ТЕСТИ ЦЗ укр

ТЕСТИ до дисципліни «Цивільний захист»
ТЕМА № 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ.
1. Цивільний захист - це:

1. Сфера діяльності Верховної Ради України.
2. Функція держави.
3. Пріоритет Ради національної безпеки та оборони.
4. Головне завдання МВС України.
2. Що не входить в основні заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних

ситуацій:
1). Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту:
2). Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційні заходи:
3). Інженерний захист територій, радіаційний і хімічний захист:
4). Медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення.
5). Комплексні об’єктові навчання та тренування.
6). Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
3. Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється:

1) Єдиною державною системою цивільного захисту.
2) Комітетами Верховної Ради України.
3) Секретаріатом Ради національної безпеки та оборони.
4) Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
4. Система екстреної допомоги населенню здійснюється за єдиним телефонним номером:

1. 108. 2.110. 3. *112. 4.114.
.
5. Видами підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту є:
1) Місцева та об’єктова.
2) Територіальна та функціональна.
3) Державна та регіональна.
4) Мирного та воєнного часу.
6. Місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

утворюються:
1) Районними державними адміністраціями.
2) Виконавчими органами міських рад.
3) Районними у містах та селищними радами.
4) Всіма вище переліченими суб’єктами.
5) Не утворюються жодним з вище перелічених органом.
7. Хто є начальником цивільного захисту суб’єкта господарювання ?

1) Начальник штабу цивільного захисту об’єкта;
2) Керівник суб’єкта господарювання;
3) Перший заступник керівника суб’єкта господарювання;
4) Представник територіального управління з надзвичайних ситуацій.
8. Для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій суб’єктом

господарювання із чисельністю працюючого персоналу більш як 50 осіб розробляється:
1. План основних заходів на поточний рік.
2. План реагування на надзвичайні ситуації.
3. План цивільного захисту на особливий період.
4. План ліквідації наслідків аварій на поточний рік.
9. Міжнародним розпізнавальним знаком цивільної оборони є:

1.Рівносторонній блакитний трикутник на рожевому фоні.
2.Червоний хрест на білому фоні.
3 Оранжеве коло на блакитному фоні.
4 Блакитне коло на оранжевому фоні.
5.Рівносторонній оранжевий трикутник на блакитному фоні.
10. Що не входить до складу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту:

1) органи управління Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
2) аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування;
3) аварійно-рятувальні формування спеціального призначення;
4)пожежно-рятувальні, пожежні підрозділи (частини);
5) спеціальні авіаційні формування;
6) спеціальні морські формування;
7) спеціальні повітряні формування;
8) навчальні центри;
9) формування та підрозділи забезпечення.
11. Керівництво територіальною підсистемою цивільного захисту покладається на:

1) голову територіальної комісії з техногенної та екологічної безпеки;
2) посадову особу, яка очолює орган, що створив таку підсистему, ланку;
3) уповноважену особу Державної служби україни з надзвичайних ситуацій;
4) керівники потенційно-небезпечних об’єктів, розташованих на зазначеній території.
12. Правовою основою Цивільного захисту є :

1. Конституція України.
2. Цивільний Кодекс України.
3. Закон України «Про правові засади цивільного захисту»
4. Кодекс цивільного захисту України
5. Закон України «Про цивільну оборону»
13. Назвіть центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері
цивільного захисту:
1. Департамент пожежної безпеки України.
2. Міністерство оборони України.
3. Державна служба України з надзвичайних ситуацій
14. До сил цивільного захисту не належать:
1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
2) аварійно-рятувальні служби;
3) формування цивільного захисту;
4) спеціалізовані служби цивільного захисту;
5) оперативно-розшукова служба МВС України;
6) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
7) добровільні формування цивільного захисту.
8) усі;
15. Регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

утворюються:
1). АР Крим.
2) Обласними державними адміністраціями
3) Виконавчими органами міських рад Києва та Севастополя..
4) Всіма вище переліченими суб’єктами.
5) Не утворюються жодним з вище перелічених органом.
16. Режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту:

1)Мирного, передвоєнного часу та особливого періоду.
2)Повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації,
надзвичайного стану.
3)Постійного та тимчасового режиму функціонування під час проведення мобілізаційних,
евакуаційних, інформаційних заходів та надання всебічної допомоги постраждалому населенню
17. Територіальна та функціональної підсистеми є складовими :

1.Єдиної державної система цивільного захисту
2. Єдиної системи цивільної оборони.
3. Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
18. Аварійно – рятувальні служби поділяються на (виключить зайве):

1) Державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадських організацій.
2) Спеціалізовані та неспеціалізовані.
3) Професійні та непрофесійні.
4) Навчальні та спеціальні.
19. Що не входить до спеціалізованих служб цивільного захисту:

1) енергетики,
2) захисту сільськогосподарських тварин і рослин,
3) інженерні,
4) комунально-технічні,
5) матеріального забезпечення,
6) медичні,
7) зв‘язку і оповіщення,
8) протипожежні,
9) торгівлі і харчування,
10) технічні,
11) охорони громадського порядку тощо.
12)психологічні;
13) транспортного забезпечення.
14) усі;
15) ні одна з названих.
20. Начальником Цивільного захисту України є:

1.Прем’єр міністр України.
2. Міністр з надзвичайних ситуацій України.
3. Міністр внутрішніх справ.
3.Президент України.
21. Яку назву має державна структура, на яку покладається безпосереднє виконання завдань
цивільного захисту?
1) Рада національної безпеки і оборони;
2) Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки
і надзвичайних ситуацій;
3) Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДСНС);
4) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС);
5) Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС).
22. Хто здійснює загальне керівництво єдиною державною системою цивільного захисту в
Україні?
1) Верховна Рада;
2) Кабінет Міністрів України;
3) Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
4) Рада національної безпеки і оборони.
23. Координаційним органом управління цивільного захисту на державному рівні є:

1. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки
2. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки області..
3. Спеціальна комісія з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
24. Чи передбачає цивільний захист в сучасному розумінні цього терміну захист мирного
населення на випадок воєнних конфліктів?
1) так, передбачає;
2) ні, не передбачає, цим займається система цивільної оборони;
3) передбачає за умови, якщо обидві конфліктуючі сторони ратифікували Женевські конвенції 1949
року;
4) термін «цивільний захист» передбачає нині державну систему захисту населення в основному у
випадку техногенних аварій, природних і екологічних катастроф.
25. Яка особа або структура є гарантом захисту громадян України від наслідків аварій,
катастроф і стихійного лиха?
1) Президент України;
2) Кабінет Міністрів України;
3) Держава;
4) Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
Тема 2.1: Захист населення і територій при надзвичайних ситуаціях

1. Обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка
характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена
катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією,
застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до
виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих,
завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій
території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності – це:
1. катастрофа;
2. надзвичайна подія;
3. аварія;
4. надзвичайна ситуація;
5. екологічна катастрофа.
2. Подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за
своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання
матеріальних збитків – це:
1. небезпечна подія;
3. небезпечний чинник;
5. стихійне лихо.
3. Складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних
хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується
фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і
створює загрозу життю та/або здоров’ю людини – це:
1. небезпечна подія;
3. небезпечний чинник;
5. стихійне лихо.
4. Які види надзвичайних ситуацій розрізняють в залежності від характеру походження подій?
1. техногенні, природні, політичні;
2. малі, середні, великі, гігантські;
3. екологічні, соціально-військові, техногенні;
4. природні, техногенні, соціальні, воєнні;
5. загальнодержавні, регіональні, місцеві, локальні.
5. Рівні надзвичайних ситуацій:
1. державний, регіональний, місцевий, об’єктовий;
2. локальний, місцевий, загальний;
3. загальнодержавний, регіональний, локальний;
4. розповсюджений, локальний, місцевий, загальний;
5. місцевий, локальний, розповсюджений.
6. Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:
1. незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та
побутових відходів;
2. погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної
дисципліни;
3. низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;
4. надзвичайне техногенне навантаження території;
5. ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;
6. відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;
7. всі варіанти вірні.
7. За причинами виникнення тероризм буває:
1. соціальний, релігійний, елітарний, державний;
2.соціальний, національний, релігійний, кримінальний, світоглядний;
3. державний, міжнародний, релігійний, соціальний;
4. державний, релігійний, світоглядний, внутрішньодержавний;
5. внутрішньодержавний, кримінальний, міжнародний, соціальний.
8. Ядерні боєприпаси за потужністю поділяють на:
1. малі, середні, великі;
2. найменші, малі, середні, великі, гіганські;
3. найменші, малі, середні, великі, найбільші;
4. найменші, малі, середні, великі, найбільші, гіганські;
5. малі, середні, великі, найбільші.
9. Широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної
хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на
відповідній території – це:
1. епідемія;
2. епідемічний спалах;
3. епіфітотія;
4. епізоотія;
5. епідемічний осередок.
10. Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:
1. наявність або загроза загибелі людей;
2. значне погіршення умов життєдіяльності людей;
3. заподіяння економічних збитків;
4. істотне погіршення стану довкілля;
5. всі відповіді вірні.
11. Отруйні речовини, які впливають на нервову систему, викликаючи судоми, звуження зіниць, втрату
свідомості та смерть – це речовини:
1. шкірно-наривної дії;
2. нервово-паралітичної дії;
3. загальноотруйної дії;
4. задушливої дії;
5. психомімічної дії.
12. Велика за масштабами аварія або інша подія, що призводить до важких наслідків – це:
1. аварія;
3. стихійні лиха;
5. екологічна катастрофа.
13. Які розрізняють рівні надзвичайних ситуацій від територіального поширення, обсягів заподіяних або
очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули?
1. локальні, місцеві, загальні;
2. загальнодержавні, регіональні, місцеві, локальні;
3. поодинокі, місцеві, розповсюджені;
4. малі, середні, великі, гігантські;
5. загальнодержавні, регіональні, локальні.
14. Відстань від повітряної межі району застосування хімічної зброї до межу поширення зараженого
повітря з уражаючими концентраціями – це:
1. ширина зони хімічного забруднення місцевості;
2. глибина розповсюдження забрудненого повітря отруйними речовинами;
3. коефіцієнт ослаблення;
4. площа забруднення;
5. стійкість ОР.
15. Широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує
звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території – це:
1. епідемія,
2. епідемічний спалах;
3. епіфітотія,
4. епізоотія,
5. епідемічний осередок.
16. Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:
1. наявність або загроза загибелі людей;
2. значне погіршення умов життєдіяльності людей;
3. заподіяння економічних збитків;
4. істотне погіршення стану довкілля;
17. Вражаючими факторами ядерного вибуху є:
1. ударна хвиля, світлове опромінення;
2. проникаюча радіація;
3. радіоактивне забруднення місцевості та навколишнього середовища;
4. електромагнітний імпульс;
18. До ОР нервово-паралітичної дії належать:
1. фосген, дифосген;
2. хлорацетофенон, адамсит;
3. зарин, зоман, V-гази;
4. синильна кислота, хлорціан;
5. BZ, ЛСД-25.
19. Як потрапляють ОР загальноотруйної дії в організм людини:
1. інгаляційним шляхом;
2. через органи дихання й травлення;
3. через шкіру й слизові оболонки;
4. через кров;
20. Природний радіаційний фон для України становить:
1. 0,01 – 0,03 мр /год;
2. 1 мЗв/рік;
3. 20 мЗв за рік;
4. 50 мЗв за рік;
5. 26 рад / рік.
21. Дозиметри призначені для:
1. вимірювання потужності дози рентгенівського або γ – випромінювання;
2. виявлення і визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь і повітря, головним чином
α - і (β– випромінювання);
3. виявлення випромінювання і їх орієнтовна оцінка, потужність дози, головним чином β- і γ-
випромінювань;
4. визначення сумарної дози опромінення, яку отримує населення за час знаходження на зараженій
місцевості головним чином γ- випромінювання.
22. Променева зброя – це:
1. сукупність різних засобів, спрямованих на використання у військових цілях руйнівної дії природи;
2. зброя масового ураження, в основу дії якої покладено використання спрямованого
випромінювання потужних інфразвукових коливань з частотою нижче 16 Гц;
3. зброя, уражаюча дія якої базується на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної
енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великої швидкості;
4. зброя масового ураження, дія якої базується на використанні бойових радіоактивних речовин;
5. дія якої полягає у використанні електромагнітних випромінювань надвисокої або надзвичайно
низької частоти.
23. Як потрапляють ОР шкірно-наривної дії в організм людини:
1. інгаляційним шляхом;
2. через органи дихання й травлення;
3. через шкіру й слизові оболонки;
4. через кров;
24. До ОР загальноотруйної дії належать:
1. фосген, дифосген;
2. хлорацетофенон, адамсит;
3. зарин, зоман, V-гази;
4. синильна кислота, хлорціан;
5. BZ, ЛСД-25.
25. Радіологічна зброя – це:
1. сукупність різних засобів, спрямованих на використання у військових цілях руйнівної дії природи;
2. зброя масового ураження, в основу дії якої покладено використання спрямованого
випромінювання потужних інфразвукових коливань з частотою нижче 16 Гц;
3. зброя, уражаюча дія якої базується на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної
енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великої швидкості;
4. зброя масового ураження, дія якої базується на використанні бойових радіоактивних речовин;
5. дія якої полягає у використанні електромагнітних випромінювань надвисокої або надзвичайно
низької частоти.

