Домашнє завдання: Художники (3-8), економи (9-14)

Текст 3. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6

(1) Криниця вважалася з/давна чимось святим, спокон/віку
символізувала достаток, людську доброту, щирість, привітність. (2) Наші
предки, безперечно, уміли шукати, де добре б’є джерело, щоб і в посушливе
літо криниця не/міліла. (3) Над нею будували дашки, приладнували ручки,
жолобки, цямрини для того, щоб уберегти криницю від забруднення. (4) Щоб
вода не псувалася опускали на дно криниці срібний предмет, убиваючи в
такий спосіб мікроби.
(5) Криниці – це світла пам’ять про тих, хто відійшов на/вічно, це
джерело наших душ, чистих й безгрішних.
1. Окремо треба написати
А з/давна(речення 1)
Б спокон/віку (речення 1)
В не/міліла (речення 2)
Г на/вічно (речення 5)
2. Слово криниця (речення 1) можна замінити синонімом
А арша
Б копанка
В бовт
Г маржина
3. Форму називного відмінка має слово
А достаток
Б джерело
В дашки
Г предмет
4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б третьому
В четвертому
Г п’ятому
5. Відокремленим означенням ускладнено речення
А друге
Б третє
В четверте
Г п’яте
6. Тире в п’ятому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г для відокремлення означення
Текст 4. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) І уявляється мені степ, широкий, безмежний, не/займаний. (2)
Передранішній вітер злегка хвилює тирсу, а бліде небо мигтить зірками до
блакиті, що оповила степову далечінь. (3) У синьому тумані ледве мріють
козацькі могили, а з/далеку чорніють лози. (4) Між небом і землею – таємна
змова. (5) Край шляху, у/долинці, догорає вогнище. (6) Білий димок,
хвилюючись, здіймається догори по/над чумацьким табором, що чорніє в
пітьмі немов якесь дивовижне чудище.
1. Окремо в тексті треба писати сполуку слів
А не/займаний (речення 1)
Б з/далеку (речення 3)
В у/долинці (речення 5)
Г по/над (речення 6)
2. Синонімом до слова вогнище (речення 5) є слово
А бовдур
Б вашар
В кавалок
Г ватра
3. Спільнокореневими словами до слова догори (речення 6) є всі слова,
ОКРІМ
А гірський
Б гора
В горянка
Г згорьований
4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А перше
Б друге
В п’яте
Г шосте
5. Відокремленою обставиною, вираженою дієприслівником, ускладнено
речення
А третє
Б четверте
В п’яте
Г шосте
6. Неповним двоскладним є речення
А третє
Б четверте
В п’яте
Г шосте
Текст 5. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Дідух – традиційна українська символіка на Новий рік. (2)
Виготовляли його з куля, або ж першого зажинкового снопа. (3)
Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в
пишний вінок. (4) Зразу робили триральчате розгалужен..я для того, щоб
дідух міг рівно стояти. (5) Верхівка новорічного вінка нагадувала
конусоподібний сніп із безліч..ю колос..я. (6) За гілки ж дідуха правили
зібрані докупи пучки. (7) Свою обрядову функцію він виконував протягом
усіх різдвян..их свят.
1. Подовження приголосних звуків відбувається в усіх словах, ОКРІМ
А розгалужен..я (речення 4)
Б безліч..ю (речення 5)
В колос..я (речення 5)
Г різдвян..их (речення 6)
2. Форму знахідного відмінка має слово
А символіка
Б вінок
В дідух
Г пучки
3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
4. Простими є усі речення, ОКРІМ
А першого
Б третього
В четвертого
Г сьомого
5. Відокремленим означенням ускладнено речення
А перше
Б друге
В третє
Г п’яте
6. Тире в першому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г на місці пропущеного члена речення
Текст 6. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Був час, коли всю нашу землю загарбали, й поділили між собою
сусідні держави. (2) Не/стерпно стало жити українському людові в не/волі, і
почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги. (3) Утікачі називали себе
козаками – вільними людьми. (4) На островах, що лежали по/серед бистрої
Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ. (5) Це було грізне бойове
укріплення, яке оперізували високі земляні вали, глибоченний рів і сторожові
вежі. (6) Козацьке товариство обирало з/поміж себе кошового отамана, під
керівництвом якого військо було як одна сім’я.
1. Разом в тексті треба писати сполуки слів, ОКРІМ
А не/стерпно (речення 2)
Б не/волі (речення 2)
В по/серед (речення 4)
Г з/поміж (речення 6)
2. Уточнювальним членом ускладнено речення
А друге
Б третє
В четверте
Г шосте
3. Складносурядним є речення
А перше
Б друге
В четверте
Г шосте
4. Тире в третьому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г на місці пропущеного члена речення
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б другому
В четвертому
Г п’ятому
6. Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення
А перше
Б четверте
В п’яте
Г шосте
Текст 7. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій землі
починається цикл народних весняних свят, пов’язаний зі стародавніми
віруваннями й звичаями. (2) Народ наш у своїх казках створив чудовий образ
весни – гарної, молодої дівчини з вінком квітів на голові. (3) Весна – бажаний
гість, її закликають дівчата піснями-веснянками. (4) Головним святом весни,
безперечно, є Великдень…. цього дня ми з глибокою вірою промовляємо
слова «Воскресне Україна!»
