; ізолюючі. Найбільш надійний засіб захисту органів дихання -
протигаз, який призначений для захисту органів дихання, обличчя, очей, а іноді і шкіри голови від
шкідливих домішок, а також хвороботворних мікробів і токсинів. Все протигази за принципом дії
поділяються на фільтруючі та ізолюючі. Людина, який надів фільтруючий протигаз, дихає
попередньо очищеним повітрям, а надів ізолюючий - сумішшю кисню, що знаходиться в балоні, і
повітря, що видихається після його очищення від вологи і вуглекислого газу. Респіратори є
полегшене засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолів і пилу. Протипилові
захищають органи дихання від аерозолів різних видів, протигазові - від шкідливих парів і газів,
газо-пилозахисні - від газів, парів і аерозолів. Найпростіші засоби захисту органів дихання. Коли
немає ні протигаза, ні респіратора, можна скористатися найпростішими - ватно-марлевою
пов'язкою і протипилові тканинні маскою (ПТМ). Вони захищають органи дихання людини (а ПТМ -
шкіру обличчя і очі) від радіоактивного пилу, шкідливих аерозолів, бактеріальних засобів. За своїм
призначенням засоби захисту шкіри поділяються на: спеціальні (табельні) і підручні. Спеціальні
засоби захисту шкіри призначаються для захисту особового складу формувань при проведенні їм
рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт в осередках ядерного, хімічного і
бактеріологічного ураження (руйнування, аварій і катастроф). Найпростіші засоби захисту шкіри
(підручні засоби) - перш за все, виробнича одяг: куртки, штани, комбінезони, халати з
капюшонами, зшиті в більшості своїй з брезенту, вогнезахисної чи прогумованої тканини, грубого
сукна З предметів побутової одягу найбільш придатні для цієї мети плащі і накидки з прогумованої
тканини або тканини, покритої хлорвінілової плівкою, в комплекті з ватномарлевою пов'язкою або
ПТМ. Захист можуть забезпечити також і зимові речі: пальто з грубого сукна або драпу, ватники,
дублянки, шкіряні пальта. Ці предмети можуть захищати до 2 ч. Для захисту ніг найкраще
використовувати гумові чоботи промислового або побутового призначення, гумові боти і галоші.
На руки слід надіти гумові або шкіряні рукавички, можна рукавиці з брезенту. На голову пов'язати
хустку або надіти шапку-вушанку. Щоб одяг краще захищала від парів і аерозолів АХОВ, її потрібно
просочити спеціальним розчином. Просочення підлягає тільки одяг з тканинних матеріалів. Для
просочення одного комплекту одягу досить 2,5 л розчину. Просочувальний розчин може
готуватися на основі миючих речовин, які застосовуються при пранні білизни. Найпростіші засоби
захисту шкіри - звичайний одяг, взуття з гуми, рукавички, рукавиці, капюшон. 10 Основних
індивідуальних захисних обладнень (ІЗО), що використовується на борту судна Безпека себе та
колег - першочерговий пріоритет, який мав на увазі професійний моряк під час роботи на кораблі.
Всі судноплавні компанії забезпечують, щоб їх екіпаж виконував особисті правила безпеки та
правила для всієї операції, що здійснюється на борту суден. Щоб досягти максимальної безпеки на
борту судна, основним кроком є переконання, що кожен носить свій індивідуальний захисний
інвентар для різних видів робіт, що виконуються на кораблі. Нижче наведені основні засоби
індивідуального захисту (ppe), які завжди присутні на борту корабля для забезпечення безпеки
робочого екіпажу: 1) Захисний одяг: захисний одяг - це захисне тіло, яке захищає тіло члена
екіпажу від небезпечних речовин, таких як гаряча олія, вода, зварювальна ісклова тощо. Це
широко відоме як "dangri" або "костюм для котлів". 2) Шолом: найважливішою частиною
людського тіла є голова. Це потребує максимального захисту, який забезпечується твердим
пластмасовим шолом на кораблі. У підборіддя ремінця також забезпечено шолом, який тримає
шолом на місці, коли є подорож або падіння. 3) Безпечне взуття: Максимальний внутрішній
простір судна використовується вантажу та машинами, що виготовляється з твердого металу, що
робить його незграбним для екіпажу, щоб прогулятися. Черевики безпеки гарантують, що під час
роботи або прогулянки на борту ніч не відбувається з ногами члена екіпажу. 4) Рукавички для
рукавичок: на борту корабля передбачені різні види ручних рукавичок. Всі вони використовуються
в операціях, в яких важливо захищати руки. Деякі з наданих рукавичок - це термостійкі рукавички
для роботи на гарячій поверхні, бавовняні рукавички для нормальної роботи, зварювальні
рукавички, хімічні рукавички тощо. 5) Окуляри: Очі є найбільш чутливою частиною людського тіла,
і при щоденних операціях на шахтах корабель дуже висока за наявність травми очей. Захисне скло
або окуляри використовуються для захисту очей, тоді як зварювальні окуляри використовуються
для зварювання, що захищає очі від високої інтенсивності іскри. 6) Ущільнення / заглушка:
машинна кімната корабля виробляє 110-120 дБ звуку, який дуже високий для людського вуха.
Навіть кілька хвилин впливу може призвести до болю голови, подразнення та інколи часткової або
повної втрати слуху. На борту корабля використовується вушна муфта або вушна штепсельна
вилка, яка зволожує шум до стійкого децибела. 7) Запобіжники: звичайна експлуатація судна
включає в себе обслуговування та фарбування високих і підвищених поверхонь, які вимагають від
членів екіпажу досягти нелегко доступних областей. Щоб уникнути падіння з такої підвищеної
зони, використовується запобіжна джгут. Запобіжник є одягненим оператором на одному кінці та
прикріплений до міцної точки на іншому кінці. 8) Маска для обличчя: робота на поверхні ізоляції,
фарбування або очищення вуглецю включає в себе незначні шкідливі частинки, які шкідливі для
організму людини, якщо вони безпосередньо вдихаються. Щоб уникнути цього, передбачена
маска для обличчя, яка діє як щит із небезпечної частки. 9) Хімічний костюм: Використання
хімічних речовин на борту судна дуже часто, і деякі хімічні речовини є дуже небезпечними, коли
вони безпосередньо контактують з шкірою людини. Хімічний костюм носиться, щоб уникнути
таких ситуацій. 10) Зварювальний щит: Зварювання - це дуже поширене функціонування бортового
корабля для проведення ремонтних робіт. Зварювальник забезпечується зварювальним екраном
або маскою, яка захищає очі від прямого контакту з ультрафіолетовими променями іскри зварного
шва. Нове Положення про рятувальні пристрої на суднах Положення в основному продовжують
чинні положення про рятувальні пристрої для вантажних суден, пасажирських суден, кораблів,
сертифікованих для перевезення 12 пасажирів або менше, та пілотованих барж. На підставі
адміністративної практики NMA, в Регламенті також містяться деякі пояснення та поправки в
результаті реструктуризації. Ці роз'яснення більш детально пояснюються нижче, де коментуються
окремі розділи. У першому та другому пунктах розділу 2 встановлено, що глава III СОЛАС
застосовується як регулювання для суден, охоплених розділом 1, щодо сфери застосування. З
метою продовження діючого законодавства, до Регламенту були внесені пристосування для
суден, які здійснюють вітчизняні рейси та малі вантажні судна, які здійснюють іноземні рейси.
Пристосування в основному стосується вимог, що стосуються кількості рятувальних пристроїв, що
підлягають перевезенню, і коли розмір (довжина або валовий тоннаж) судна, вантажопідйомність
та обмеження торгової зони визначають кількість рятувальних пристроїв, що підлягають
перевезенню . У відповідності до другого параграфу розділу 2 також застосовуються положення
глави III Конвенції про СОЛАС, що стосуються навчань, практики, тренувань, аварійних комунікацій,
укладання рятувальних шлюпок та рятувальних човнів, пристроїв для запуску та посадки на виїзді,
підтримання рятувальних засобів тощо. на кораблі, що займаються внутрішніми рейсами, і
меншими вантажними суднами, які здійснюють іноземні рейси. PPE (Personal Protective Aid) при
проведенні Hot Works. Проводити зварювання в суднових приміщеннях дозволяється тільки в
тому випадку, якщо саме приміщення, де ведеться зварювання, а також суміжні з ним приміщення
безпечні в пожежному відношенні. забороняється: проводити зварювання або різання на
цистернах, баках, резервуарах, дрібній тарі з-під легкозаймистих і горючих рідин і в місцях
можливого скупчення вибухонебезпечних газів без попередньої дегазації; прокладати
струмопровідні зварювальні дроти спільно з газозварювальними шлангами, а також поблизу
кисневих і ацетиленових балонів; користуватися при зварюванні одягом і рукавицями,
забрудненими маслом, бензином, гасом і т. п .; класти палаючу пальник на горючі предмети та
матеріали; проводити роботи на перегородках і на палубах, якщо за ними є будь-які горючі або
легкозаймисті матеріали;проводити зварювання (різання, паяння, нагрівання відкритим вогнем)
апаратів і комунікацій, заповнених горючими й токсичними речовинами, а також знаходяться під
тиском рідин, газів, парів, повітря або під електричною напругою. Зварювальне обладнання та
матеріали повинні зберігатися в спеціально обладнаному приміщенні, що має протипожежну
ізоляцію, засоби пожежогасіння (вогнегасники) і надійну примусову припливно-витяжну
вентиляцію. Приміщення повинно закриватися на замок (ключ зберігається у старшого механіка). У
цих приміщеннях і місцях проведення електрогазозварювальних робіт забороняється
встановлювати газові балони і зберігати шланги для газозварювальних робіт. Відповідальність за
дотримання цих вимог несе капітан судна, а за організацію безпечних умов
електрогазозварювальних робіт - старший механік. Обладнання Зварювальні апарати та машини. У
зварювальні пости і установки входять джерела живлення і апарати для регулювання горіння
зварювальної дуги в процесі зварювання. Для виконання зварювання застосовують джерела
живлення, які мають зручну, плавну або ступінчасте регулювання і задовольняють загальним
вимогам для електричних машин і апаратів. Під час електрозварювання використовують
зварювальні трансформатори, генератори і випрямлячі; під час газополум'яної обробки - газові
генератори. Розрізняють джерела живлення одне і багатопостові, стаціонарні (тривала
безперервна робота) і малогабаритні переносні (нетривала робота). PPE (Personal Protective Aid)
При проведенні зварювальних робіт обов'язково повинні використовуватися : • Зварювальний
шолом \ окуляри • Вогнетривкий одяг і фартух • Черевики і рукавички з негорючих матеріалів
Оформлення дозволу Виконувати вогневі роботи до отримання письмового дозволу на виконання
вогневих робіт і до виконання всіх заходів з підготовки місць і приміщень, категорично
забороняється. При аваріях тимчасові вогневі роботи допускається виконувати під постійним
наглядом керівника об'єкта і представника пожежної служби, без письмового дозволу, але з
реєстрацією в судновому (вахтовому) журналі. Дозвіл на виробництво тимчасових вогневих робіт
оформляється кожному конкретному виконавцю на одну робочу зміну. При виконанні одних і тих
же робіт в одному і тому ж місці одним і тим же виконавцем протягом декількох змін (але не
більше 5 діб) повторні дозволу не оформляються, а продляются керівником вогневих робіт і
вахтовим помічником капітана (вахтовим механіком). Після закінчення 5 діб дозвіл має бути
оформлено знову. Забезпечення У місця електрозварювальних робіт виставляється вахтовий, а при
проведенні газозварювальних робіт - двоє вахтових: один - біля місця зварювальних робіт, а
другий - у балонів для контролю витоку газів. При виявленні витоку газів вахтовий зобов'язаний
негайно перекрити вентиль балона. На судні допускається одночасне наявність трьох
ацетиленових балонів і п'яти кисневих.