1. Обстановка – це:
1. сукупність факторів та умов, в яких здійснюється діяльність формувань ЦЗ, створена в результаті
надзвичайної ситуації.
2. масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що впливає на людей, які перебувають у
забруднених зонах та роботу об'єктів народного господарства.
3. сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними чи сильнодіючими отруйними
речовинами, які негативно впливають на населення, формування ЦЗ і діяльність об’єктів економіки.
2. Оцінка надзвичайної ситуації проводиться з метою:
1. розробки заходів, спрямованих на зменшення небезпеки пом’якшення наслідків від можливих втрат;
2. розроблення питань спільного реагування на надзвичайну ситуацію, що включається в оперативні
плани, а також для визначення сил та засобів, які можуть бути потрібними для організації та
виконання аварійно-рятувальних робіт;
3. завчасної підготовки необхідних даних для швидкої оцінки обстановки при появі вражаючих
факторів;
4. визначення умов та вимог по організації захисту населення;
5. всі варіанти вірні;
6. жоден з варіантів не вірний.
3. В скільки етапів здійснюється прогнозування та оцінка можливої обстановки:
1. Один;
2. Два;
3. Три;
4. Чотири;
5. П’ять.
4. Перший етап прогнозування та оцінки можливої обстановки полягає:
1. попередня завчасна оцінка можливої надзвичайної ситуації. Розрахунки проводяться з метою
прогнозування можливої обстановки на території, об’єкті господарської діяльності з метою
проведення профілактичних і попереджувальних заходів, визначення вірогідних об’ємів РіНР;
2. це прогнозування та оцінка обстановки після отримання органами управління ЦЗ даних про
виникнення НС, щоб далі прийняти рішення керівником відповідного органу управління щодо
проведення дій для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
3. остаточна оцінка обстановки, що виникла внаслідок НС, проводиться з урахуванням даних розвідки
осередку ураження.
5. Другий етап прогнозування та оцінки можливої обстановки полягає:
6. Третій етап прогнозування та оцінки можливої обстановки полягає:
7. Які з тверджень відносяться до якісного аналізу надзвичайної ситуації:
1. Виконується для початкового розуміння сутності катастрофи та можливих її соціально-економічних
негативних наслідків для суспільства, обумовлених виникненням після катастрофи НС;
2. зводиться до оцінки і прогнозування з визначенням необхідних кількісних показників;
3. полягає у визначенні основних характеристик вражаючих факторів НС, а також найзагальніших
заходів, що можуть бути вжиті для ліквідації НС;
4. це визначення ризику впливу вражаючих факторів і оцінки стійкості;
5. всі відповіді вірні;
6. жодне з тверджень не вірне.
8. Які з тверджень відносяться до кількісного аналізу надзвичайної ситуації:
1. Виконується для початкового розуміння сутності катастрофи та можливих її соціально-економічних
негативних наслідків для суспільства, обумовлених виникненням після катастрофи НС;
2. зводиться до оцінки і прогнозування з визначенням необхідних кількісних показників;
3. полягає у визначенні основних характеристик вражаючих факторів НС, а також найзагальніших
заходів, що можуть бути вжиті для ліквідації НС;
4. це визначення ризику впливу вражаючих факторів і оцінки стійкості;
5. всі відповіді вірні;
6. жодне з тверджень не вірне.
9. Радіаційна обстановка – це:
надзвичайної ситуації.
забруднених зонах та роботу об'єктів народного господарства.
10. Оцінка радіаційної обстановки полягає у визначенні:
1. розмірів границь зон зараження;
2. рівнів радіації;
3. доз опромінення людей;
4. впливу опромінення на людей та матеріальні цінності;
11. За результатами прогнозування радіаційної обстановки здійснюють оцінку можливих наслідків
впливу радіоактивного забруднення на людей та довкілля, тобто визначають:
1. необхідний комплекс рятувальних та аварійних робіт;
2. можливі дози опромінення людей, які знаходилися на забрудненій території;
3. необхідність захисних, евакуаційних, лікувальних та інших заходів для населення, що постраждало;
4. допустимий час роботи рятувальних формувань у конкретних точках забрудненої території;
5. ступінь зараження споруд, техніки, устаткування, грунту;
6. ступінь зараження та придатність продуктів харчування і води;
7. необхідність введення спеціального режиму роботи підприємств;
12. Типові режими радіаційного захисту розроблені:
1. з урахуванням зони радіоактивного забруднення місцевості;
2. еталонного рівня радіації;
3. коефіцієнтів ослаблення житлових, виробничих приміщень і протирадіаційних укриттів;
4. жоден з варіантів не вірний.
13. Режим радіаційного захисту – це:
1. це порядок застосування засобів і способів захисту людей, який передбачає максимальне зменшення
можливих доз опромінення і вибір найбільш доцільних дій у зонах радіоактивного забруднення;
забруднених зонах та роботу об'єктів народного господарства;
14. Радіаційні втрати – це:
речовинами, які негативно впливають на населення, формування ЦЗ і діяльність об’єктів економіки;
3. населення та персонал, які одержали радіаційне ураження внаслідок дії іонізуючого випромінювання
у районі ядерного вибуху або в зоні радіоактивного забруднення, місцевості, що призвело до
захворювання чи смерті.
15. Небезпечна хімічна обстановка може створитися в результаті:
1. аварій з викидом (розливом) отруйних речовин (ОР);
2. аварій з викидом (розливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);
3. у разі застосування хімічної зброї (в тому числі під час терористичних актів) з утворенням зон
хімічного зараження й осередків хімічного ураження;
16. Хімічна обстановка – це:
надзвичайної ситуації;
17. Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:
1. район і час застосування хімічної зброї або потрапляння в довкілля ОР;
2. тип і кількість ОР або СДОР;
3. ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;
4. топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісових насаджень на шляху поширення
зараженого повітря;
5. метеоумови: швидкість і напрямок вітру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь
вертикальної стійкості повітря;
18. Інверсія виникає:
1. при ясній погоді, малих швидкостях вітру (до 4 м/с), приблизно через 2 год після сходу сонця і
припиняється десь за 2-2,5 год до заходу сонця;
2. при ясній погоді, малій швидкості вітру (до 4 м/с), у вечірній час, приблизно за 1 год до заходу сонця
і припиняється протягом години після сходу сонця;
3. в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20- 30 м від земної
поверхні.
19. Конвекція виникає:
і припиняється протягом години після сходу сонця;
поверхні;
припиняється десь за 2-2,5 год до заходу сонця.
20. Ізотермія спостерігається:
поверхні;
припиняється десь за 2-2,5 год до заходу сонця;
і припиняється протягом години після сходу сонця.
21. Оцінка хімічної обстановки на об’єктах, що можуть потрапити в зону хімічного зараження, включає
визначення:
1. розмірів і площі зони хімічного зараження;
2. часу підходу зараженого повітря до зазначеного об’єкта;
3. часу уражаючої дії СДОР;
4. меж можливих осередків хімічного ураження;
5. можливих втрат людей в осередках хімічного ураження;
6. жоден варіант не вірний.
22. В плані цивільного захисту об'єкта на мирний час плануються заходи захисту від небезпечних
хімічних речовин (НХР):
1. інженерно-технічні заходи зі зберігання та використання НХР;
2. забезпечення засобами індивідуального захисту;
3. оповіщення про небезпеку ураження;
4. хімічна розвідка;
5. використання засобів колективного та індивідуального захисту;
6. надання допомоги ураженим;
7. евакуація населення з небезпечної зони;
8. локалізація та ліквідація зараження;
1. Система оповіщення поділяється на:
1. загальнодержавну;
2. регіональні та місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення;
3. локальні;
4. об’єктові системи оповіщення;
5. системи централізованого виклику;
6. всі вище перераховані;
7. жоден з вище перерахованих.
2. Встановлені наступні сигнали для передачі мовної інформації через усі засоби оповіщення населення
та суб’єктів господарювання в разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації:
1. аварія на атомній електростанції;
2. аварія на хімічно-небезпечному об’єкті;
3. землетруси;
4. повінь;
5. повітряна небезпека;
6. штормове попередження;
7. загроза хімічного забруднення;
8. загроза радіаційного забруднення;
3. Сховище – це:
1. Герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що
включають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації,
воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
2. Негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що включають вплив на них
іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;
3. Фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження
людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів масового ураження в
особливий період.
4. Захисні споруди класифікуються:
1. за місткістю;
2. за призначенням;
3. за місцем розташування;
4. за термінами будівництва;
5. захисними властивостями;
5. Евакуація – це:
1. Переміщення людей через кордон тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або
на більш-менш тривалий час;
2. Організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження
населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних
цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення;
3. Це організований вихід з міст і розміщення в заміській зоні робітників та службовців суб’єктів
господарювання, що продовжують роботу в містах при НС, коли одна зміна працює на суб’єктах
господарювання, а інша відпочиває в заміській зоні.
6. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло
визначаються:
1. Органами місцевого самоврядування;
2. Комісіями техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
3. Обласними державними адміністраціями;
4. Суб’єктами господарювання.
7. Протирадіаційне укриття – це:

воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
особливий період.
8. Захисті споруди класифікуються за місткістю:
1. малої – 150-600 осіб;
2. середньої – 600-2000 осіб;
3. великої – більше – 2000 осіб;
9.Евакуація проводиться на рівні:
1. державному;
2. регіональному;
3. місцевому;
4. об’єктовому;
5. локальному;
10. Часткова евакуація проводиться:
1. Шляхом вивезення основної частини з міст в безпечні райони всіма видами транспортних засобів на
відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його частини пішки;
2. У разі прийняття уповноваженими державними органами рішення щодо визнання територій, що
потрапили у зону надзвичайної ситуації, придатними для проживання людей після закінчення дії
уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації і відновлення (при необхідності) комплексу
життєвих потреб населення;
3. Для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної
ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб
які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб;
потрапили у зону надзвичайної ситуації, небезпечними або непридатними для подальшого
проживання людей.
11. Завивання сирен, переривчасті гудки суб’єктів господарювання означають сигнал:
1. “Повітряна тривога!”
2. “Увага всім!”
3. “Радіаційна небезпека!”
4. “Хімічна тривога!”
5. “Штормове попередження!”
12. Захисні споруди класифікуються за призначенням:
1. для захисту населення;
2. для суб’єктів господарювання;
3. для органів управління;
4. для медичних установ захисних споруд.
13. Найпростіше укриття – це:
особливий період;
воєнних (бойових) дій та терористичних актів.
14. Евакуація матеріальних і культурних цінностей у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації,
які можуть заподіяти їм шкоду, проводиться:
1. Першочергово та в повному обсязі;
2. В разі наявності вільних транспортних засобів;
3. За наявності часу на її проведення;
4. За розпорядженням керівника органу місцевого самоврядування.
15. Загальна евакуація проводиться:
потрапили у зону надзвичайної ситуації, придатними для проживання людей після закінчення дії
уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації і відновлення (при необхідності) комплексу
життєвих потреб населення;
2. Для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної
ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб
які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб;
3. Шляхом вивезення основної частини з міст в безпечні райони всіма видами транспортних засобів на
відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його частини пішки;
потрапили у зону надзвичайної ситуації, небезпечними або непридатними для подальшого
проживання людей.
16. Система оповіщення поділяється на:
1. загальнодержавну;
2. регіональні та місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення;
3. локальні;
4. об’єктові системи оповіщення;
5. системи централізованого виклику;
17. Швидко споруджувана захисна споруда цивільного захисту – це:
особливий період;
2. Захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії
засобів ураження в особливий період;
іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.
1. вбудовані;
2. окремо розташовані;
3. метрополітени;
4. у гірських виробках;
19. Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:
1. загальна або часткова;
2. регіональна або місцева;
3. тимчасова або безповоротна;
4. вибіркова або персональна;
5. обов’язкова.
20. Проведення евакуації забезпечується шляхом:
1. утворення регіональних, місцевих та об’єктових органів з евакуації;
2. планування евакуації;
3. визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;
4. організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;
5. організації управління евакуацією;
6. життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;
7. навчання діям під час проведення евакуації;
21. Способи захисту населення від радіоактивного опромінення:
1. Своєчасне оповіщення та інформування про радіоактивне забруднення;
2. Укриття населення в протирадіаційних укриттях, сховищах та інших захисних спорудах;
3. Проведення попередньої дезактивації території.
22. Захисні споруди класифікуються за термінами будівництва:
1. збудовані завчасно;
2. швидко споруджувані;
3. збудовані негайно;
23. Рішення про проведення евакуації приймають на державному рівні:
1. Кабінет Міністрів України;
2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації;
3. Керівники суб’єктів господарювання;
4. Районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого
самоврядування.
24. Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:
1. можливого радіоактивного та хімічного забруднення;
2. масової лісової і торф’яної пожежі, землетрусу, зсуву, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і
процесів;
3. збройного конфлікту (можливих бойових дій);
4. катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при
руйнуванні гідротехнічних споруд.
25. На суб’єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з
чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб:
1. утворюються евакуаційні комісії;
2. евакуаційні комісії не утворюються, а призначається особа, яка виконує функції зазначеної комісії;
3. утворюються комісії з надзвичайних ситуацій;
4. комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайні ситуації.
26. Завивання сирен, переривчасті гудки суб’єктів господарювання означають сигнал:
1. “Повітряна тривога!”
2. “Увага всім!”
3. “Радіаційна небезпека!”
4. “Хімічна тривога!”
5. “Штормове попередження!”
27. Захисні споруди класифікуються за захисними властивостями:
1. сховища;
2. протирадіаційні укриття;
3. найпростіші укриття;
28. До тимчасових органів з евакуації належать:
1. евакуаційні комісії;
2. збірні евакуаційні пункти;
3. проміжні пункти евакуації;
4. пересувні евакуаційні пункти;
5. приймальні евакуаційні пункти;
29. Рішення про проведення евакуації приймають на регіональному рівні:
2. Кабінет Міністрів України;
30. Обов’язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:
1. аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;
2. катастрофічного затоплення місцевості;
3. масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ
і процесів;
4. збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються
Міністерством оборони України на особливий період);
31. Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
1. Оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу
виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні
автоматизовані системи централізованого оповіщення;
2. Завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем
оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю в
зонах можливого ураження;
3. Централізоване використання мереж зв’язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів
передачі інформації незалежно від форми власності підпорядкування в разі виникнення
надзвичайних ситуацій;
1. за місткістю;
2. за призначенням;
3. за місцем розташування;
4. за термінами будівництва;
5. захисними властивостями;
33. Рішення про проведення евакуації приймають на місцевому рівні:
самоврядування;
4. Кабінет Міністрів України.
34. Чи може фонд захисних споруд цивільного захисту використовуватися для культурних,
господарських та побутових потреб:
1. Не може;
2. Може;
3. Може, окрім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням;
4. Може, але не більше 4 годин на добу;
5. Може з дозволу місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування.
35. Час на розгортання і підготовку до роботи тимчасових органів з евакуації усіх рівнів не повинен
перевищувати:
1. Чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації;
2. Однієї години з моменту отримання рішення про проведення евакуації;
3. Двох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації;
4. Трьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації.
Тема 3.1: Медичний, біологічний і психологічний захист населення

