Завдання 3

З підручника Власова, Кульчицького:

1. С. 44 – Головні події Другого Всеукраїнського військового з’їзду .

1. Наближався час скликання Другого Всеукраїнського військового

з’їзду.
2. З’їзд відкрився у Києві 18 (5) червня, попри заборону військового
міністра Тимчасового уряду О. Керенського.
3. У роботі з’їзду взяли участь майже 2 тис. делегатів від 1 млн 932
тис. солдатів та офіцерів фронту й тилових гарнізонів з усієї Росії.
4. Делегати присяглися не повертатися до своїх частин, поки не
здобудуть автономію для України.
5. З’їзд підтвердив постанову Першого з’їзду про українізацію армії та
ухвалив статут найвищої української військової установи –
Генерального військового комітету, що очолював Симон Петлюра.
6. Делегати обрали Раду військових депутатів, яка повним складом
увійшла до УЦР
7. 23 (10) червня Центральна Рада ухвалила текст Першого Універсалу
і доручила В. Винниченку оголосити його на військовому з’їзді.
8. Стоячи, делегати вислухали «Універсал Української Центральної
Ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого»,
яким Центральна Рада проголошувала себе органом,
уповноваженим ухвалювати акти конституційного значення.

2. С. 44 – Універсали ЦР (визначення)

Універсали Української Центральної Ради – акти законодавчого

характеру верховного органу влади в Україні, що визначали зміни
державно-правового статусу українських земель.

3. С. 47– Склад Генерального Секретаріату

Склад Генерального Секретаріату складався восьми генеральних

секретарів і генерального писаря:

Володимир Винниченко - генеральний секретар внутрішніх справ

Павло Христюк - генеральний писар
Христофор Барановський - секретар фінансів
Сергій Єфремов - секретар у міжнаціональних справах
Симон Петлюра - секретар у військових справах
Борис Мартос - секретар у земельних справах
 Валентин Садовський - секретар у судових справах
Микола Стасюк - секретар у продовольчих справах
Іван Стешенко - секретар народної освіти

4. С. 48 – повстання «самостійників» (доповнити лекційний матеріал)

Повстання "самостійників" було спробою встановити контроль над

Києвом і примусити Раду проголосити самостійність України. Вони
були вплинуті агітацією самостійників з Українського військового
клубу ім. П. Полуботка та були організовані у Другий український полк
ім. гетьмана П. Полуботка. Однак цю спробу придушив Перший
український полк ім. Б. Хмельницького та військові частини,
підпорядковані Тимчасовому уряду. УЦР відмежувалася від
полуботківців і не підтримала їхню спробу. Це сталося в ніч на 5
липня, коли близько 5 тисяч солдатів-полуботківців здійснили спробу
взяття контролю над Києвом.

5. С. 46 – опозиція / визначення

Опозиція (від лат. oppositio – протиставлення, заперечення) – протидія,

опір певній політиці; організація, партія, група, особа, які виступають
проти панівної думки, уряду, системи влади, політичної системи
загалом.