Третє квітня

Домашня робота
Вправа 1. Розкриваючи дужки, запишіть у дві колонки
слова:
1) які пишуться разом;
2) які пишуться через дефіс.
Вугле (видобуток), озерно (болотний), здивовано
(розгублений), всесвітньо (відомий), червоно (гарячий),
вакуум (камера), в’єтнамське (український), сніго
(затримання), перекоти (поле), штабс (капітан), тьмяно
(жовтий), всесвітньо (історичний), овоче (сховище), м’ясо
(молочний), вічно (зелений), світло (рожевий), темно
(зелений), одно (денний), блок (схема), видимо (невидимо),
корабле (будівник), ячмінно (житній), сніжно (білий),
смагляво (лиций), синьо (зелений), легко (крилий),
зменшено (пестливий).
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку
букву. З цих букв прочитаємо вислів давньоримського
історика Тацита.
Вправа 2. Перепишіть, розкриваючи дужки
1. Хай розквітне веселкове у (не) виданій красі наша мова
калинова, наче сонце у росі. (П. Тичина.) 2. То (не)
просто мова, звуки, (не) словникові холодини — в них
чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини. (П.
Тичина.) 3. Душа народу (не) сліпа, вона стоока. (М.
Рильський.) 4. Так, армія тоді (не) переможна, коли
любов зове її на бій! (Б. Олійник.) 5. Я винний в тім, що
 світ (не) ліпший, (не) розумніший, ніж він є, хоч віддаю
йому найглибше, найкраще почуття своє. (Л.
Первомайський.) 6. Без мистецтва життя було б
холодним, (не) затишним, (не) привітним. (Л.
Дмитерко.) 7. Краса — лиш відображення земного у
(не) земному дзеркалі душі! (І. Жиленко.) 8. В дружній
сім’ї (не) порозуміння тривають (не) довго. (О.
Копиленко.)
2. II. 1. Слово, моя ти єдиная зброє, ми (не) повинні
загинуть обоє. (Леся Українка.) 2. (Не) марно, ні, боями
край гримів,— минули дні і злиднів, і (не) годи. (В.
Сосюра.) 3. Ми — (не) безліч стандартних “я”, а безліч
всесвітів різних. (В. Симоненко.) 4. Ніде (не) видно ні
живої душі. (І. Нечуй-Левицький.) 5. На заході
догоряла ніжна (не) смілива заграва. (О. Донченко.) 6.
Крізь пелену туману проступали якісь (не) виразні
силуети. (Петро Панч.) 7. (Не) чутними кроками
увійшли в село запашні присмерки. (Л. Смілянський.)
8. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і (не)
скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність. (О.
Довженко.)