Лекція 3.2 Тема: Перелік обладнання наявність якого на бору судна забезпечує
виконання вимог техніки безпеки по кожній групі небезпек(PPE,LSA, FFA Medical equipment, Oil spill
equipment). План лекції: 1. Персональне захистне спорядження 2. Рятувальне Обладнання 3.
Протипожежні прилади 4. Обладнання проти розливу нафти 5. Медичне обладнання Персональне
захистне спорядження (PPE) 1) Захисний одяг: Захисний одяг - це захисне тіло, яке захищає тіло
члена екіпажу від небезпечних речовин, таких як гаряча олія, вода, зварювальна іскри тощо. Це
широко відоме як "dangri" або "костюм для котлів". 2) Шолом: найважливішою частиною
людського тіла є голова. Це потребує максимального захисту, який забезпечується твердим
пластмасовим шолом на кораблі. У підборіддя ремінця також забезпечено шолом, який тримає
шолом на місці, коли є подорож або падіння. 3) Безпечне взуття: Максимальна внутрішня площа
корабля використовується вантажу та машинами, що виготовляється з твердого металу, що робить
його незграбним для екіпажу, щоб прогулятися. Черевики безпеки гарантують, що під час роботи
або прогулянки на борту ніч не відбувається з ногами члена екіпажу. 4) Рукавички: на борту
корабля передбачені різні види ручних рукавичок. Всі вони використовуються в операціях, в яких
важливо захищати руки. Деякі з наданих рукавичок - це термостійкі рукавички для роботи на
гарячій поверхні, бавовняні рукавички для нормальної роботи, зварювальні рукавички, хімічні
рукавички тощо. 5) Окуляри: Очі є найбільш чутливою частиною людського тіла, і при щоденних
операціях на шахтах корабель дуже висока за наявність травми очей. Захисне скло або окуляри
використовуються для захисту очей, тоді як зварювальні окуляри використовуються для
зварювання, що захищає очі від високої інтенсивності іскри. 6) Ущільнення / заглушка: машинна
кімната корабля виробляє 110-120 дБ звуку, який дуже високий для людських вуха. Навіть кілька
хвилин впливу може призвести до болю голови, подразнення та інколи часткової або повної
втрати слуху. На борту корабля використовується вушна муфта або вушна штепсельна вилка, яка
зволожує шум до стійкого децибела. 7) Запобіжники: звичайна експлуатація судна включає в себе
обслуговування та фарбування високих і підвищених поверхонь, які вимагають від членів екіпажу
досягти нелегко доступних областей. Щоб уникнути падіння з такої підвищеної зони,
використовується запобіжна джгут. Запобіжник є одягненим оператором на одному кінці і
прикріплений до міцної точки на іншому кінці. 8) Маска для обличчя: робота на поверхні ізоляції,
фарбування або очищення вуглецю включає в себе незначні шкідливі частинки, які шкідливі для
організму людини, якщо вони безпосередньо вдихаються. Щоб уникнути цього, передбачена
маска для обличчя, яка діє як щит із небезпечної частки. 9) Хімічний костюм: Використання
хімічних речовин на борту судна дуже часто, і деякі хімічні речовини є дуже небезпечними, коли
вони безпосередньо контактують з шкірою людини. Хімічний костюм носиться, щоб уникнути
таких ситуацій. 10) Зварювальний щит: Зварювання - це дуже поширене функціонування бортового
корабля для проведення ремонтних робіт. Зварювальник забезпечується зварювальним екраном
або маскою, яка захищає очі від прямого контакту з ультрафіолетовими променями іскри зварного
шва. (Рятувальне Обладнання LSA ) Всі судна повинні мати певний аварійний та рятувальний
апарат. Це обладнання повинно відповідати мінімальним стандартам і має бути належним чином
перевірено та обслуговуватися.Існують різні вимоги в залежності від розміру і типу судна і де воно
працює. Надзвичайні та рятувальні засоби включають в себе такі речі: 1) рятувальні човни та плоти
2)рятувальних крути 3)апарат плавучості 4)системи аварійної сигналізації та системи оповіщення
5)морські системи евакуації 6)двосторонні радіотелефонні набори УКХ-радіостанцій
7)протипожежне обладнання Протипожежні прилади ( FFA) 1. Вогнезахисна перегородка: різного
класу перегородки типу класу А, класу В та класу С використовуються на борту судна для
будівництва переборки в таких місцях, як приміщення, машинний простір, приміщення для
підігріву тощо. Основні застосування такої перегородки є містити або обмежити поширення вогню
в чутливих областях. 2. Пожежні двері: протипожежні двері встановлюються на вогнезахисну
перегородку, щоб забезпечити доступ з того ж. Вони є дверцятами, що закривають двері, без
утримання назад. 3. Пожежні заслінки: амортизатори передбачені в системі вентиляції вантажних
трюмів, машинного відділення, приміщення та інше, щоб запобігти надлишковій подачі кисню у
вогонь. Для цього необхідно, щоб відкрита та закрита позиція була чітко позначена для
вогнегасників. 4. Пожежні насоси: згідно з правилами, судно має мати головний пожежний насос
та аварійний силовий насос затвердженого типу та потужності. Місце розташування аварійного
пожежогасіння повинно знаходитися поза приміщенням, де розташований головний пожежний
насос. 5.Пожежна магістральна труба, яка підключена до головного та аварійного пожежних
насосів, повинна мати затверджений тип та потужність. Ізоляційні та запобіжні клапани повинні
бути забезпечені в лінії, щоб уникнути над тиском тієї ж. 6. Пожежні шланги та форсунки: пожежні
шланги довжиною не менше 10 метрів використовуються на суднах. Кількість та діаметр шлангів
визначаються класифікаційним суспільством. Насадка діаметром 12 м, 16 м і 19 м, що
використовуються на кораблі, мають подвійні цільові типи - Реактивний та розпилювальний
режим. 7. Пожежні гідранти: пожежні шланги з'єднані з пожежними гідрантами, з яких
контролюється водопостачання. Вони складаються з матеріалу, що запобігає утворенню тепла,
щоб отримати найменший вплив від температури, що не відповідає нулю, а також щоб шланги
могли бути легко з'єднані з ними. 8. Портативні вогнегасники: Портативні вогнегасники CO2, піни
та сухий хімічний порошок надаються в приміщеннях для проживання, палубах та
машинобудівних приміщеннях, а також кількості запасних частин, передбачених регламентом. 9.
Фіксована система пожежегасіння: CO2, піни та вода використовуються в даній системі, яка
встановлюється в різних місцях на кораблі та дистанційно керується ззовні від захищуваного
простору. 10. Система інертного газу: система інертного газу забезпечується в нафтових танкерах
потужністю 20000 та вище, а також на тих, що обладнані мийкою сирою нафтою. Система IG
полягає у захисті вантажного простору від будь-яких пожеж. 11. Пожежні сповіщувачі та сигнальні
системи: Системи пожежної сигналізації та сигналізації встановлюються в районі вантажу,
житлових приміщеннях, майданчиках та майнових просторах разом із сигнальною системою, щоб
якнайшвидше повідомляти про спалах вогню та диму. 12. Віддалена система зупинки та :
відключення віддаленої станції забезпечується усіма паливними лініями з мазуту та дизельних
