Формули розрахунку добового об'єму

грудного молока для дітей

Формула Філатова в модифікації Зайцевої використовується для дітей перших 10
діб життя:

Добова кількість молока (мл) = 2 % маси тіла дитини на час народження х n, де n –

день життя дитини.

Формула Фінкільштейна у модифікації Тура використовується також для дітей

перших 10 діб:

n х 70 (якщо маса тіла дитини на час народження менша ніж 3200 г);

n х 80 (якщо маса тіла дитини на час народження більша ніж 3200 г).

Для дітей віком двох тижнів ї старших для визначення добової кількості їжі
використо-вують "обʼємний" спосіб Хойбнера - Черні, відповідно до якого
дитина має отримувати їжі (мл) у віці:
Від 2 до 6 тижнів
- 1/5 маси тіла;
Від 6 тижнів до 4 місяців
-1/6 маси тіла;
Від 4 місяців до 6 місяців
-1/7 маси тіла;
Від 6 місяців до 9 місяців
-1/8 маси тіла;
Від 9 місяців до 12 місяців
-1/9 маси тіла;
При цьому обʼєм їжі дитини на першому році не повимен перевищувати І л на
добу.
Наприклад: добовий обʼєм їжі дитиии 3-х місяців з масою тіла 5400 г складає
900 мл
(5400: 6 - 900 мл).
Точнішим методом розрахунку кількості їжі для дитини першого року життя є
калорійний (енергетичний) метод М. С. Маслова, при якому враховується вік
дитини, п масе тіла і енер-гетичиа потреба в даному віші. При цьому виходять з
того, що дитині из 1 кг маси необхітно-
У I чверті року
- 120 ккал/добу;
У II чверті року
- 115 ккал/добу;

У III чверті рожу- 110 ккал/добу;

У IV чверті року- 100 ккал/добу.
Після визначення маси тіла дитини підраховують необхілну кількість енергії
(ккал).
Знаючи, шо 1 л жіночого молока має 700 ккал, підраховують необхідну кількість
молока на лобу. Наприклад дитина 4 місяців має масу тіла 5800 г; калорійна
потреба на добу ствновить
5,8 * 115 ккал = 667 ккал;
у 1000 мл грудного молока - 700 ккал, в Х мл - 667 ккал, добовий обʼєм = 1000 ×
667 /
700 = 953 мл.

Калорійний метод розрахунку еквівалентний обʼємному, але він зручніший у

тих випад-ках, коли діти мають відхилення від середньої нормальної маси тіла
(гіпотрофія, паратрофія, недоношені діти).

Алгоритм складання добового меню

дитини
 1. Розрахувати добовий об'єм їжі залежно від віку дитини за одним із
вищезазначених методів.
 2. Визначити об'єм одного годування з урахуванням режиму харчування (6
чи 5 разів за добу), розподіливши добовий об'єм їжі на кількість годувань.
 8. Визначити необхідні коригуючі добавки, пам'ятаючи, що їх об'єм не
входить у загальний добовий об'єм їжі (приблизну кількість соку та
фруктового пюре (у мілілітрах) розраховують за формулою 10 хп, де п –
місяць життя дитини).
 4. Визначити необхідний об'єм та якість підгодовування залежно від віку
дитини, зменшивши добову кількість грудного молока на цей об'єм.