1. Територія, на якій внаслідок впливу біологічних засобів (зброї противника) виникли масові ураження
людей, сільськогосподарських тварин, рослин:
1. Осередок біологічного ураження;
2. зона біологічного зараження;
3. карантин;
4. обсервація;
5. осередок комбінованого ураження.
2. Сироватки, вакцини належать до:

1. специфічної профілактики;
2. неспецифічної профілактики;
3. тимчасової профілактики;
4. сезонної профілактики;
5. цілодобової профілактики.
3. В якості біологічної зброї можуть використовуватись:

1. бактерії;
2. віруси;
3. рикетсії;
4. грибки;
4. Система заходів спостереження за ізольованими людьми або тваринами, що прибули з осередку, на

який накладено карантин, або перебувають у загрозливій зоні, тобто на території, яка межує з
осередком ураження – це:
2. санітарно-гігієнічне забезпечення;
4. епідеміологічне спостереження;
5. санітарно-епідеміологічна розвідка.
5. Знищення в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб – це:

1. дезинсекція;
2. дератизація;
3. дегазація;
4. дезактивація;
5. дезинфекція.
6. Біологічний захист передбачає:
1. своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
2. запровадження режимів карантину та обсервації;
3. знезаражування осередку ураження;
4. своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;
5. проведення екстреної та специфічної профілактики;
6. необхідне знезаражування людей, тварин тощо;
7. додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від
форм власності і господарювання та населенням.
7. Комплекс медичних заходів, направлених на швидке попередження інфекційних захворювань серед

населення при підозрі на зараження і при природному перебігу епідемічного процесу – це:
4. екстрена профілактика;
5. санітарно-епідеміологічне забезпечення.
8. Якій кількості постраждалих за 1 годину можна провести деконтамінацію в мобільній системі?