паливних масел в машинному приміщенні та виконується за допомогою швидкозайманих
клапанів. Дистанційна система зупинки також передбачена для зупинення механізмів, таких як
паливні насоси, очищувачі, вентилятори, котельні тощо у випадку пожежі в машинному відсіку або
перед вивантаженням несправної системи пожежогасіння в Е / R 13. EEBD: EEBD (Дихальний
пристрій аварійного втечі) використовується для виходу з приміщення охопленого вогнем або
заповнене димом. Місце розташування та запасні частини тієї ж повинні відповідати вимогам,
наведеним у коді (FSS code) 14. Спорядження для винищувача вогню: Спорядження для вогню
винищувача використовується для боротьби з вогнем на кораблі з вогнетривких матеріалів
затвердженого типу. Для вантажного судна принаймні 2 комплекту, а для пасажирського судна
принаймні 4 нарядів повинні бути присутніми на борту. 15. Міжнародне причал з'єднання (ISC): ISC
використовується для підключення берегової води до судноплавної системи для боротьби з
пожежею, коли вогнегасна система судна не працює і знаходиться на порту, знімається або сухого
доказу. Розмір та розміри є стандартними для всього судна, і принаймні одне з'єднання з
прокладкою має бути присутнім на борту. 16. Засоби втечі: шляхи виходу та проїзди повинні бути
забезпечені в різних місцях корабля, а також сходів та опор, що ведуть до безпечного місця.
Розмір та розміщення розроблені відповідно до правил. Обладнання проти розливу нафти (oil spill
equipment) Види обладнання та їх використання Характеристика розлитої нафти вплине на те, як
вона поводиться і які методи реакції можуть бути використані. Немає ні однієї техніки, ні типу
обладнання, що підходить для вирішення будь-якої ситуації.Обладнання, що використовується для
реагування на розлив, включає в себе широкий спектр сорбентів, насосів, мастил та диспергаторів.
Буми Це найпоширеніший пристрій, що використовується для розливу нафти. Бум - плавучий
бар'єр, який можна буксирувати або закріпити на місці. Всі буми мають надвір над водою для
збору олії та спідниці під водою, щоб зупинити масло, що рухається під стрілою. Буми менш
ефективні у великих хвилях і сильних струмах. Буми можна використовувати: -уздовж берегів або
на морі -вмістити масло, поки воно не видужатиметься -щоб запобігти надходженню нафти в
чутливі місця або переорієнтувати його на менш чутливі райони -щоб зупинити випадання нафти
на берегових лініях. Скиммери Скиммери видаляють масло з поверхні води. Знежирене масло
потім зберігається в резервуарах, що очікують утилізації. Буми використовуються для концентрації
масла, щоб зробити його досить товстим, щоб знести з поверхні. Диспергатори Диспергатори - це
хімічні речовини, які допомагають зняти нафту з поверхні моря, розбивши масляні слизи у
невеликі краплі. Потім невеликі крапельки розпорошуються і розбавляють у підстилаючу морську
воду за допомогою хвильової дії, де вони розбиті бактеріями. Сорбенти Сорбенти - це матеріали,
які залучають та зберігають масла. Більшість сорбентів залежать від поглинання нафти, як губка,
але інші покладаються на масло, що прилипає до матеріалу сорбенту. Сорбенти можуть бути у
вигляді бум, подушок, прокладки або пастки. Вони, як правило, виготовляються з поліпропілену
або поліетилену і можуть бути викручені та повторно використані. Судна для відновлення нафти
Після того, як було оголошено подію витоків рівня 3-го рівня, а також призначений командувач
Національного сценарію, Морська Нова Зеландія може вимагати відповідні судна в Новій Зеландії,
щоб підтримати відповідь. Сюди входять, наприклад, великі судна підтримки, що обслуговують
прибережні нафтогазові установки. МЕДИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА МІСЦЯ Оптимальне медичне
обладнання на борту морських суден Відповідно до Конвенції про морську працю, моряки мають
право отримати - наскільки це можливо - порівнянний медичний стандарт, як працівники на землі.
Співробітники суден несуть відповідальність за медичну допомогу на борту За деякими
винятками, такими як круїзні лайнери, морські судна не мають на борту лікаря. Тому медичне
обладнання на борту має бути придатним для медичного обслуговування хворих або поранених
осіб непрофесіоналами, які пройшли базову медичну підготовку. Поточний стандарт медичного
обладнання на борту морських суден Медичне обладнання на борту морських суден оптимально
відповідає потребам моряка. Устаткування варіюється в залежності від району плавання та
кількості людей на борту. Він також дотримується стандарту останнього медичного прогресу.
Предмети медичного обладнання Медичне обладнання на борту складається з: -медицина,
медичні прилади та інші засоби, -зареєстрований наркотик -реєстрація пацієнтів -медичні форми
звітів. -Медичний посібник: " Медичне керівництво для суден ". "Медичний довідник для суден" -
це навчальний посібник з медичного тренінгу для офіцерів суден та одночасно посібник з
медичного огляду на борту суден без суднового лікаря. Медичні простори обладнані: Великі
судна, що йдуть на довгі рейси, повинні бути обладнані кімнатою обробки з медичним сундуком.
Улаштування приміщення пов'язане з медичним обладнанням, визначеним комітетом, а також з
медичними навчальними курсами та курсами підвищення кваліфікації для офіцерів суден. Люди
отримують медичну допомогу в лікувальній кімнаті Для максимально можливого догляду за
пацієнтами, §§ 22-24 Порядку проживання в морському судноплавстві (Maritime Accommodation)
доручає окрему кімнату обробки і шпиталю. - Всі кораблі по всьому світу маршрути(необмеженого
району плавання) - судна з 15 або більше людей на борту з тривалістю рейсу понад три дні, -
пасажирські судна необмеженого району плавання - судна що займаються глибоководним
рибальством. У лікувальній клініці пацієнти лікують медичними засобами. Комунікаційне
обладнання полегшує пряму телемедичну морську допомогу радіо або супутниковим зв'язком.
Лікувальна кімната легко доступна та сучасна. Медичний сундук (аптека на борту) встановлюється
в приміщенні лікарні; Фармацевтичні препарати мають бути відсортовані відповідно до
встановленого плану навантаження (див. Додаток до Постанови про розміщення в морському
судноплавстві). Додаткову приміщення для відділення хворих людей Судна з кімнатою обробки -
крім пасажирських суден на європейських маршрутах, що мають менше 12 годин тривалості
плавання - вимагають наявності лікарні. Це служить для відділення пацієнтів з заразними
захворюваннями, щоб зупинити розповсюдження патогенних засобів. Шафа для одягу з двома
ліжками розташоване з ручним умивальником - ванною або душем, а також окремою туалетною
кімнатою. Обидва номери обладнані телефоном або системою викликів. На судні з кількістю
екіпажу до 30 осіб можна відмовитися від шпиталю, якщо у всіх одномісних є окремий санітарний
модуль.