І прикорм вводиться звичайно в 6 місяців

Більшість дітей перший прикорм отримують у
вигляді овочевого пюре.
У випадках, коли дитина погано набирає масу тіла або у
неї нестійкі випорожнення (схильність до диспептичних
розладів) доцільно починати введення прикорму зі злакової
молочної каші.
Загальні правила введення прикорму:
—на другому годуванні, тобто о 10 годині, дається
перший прикорм;
 Тільки одне годування протягом доби замінюється
приготовленою їжею, інші 4 рази малюк отримує
материнське молоко;
- перший раз приготовлена їжа дається перед
годуванням грудьми, при цьому потрібно дати невелику
кількість суміші — 15-20 мл, після чого догодувати малюка
материнським молоком; потім протягом доби варто
спостерігати за тим, як дитина відреагувала на нову їжу, які у
неї випорожнення, стан шкірних покривів (пригадайте
ексудативно-катаральний діатез);
при відсутності порушень, на другий день можна дати
малюку 50 мл прикорму і догодувати грудним молоком;
на третій день малюк отримує 70-80 мл приготовленої їжі
і необхідний, але ще менший, об'єм материнського молока; і так
далі щоденно потрібно збільшувати об'єм прикорму і
зменшувати кількість молока; протягом 1-2 тижнів одне
годування цілком замінюється першим прикормом:
— прикорм потрібно давати ложечкою, а не через соску,
так як дитина, легко посмоктавши їжу з пляшечки, може
відмовитись від материнських грудей, смоктання яких
потребує більш значних зусиль;
— приготовлена їжа повинна бути гомогенною;
— за консистенцією поступово їжу рідку (потрібно
замінити густою, яка привчає дитину до жування;
— в цілому, повне введення першого прикорму займає
один місяць.
При дачі першого прикорму у вигляді овочевого
пюре перший раз страва звичайно готується з
картоплі (вариться на воді, краще на овочевому відварі —для
готування гомогенної маси можна додати трохи кип'яченого
коров'ячого молока). Як уже розглянуто, на звикання до
першого прикорму іде 1-2 тижні.
Потім мама поступово через 3-5 днів додає по картоплі по
одному виду інших овочів — моркву,
капусту, кабачки, гарбуз, буряк.
На 6 місяці в пюре поступово вводиться рослинна,  на 6-
7 місяці - вершкова олія.
При введенні І прикорму у вигляді молочної
каші  найбільш раціональними вважаються такі злаки: рис,
гречка (англ.buckwheat), кукурудза (maize).
Увага!  На підставі досліджень останніх років вважається,
що у часто застосовуваних раніше манній і
вівсяній (англ.oatmeal) крупах є значна кількість
білків глютену і гліадину,  які сприяють виникненню у дитини
синдрому мальабсорбції (целіакії). Тому, манну і вівсяну кашу
малюку раннього віку краще не давати.
Крім дотримання зазначених загальних методів введення
першого прикорму, необхідно виконувати наступні
правила готування і поступової зміни складу каші:
— протягом першого тижня дитина отримує 5%
кашу,  зварену на половинному молоці, тобто половина рідини
— це молоко, а друга половина — це вода; або, ще краще,
овочевий відвар;
- потім, на другому-четвертому тижнях 5 % каша
поступово замінюється на 8-10 % кашу (на половинному
молоці); після чого 10 % каша вариться на незбираному
молоці і до неї добавляється 3% вершкової олії  і 5% цукру;
- в цілому на звикання дитини до одного виду  злаку теж
іде 1 місяць. 
В даний час зручними є сухі інстантні каші,  для
приготування яких потрібно тільки змішати сухий порошок з
теплою кип'яченою водою і перемішати (динаміка зміни
процентного складу каші така ж). Перевагою цих продуктів є
гарантований склад, безпека інфікування, а також збагачення
основними вітамінами, кальцієм і залізом.
ІІ прикорм вводиться в 7 місяців, це може бути або
каша круп’яна, або овочеве п’юре, залежно від того, що
вводили першим прикормом
Увага!  Введення борошняних виробів, м'ясної страви
не збільшує загальну кількість IIприкорму. Вона, як і
раніше, повинна складати 200 г. Тому кількість супу-пюре
зменшується.
Одночасно, при розширенні II прикорму варто поступово
привчити дитину до інших злаків — гречаної, кукурудзяної,
потім до манної і вівсяної каші.
Введення прикормів закінчено. Так як у матері молока
виділяється все менше і менше, то звичайно з 10-11 місяця
перше, а під кінець року останнє годування замінюються
цільним коров'ячим молоком, можна з печивом, булкою.
Проте (Увага!!!),  якщо у матері є молоко, і вона не працює,
або робочий час у неї короткий, то найбільш ідеальним для
нормального розвитку дитини вважається годувати її
грудним молоком, хоча б 1-2 рази на день, і після першого
року життя (доти, поки у матері буде молоко).
Додаткові харчові добавки
Думка педіатрів про дачу соків і інших харчових
добавок (вода, яєчний жовток, печінка, сир) останнім
часом значно змінилася. На підставі глибоких наукових
досліджень вчених різних країн світу доведено, що
рекомендований раніше час дачі води (з перших днів життя),
соків (на першому місяці життя) і інших харчових добавок (на
3-4 місяцях життя) не виправдав (англ. justification) себе. Це
призводить до таких негативних наслідків;
- у 40% випадків виникають алергічні реакції;
- у 30% грудних дітей розвивається дисбактеріоз і погано
перетравлюється їжа;
- знижується активність смоктання грудей, що погіршує
інтенсивність лактації у матері.
Ризик порушення здоров'я дітей при цьому вищий, ніж
(англ.than) ефективність забезпечення дитини вітамінами з
харчовими добавками.
Таким чином, дитина, що знаходиться на грудному
вигодовуванні, до 6 місяців може цілком обійтися без яких-
небудь харчових добавок. Сучасні дані про дачу добавок
