«Міст Мірабо»

У вірші "Міст Мірабо" поет звертається до теми людини і її буття у

сучасному світі. У творі він зображає внутрішній світ людини, її відчуття
невмолимого плину часу, і водночас — неугасної надії на вічність кохання,
навіть якщо це кохання — спогад.
У вірші «Міст Мірабо» поет пише про кохання, що минає. Тисячі закоханих
стояли на мосту Мірабо і дивилися на плинСени, та для кожної людини
кохання неповторне, як неповторне воно для ліричного героя вірша
Аполлінера. Сум від втраченої любові викликає в нього роздуми про час і
про життя взагалі. Тому можна зазначити, що автор не обмежується темою
кохання.
Здається, що міст Мірабо у цій поезії вибраний зовсім не випадково. Не одне
покоління французів приходило саме на цей міст, щоб зізнатися у коханні.
Тому не дивно, що міст Мірабо символізує романтичні стосунки закоханих.
За іншою версією, дещо тривіальнішою, Гійом описав саме цей міст, бо йому
доводилося перетинати міст Мірабо щоразу, коли він йшов на побачення із
Марі Лорансен.