1. 5-15 постраждалих;
5. 90-100 постраждалих.
9. Територія, заражена біологічними збудниками захворювань людей, тварин або рослин – це:
1. осередок біологічного ураження;
3. осередок комбінованого ураження;
5. обсервація.
10. Знищення в навколишньому середовищі гризунів (джерел збудників інфекційних хвороб) – це:
11. Система державних заходів, які проводяться в епідемічному осередку для запобігання
поширенню інфекційних захворювань із вогнища ураження та для повної ізоляції і його ліквідації –
це:
2. санітарно-епідеміологічне забезпечення;
5. санітарно-епідеміологічна розвідка.
12. Якими шляхами у природних умовах можуть проникати біологічні засоби у якості
бактеріологічної зброї в організм людини і тварини:
1. з повітрям через органи дихання – аерогенний, повітряно-крапельний шлях;
2. з продуктами харчування і водою через травний тракт – аліментарний шлях;
3. через непошкоджену шкіру в результаті укусів заражених кровососних членистоногих –
трансмісійний шлях;
4. через слизові оболонки рота, носа, очей, а також через пошкоджену шкіру – контактний шлях;
5. всі відповіді правильні.
13. Екстрена профілактика в епідемічних вогнищах підрозділяється на:

1. первинну;
2. вторинну;
3. специфічну;
4. загальну;
5. спеціальну;
14. Територія, заражена біологічними збудниками захворювань людей, тварин або рослин – це:
15. Знищення в навколишньому середовищі комах (переносників інфекційних хвороб) – це:

16. Територія, у межах якої в результаті одночасного або послідовного впливу двох чи більше видів
зброї масового ураження, а також інших засобів нападу противника виникли масові комбіновані
ураження людей, сільськогосподарських тварин, садів, лісових насаджень, руйнування і
пошкодження будівель і споруд – це:
17. Стійкість осередку біологічного ураження залежить від:

1. температури,
2. вологості повітря,
3. наявності сонячних днів,
18. Процес проведення медико-санітарних заходів з метою усунення ХРБ з поверхні тіла людини, у
продукті або на продукті, приготовлених для споживання, на інших предметах, включаючи
транспортні засоби, які можуть становити ризик для здоров’я населення – це:
2. деконтамінація;
19. Епідемія – це:
1. Захворювання, яке охоплює багато країн, частин світу, материки;
2. Охоплення великих територій ураження хворобою рослин;
3. Поширення на великій території за короткий час масового захворювання людей;
4. масове ураження тварин на великих територіях.
20. Як проводяться заходи захисту від біологічних засобів ураження:
1. своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження;
2. проведення комплексу адміністративно-господарських;
3. проведення комплексу режимно-обмежувальних;
4. проведення комплексу спеціальних протиепідемічних та медичних заходів;
Дисципліна “Цивільний захист”

Тема 3.2: Медичний, біологічний і психологічний захист населення
1. До складу комплекту Легкого захисного костюму (Л-1) входять:
1. куртка, чоботи, протигаз, аптечка;
2. сорочка з капюшоном, штани з панчохами, рукавиці, підшоломник;
3. плащ, капюшон, чоботи, рукавиці;
4. протигаз, пальто, чоботи, капюшон;
5. сорочка, рукавички, штани, чоботи.
2. Психологічний захист населення спрямований на:

1. формування психологічної стійкості;
2. готовності діяти в умовах НС;
3. зниження психічних втрат;
4. надання психологічної допомоги;
3. Для підбору фільтруючого протигазу типу ГП-5 вимірюють сантиметровою стрічкою:

1. вертикальний розмір обхвату голови (за замкнутою лінією, що проходить через маківку, щоки і
підборіддя);
2. горизонтальний розмір обхвату голови над очима;
3. горизонтальний розмір обхвату голови в області перенісся;
4. горизонтальний розмір обхвату голови над вушними раковинами;
5. вертикального та горизонтального обхвату голови.
4. Камеру захисну дитячу КЗД-4 (КЗД-6) призначено для дітей:

1. від 7 до 17 років;
2. від 1,5 до 7 років;
4. від 0 до 1 року;
5. від 1 до 5 років.
5. Для часткової санітарної обробки та дегазації відкритих ділянок шкіри та прилеглого до них одягу у
разі попадання на них ОР (СДОР) у крапельно-рідкому та туманоподібному стані, а також
бактеріальних засобів використовують:
1. АІ-2;
2. ІПП-8;
3. ППІ-1;
4. Антидоти;
5. ІПП-11.
6. До індивідуальних засобів захисту належать:
1. засоби захисту органів дихання;
2. засоби захисту шкіри;
3. медичні засоби захисту;
4. найпростіші засоби захисту органів дихання;
7. Комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на

відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності
рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-
рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої
надзвичайної ситуації, передусім неповнолітніх – це:
1. психологічна профілактика;
2. психологічний захист населення;
3. медико-психологічна реабілітація;
5. формування психологічної стійкості.
8. Дитячий фільтрувальний протигаз ПДФ-7 призначено для дітей:

9. На скільки груп поділяються фільтруючі протигази:

1. дві;
2. три;
3. чотири;
4. п’ять;
5. шість.
10. У промисловому протигазі коробка марки КД сірого кольору захищає від:

1. аміаку, сірководню та їх суміші;
2. оксиду вуглецю;
3. оксиду вуглецю, аміаку, арсенового і фосфористого водню;
4. парів ртуті;
5. миш’яковий і фосфористий водень.
11. До складу індивідуального протихімічного пакета ІПП-8 входять:
1. універсальний дегазатор ОР (СДОР), 4 ватно-марлевих тампони;
2. 2 ватно-марлевих тампони, адсорбент;
3. 4 ватно-марлевих тампони, перекис водню;
4. 96 ° спирт, 4 ватно-марлевих тампони;
5. 33% розчин альбуциду, 2 серветки.
12. Цілеспрямована систематична робота психолога разом із керівниками підрозділів системи
цивільного захисту з попередження негативних явищ (серед населення та особового складу),
виявлення групи посиленої психологічної уваги (на різних етапах) і проведення з нею
психокорекційної роботи – це:
13. У промисловому протигазі коробка марки Г чорного і жовтого кольору захищає від:
14. Підбір лицевої частини ГП-7 (ГП-7В) здійснюється на основі розмірів вимірюють сантиметровою
стрічкою:
1. вертикальний розмір обхвату голови (за замкнутою лінією, що проходить через маківку, щоки і
підборіддя);
2. горизонтальний розмір обхвату голови над очима;
3. горизонтальний розмір обхвату голови в області перенісся;
4. горизонтальний розмір обхвату голови над вушними раковинами;
5. вертикального та горизонтального обхвату голови.
15. До засобів індивідуального захисту органів дихання належать:
1. фільтруючі та ізолюючі протигази;
2. камери захисні дитячі;
3. респіратори;
4. найпростіші засоби захисту;
16. До складу індивідуального протихімічного пакета ІПП-11 входять:
1. універсальний дегазатор ОР (СДОР), 4 ватно-марлевих тампони;
2. 2 ватно-марлевих тампони, адсорбент;
3. 4 ватно-марлевих тампони, перекис водню;
4. 96 ° спирт, 4 ватно-марлевих тампони;
5. Тампон з нетканого матеріалу, просочений протихімічним засобом.
17. Для профілактики уражень крапельно-рідкими отруйними і хімічно небезпечними речовинами
через відкриті ділянки шкіри, а також для нейтралізації цих речовин на шкірі й одязі людини та
інструментах використовують:
1. АІ-2;
2. ІПП-8;
3. ППІ-1;
4. Антидоти;
5. ІПП-11.
18. Протигази належать до засобів:
1. медичного захисту;
2. захисту шкірних покривів;
3. захисту дихальних шляхів;
4. індивідуального захисту;
5. колективного захисту.
19. Бинт, рухома подушечка, нерухома подушечка входять до складу:
1. АІ-2;
2. ІПП-8;
3. ІПП-9;
4. ППІ-1;
5. ЗЗК.
20. До складу загальновійськового захисного костюму (ЗВК або ЗЗК) входять:
1. штани, куртка, чоботи;
2. плащ, чоботи, шапка;
3. комбінезон, чоботи, шапка;
4. плащ, захисні панчохи, рукавички;
5. плащ, рукавички, протигаз.
21. Дитячі фільтрувальні протигази ПДФ-Д і ПДФ-2Д призначено для дітей:
22. Комплекс організаційних, медичних, психологіних і практичних заходів, спрямованих на
запобігання або зменшення ступеня негативного впливу НС на стан психологічного здоров’я
населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги психотравмованим – це:
23. У промисловому протигазі коробка марки СО білого кольору захищає від:
24. У промисловому протигазі коробка М червоного кольору захищає від:
25. Дитячі фільтрувальні протигази ПДФ-Ш і ПДФ-2Ш призначено для дітей:
26. До медичних засобів захисту відносяться:
1. радіозахисні препарати;
2. засоби захисту від впливу отруйних речовин - антидоти;
3. протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки та ін.).
27. Заходи психологічного захисту населення реалізуються в таких формах:
1. Психологічна діагностика.
2. Психологічна допомога.
3. Психокорекція.
4. Психопідтримка.
5. Психологічна реабілітація.
28. Індивідуальний перев'язувальний пакет — призначений для:
1. для часткової санітарної обробки та дегазації відкритих ділянок шкіри та прилеглого до них одягу у
разі попадання на них ОР (СДОР) у крапельно-рідкому та туманоподібному стані, а також
бактеріальних засобів;
2. призначений для накладання пов'язок на рани, опіки, а також для зупинки деяких видів кровотечі;
3. призначений для профілактики уражень крапельно-рідкими отруйними і хімічно небезпечними
речовинами через відкриті ділянки шкіри, а також для нейтралізіції цих речовин на шкірі й одязі
людини.
29. До найпростіших засобів захисту органів дихання належать:
1. протипилова тканинна маска (ПТМ);
2. респіратор;
3. ватно-марлева пов’язка;
30. Камеру захисну дитячу КЗД-4 (КЗД-6) призначено для дітей:
ТЕМА № 4. Основи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Організація

цивільного захисту лікувального закладу.
1.Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій це:

1.Комплекс заходів щодо негайного реагування на надзвичайну ситуацію.
2.Проведення у зоні НС усіх видів рятувальних та невідкладних робіт.
3.Організація та проведення першочергового життєзабезпечення постраждалого населення і
рятувальників.
4.Санітарна обробка людей і знезараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості,
продовольства і води
5.Всі відповіді правильні.
2.Організація життєзабезпечення постраждалих покладається:

1. В Автономній Республіці Крим - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим;
2. В областях, містах Києві та Севастополі - на обласні, Київську та Севастопольську міські державні
3. У районах - на районні державні адміністрації;
4. У містах (крім міст Києва та Севастополя), селищах та селах - на органи місцевого
5. Всі відповіді правильні.
3.Спеціально відведене місце на підприємстві, установі, організації з обладнаними стендами

щодо конкретних дій у НС з урахуванням місцевих умов, особливостей виробничої діяльності
або місць навчання та проживання це:
1.Інформаційно-довідковий куточок з цивільного захисту.
2. Стенд з питань організації заходів цивільного захисту.
3. Інформаційний куток з цивільної оборони.
4. Для планування евакуації ЛПЗ отримують:

1.План-завдання, у якому вказується профіль лікувального закладу за новим місцем дислокації.
2.Кількість ліжок.
3.Перелік медичних формувань для роботи поза лікарнею.
4.Місце дислокації.
5.Кількість виділених приміщень.
6.Всі відповіді правильні
5.Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях поділяється на наступні категорії:

1.Особи керівного складу ЦЗ та інші управлінські кадри і фахівці, на яких поширюється дія законів
України у сфері ЦЗ.
2..Працівники підприємств, установ і організацій.
3.Студенти, учні та вихованці дошкільних навчальних закладів.
4.Особи, не зайняті у сфері виробництва й обслуговування.
6.До загальних завдань для усіх об'єктів охорони здоров'я з попередження виникнення і
ліквідації наслідків НС належать:
1.Прогнозування можливої обстановки та її оцінка у випадку виникнення НС.
2.Планування роботи об'єкта в НС.
3.Організація заходів щодо підготовки об'єкта до роботи в НС.
4.Організація захисту персоналу і матеріальних засобів від дії уражуючи чинників з урахуванням
прогнозованої обстановки.
5.Підвищення стійкості функціонування ЛПЗ в НС.
7.До стійкості функціонування об'єктів охорони здоров'я в екстремальних умовах НС мирного і

воєнного часу належать:
1.Аналіз вихідних даних об'єкта охорони здоров'я, які зумовлюють стійкість його роботи.
2.Прогнозування можливого впливу на об'єкти вражаючих чинників НС мирного і воєнного часу.
3.Оцінка готовності об'єкта до роботи в екстремальних умовах мирного і воєнного часу з
урахуванням особливостей регіону, міста і прогнозованої обстановки при виникненні НС у мирний і
воєнний час.
4.Визначення переліку заходів, що підвищують стійкість функціонування об'єкта, і термінів їх
проведення.
8.Евакуація може здійснюватися:

1. Автомобільним транспортом.
2.Залізничним транспортом.
3. Водним транспортом.
4. Всі відповіді правильні
9.Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних

робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється:
1. Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який є робочим органом керівника робіт з
ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
2. Комісія з евакуації
3.Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
10.Відповідальність за створення і підготовку органів управління і формувань у лікарні для

