Тема. Універсальний дизайн інклюзивного освітнього середовища.

1. Що таке універсальний дизайн та кому він корисний?

Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, адже задовольняє
потреби всіх користувачів уже на початковому етапі розробки та проектування і
виключає майбутні нераціональні витрати.
Універсальний дизайн потрібний усім, а особливо:
• батькам із малолітніми дітьми;
• дітям у школах;
• пацієнтам у лікарнях;
• дітям до 7-ми років;
• людям літнього віку;
• людям з інвалідністю;
• вагітним жінкам;
• людям з надмірною масою тіла;
• людям низького чи високого зросту;
• будь-якій людині, якщо у певний період часу вона менш уважна або менш
мобільна;
• педагогам, які мають інвалідність і хочуть займатися улюбленою справою;
• батькам, які мають інвалідність;
• представникам громадських організацій, які опікуються особами з ООП;
• представникам публічної влади (як правило, в закладах освіти
розташовуються виборчі дільниці; для проведення семінарів, тренінгів
тощо).
2. Що собою являє універсальний дизайн в освіті?
Універсальний дизайн у сфері освіти – дизайн предметів, навколишнього
середовища, освітніх програм і послуг, що забезпечує їх максимальну придатність
для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.
Універсальний дизайн в освіті:
• формує філософію освіти, освітнього процесу, середовища, яке враховує потреби
всіх користувачів;
• змінює стереотипи і підходи до навчання;
• визнає право кожної дитини на освіту без будь-яких
розмежувань;
• змінює освітній процес і середовище, а не учня;
• підтримує міждисциплінарний підхід за участі широкого кола фахівців;
• підтримує гнучкість програм, різні навчальні методики і проведення
відповідного оцінювання, зважаючи на різноманіття потреб учнів і
підготовки їх до опанування матеріалу;
• вимагає від учителів, адміністрацій шкіл, фахівців розуміння того, яким
чином краще інтегрувати нові навчальні методики, допоміжні технології в
практику і щоденне функціонування закладу освіти;
• не є «розміром, який пасує всім», «не панацея»; насамперед, це гнучкість і
пошук альтернативних рішень;
• процес, який підтримує усіх учнів, які навчаються у закладі освіти
3. Охарактеризуйте основні принципи універсального дизайну.
1. Рівність і доступність використання - гарантує рівність і доступність середовища
для кожного шляхом надання однакових засобів для всіх користувачів з метою
уникнення уособлення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання - має забезпечити наявність широкого переліку
індивідуальних налаштувань і відповідати різним потребам, уподобанням і
можливостям користувачів.
3. Простота і зручність у використанні - дизайну має бути притаманна простота й
інтуїтивно зрозуміле використання продукту та послуги. Як використовувати
продукт, має бути зрозуміло будь-якій особі незалежно від особистого досвіду,
освіти, розвитку мовлення, віку, рівня.
4. Сприйняття інформації, незважаючи на сенсорні можливості користувачів або
зовнішні умови - дизайн має сприяти ефективному донесенню до користувача
необхідної інформації незалежно від його можливостей сприйняття або зовнішніх
умов.
5. Мінімізація помилок - дизайн має звести до мінімуму небезпеку для життя,
можливість виникнення ризиків і негативних наслідків у разі випадкових або
непередбачуваних дій користувачів.
6. Незначні фізичні зусилля - дизайн має сприяти дієвому і зручному використанню
послуги чи виробу з мінімальним рівнем стомлюваності. Він повинен бути
розрахований на незначні фізичні зусилля, що їх має докласти.
7. Наявність необхідного розміру місця, простору - дизайн має враховувати
наявність необхідного розміру та бути простим для підходу, під’їзду з огляду на
антропометричні характеристики, стан і мобільність.
4. Які є три підходи до організації освітнього процесу, опишіть їх коротко.
Основою універсального дизайну в освітньому процесі є три основні підходи. Їхня
сутність – подолати бар’єри, властиві освітнім програмам, щоб залучити до освіти
усіх дітей.