Лекція 3.3 Тема: Дії що вимагає техніка безпеки при виконанні операцій пов’язаних із
проникненням у замкнуті приміщення. До початку, під час виконання,після завершення. План
лекції: 1. Суднова система дозволів до виконання небезпечних робіт? 2. Проникнення у замкнуті
приміщення? Оформлення дозволу,порядок дій до проникнення,під час робіт,після закінчення?
Термін дії дозволу? 3. «Enclosed space entry permit» check list – призначення, склад, зберігання та
перевірки. Enclosed space entry permit 1. Загальні положення 1.1. Дія Інструкції поширюється на всі
підрозділи підприємства. 1.2. За даною інструкцією інструктуються робітники, які виконують
роботи в колодязях, камерах, шурфах і закритих ємностях (далі - закритих просторах). 1.3. Роботи,
що виконуються в закритих просторах, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, до яких
висуваються додаткові вимоги безпеки роботи. 1.4. Перед початком роботи в закритих просторах
відповідальному виконавцю необхідно видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної
небезпеки, в якому визначається обсяг і склад робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки,
періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Забороняється
змінювати обсяги робіт, передбачених нарядом-допуском. 1.5. Наряд-допуск видається на термін
необхідний для виконання передбаченого обсягу робіт.У разі зміни умов виконання робіт наряд-
допуск анулюється, і відновлення робіт дозволяється тільки після видачі нового наряду-допуску.
1.6. До виконання робіт в закритих просторах допускаються особи не молодше 18 років, які мають
професійні навички, які пройшли спеціальне навчання безпечним методам і прийомам виконання
цих робіт і отримали відповідне посвідчення. 1.7. Для виконання робіт в закритих просторах
призначається ланка робітників у кількості не менше трьох робочих. При цьому двоє робітників,
що знаходяться не в зоні закритого простору, повинні страхувати безпосередніх виконавців робіт
за допомогою рятувальної мотузки, яка прикріплюється до рятувального пояса. 1.8. Рятувальний
пояс повинен одягатися поверх одягу, мати хрестоподібні лямки і прикріплену до нього сигнально-
рятувальну мотузку довжиною на 2 м більше глибини закритого простору, але не більше 10 м.
1.9.Спасательную мотузку прив'язують до кільця пояса і пропускають через кільце, прикріплене до
перехресних лямок на спині з таким розрахунком, щоб під час евакуації потерпілого із закритого
простору за допомогою рятувальної мотузки тіло його висіло вертикально головою вгору. 1.10.
Забороняється відволікати на інші роботи страхують робочих доти, поки працює в закритому
просторі не вийде на поверхню. 1.11. При виконанні робіт в закритих просторах можливий вплив
на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів: - загазованість повітря; - пожежо - і
вибухонебезпечність; - падіння предметів і інструменту з висоти; - падіння робітників при відкритті
і закритті кришок люків; незадовільний температурний режим (в т.ч. перепад температур); -
підвищена вологість повітря в робочій зоні; - затоплення закритих просторів водою (механічні
пошкодження або аварії на діючих підземних комунікаціях; дію води під час густих атмосферних
опадів). - епідеміологічна небезпека при контакті зі стічними водами. 1.12. Для виконання робіт в
закритих просторах робітники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту: 1.12.1.
Чергової спецодягом і спецвзуттям, які відповідають конкретним умовам роботи і забезпечують
захисні властивості. 1.12.2. Двома захисними поясами (одним запасним) з рятувальними
мотузками. 1.12.3. Акумуляторними ліхтарями з джерелом живлення напругою не більше 12 В.
Забороняється користуватися джерелом світла з відкритим вогнем. 1.12.4. Шланговим протигазом
марки ПШ-1 з набором масок зі шлангом, довжина якого повинна бути на 2 м більше глибини
закритого простору, а загальна довжина - не більше 12м.1.12.5. Ручним вентилятором,
газоаналізатором. 1.12.6. Переносними попереджувальними знаками безпеки. 1.12.7.
Спеціальним пристосуванням для відкриття кришок люків і перевірки міцності скоб для спуску і
підйому в закритий простір. 1.13. При виконанні електрозварювальних і газополуменевих робіт в
середині закритого простору, робочі місця слід обладнати примусовою вентиляцією. Швидкість
руху повітря в середині закритих просторів повинна бути 0,3 - 1,5 м / сек.У разі виконання
зварювальних робіт із застосуванням зріджених газів (пропан, бутан) і кисню витяжна вентиляція
повинна мати відсмоктування в нижній зоні. 1.14. Одночасне виконання електрозварювальних і
газополуменевих робіт в середині закритих просторів не дозволяється. 1.15. Освітлення при
виконанні зварювальних робіт в середині закритих просторів повинно здійснюватися за
допомогою світильників, установлених ззовні. 1.16. У випадках виявлення несправностей в
засобах захисту, пристосування, інструменти робітники повинні припинити роботу, повідомити про
це особу, відповідальну за безпечне виконання робіт. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Робітники повинні: 2.1.1. Отримати інструктаж на робочому місці про безпечні методи,
способи і послідовності виконання робіт. 2.1.2. Оглянути підступи до робочого місця; при
необхідності звільнити їх від сторонніх предметів. 2.1.3. Підготувати необхідний інструмент і
перевірити його справність. 2.1.4. Обгородити робочі зони захисним огородженням, встановити
знаки безпеки і сигнальне освітлення згідно з вимогами плану виконання робіт (ПВР). 2.1.5. При
виконанні короткострокових підготовчих робіт днем в умовах вуличного руху, пов'язаних з
оглядом закритого простору, допускається перед робочою зоною встановлювати триноги зі
знаками безпеки з боку руху транспортних засобів, і додатково до ланки робітників призначити
сигнальника. Всі робітники повинні бути одягнені в помаранчеві сигнальні жилети. 2.1.6.
Відкривати кришки люків закритого простору спеціальним інструментом, використовуючи для
цього інструмент з наконечниками з кольорового металу (ломи, гаки). Зняті кришки люків
розташувати з боку закритого простору, протилежної напрямку руху транспортних засобів.
2.1.7.Проверіть міцність скоб чи драбин за допомогою жердини. 2.2. У разі виявлення
газоаналізатором в закритому просторі наявності будь-якого газу, не приступаючи до роботи, його
треба видалити. 2.3. Для видалення газу слід: 2.3.1. Здійснити природне провітрювання шляхом
відкривання всіх люків в закритому просторі. 2.3.2. Застосувати штучне провітрювання шляхом
нагнітання повітря вентиляторами. 2.3.3. Заповнити закритий простір (при можливості) водою з
подальшою її відкачуванням. Забороняється видаляти газ подачею стисненого кисню з балона. 2.4.
Після видалення газу працювати в закритому просторі дозволяється за умов постійного нагнітання
в нього чистого повітря вентилятором і контролю повітряного середовища робочої зони. 2.5. У разі
застосування для вентиляції ручних вентиляторів, вони повинні забезпечити повний обмін повітря
в закритих просторах за 10 - 15 хв. Опущений в закритий простір шлаг вентилятора не повинен
доходити до дна на 0,2 - 0,25 м. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1.Откривать кришки
люків камер, колодязів на підземних спорудах та спускатися в них без дозволу відповідних
експлуатаційних установ забороняється. 3.2. Для підйому люка колодязя слід користуватися
ломиком зі спеціальними наконечниками і гачком. Наконечник і гачок повинні бути виготовлені з
кольорового металу, для запобігання іскроутворення. Забороняється відкривати кришки руками.
3.3. До тих пір поки не буде встановлено, що в закритому просторі відсутні вибухонебезпечні гази,
до люка забороняється наближатися та допускати до них перехожих з відкритим вогнем
(запалений сірник, цигарка та інше). 3.4. Після відкриття люка, до спуску робітників в закритий
простір, повітря повинне бути досліджений на присутність небезпечних газів. При їх наявності
спуск робітників забороняється. 3.5. Переконатися за допомогою газоаналізатора в відсутності
вибухонебезпечного газу - метану і парів бензину. Необхідно перевірити наявність в закритому
просторі вуглекислого газу. Для виявлення наявності вуглекислого газу необхідно користуватися
бензиновою лампою ЛБВК. Запалену лампу опускають в колодязь. При наявності вуглекислого газу
полум'я гасне; при наявності сірководню і метану - зменшується; при наявності парів бензину і
ефіру - збільшується. 3.6. Виявлені гази видаляють, а потім перевіряють - чи повністю вилучений
газ. Забороняється визначати наявність газу по запаху або шляхом спуску в закритий простір
запалених предметів. З.7. Видалення газу з закритого простору виконується відповідно до п.п. 2.3.
- 2.5. 3.8.Запрещается видалення газу шляхом випалу. 3.9.Еслі газ з закритого простору повністю
видалити неможливо, спускатися в закритий простір дозволяється тільки в ізолюючому протигазі
марки ПШ-1 відповідно до п. 1.12.4. В цьому випадку спостерігати за робочим і шлангом повинен
бригадир чи майстер. 3.10. Спуск в закритий простір і робота в ньому без запаленою бензинової
лампи забороняється. Якщо бензинова лампа погасла, робітник повинен негайно піднятися на
землю. Запалювати лампу в закритому просторі забороняється. 3.11. Працювати в закритому
просторі в ізолюючому протигазі дозволяється не більше 10 хвилин. Кожен з трьох робочих,
попрацювавши 10 хвилин в закритому просторі, наступні 20 хвилин повинен знаходитися на
свіжому повітрі. 3.12. Незалежно від результату первинної перевірки наявності газу в закритому
просторі, наступна перевірка повинна виконуватися через кожну годину. 3.13. Забороняється
виконувати в неочищеному закритому просторі роботи, при яких можливе утворення іскор. 3.14.
Робота в колекторі повинна виконувати ланкою із п'яти робочих: один робітник у колекторі, по
одному спостерігачеві в колодязях, між якими він знаходиться, і по одному робітнику на поверхні
цих колодязів для підтримання зв'язку з робітниками, які знаходяться в колекторі, і надають у разі
необхідності допомогу . 3.15. Спостерігачі в колодязях повинні бути забезпеченими ізолюючими
протигазами з шлангами, робочий в колекторі - шланговим протигазом, акумуляторним ліхтарем,
напруга якого 12 В і бензиновою лампою. 3.16. У разі підйому грунту з закритого простору при
його очищенні, спеціальну тару заповнюють на 3/4 об'єму; необхідно стежити, щоб за її габарити
не виступали ніякі предмети (шматки дощок, арматури, бетону та інше); приєднувати тару до
канату необхідно за допомогою карабіна, який забезпечує надійність кріплення і виключає
самовільну розстроповку. Підйом і спуск тари повинні виконуватися по команді робітника, який
знаходиться в закритому просторі, при цьому він повинен знаходитися поза небезпечною зоною.
3.17. Спуск в закритий простір окремих вузлів устаткування та інших предметів має виконуватися
механізовано з використанням вантажопідіймальних механізмів з дотриманням заходів безпеки,
передбачених ПВР. 3.18. Спуск вручну окремих вузлів устаткування, будівельних матеріалів та інше
допускається в межах встановлених норм підіймання і переміщення вантажів вручну. Стропування
(обв'язування) вантажу повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Канати (ланцюги), які
застосовуються для спуску вантажу повинні бути випробувані. Забороняється застосовувати
канати, що мають ознаки шлюбу. 3.19. Робочий, який спускається в закритий простір, або
піднімається з нього, не повинен тримати в руки ніякі предмети.Всі необхідні інструменти і
матеріали треба спускати до нього і приймати від нього в спеціальний сумці або в
інструментальному ящику 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Після закінчення роботи
робітники повинні: 4.1.1. Прибрати з робочого місця інструмент, пристосування і засоби захисту.
4.1.2. Закрити люки кришками. 4.1.3. Прибрати огородження небезпечних зон і знаки безпеки.
4.1.4. Очистити спецодяг і спецвзуття, здати їх і інші засоби індивідуального захисту на зберігання.
4.1.5. Вимити обличчя і руки з милом, при можливості прийняти душ. 4.1.6. Доповісти керівнику
робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи. ДОЗВІЛ НА ПРОНИКНЕННЯ У ЗАМКНУТЕ
ПРИМІЩЕННЯ ( Ця форма заповнюється вручну ) ЗАГАЛЬНА ИНФОРМАЦІЯ (Має бути заповнено
після завершення розділу 1 та розділу 2) Судно: Термін дії: Від До (максимум 12 годин) (Дата, час)
(Дата, час) Місцезнаходження / назва замкнутого простору Причина проникнення: Попередній
вміст / вантаж: Оцінка ризику: ОР № Rev. Дата ЦЕ ДОЗВІЛЛЯ СТАЄ НЕДІЙСНИМ У РАЗІ
ПОШКОДЖЕННОЇ ВЕНТИЛЯЦІї АБО ЯКЩО ЗМІНЕННІ БУДЬ-ЯКІ УМОВИ РОЗДІЛ 1 – Підготовка
(перевірятиметься Капітаном або Відповідальною особою) (Визначена відповідальна особа може
бути старшим офіцером / старшим інженером / другого інженером ) ТАК НЕМАЄН.А.o Чи
приміщення повністю вентильовано? o Чи було приміщення відокремленно шляхом вимкнення
або ізоляції всіх сполучних трубопроводів, клапанів та електорної потужності / обладнання? o Чи
було очищенне приміщення? o Чи випробувана атмосфера і безпечна для входу? (див. примітки 1 і
2 ) Дата, час Газ Читання Максимальнийліміт * Дата, час Газ Читання Максимальнийліміт*Кисень
(%) ≥ 20,9% H 2 S ( ppm ) < 1% ЛФЛ Бензол ( ppm )