роботи в надзвичайних ситуаціях несе:
1.Головний лікар, який згідно з вимогами чинного законодавства є начальником цивільного захисту
свого об'єкта.
2.Голова комісії з надзвичайних ситуацій.
3.Голова евакуаційної комісії.
11.Керівник ЛПЗ і голова об'єктової евакуаційної комісії повинні заздалегідь знати:

1. Кінцевий пункт евакуації.
2. Маршрут руху.
3. Порядок виділення і отримання транспортних засобів.
4. Відведені приміщення в заміській зоні.
5. Завдання медичного закладу в районі розміщення.
12.До резерву медичного майна, як елементу стійкості роботи закладів охорони здоров'я,
відносять:
1.Лікарські засоби, антидоти, радіопротектори.
3. Вироби медичного призначення.
4.Медичну техніку.
5. Дезінфекційні засоби й інші витратні матеріали,
6.Засоби транспортування, автономні джерела електроживлення до приладів тощо, їх накопичення
здійснюється за табелями оснащення медичних формувань, що створюються на період НС.
13. Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації розгортається і працює, як правило:

1. У районі виникнення надзвичайної ситуації.
2. За 2-3 км від району надзвичайної ситуації.
3. У безпечному для членів штабу місці
4. У найближчому населенному пункті
14. Невідкладні роботи - включають:

1.Облаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах ураження.
2. Локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах (КЕТМ).
3.Зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, перешкоджаючих проведенню
рятувальних робіт.
4.Ремонт і відновлення ліній зв'язку.
5.Ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд.
6.Виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів.
15. Відповідальним за організацію евакуації ЛПЗ є:
1.Головний лікар.
2.Директор Департаменту охорони здоров’я.
3.Начальник Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.
4.Директор Департаменту цивільного захисту Вінницької обласної держадміністрації.
16. Організація заходів цивільного захисту покладається на:

1.Посадову особу з питань цивільного захисту, яка призначається наказом керівника лікувального
закладу.
2.Голову комісії з надзвичайних ситуацій.
3.Голову евакуаційної комісії.
17. За ступенем готовності формування цивільного захисту підрозділяються на:

1.Формування підвищеної готовності – через 6-8 годин
2.Формування загальної готовності – 24 години
3.Формування особливої готовності- через 2 години
18. Метою евакуації лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) у заміську зону є:

1. Захист хворих і персоналу.
2.Захист членів сімей персоналу.
3.Захист і збереження медичного майна.
4.Захист і збереження санітарно-господарського майна.
19. Для планування, організації, здійснення евакуаційних заходів і завчасної підготовки місця
розміщення медичного закладу наказом головного лікаря створюється:
1.Об'єктова евакуаційна комісія.
2. Спеціальна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації.
3. Комісія з надзвичайної ситуації.
20. Навчання працюючого населення діям у НС здійснюється:

1.Безпосередньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки
працівників до дій у НС,
2.Під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань ЦЗ.
3.Шляхом проведення інформаційно-просвітницької роботи за місцем проживання.

ТЕСТИ ЦЗ укр

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ТЕСТИ ЦЗ укр

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ТЕСТИ до дисципліни «Цивільний захист»

ТЕМА № 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ.

1. Цивільний захист - це:

2. Що не входить в основні заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних

3. Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється:

4. Система екстреної допомоги населенню здійснюється за єдиним телефонним номером:

6. Місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

7. Хто є начальником цивільного захисту суб’єкта господарювання ?

8. Для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій суб’єктом

9. Міжнародним розпізнавальним знаком цивільної оборони є:

10. Що не входить до складу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту:

11. Керівництво територіальною підсистемою цивільного захисту покладається на:

12. Правовою основою Цивільного захисту є :

15. Регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

16. Режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту:

17. Територіальна та функціональної підсистеми є складовими :

18. Аварійно – рятувальні служби поділяються на (виключить зайве):

19. Що не входить до спеціалізованих служб цивільного захисту:

20. Начальником Цивільного захисту України є:

23. Координаційним органом управління цивільного захисту на державному рівні є:

Тема 2.1: Захист населення і територій при надзвичайних ситуаціях

Тема 2.2: Захист населення і територій при надзвичайних ситуаціях

7. Протирадіаційне укриття – це:

Тема 3.1: Медичний, біологічний і психологічний захист населення

2. Сироватки, вакцини належать до:

3. В якості біологічної зброї можуть використовуватись:

4. Система заходів спостереження за ізольованими людьми або тваринами, що прибули з осередку, на

5. Знищення в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб – це:

7. Комплекс медичних заходів, направлених на швидке попередження інфекційних захворювань серед

8. Якій кількості постраждалих за 1 годину можна провести деконтамінацію в мобільній системі?

13. Екстрена профілактика в епідемічних вогнищах підрозділяється на:

15. Знищення в навколишньому середовищі комах (переносників інфекційних хвороб) – це:

17. Стійкість осередку біологічного ураження залежить від:

Дисципліна “Цивільний захист”

2. Психологічний захист населення спрямований на:

3. Для підбору фільтруючого протигазу типу ГП-5 вимірюють сантиметровою стрічкою:

4. Камеру захисну дитячу КЗД-4 (КЗД-6) призначено для дітей:

7. Комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на

8. Дитячий фільтрувальний протигаз ПДФ-7 призначено для дітей:

9. На скільки груп поділяються фільтруючі протигази:

10. У промисловому протигазі коробка марки КД сірого кольору захищає від:

ТЕМА № 4. Основи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Організація

1.Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій це:

2.Організація життєзабезпечення постраждалих покладається:

3.Спеціально відведене місце на підприємстві, установі, організації з обладнаними стендами

4. Для планування евакуації ЛПЗ отримують:

5.Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях поділяється на наступні категорії:

7.До стійкості функціонування об'єктів охорони здоров'я в екстремальних умовах НС мирного і

8.Евакуація може здійснюватися:

9.Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних

10.Відповідальність за створення і підготовку органів управління і формувань у лікарні для

11.Керівник ЛПЗ і голова об'єктової евакуаційної комісії повинні заздалегідь знати:

13. Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації розгортається і працює, як правило:

14. Невідкладні роботи - включають:

16. Організація заходів цивільного захисту покладається на:

17. За ступенем готовності формування цивільного захисту підрозділяються на:

18. Метою евакуації лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) у заміську зону є:

20. Навчання працюючого населення діям у НС здійснюється:

You might also like