наступні:
Введення соків і пюре.  Фруктові та овочеві соки, як
джерела вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів,
показані дитині з метою:
- профілактики гіповітамінозу, рахіту й анемії;
- позитивного впливу на секреторну і моторну функції
органів травлення;
- сприятливої дії на мікрофлору кишечника. Особливо це
стосується водорозчинних вітамінів С, В і Р, які є в фруктах.
Морквяний сік багатий каротином — провітаміном вітаміну А.
Правила застосування соків:
— дитина вперше отримує сік в 6 місяців; так як дитину
необхідно дуже обережно привчати до першого, цілком нового
для неї, продукту, то прийом соку починається з декількох
крапель на день. При нормальній реакції дитини  кількість
крапель поступово збільшується, досягаючи 5 мл, 10мл; і до
кінця 7 місяців дитина за день приймає 40 мл соку; подальший
помісячний об'єм; максимальний об'єм соку до кінця 1 року —
100 мл;
- коли добова кількість соку невелика, дитина може
прийняти його за 1 раз, надалі — протягом 2-3 разів за день;
- соки краще готувати в чистому вигляді перед
вживанням (видавлювання фруктів, овочів);
— на території Європи починають з яблучного
соку. Після цього дають вишневий, смородиновий
(англ.black currant), морквяний, сливовий (англ.plum),
абрикосовий (англ. apricot), журавлинний (англ.cranberry),
гранатовий (англ. pome/granate) соки, настій шипшини
(англ.eglantine), лимонний, буряковий (англ.red-beet), ка-
пустяний соки, забороненим є виноградний (англ.VINE) сік,
який посилює в кишечнику процес бродіння;
— соки потрібно давати відразу або через 1—1,5 години
після їжі — в їхньому складі є цукор, що може знизити апетит;
- не рекомендується одночасно давати змішані соки з
різних фруктів і овочів, так як речовини в одному з них можуть
руйнувати вітаміни в іншому;
- введення соку починається з одного  виду фруктів, так
як у випадку алергічної реакції можна буде встановити її генез;
на звикання іде не менше 1, іноді 2-3 місяці;
— потім поступово вводяться інші фруктові соки; після
звикання, протягом дня краще давати різні соки;
— при відсутності свіжих фруктів і овочів можна
використовувати консервовані соки;
— при схильності дитини до запору краще
давати морквяний, апель синовий, капустяний, буряковий,
сливовий соки;
 —  при схильності
до проносів рекомендуються вишневий, гранатовий,
смородиновий, лимонний соки;
— малиновий (англ. газрЬеггіез), полуничний (англ.
зІгашЬеггу), томатний соки — вони червоного кольору,
цитрусові (апельсиновий, мандариновий) і інші екзотичні
(манго, гуава, папайя) соки у дітей Європи часто є алергенами.
Тому на другому півріччі їхнє застосування можливе, проте, з
урахуванням індивідуальної чутливості малюка.
Через 2-4 тижні після введення соку дитині необхідно
ввести фруктове пюре. Звичайно починають з яблучного.
Привчивши до нього, готують пюре з інших фруктів.
Поступово кількість пюре збільшується з 1/2-1 чайної
ложки до 30-50 г на першому півріччі і до 100 г на кінець І
року .
Увага! Обєм соку не відноситься до необхідного
добового об'гму їжі
Отримане малюком пюре зменшує об'єм іншої  разової
(в тому числі і іншої загальної добової) порції їжі на
відповідну кількість
З 6-7 місяців  дитині, особливо з метою профілактики
рахіту, раціонально ввести варену печінку,  приготовлену у
вигляді фаршу та отримувану одночасно з овочевим
прикормом 2-3 рази на тиждень. Денна доза поступово
збільшується з 5 до 30 г.
М'який сир,  як джерело білків, дитина отримує з 6,5-7
місяців. Денна доза поступово зростає з 10 г до 50
г (наприкінці 1 року життя). Приймається сир перед
годуванням грудьми 3-4 рази на тиждень. 
Яєчний жовток  вперше дається малюку в 7
місяців  разом з продуктами прикорму, через день. Він є
джерелом водорозчинних вітамінів, жиророзчинних А і В,
кальцію (що особливо ефективно для профілактики рахіту),
заліза. Доза поступово збільшується з 1/5 до 1/2 частини.
Яєчний жовток протипоказаний дітям з ексудативно-
катаральним: діатезом, а також у випадку алергічної реакції на
жпвтпк.
Вода,  Думка педіатрів про необхідність прийому дитиною
води, як і інших харчових добавок (при природному
вигодовуванні), останнім часом особливо змінилася. ВООЗ і
ЮНІСЕФ рекомендують винятково грудне
годування немовлят, починаючи з народження аж до 6
місяців.  Доведено, що молоко здорової матері являє собою
дійсно повноцінну їжу і компенсує всі потреби дитини, в тому
числі рідини. Безводна дієта запобігає ризику інфекції і
недоїдання (прийнята вода заповнює частково шлунок і
зменшує апетит), а також забезпечує оп тимальне зростання і
нормальний розвиток  дитини.
Проте варто відмітити, що в деяких випадках (підвищене
потовиділення при рахіті, висока температура навколишнього
середовища — зовнішніми ознаками є суха шкіра і запале
велике тім'ячко)  лікар повинен індивідуально порадити
давати дитині ложечкою кип'ячену та остуджену до кімнатної
температури воду без цукру — 50-200 мл (можна додати краплі
лимонного соку).
0-1 міс

5-12 міс
8-7 разів Час годувань

5-кратне Час годувань

6.00 6.00 6.00

6.00 10.00 14.00
8.30 11.30 13.30 16.00 9.00 13.00 15.00 9.30 13.00 16.30 18.00 22.00
18.30 21.00 23.30 18.00 21.00 24.00 20.00 23.30

На першому місяці життя режим дитини не установлений. Частота

годувань може коливатися від 7 до 10. До 2-х місяців рекомендується
задовольняти потреби дитини в усі періоди доби. Нічне годування
стимулює функцію гіпофізу (синтез пролактину), який забезпечує достаній
рівень лактації.