Слова діалектизми

Маржинка – худоба.
Файна – гарна.
Ватра – вогнище.
Уздріла – побачила.
Афин – лісові ягоди.
Трембіта – довга, на сажень, сурма з дерева і з кори.
Рист – слово, яким підганяють вівців.
Лудіння – одяг.
Крашениці – штани з кольорового сукна.
Кептар – овчинна безрукавка.
Черес – широкий шкіряний пояс з металевими прикрасами й
орнаментальним
тисненням.
Табівка – шкіряна торбина, прикрашена тисненням та мідними бляшками,
яку вішали через плече.
Гугля – це святковий одяг, плащоподібна накидка з білої вовняної тканини.
Спузар – чоловік, який пильнує ватри на полонині.
Ватаг – головний серед пастухів.
Мольфар – чарівник.
Гачі – штани білого сукна.
Кресані – брилі, оздоблені півнячим пір’ям, або квітами.
Постоли – взуття.
Капчурі – панчохи.
Жентиця – сироватка.
Будз – бринза, сир із овечого молока.
Кулеша – їжа вівчарів, зварена з муки й води.
Біб – страва, зварена із бобів.
Денцівка – сопілка. Флояра – сопілка.
Бартка – сокира.
Браччік – брат.
Легінь – юнак.
Суточки – обгороджена гірська стежка.
Плай – гірська стежка.
Бескиди – так жителі гір називають Карпати.
Царинка – обгороджений сінокіс близько до оселі.
Крутіж – водопад.
Тусок – сум.
Газда – господа