Наукові записки кафедри педагогіки Випуск ХХХІ

Харків – 2013

9. Стеценко И.А. Педагогическая рефлексия: теория и технология разви-

тия: дис. …доктора пед. наук: 13.00.01 / Стеценко Ирина Александров-
на. – Таганрог, 2006. – 381 с.
10. Чернобровкін В.М. Психологія прийняття педагогічних рішень:
Монографія / В.М. Чернобровкін. – Луганськ: Альма-матер, 2006. –
416 с.

УДК З71.147.372.
ТРЕНІНГ СПІЛКУВАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
Табачник І.Г.
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна
академія» Харківської обласної ради

У статті розглядаються особливості впровадження в навчальний

процес вищої школи тренінгу як нової педагогічної технології, яка до-
помагає в організації й проведенні навчального процесу, створює ком-
фортні умови для співпраці викладачів і студентів.
Ключові слова: педагогічна технологія, тренінг спілкування, гру-
пова форма роботи.
ТРЕНИНГ ОБЩЕНИЯ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ТЕХНОЛОГИЯ
ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ
БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ
Табачник И.Г.
В статье рассматриваются особенности внедрения в учебный про-
цесс высшей школы тренинга как новой педагогической технологии,
которая помогает в организации и проведении учебного процесса, со-
здает комфортные условия для сотрудничества преподавателей и сту-
дентов.
__________________
© Табачник І.Г., 2013

264
 Табачник І.Г.

Ключевые слова: педагогическая технология, тренинг общения,

групповая форма работы.
TRAINING OF INTERCOURSE AS PEDAGOGICAL TECHNOLOGY
FOR FORMING OF PROFESSIONAL CULTURE OF FUTURE
SPECIALISTS
Tabachnik I.
The features of introduction in the educational process of higher school
of training are examined in the article, as to new pedagogical technology,
which helps in organization and realization of educational process, carries
out comfort terms for the collaboration of teachers and students.
Key words: pedagogical technology, training of intercourse, group
form of work.

Постановка проблеми. Цілі й завдання, які стоять перед осві-

тянами сьогодні, вимагають упровадження не лише нових педагогіч-
них технологій, методів і прийомів, а й форм організації навчання.
Реформування освіти в Україні зумовило докорінні зміни в навчальному
процесі вищої школи. Вищі навчальні заклади України впроваджують
нові технології навчання, популярними серед яких є комп’ютерне та
дистанційне навчання, методи проектів, інтерактивні методики. Нові
форми навчання розвивають і нові взаємини між викладачем і студен-
том, формують партнерські стосунки. Саме групова форма роботи, що
набула популярності у вищій школі, сприяє особистісно орієнтовано-
му навчанню.[3, с. 26]
Педагогічну технологію можна розглядати як упорядковану сис-
тему дій, виконання яких приводить до досягнення поставленої мети
(Таманчук Н.), або як системний метод створення, упровадження й ви-
значення цілого процесу викладання й засвоєння знань з урахуванням
технічних і людських ресурсів (ЮНЕСКО). Отже, педагогічна техно-
логія функціонує і як наука, що досліджує раціональні шляхи навчан-
ня, і як система способів, принципів і регулятивів, які застосовуються
в навчанні, і як реальний процес навчання.
Якщо розглянути більш об’ємне визначення технології як мисте-
цтва, майстерності, уміння, сукупності методів обробки, змін станів і
265
 Наукові записки кафедри педагогіки Випуск ХХХІ
Харків – 2013

конкретне визначення технології як сукупності прийомів, що викорис-

товуються в якійсь справі, майстерності, мистецтві, то можна визначи-
ти головну особливість педагогічної технології. Не кожен прийом або
метод, навіть їх система, яка застосована на занятті викладачем, вважа-
ється педагогічною технологією. Педагогічна технологія ‒ це продума-
на в деталях модель спільної педагогічної діяльності із проектування,
організації й реалізації навчального прогресу з обов’язковим застосу-
ванням комфортних умов для викладача й студентів.[1, с. 102]
Мета статті. З’ясувати особливості впровадження у навчальний
процес вищої школи тренінгу як інноваційної педагогічної технології,
бо викладачам психології та педагогіки необхідно не лише створювати
партнерські стосунки на своїх практичних та лекціях, але й навчити су-
часних студентів, майбутніх вихователів і вчителів, вмінню налагоджу-
вати взаємовідносини між своїми майбутніми учнями та вихованцями.
Демократичний стиль спілкування у навчальному процесі, потріб-
но впроваджувати на заняттях з курсу «Педагогіка» та «Психологія».
Тренінгові методи і прийоми повинні слугувати у допомозі студентам
навчатися спілкуванню з аудиторією, формувати комунікативні умін-
ня, створювати доброзичливу атмосферу у спілкуванні на практично-
семінарських заняттях, саме в цьому допомагає методика тренінгу, про
яку йдеться в статті.
Виклад основного матеріалу. Факти з історії розвитку мето-
дики тренінгу свідчать, що впродовж XX століття тренінг як засіб
адаптації людини до професійної діяльності, перепрограмування по-
ведінки та діяльності людини отримав широке визнання й упрова-
дження в різні сфери людської діяльності. Сьогодні добре відомий
досвід Лейпцигської (Манфред Форвег, Традель Альбер), Талліннської
(X. Міккін), Ленінградської (Л. Петровська, Ю. Ємельянов, С. Мак-
шанов) шкіл. У 1993 році в Санкт-Петербурзі був створений Інститут
Тренінгу, який розробив дворічну програму підготовки спеціалістів та
п’ятнадцятиденну програму методичної підготовки, що сьогодні є по-
пулярною серед молоді.
Термін «тренінг» (з англ. train, training) має низку значень: навчан-
ня, виховання, тренування, дресирування. Існує багато визначень цьо-
го поняття. Однак Ю. Ємельянов розглядає тренінг як групу методів,