 Множинні (гнучкі) способи представлення навчального матеріалу – педагог
використовує різні засоби, щоб надати всім дітям інформацію, знання.
Інформацію надає у кількох форматах: пояснює, організовує колективне
обговорення, пропонує різні навчальні завдання, акцентуючи на візуальному,
аудіальному і кінестетичному способах сприйняття тощо.
 Множинні способи представлення результату – діти мають різні можливості
для демонстрації набутих знань, умінь і навичок. Педагог використовує різні
методи чи способи оцінювання на додаток до звичних письмової контрольної
або тесту.
 Множинні способи участі – дають змогу врахувати інтереси всіх дітей,
створити для них належні виклики і посилити мотивацію. Педагог має
враховувати відмінності між дітьми, зокрема їхні індивідуальні потреби, тип
навчання, здібності та інтереси, щоб не лише задовольняти потреби кожної
дитини, а й допомагати їм виявити свої сильні сторони і зрозуміти слабкі.
5. В чому сутність адаптації та модифікації освітнього середовища та програми
в умовах інклюзивного навчання?
Адаптації змінюють характер навчання, не змінюючи суттєво зміст, понятійну
сутність освітнього завдання й очікувані результати.
Модифікації змінюють характер навчання, змінюючи зміст або понятійну сутність
освітнього завдання та очікувані результати. До модифікацій належать:
• зміна тривалості періоду навчання;
• суттєва зміна освітнього середовища, змісту, ресурсів і матеріалів;
• форми представлення завдань;
• способи оцінювання.
Плануючи адаптації, потрібно враховувати:
• зміст – який матеріал діти мають засвоїти, і як вони отримуватимуть
інформацію;
• процес – види освітньої діяльності, які виконують діти для засвоєння
змісту;
• результат – те, що дає дітям змогу застосувати, закріпити, поглибити і
вдосконалити набуті знання, уміння, навички;
• освітнє середовище – як відбувається робота на уроці, яка психологічна атмосфера
на ньому панує.
Типову освітню програму або її компоненти, у тому числі очікувані результати
навчання, можна варіювати індивідуально для кожної дитини через об’єднання,
розширення, урізноманітнення і вилучення.
6. Що собою являє розумне пристосування? Наведіть приклади.
Універсальний дизайн передбачає максимальне врахування ООП користувачів того
чи іншого продукту, послуги ще на етапі планування їх дизайну, розумне
пристосування здійснюється, коли продукт чи послуга вже створені, але потребують
їх адаптації відповідно до особливостей користувачів.
Прикладом розумного пристосування в інклюзивній освіті вважається гнучкий
розклад навчання. Пандуси, підйомні пристрої також є прикладом розумного
пристосування у випадку неможливості реконструкції приміщень школи під
потреби учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, учнів, які пересуваються на
візках. Невід’ємною складовою сучасного освітнього простору із застосуванням
принципів універсального дизайну є ресурсна кімната і медіатека.
7. Що таке ресурсна кімната, для чого її створено?
Основне завдання ресурсної кімнати – створення комфортного простору для
організації процесу навчання дітей з ООП на основі застосування особистісно-
орієнтованих методів навчання. Приміщення ресурсної кімнати поділено за
допомогою стаціонарної меблевої перегородки на дві зони: навчально- пізнавальну і
побутово-практичну.
У першій зоні проходить процес навчання у групах або індивідуально, що
досягається завдяки мобільним меблям. У цій зоні усе пристосоване для
особливостей навчального процесу. LED телевізор у центрі зони дає змогу
викладати інформацію максимально наочно. Відкриті полиці з книжками і
дидактичними матеріалами знаходяться у максимальній доступності. На підвіконнях
облаштовані місця для сидіння, щоб учні могли читати книги із задоволенням. Для
«перезавантаження» діти можуть використовувати фітболи.
Друга зона – побутово-практична – допомагає дітям з ООП адаптуватися у соціумі.
Тут сформовано простір, який виконує функції кухні та їдальні. Під наглядом
педагогів і з їхньою допомогою діти можуть сформувати і набути навичок
самообслуговування, що сприятиме соціально-побутовому комфорту у дорослому
житті.