Лекція 3.4 Тема: Техніка безпеки при проведенні Hot works. Обладнання,РРЕ,оформлення
дозволу,забезпечення, План лекції: 1. Суднова система дозволів до виконання небезпечних робіт.
2. Зварювання та різання металу при роботі у замкнутих приміщеннях. 3. «Hot works permit» check
list склад, оформлення, відповідальність, PPE/ ЗІЗ. Техніка безпеки при проведенні Hot works. Для
забезпечення безпеки праці при електрогазозварювальних роботах слід керуватися основними
нормативними документами: «Правилами техніки безпеки на суднах морського флоту» (РД
31.81.10-75, НАОП 5.1.21-1.01-76); Правилами пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт на
суднах і берегових об’єктах морського транспорту; «Правилами пожежної безпеки при проведенні
вогневих робіт на морських суднах» РД 31.52.18-87 (Довідкове). Роботи із застосуванням електро і
газозварювання в рейсі членами екіпажів повинні здійснюватися у спеціально обладнаних для
цього приміщеннях при наявності щорічного спеціального дозволу пожежної охорони. Аварійні
зварювальні роботи в суднових приміщеннях можуть здійснюватися тільки у випадках крайньої
необхідності, що визначаються капітаном судна і за його письмовим розпорядженням. Судно і
місце роботи мають бути підготовлені до безпечного виконання зварювальних робіт.
Електрогазозварювальні роботи на суднах можуть виконувати тільки спеціально навчені особи, що
мають відповідні посвідчення на право експлуатації зварювальних агрегатів. Електрогазозварники
повинні мати відповідну кваліфікаційну групу з техніки безпеки (не нижче другої). Аналіз
травматизму на флоті показав, що при електрогазозварюванні більшість нещасних випадків стали
результатом ураження електричним струмом і отруєння шкідливими газами, що виділяються при
зварюванні. Крім того, спостерігалися випадки ураження слизуватих оболонок ока і відкритих
ділянок шкіри променями електричної дуги, а також краплями розплавленого металу і шлаку.
Приміщення, де будуть проводитися зварювальні роботи або роботи з відкритим вогнем, повинні
бути ретельно оглянуті, провентильовані, очищені від пожежонебезпечних матеріалів. Перед
початком робіт електромеханік повинен виміряти опір ізоляції електричних ланцюгів. Опір ізоляції
струмопровідних частин зварювального ланцюга має бути не меншим за 0,5 МОм. З’єднання
електрозварювальних кабелів необхідно робити за допомогою муфт, цангових затискачів і
спеціальних з’єднань згідно ГОСТ 22917-78, зварювальні матеріали повинні відповідати вимогам
стандартів і технічних умов. Зварювальна апаратура перевіряється на справність, одяг зварників —
на чистоту від масла, жирів тощо. Місце роботи відгороджується від доступу сторонніх осіб, біля
нього виставляється спеціальна вахта. Вахтовий повинен вміти використовуватися засобами
пожежегасіння. Перед проведенням зварювальних робіт у суднових приміщеннях необхідно
суміжні відсіки очистити від вогненебезпечних продуктів і дегазувати, місце проведення робіт із
застосуванням вогню укомплектувати засобами пожежегасіння, зварювані деталі та
електрозварювальний апарат надійно заземлити і перевірити справність автомата вимикання
напруги холостого ходу. Час і місце зварювальних робіт фіксується в судновому журналі. Зварник
повинен вести зварювання у спецодязі (брезентові штани навипуск, брезентова куртка, рукавиці,
робоче взуття) з обов’язковим застосуванням індивідуальних захисних засобів — спеціального
щитка зі світлофільтрами для захисту очей від променів електродуги і від попадання іскор.
Особливу увагу на суднах слід приділяти організації зварювальних робіт у тісних і незручних для
зварювання місцях, у закритих приміщеннях, резервуарах, цистернах і танках. У цих випадках
рекомендується проведення ряду додаткових заходів безпеки. Одним із таких заходів є
застосування безпечного електродотримача, в якому заміна електрода може бути зроблена при
відключеному електроді. Велике значення для безпеки праці зварника має правильна прокладка
проводів до зварювальних постів, трансформаторів. Застосування зварювальних установок із
пошкодженими проводами не допускається. Для освітлення необхідно використовувати
акумуляторні світильники у вибухобезиечному виконанні. При роботі у замкнутих і тісних
просторах (всередині цистерн, танків, кофердамів, котлів тощо) електрозварник повинен
підстилати під ноги діелектричний килимок, на голову надягати захисну каску, користуватися
гумовими рукавичками і щитком, який виготовлено з діелектричного матеріалу. З огляду на
особливу небезпечність таких робіт, необхідно призначити другого спостерігача, що постійно
знаходиться зовні ємності і готовий при необхідності надати допомогу зварювальнику. Він
повинен мати першу кваліфікаційну групу з техніки безпеки. Спостерігач повинен тримати
страхувальний кінець, закріплений за пояс електрозварника, і не випускати його до виходу
зварника назовні. При зварюванні та різанні металу виділяються шкідливі гази і пари окислів
металів, тому при роботі в замкнутих просторах необхідно створювати надійну вентиляцію
останніх (не менше 35 обмінів повітря на годину) або забезпечувати зварника фільтруючим чи
шланговим протигазом. Перед початком зварювання слід оглянути установку і переконатися в
тому, що пошкоджень ізоляції електропроводки немає. Газове зварювання і різання часто
здійснюють ацетиленом. Широкий діапазон меж вибуховості цього газу вимагає особливої
обережності при роботі з ним, а також із карбідом кальцію, з якого ацетилен одержують. Слід
зазначити, що небезпека вибуху збільшується в присутності деяких речовин, особливо міді. Тому
необхідно дотримуватись рекомендованих спеціальними інструкціями заходів безпеки при
транспортуванні та при використанні балонів з ацетиленом та з киснем, а також ємностей з
карбідом кальцію. При цьому необхідно також враховувати велику небезпеку контакту кисню з
маслами. Перш ніж установити на кисневий балон редуктор, необхідно переконатися в тому, що
на них немає мастил, тому що це може привести до вибуху. Ацетиленові генератори, а також
газові балони необхідно розміщувати на відстані не менше 10 м від місця проведення зварювання
і різання. Приступаючи до виконання газозварювальних робіт, особливо в умовах плавання у
відкритому морі, необхідно надійно закріпити балони у вертикальному положенні в спеціальних
гніздах і перевірити герметичність усіх з'єднань. При цьому балони з киснем і ацетиленом до місця
робіт слід доставляти окремо на спеціальних візках чи ношах. Розташовувати їх поблизу
струмопровідних проводів і кабелів не дозволяється. Забороняється підходити до балонів із
запаленим пальником чи різаком у руках, навіть якщо полум’я не спрямоване безпосередньо вбік
балонів. Перед запалюванням газовий пальник, а також шланги, що підходять до нього, необхідно
продути, короткочасно відкриваючи вентиль. Для виключення можливості проникнення полум’я в
генератор при запалюванні пальника спочатку слід відкрити кран подачі кисню, а потім кран
подачі ацетилену. При гасінні пальника операцію проводять у зворотній послідовності. При
витіканні газу з балонів чи шлангів робота повинна бути припинена, а приміщення — ретельно
провентильоване. По закінченні газозварювальних робіт необхідно закрити вентилі балонів і
від’єднати шланги з пальником (різаком) від балонів.При перервах у роботі пальник (різак) слід
загасити, а газові вентилі щільно закрити. Забороняється передавати навіть тимчасово
зварювальний інструмент до рук ненавчених зварювальній справі осіб. Для гасіння пожежі в
приміщенні, де знаходиться генератор із карбідом кальцію, застосовувати воду категорично
забороняється. Вступаючи в реакцію з карбідом кальцію, вода буде сприяти збільшенню
утворення ацетилену, тобто посиленню пожежі. У цьому випадку слід застосовувати порошки,
пісок чи вуглекислоту. У разі потреби одночасного проведення газового зварювання та
електрозварювання слід рознести місця роботи на відстань не менше 10 м одне від одного. Не
можна здійснювати зварювання ємностей, заповнених пальними чи токсичними речовинами, а
також, якщо вони знаходяться під тиском, створюваним непальним середовищем (вода, пара).
Заборонено вести зварювання трубопроводів і жолобів, у які покладена електропроводка, а також
проводити ці роботи в місцях можливого скупчення вибухонебезпечних газів і легкозаймистих
речовин. Усі закриті резервуари чи тара з-під пальних рідин перед початком у них зварювальних