266
 Табачник І.Г.

спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь-

яким складним видом діяльності.
Тренінг визначається і як засіб перепрограмування моделі управ-
ління поведінкою та діяльністю, що вже існує в людини. Сьогодні існує
декілька видів тренінгу: тренінг партнерського спілкування, тренінг
сенситивності та тренінг креативності, що пов’язані із психогімнас-
тичними вправами, які спрямовані на формування та розвиток умінь,
навичок і настанов ефективного спілкування.
Метою впровадження такої форми роботи є формування в студентів
знань, умінь і навичок організації різних видів психолого-педагогічної
діяльності; виховання особистісного ставлення до складових майстер-
ності педагога.
Завдання таких тренінгів полягає у формуванні в студентів:
- умінь організації позитивної міжособистісної взаємодії в спіль-
ноті;
- нових знань стосовно майбутньої професії;
- умінь і навичок виконання різних видів педагогічної діяльності в
стандартних і нестереотипних навчально-виховних ситуаціях;
- умінь критичного й творчого мислення в процесі вирішення про-
фесійних завдань;
- умінь аналізу й вибору педагогічних дій у навчально-виховних
ситуаціях;
- особистісних суджень, оцінок стосовно майбутньої професії;
- навичок роботи в команді.
На всіх заняттях із тренінгу виконують психогімнастичні вправи,
які допомагають у формуванні та розвитку вмінь, навичок і настанов
ефективного спілкування.
Психогімнастичні вправи із тренінгу сенситивності розвивають
чутливість у сприйнятті навколишнього світу, психологічних явищ
і перш за все самого себе. Розвинута сенситивна здібність визначає
можливості людини у встановленні та підтримуванні контактів у спіл-
куванні. Тому тренінг сенситивності необхідно проводити з керівника-
ми різного рівня, педагогами, психологами, соціальними й медичними
працівниками, співробітниками рекламних, страхових, інформаційних
та інших компаній.

267
 Наукові записки кафедри педагогіки Випуск ХХХІ
Харків – 2013

Психогімнастичні вправи із тренінгу креативості допомагають про-

стежити та оцінити досягнення в межах програми тренінгу, з’ясувати,
які відбулися зміни в професійній діяльності представників різних
фахових груп. Продукти тренінгу креативності – це швидкість, гнуч-
кість, точність, оригінальність мислення, толерантність, здатність до
вирішення проблемних завдань та ситуацій.
Професія педагога – професія творча. Саме від рівня інтелектуаль-
ного потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити й утілювати свої
задуми в життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим
вищою є креативність учителя, тим більше шансів для розвитку твор-
чого потенціалу в учнів. До речі, учитель сьогодні має можливість не
лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності,
а й підвищити цей рівень у себе, навчитися розвивати креативність у
своїх учнів.
Для людини, яка виявляє креативність у різних видах діяльності,
характерні допитливість, відкритість для будь-якого дослідження, на-
магання його примножити. Різноманітні численні дослідження, відо-
мі з наукової літератури, описують умови, що необхідно створити для
встановлення більшої кількості взаємозв’язків між явищами, подіями,
фактами, які підвищують ймовірність появи нових ідей. Р. Епштейн,
доктор філософії, директор Кембриджського Центру Досліджень по-
ведінки в штаті Массачусетс США, указував на необхідність вивчати
щось нове для того, щоб збільшити свій творчий потенціал. «Якщо ви
банкір, навчіться танцювати чечітку. Якщо ви няня, займіться курсом
міфології. Прочитайте нову книгу на маловідому вам тему. Замініть
газету. Нове поєднається зі старим у формах, раніше невідомих і,
можливо, дивовижних». Психологи вважають, що іноді знайомий нам
світ відокремлений від світу незнайомого майже умовним кордоном.
Ю. Кузнєцов, зокрема, стверджує, що «кінець світу за кожним рогом».
Тому подолати цей кордон вдається лише тим, хто постійно розсуває
його межі, не визнаючи їх недоторканості. Цю проблему й допомага-
ють розв’язати психофізичні вправи третього виду тренінгу – тренін-
гу креативності.
Адаптація студента до професії вчителя чи вихователя почина-
ється з курсів «Психологія», «Педагогіка», «Методика фахової дисци-
пліни» та продовжується під час педагогічних практик, коли студенти
268
 Табачник І.Г.

