Professional Documents
Culture Documents
курсовая
курсовая
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни _________________________
на тему: Доля митця у суспільстві як традиційна тема у новелі
романтичної літератури (за новелою «Крихітка Цахес»)
Національна шкала
________________
Кількість балів:
___________________
Оцінка: ECTS
____________________
Члени комісії____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
ОДЕСА-2021
2
ЗМІСТ
ВСТУП….…………………………………………………………………....3-5
РОЗДІЛ І. Сатиричне змалювання німецького суспільства у новелі «Крихітка
Цахес» Е.Т.А.Гофмана……………………………………………………...6-14
1.1 Історія написання твору та поетика його назви…………………….…6-7
1.2 Іронія, сатира та гротеск в казці Е.Гофмана…………..…………….…7-14
РОЗДІЛ ІІ. Доля митця у суспільстві як традиційна тема у новелі
романтичної літератури ……………………………………………………15-23
2.1 Основний конфлікт у новелі «Крихітка Цахес»………………………15-20
2.2 Особливості романтизму Ернста Гофмана на прикладі казки «Крихітка
Цахес»………………………………………………………………………..20-23
ВИСНОВОК…………………………………………………………………24-25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…26-27
3
ВСТУП
тому, коли чоловік, перекопуючи наш сад, знайшов у землі золоті монети, ми
вже подумали, що нарешті нам усміхнулося щастя і настануть кращі часи. А
що сталося? Злодії вкрали гроші, будинок і комору згоріли вщент, хліб
побило градом, а на довершення наших бід Господь наказав нас цим
виродком, якого я народила на сміх усьому селі...». [14]
З цього можно зробити висновок, що люди не мали ніяких духовних
цінностей, адже все що треба було для щастя - це кілька золотих монет.
Гофман висміює також становище у князівстві Керпес, яке
контролювалося поліцейським свавільним наглядом: під репресії підпадали
феї, у яких відбирали майно, а потім їх виганяли з князівства.
У образі князівства Керепеса легко впізнаються типові прикмети
одного з карликових князівств тогочасної Німеччини.
Попри свою нікчемність, кожне з таких князівств (і змальоване в
повісті Гофмана не виняток) мало неабиякі великодержавні амбіції і
претендувало на значну політичну вагу, хоча насправді давно перетворилося
на історичний анахронізм, мертву бюрократичну машину.
Про вищу освіту Ернст Гофман пише з іронією. Про професора Моша
Терпіна: «Свою репутацію він отримав тому, що після своїх дослідів
дізнався, що темрява походить здебільшого від відсутності світла» Але,
зробивши таке «відкриття», учений іде далі: він вивчає «найрідкісніших
птахів і найкращих звірів» на смак, а саме засмаживши їх. [14].
Його лекції розуміли і діти. Тому саме таке «геніальне» відкриття
висміює автор.
У казці Е.Гофмана «Крихітка Цахес» всі персонажі змальовуються з
іронією. Навіть студент Бальтазар, улюблений герой автора, ентузіаст, не
уникнув іронічного ставлення до себе. Іронія Гофмана відчувається в
підкресленому протиставленні Бальтазара середовищу філістерів,в якому він
перебуває. Він такий ідеальний, що в його існування важко повірити.
Недаремно Амадей Гофман, представляючи Бальтазара, підкреслює, що
герой «наче належить до «старих» часів». Ще більше іронія автора
12
ВИСНОВОК
суспільстві, яке його оточувало. Його доля була складною, адже він не міг
розкрити свої таланти, розкрити душу, не міг стати частиною того соціуму
мислення якого йому було незрозумілим.
Ернст Гофман зображував непорозуміння та самотність, яку може
зустріти творча душа, і тільки сила кохання та фантазії, допомагають бути
тими, ким вони є насправді – талановитими митцями. Його книжки
відрізняються елементами лірики з містифікацією подій, головних героїв чи
інших елементів
Романтики були переконані, що людина створена для світу світлого і
гармонійного, що людська душа з її вічною жагою до прекрасного постійно
прагне цього світу. Ідеал романтиків були незримі, духовні, а не матеріальні
цінності. Вони стверджували, що цей ідеал, нескінченно далекий від сумної
повсякденності тогочасної Німеччини, може здійснитися лише у творчій
фантазії художника – у мистецтві. Відчуття протиріччя між реальним
життям і далекою дивовижною країною мистецтва, де захоплює людину
натхнення, було добре знайоме й самому Гофману.
Автор дійшов висновку, що такі люди, як Цахес з’являються там, де між
людьми встановлюються відносини, засновані на владі грошей і
матеріальних цінностей, і неможливі там, де є духовні цінності. Жага до
влади, людська глухота й те, що люди забули закони природи й краси, — все
це призвело до панування безглуздості. Але автор вірив у велику силу
мистецтва — перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей
все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору. Таким
чином, занепад бездуховності призвів до влади філістерського світу, а її
відродження — навпаки, до процвітання життя у суспільстві.
Сенс життя та єдине джерело внутрішньої гармонії Гофман бачить у
мистецтві, а єдиним позитивним представником суспільства –
художника. Але мистецтво для автора - трагедія, а художник - мученик на
землі, який особливо гостро та болісно відчуває протиріччя між духовим та
матеріальним життям людини.
26
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