робіт повинні бути ретельно дегазовані та провентильовані. в погану погоду (дощ, вітер, сніг)
робоче місце зварника захищається і відгороджується Газозварювальні шланги та
електрозварювальні кабелі дозволяється прокладати на відстані не менше 5 м один від одного.
Забороняється виконувати газозварювальні роботи на деталях і конструкціях, які не очищено від
займистих і антикорозійних покрить (фарб, жирів, масел тощо), а також працювати під дощем або
у сирих місцях. У разі потреби проведення електрозварювання на відкритій палубі переносними
ширмами і навісом. Зварювальні машини, що знаходяться на відкритих палубах, також повинні
бути захищені від води і снігу. Якщо для видалення жирів та інших покриттів зі зварюваних
деталей використовуються розчинники, що містять хлор, то зварювання рекомендується
здійснювати на віддаленні від судин з цими розчинниками. По закінченні ацетиленового
газозварювання необхідно закрити вентиль кисневого балона і послабити натискний гвинт
редуктора, вилити з генератора і шлангів воду, випустити ацетилен, винести карбідний мул, що
залишився, у спеціальне місце, забрати кисневий балон і генератор газу на штатні місця. По
закінченні робіт з електрозварювання необхідно відключити зварювальний агрегат, упорядкувати
робоче місце, зібрати інструмент і захисні пристосування, забрати зварювальний кабель у
спеціально відведене приміщення, переконатися в тому, що біля місць зварювання немає
палаючих чи тліючих предметів. По закінченні електрогазозварювальних робіт приміщення, де
вони проводилися, ретельно оглядають і вахтового знімають. Ці приміщення протягом 12 годин
після закінчення робіт повинні знаходитися під спостереженням вахтової служби. Проводити
зварювання в суднових приміщеннях дозволяється тільки в тому випадку, якщо саме приміщення,
де ведеться зварювання, а також суміжні з ним приміщення безпечні в пожежному відношенні.
забороняється: проводити зварювання або різання на цистернах, баках, резервуарах, дрібній тарі
з-під легкозаймистих і горючих рідин і в місцях можливого скупчення вибухонебезпечних газів без
попередньої дегазації;прокладати струмопровідні зварювальні дроти спільно з
газозварювальними шлангами, а також поблизу кисневих і ацетиленових балонів; користуватися
при зварюванні одягом і рукавицями, забрудненими маслом, бензином, гасом і т. п .класти
палаючу пальник на горючі предмети та матеріали; проводити роботи на перегородках і на
палубах, якщо за ними є будь-які горючі або легкозаймисті матеріали; проводити зварювання
(різання, паяння, нагрівання відкритим вогнем) апаратів і комунікацій, заповнених горючими й
токсичними речовинами, а також знаходяться під тиском рідин, газів, парів, повітря або під
електричною напругою. Зварювальне обладнання та матеріали повинні зберігатися в спеціально
обладнаному приміщенні, що має протипожежну ізоляцію, засоби пожежогасіння (вогнегасники) і
надійну примусову припливно-витяжну вентиляцію. Приміщення повинно закриватися на замок
(ключ зберігається у старшого механіка). У цих приміщеннях і місцях проведення
електрогазозварювальних робіт забороняється встановлювати газові балони і зберігати шланги
для газозварювальних робіт.Відповідальність за дотримання цих вимог несе капітан судна, а за
організацію безпечних умов електрогазозварювальних робіт - старший механік. ОБЛАДНАННЯ
Зварювальні апарати та машини. У зварювальні пости і установки входять джерела живлення і
апарати для регулювання горіння зварювальної дуги в процесі зварювання. Для виконання
зварювання застосовують джерела живлення, які мають зручну, плавну або ступінчасте
регулювання і задовольняють загальним вимогам для електричних машин і апаратів. Під час
електрозварювання використовують зварювальні трансформатори, генератори і випрямлячі; під
час газополум'яної обробки - газові генератори. Розрізняють джерела живлення одне і
багатопостові, стаціонарні (тривала безперервна робота) і малогабаритні переносні (нетривала
робота). PPE (Personal Protective Aid) При проведенні зварювальних робіт обов'язково повинні
використовуватися захисний кошти, такі як: • Зварювальний шолом \ окуляри • Вогнетривкий одяг
і фартух • Черевики і рукавички з негорючих матеріалів Оформлення дозволу Виконувати вогневі
роботи до отримання письмового дозволу на виконання вогневих робіт і до виконання всіх заходів
з підготовки місць і приміщень, категорично забороняється. При аваріях тимчасові вогневі роботи
допускається виконувати під постійним наглядом керівника об'єкта і представника пожежної
служби, без письмового дозволу, але з реєстрацією в судновому (вахтовому) журналі. Дозвіл на
виробництво тимчасових вогневих робіт оформляється кожному конкретному виконавцю на одну
робочу зміну. При виконанні одних і тих же робіт в одному і тому ж місці одним і тим же
виконавцем протягом декількох змін (але не більше 5 діб) повторні дозволу не оформляються, а
продляются керівником вогневих робіт і вахтовим помічником капітана (вахтовим механіком).
Після закінчення 5 діб дозвіл має бути оформлено знову. Забезпечення У місця
електрозварювальних робіт виставляється вахтовий, а при проведенні газозварювальних робіт -
двоє вахтових: один - біля місця зварювальних робіт, а другий - у балонів для контролю витоку
газів. При виявленні витоку газів вахтовий зобов'язаний негайно перекрити вентиль балона. На
судні допускається одночасне наявність трьох ацетиленових балонів і п'яти кисневих. This permit to
work has to be established when carrying hot work elsewhere than in the workshop Work to be done:
Vessel: Place of work: Duration of work (Validity of permit should not exceed 24h) From …….. To ……..
Date Breaks: (Be sure that all measures are also implemented before and after breaks) From …….. To
…….. From …….. To …….. From …….. To …….. STEP 1 Fill Check List 1 before the beginning of the work
CHECKLIST 1 to be filled by the worker YESNOWorker has read and understood Card No prev-027“Hot
work ” Risk assessment of the proposed work been carried out Port Authorities authorization delivered
Third party emergency procedure read and understood Duty officer or engineer informed of the work
Equipment and tools are in good working condition Communication means (VHF, walky-talkies) between
the working staff, bridge or engine control room available and tested Mobile and fixed firefighting
equipment in good order and in position/available for immediate use Adjacent areas, such as tanks and
container with dangerous cargo are free from gas and dangerous products Adjacent containers not
declared as dangerous cargo checked about nature of cargo via line management or dedicated agent
Gas piping system entering the work site, or in the vicinity, free from gas and dangerous products Gas
free certificate delivered Work site secured and ventilated (under inert atmosphere if required)
Electrical installation isolated Fire detection in compartment to be disconnected Fire watch organized in
adjacent compartments and areas and communications tested with engine room or duty officer PPE
checked and in good state Basic PPE Face shield or white glasses or spectacles (depending on work to be
done) Goggles Gloves leather Filter mask Welding Apron In case of grinding Adequate disc is used Disc
rotation maximum speed is in line with equipment used Worker has read and understood the use of
grinding machines as per Card No prev-031 Additional measures after risk assessment: Authorizing
Officer Name: Work party Name: SI in charge Name: DPA in charge Name: Rank/Title: Rank/Title:
Signature Signature Signature Signature If any No reported, specify why To be signed in case of
performing hot work in enclosed space when vessel is at sea. STEP 2 Fill Check List 2 after completing
the work CHECKLIST 2 to be filled by the officer/person in charge of the work YESNORisk of fire no longer
exists Working area cleared and cleaned PPE checked and in good state and stored Equipment checked
in good state and stored Compressed gas cylinders properly secured and stored Electrical equipment
switched back on Fire detection reconnected Duty Officer informed of the completion of the work
Additional measures after risk assessment: Authorizing Officer Name: Work party Name: To be signed in
case of performing hot work in enclosed space when vessel is at sea.
Лекція 3.5