самостійно готують та проводять заняття й позакласні виховні заходи з

учнями та вихованцями в базових школах та ДНЗ. Під час обговорення
результатів педагогічних практик досить часто можна чути від студен-
тів, що вони зустрічалися з проблемами в спілкуванні зі школярами,
особливо спілкуючись із підлітками. Саме перша зустріч, знайомство з
учнями відіграють важливу роль у подальшій роботі. Тому на заняттях
із курсів «Педагогіка» та «Психологія» доцільно застосовувати метод
«комунікативна атака»: кожен студент за 1,5 хвилини повинен пред-
ставити себе аудиторії. Презентація своєрідної самореклами потребує
підготовки, відбору тільки такої інформації, яка була б невідомою й
змогла б зацікавити учнів. Саме із вправи «знайомство» починається
кожне заняття із тренінгу спілкування. Це допомагає сформувати такі
взаємини, коли враховуються інтереси інших учасників, що взаємоді-
ють, а також їх почуття, емоції, переживання, визначається цінність
особистості іншої людини.
Корисними є вправи, які розвивають навички невербального спіл-
кування. Наприклад, на спині одного з учасників, який знаходиться в
центрі кола, прикріплена картка з написом будь-якого поняття (весна,
вода, місто). Цю картку учасник не бачить, та за допомогою підказки
інших невербальними засобами може здогадатися, що саме написано
на ній. Можна складати речі в рюкзак для подорожі, жестами та руха-
ми зображаючи ті речі, які потрібно взяти із собою. Допомагає розви-
вати жестикуляцію й вправа-привітання невербальними засобами. Такі
вправи дають можливість навчити студентів правильно спілкуватися з
учнями за допомогою рухів, жестів. Студентам важко даються вправи
з невербального спілкування, тому бажано включати їх у практичні за-
няття з курсу «Основи педагогічної майстерності».
Заняття з тренінгу допомагають студентам засвоїти особливості
парної й групової форм роботи. У парі студенти відпрацьовують вправи
з передаванням і оволодінням інформацією. «Партнер по парі, вислу-
хавши чергове повідомлення, повинен відреагувати на нього словами
або дією, продемонструвавши розуміння змісту прохання, з яким до
нього звернулися».
Групова форма роботи досить часто використовується під час тре-
нінгу. Цікавою є вправа, де ведеться розмова на вказану тему всіма
учасниками. Можна придумати всім разом казку, фантастичне опові-
269
 Наукові записки кафедри педагогіки Випуск ХХХІ
Харків – 2013

дання, детектив, сюжет мультфільму. Ця вправа корисна для студентів

філологів та інших гуманітарних факультетів, оскільки розвиває мета-
форичне мовлення і художньо-образне мислення.
Висновки. Отже, досвід засвідчує, що застосування тренінгу на
практичних заняттях із курсів «Педагогіка» та «Психологія» допома-
гають викладачеві адаптувати студентів до педагогічної діяльності,
навчити їх правильно спілкуватися зі своїми учнями, показати бага-
тосторонність педагогічного спілкування. Упровадження тренінго-
вих вправ на заняттях допомагає практично відтворити комунікативні
вміння педагога, що неможливо на звичайних практично-семінарських
заняттях, готує студента до викладання конкретної дисципліни в ауди-
торних умовах. Тому тренінг можна вважати новою технологією в на-
вчальному процесі, яка адаптує майбутніх педагогів до професії.
Тренінг як нова педагогічна технологія вбирає в себе зміст усіх
визначень цього поняття, бо охоплює різноманітні методи та прийо-
ми. Тренінг допомагає в організації й проведенні навчального процесу,
створює комфортні умови для співпраці викладачів і студентів, вияв-
ляє майстерність викладачів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та
психолого-педагогічні аспекти / Г.О. Балл – Р.: Ліста, 2003. – 128 с.
2. Бодалев А.А. Личность и общение / А.А. Бодалев – М.: Педагогика,
1983. –272 с.
3. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація / Н.П. Волкова. –
Київ. Вид. центр «Академія», 2006. – 26–72 с., 101-107 с., 126-141с.
4. Радневич-Винницький. Етикет і культура спілкування / Радневич-
Винницький – К. Знання, 2008. – 14–23с., 223-234 с.
5. Технологія спілкування. Психологічний інструментарій – К.: Главник
2005, С. 5–16, 64–108 с.

270