Англі́йська мо́ва или Анґлійська мова ( англ.

English, the English language ) —

мова , що належит до західногерманської підгруппи индоєевропейської мовної сім'ї ,
якою спочатку розмовляли жилі ранньосерединовічної Англії . [4] [5] [6] Названа в
честь английской чести , одного из давних германских народов, которые были
мігрували из Ангельна , пивострова на Балтийском море , пізніше — на територію
Великої Британії , названа на їхну честь — Англія. Живые мови, близкие к
английской, включают шотландскую ривнинну , за нею выходит нижнесосаксонская и
фризская мови. Хоча английская мова є спорідненою с немецкою , її словниковый
зазнав надзвичайно великого вливу от старонормандской и латинской , а також от
давньоскандинавской мов. [7] [8] [9]

Английская розвивалась протягом понад 1400 лет. Найдавніші формы англійської мови,
группа западногерманских (ингвеонских) диалектов, принесенных в Великобританию
англосаксонскими поселенцами у V столітті и подальших зминь норськомовними
поселенцами вікінгів , починаючи с VIII и IX століт, спільно начнісь .
Среднеанглийская мова почала напринц 11 століття с норманским завоеванием Англии ;
это був период, коли английская поглинула багатий словниковый запас французских и
латиноамериканских мов через старофранцузскую, зокрема, її давньонормандский
диалект . [10] [11]Рання сучасна английская мова бере свой початок наприкінци XV
століття с запровадженням друкарського верстату в Лондоні , друкуванням Библії
Предприятие Якова и початком Великого Звуво голосовних . [12]

Сучасна английская расширяться по всему миру с XVII столетия под вливом Британской
империи и Сполученных штатов . Через использование типов руководимых и электронных
засобів массовой информации в цих країн, англійська стала провидною мовою
межрегиональнаго дискурса и лингва франка баговъ у регіоннародах и профессийних
контекстах, таких як наука , навигация и право . [4] Сучасна английская грамматика
є получена поступово зміни від типового индоєевропейского шаблона залежно-
маркування с багатою флективною морфологієюи відносно вільним порядком слів до
переважно аналитического зразка с невеликою флексію и досить фіксованим підмет —
присудок — прямой додаток порядку слів. [13] Сучасна английская мова більше
покладається на допоміжні дієслова та порядок слів для вирaження складних времен ,
аспекту та настрою , а також пасивних конструкций, питальних и деяких заперечень.

Английская мова є наибольшая розмовною мовою у світи (якщо китайскою дилити на

разных вариантах) [14] и третью за ширеність рідною мовою у свиті писля стандартной
китайскою и испанскою . [15] Це найпоширеніша друга мова, яко є или офиційною,
робочою мовою , или однією с офіційних мов майже в 60 суверен державах . Людей,
которые выжили на английском языке, как друга мову, больше, меньше носа в мови.
Станом на 2005 год, за оценкой, таких було понад 2 миллиардами. [16] Английская є
основною рідною мовою у Сполученому Королівстві , Сполучених норм , Канаді,
Австралия , Новая Зеландия (див. Англосфера ) и Республика Ирландия , офиційною и
основною мовою Сингапуру , широко распространена в деякихъ провинциях Карибов ,
Южной , Южной Азії , Южно-Східної Азії и Океани . [17] Вона є офіційною мовою
Организації Об'єднаних Націй , Европейскаго Союза и багатох інших світовіх і
регіональних міжнародъ організацій. Это наибольшая германская мова, на которую
приходится меньше 70 % носителей индоевропейской гилки. Носіїв англійської мови
називаються«англофонами» . Серед багатьох акцентів і діалектів англійської мови ,
які використовуються в різних країнах і регіонах, існує велика різноманітність з
точки зору фонетики та фонології , а іноді також лексики , ідіом , граматики та
орфографії , але зазвичай це не перешкоджає розумінню носіями інших діалектів та
акцентів, хоча взаємна нерозбирливість можe винитьи на крайних цінцях діалектного
континууму .