Тема: Техніка безпеки при роботі на висоті та за бортом судна.

Обладнання, ЗІЗ/РРЕ,оформлення дозволу,забезпечення.

План лекції:

1. Вимоги ТБ при виконанні робіт на висоті та за бортом судна. ЗІЗ/РРЕ.

2. Оформлення дозволу на виконання робіт на висоті та за бортом судна. Дії OOW

під час проведення робіт (стоянка у порту, під час переходу, під час ремонтних

робіт у СРЗ)

3. Works aloft &amp; over side permit. Термін дії, забезпечення, відповідальність.

Роботи на висоті і за бортом

1. Всі суднові роботи, що виконуються на відстані 1,3 м і більше від палуби, настилу,

поверхні води і т.п., відносяться до робіт на висоті. Виробництво цих робіт організовують

старший механік і старший помічник капітана кожен по своєму завідування.

2. До самостійної роботи на висоті допускаються члени екіпажу, які відповідно до Статуту

служби повинні брати участь в технічному обслуговуванні та ремонті суднового

устаткування, які мають кваліфікацію не нижче 1-го класу та досвід роботи на судах не

менше одного року.

Інші члени екіпажу допускаються до таких робіт після перебування на судах протягом

одного року і тільки в супроводі і під наглядом особи, яка має досвід самостійної роботи

на висоті.

Члени екіпажу служб побуту, пасажирської, медико-санітарної до робіт на висоті не

допускаються.

3. Під час ходу судна роботи на висоті дозволяються за умови прийняття запобіжних

заходів в залежності від конкретних умов плавання.

4. Роботи за бортом дозволяється проводити з альтанок, колисок, плотів, робочих

шлюпок, а при ремонтних роботах на СРЗ також і з лісів. Пристрої, призначені для

виконання робіт на висоті, необхідно оглянути керівнику робіт спільно з членами екіпажу,
які будуть їх використовувати.Керівництво роботами з плоту і робочої шлюпки

покладається на боцмана або на іншу особу командного складу.

Виробництво забортні робіт між бортами двох стоять лагом судів або між бортом і

причалом не допускається.Виконання короткочасних робіт на висоті (зміна ламп, заміна

фалів і т.п.) дозволяється проводити під час перебування працівника на вертикальному

трапі або скоб-трапі з обов&#39;язковим кріпленням його страхувальним стропом запобіжного

пояса за міцні суднові конструкції

Застосовувані на висоті інструменти і предмети повинні бути схоплені штертом

Забороняється спускати, піднімати або переносити альтанку, якщо в ній знаходиться

людина

5. До підготовки плоту або робочої шлюпки до спуску керівник робіт повинен

інформувати вахтового помічника капітана і вахтового механіка про майбутні роботах за

бортом.

6. Вахтовий помічник (керівник робіт) повинен забезпечувати безперервне спостереження

за станом погоди і навколишнім оточенням, негайно сповіщати про їх зміну. У випадках

виникнення небезпеки для працюючих на плоту або робочої шлюпці він вживає заходів до

припинення робіт і повернення людей на судно.

7. Під час виконання робіт на висоті понад 3 метрів для спостереження за працюючими

повинен призначатися спостерігає (страхує).

8. Спуск людей на пліт або на робочу шлюпку і підйом з них на борт судна повинні

здійснюватися по забортному трапу. Допускається спуск (підйом) по штормтрапу із

застосуванням запобіжного пояса зі страхувальним канатом.

При необхідності перешвартовки плоту або робочої шлюпки спостерігає повинен

оповістити про це керівника робіт, який організовує перешвартовку, а також буде стежити

за кріпленням швартові на борт судна. Перешвартування плоту або робочої шлюпки при

відсутності на них людей може проводитися із застосуванням швартових механізмів, з

людьми - тільки вручну, при цьому люди, що знаходяться на плоту або в робочій шлюпці,

повинні сидіти на настилі плоту або на банках робочої шлюпки.

9. Працюючим на плоту або на робочій шлюпці забороняється самостійно виконувати

перешвартовку, а також знімати леєрне огородження плоту.

10. Перед початком робіт поблизу суднового Тифона, на щоглах, за бортом і т.д. керівник
робіт повинен довести до відома вахтового помічника капітана (вахтового механіка) і

вжити необхідних заходів обережності.

Від Тифона має бути відключене живлення (пар, електроенергія та ін.), А на відповідних

органах управління в машинному відділенні і на ходовому містку повинні бути вивішені

таблички з написом: &quot;Не включати! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ&quot;.

11. Перед початком робіт на щоглах або в інших місцях, що знаходяться в безпосередній

близькості від радіоантен, слід повідомити начальнику судновий радіостанції. В

радіорубці на відповідних передавачах повинні бути вивішені таблички з написом: &quot;Не

включати! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ&quot;. Перед початком робіт на висоті, коли можливе

опромінення від радіолокатора, а також поблизу радіолокаційної антени необхідно

повідомити вахтового помічника капітана. На пускач радіолокаційної станції слід

вивісити табличку з написом: &quot;Не включати! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ&quot;.

12. Під час виконання робіт на висоті застосовуються такі засоби індивідуального захисту:

при верхолазних роботах: захисні каски; запобіжний пояс зі страхувальним канатом;

робочий рятувальний жилет (якщо не виключена можливість падіння за борт); за бортом

на альтанках і в колисках: захисні каски; запобіжний пояс зі страхувальним канатом;

робочий рятувальний жилет; за бортом на робочих шлюпках і плотах: захисні каски,

робочий рятувальний жилет.

13. Після підйому на висоту працюючий повинен закріпитися страхувальним канатом за

міцні суднові конструкції.

14. Запобіжні пояси, робочі рятувальні жилети, каски та ін. Повинні вдягатися до початку

роботи і зніматися після її закінчення (спуску з висоти на палубу, підйому з плота або

шлюпки на палубу і т.п.).

15. Інструменти для працюючих повинні подаватися і спускатися в сумках. Окремі

інструменти (пневматичний ручний інструмент і т.п.) слід подавати (спускати) за

допомогою штерта. Дрібні інструменти повинні бути закріплені штертом за запобіжний

пояс працюючого.Розкладати незакріплені інструменти на робочому місці або залишати

інструмент не дозволяється.

16. На судні у місця виробництва забортні робіт повинен бути рятувальний круг з

кидальний кінцем довжиною не менше 28 м. 3.6.18. При виробництві забортні робіт

забороняється проворачивание гвинта. На пульті управління головним двигуном і


валоповоротного пристроєм повинна бути вивішена табличка з написом: &quot;Не включати!

ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ&quot;.

Ризик на роботі - Індивідуальні засоби захисту (PPE)

ЗІЗ - це обладнання, яке захистить користувача від ризиків, пов&#39;язаних із здоров&#39;ям чи

безпекою на роботі. Це може включати в себе такі предмети, як захисні шоломи,

рукавички, захист очей, високоякісний одяг, захисне взуття та ремені безпеки. Він також

включає засоби захисту органів дихання (PPE).

Чому важливий PPE? Забезпечення безпеки на робочому місці включає в себе надання

інструкцій, процедур, навчання та нагляду, щоб спонукати людей до безпечної та

відповідальної роботи. Навіть там, де застосовується інженерний контроль та безпечні

системи праці, деякі небезпеки можуть залишитися. До них відносяться травми: легені,

наприклад, від дихання в забрудненому повітрі голова та ноги, наприклад, з падаючих

матеріалів очі, наприклад, від польових частинок або бризок агресивних рідин шкіру,

наприклад, при контакті з корозійними матеріалами тіло, наприклад, від крайніх

температур або холоду ЗІЗ необхідний у цих випадках для зменшення ризику.

При виборі та використанні PPE: Виберіть продукти, які мають маркування. Виберіть

обладнання, яке підходить для користувача - враховуйте розмір, придатність і вагу PPE.

Якщо користувачі допоможуть вибрати його, вони, швидше за все, будуть

використовувати його Якщо одночасно одягнені більше, ніж одне предмети ЗІЗ,

переконайтеся, що вони можуть бути використані разом, наприклад, в захисних окулярах

може спричинити поломку печатки респіратора, що спричиняє витік повітря Навчіть та

навчайте людей використовувати його, наприклад, тренуйте людей для видалення

рукавичок, не заражаючи їх шкіру. Скажіть їм, чому це необхідно, коли його

використовувати і які його обмеження.

Особливе значення з точки зору техніки безпеки мають ці роботи на суднах морського

флоту, велика висота яких створює умови фарбувальних, мийних та інших робіт більш

небезпечними в порівнянні з судами внутрішнього плавання.

На річкових судах миття і фарбування корпусу судна з зовнішнього боку дозволяється

проводити на стоянках на достатній відстані від човнів або плотів, які забезпечуються

рятувальними засобами.
Правила техніки безпеки для суден морського флоту наказують забортні роботи і роботи

на висоті виробляти лише з дозволу капітана або старшого помічника. У місця

виробництва забортні робіт повинен перебувати рятувальний круг і кидальний кінець.

Спорядження, що забезпечує безпеку зі страхувальними кінцями або іншими

пристосуваннями повинно постійно використовуватися для роботи на висоті і за бортом.

PPE (Personal Protective Aid)

При роботі за бортом повинна використовуватися страхувальне обладнання, таке як:

• Штормтрап

• Страхувальна сітка

• Страхувальний пояс

• Каска і тд

Оформлення дозволу

Перед початком робіт в районі суднового Тифона, офіцер, відповідальний за проведення

робіт повинен упевнитися, що живлення вимкнено і попереджувальні таблички вивішені

на містку і в машинному відділенні.

Перед початком робіт в районі димової труби, відповідальний офіцер зобов&#39;язаний

проінформувати вахтового механіка, щоб забезпечити, наскільки це можливо, зменшення

емісії пара, шкідливих газів і диму.

Перед початком робіт в районі радіоантен, відповідальний офіцер повинен поінформувати

радіооператора не працювати на передачу до тих пір, поки існує небезпека для моряка.

Попереджувальна табличка повинна бути поміщена в радіорубці.

Коли робота повинна проводитися біля даної камери, відповідальний офіцер повинен

повідомити вахтового помічника, щоб останній вимкнув радар. Попереджувальна

табличка повинна бути вивішена до закінчення робіт. По закінченню робіт вищевказаного

типу, відповідальний офіцер повинен повідомити відповідну офіцеру, що вжиті заходи

більш не потрібні і що попереджувальні таблички можна зняти.

Забезпечення

При роботі людей за бортом повинен додатково виставлятися матрос для спостереження

Рятувальні і запобіжні пояси. Відповідальність за технічний стан і своєчасність

випробування поясів несе старший механік.Рятувальні, запобіжні пояси, а також

страхувальні кінці і ланцюги повинні проходити випробування на міцність за спеціальною

методикою не рідше одного разу на 6 місяців. Норма випробного навантаження для


запобіжного пояса і страхувального кінця - 2205 Н. Після закінчення випробувань на

поясах і їх елементах не повинно бути ознак пошкоджень. Якщо ж після випробувань

виявлені дефекти деталей пояса (обриви швів на поясі, лямках і ременях, надриви на

ременях і стрічці пояса, нещільності з&#39;єднання замку карабіна і ін.), Він повинен бути

вилучений з ужитку.Перед використанням рятувальні та запобіжні пояси, а також їх

страхувальні кінці і ланцюги необхідно ретельно оглядати. Забороняється

використовувати пояси з простроченим терміном випробувань. Якщо в процесі

експлуатації на пояс впливала динамічне навантаження (при ривку в разі падіння

людини), необхідно провести його випробування статичним навантаженням для

визначення придатності до подальшого використання. Пояс, деталі якого отримали

найменші пошкодження від динамічного навантаження, підлягає знищенню.Довжина

страхувального кінця запобіжного пояса при роботах за бортом повинна бути такою, щоб

при випадковому падінні людини у воду кінець діставав до поверхні води. При роботах на

висоті, над палубою, причалом, в машинному відділенні довжина кінця повинна мати

слабину, що забезпечує тільки переміщення працюючого на альтанці або колисці.

You might also like