1. Форму знахідного відмінка має слово
А цикл
Б народ
В образ
Г гість
2. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
3. Відокремленим означенням ускладнено речення
А перше
Б друге
В третє
Г четверте
4. Вставним словом ускладнено речення
А перше
Б друге
В третє
Г четверте
5. На місці пропуску (речення 4) треба поставити
А тире
Б двокрапку
В кому
Г крапку з комою
6. Тире в третьому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г на місці пропущеного члена речення
 Текст 8. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) З/давна існує велика дружба між людьми й лелеками. (2) Може, як
жодний інший птах, підпускає чорно/крилий красень до себе людину, бо
вірить, що не буде йому кривди. (3) І не/дарма говорять люди … у хаті, на
якій поселиться лелечина пара, пануватиме добро й злагода. (4) Спокон/віку
вважалося великим злочином скинути лелече гніздо, або вбити птаха. (5) Не
було тому ні прощення, ні помилування.
1. Виділене слово (речення 1) можна замінити синонімом
А кликунами
Б чорногузами
В вальдшнепами
Г поповзнями
2. Окремо в тексті треба писати сполуку слів
А з/давна (речення 1)
Б чорно/крилий (речення 2)
В не/дарма (речення 3)
Г спокон/віку (речення 4)
3. Вставним словом ускладнене речення
А перше
Б друге
В третє
Г четверте
4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А другому
Б третьому
В четвертому
Г п’ятому
5. На місці пропуску (речення 3) треба поставити
А тире
Б двокрапку
В кому
Г крапку з комою
6. Однорідними членами ускладнені всі речення, ОКРІМ
А другого
Б третє
В четвертого
Г п’ятого
Текст 9. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Через століт..я пройшла ця дивна оповідка ... домашнє осідло
тримається на печ..і й жорнах – двох хатніх кутах. (2) Адже, піч і жорна не
тільки годували, обігрівали – вони гуртували людей у родин..у спілку. (3) Із
появою землеробства наш далекий предок утрадиційнив найпростіші
знаряд..я обробки зерна. (4) Такою первинною формою були жорна. (5) Потім
з’явилися млини, а згодом і вітряки. (6) Млинарство в Україні відоме ще з
давніх-давен.
1. Виділене слово (речення 6) можна замінити синонімічним фразеологізмом
А рукою подати
Б де козам роги правлять
В куди Макар телят не ганяв
Г за царя Гороха
2. Подовження приголосних звуків відбувається в усіх словах, ОКРІМ
А століт..я
Б печ..і
В родин..у
Г знаряд..я
3. Відокремленою прикладкою ускладнене речення
А перше
Б друге
В п’яте
Г шосте
4. Тире в другому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г при узагальнювальному слові
5. На місці пропуску (речення 1) треба поставити
А тире
Б двокрапку
В кому
Г крапку з комою
6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б другому
В п’ятому
Г шостому
Текст 10. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Він народився в простій селян..ській хаті, яку ледь було помітно
серед різної рослинності … золотих соняшників, ніжних мал...в, бузини,
порічок й аґрусу. (2) Хата стояла на тихій вулиці села, яке є околицею
містечка Сосниця на Чернігівщині. (3) Сашко виростав серед мудрих,
прац..овитих, простих і добрих людей. (4) Його мати, велика трудівниця,
любила все гарне і невтомно прикрашала землю своїми руками. (5)
Батьківська розумна щедра вдача вирізьблювалась у душу вразливого
хлопчика, і навіть, на схилі своїх літ Довженко не міг говорити про батька
без щирого здивування та палкого захоплення.
1. Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в усіх словах, ОКРІМ
А селян..ській (речення 1)
Б мал…в (речення 1)
В прац..овитих (речення 3)
Г бат..ківська (речення 5)
2. Правило чергування и-і порушено в реченні
А першому
Б третьому
В четвертому
Г п’ятому
3. Простим є речення
А перше
Б друге
В четверте
Г п’яте
4. Відокремленою прикладкою ускладнено речення
А перше
Б третє
В четверте
Г п’яте
5. На місці пропуску (речення 1) треба поставити
А тире
Б двокрапку
В кому
Г крапку з комою
6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б третьому
В четвертому
Г п’ятому
Текст 11. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Характерна особливість традиційної композиції петриківського
букета – розміщення в центрі трьох великих квіток. (2) Від них відходять
дрібні квіти, бутони й листя. (3) Завершується композиція тоненькими
вусиками – стеблинами лугових рослин. (4) Народні … виконували
петриківській розпис саморобними квачиками з котячої шерсті, фарби
розводили на жовтку курячого яйця. (5) Митці досягали різних відтінків
одного кольору, збагачуючи малюнок тонально і в кольоровому відношенні.
(6) Народні майстри працювали відразу фарбами, без попереднього контуру
олівцем.
1. Виділене слово (речення 4) можна замінити синонімом
А рум’янками
Б поливами
В барвами
Г пензликами
2. На місці пропуску (речення 4) має бути слово
А артисти
Б майстри
В виконавці
Г працівники
3. У формі знахідного відмінка вжито слово
А особливість
Б квіти
В розпис
Г майстри
4. Дієприслівниковий зворот вжито в реченні
А першому
Б третьому
В п’яте
Г шосте
5. Відокремленою прикладкою ускладнено речення
А перше
Б третє
В четверте
Г шосте
6. Тире в першому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г при узагальнювальному слові
Текст 12. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Сволоком у конструкціях традиційного українського житла
називався брус зі стовбура дуба, чи липи, на якому держалася стеля в хаті.
(2) Тримаючи на собі увесь мікрокосмос оселі, сволок символізував міцність,
довговічність. (3) На думку наших предків, знаки, вирізьблені або
намальовані на ньому, мали вберегти дім від злих сил. (4) І поки стояв на
землі дім, сволок надійно захищав усіх, хто проживав у хаті.
1. Форму знахідного відмінка має слово
А брус
Б стеля
В міцність
Г сволок
2. Правило чергування у-в порушено в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
3. Вставною сполукою ускладнено речення
А перше
Б друге
В третє
Г четверте
4. Відокремленим означенням ускладнено речення
А перше
Б друге
В третє
Г четверте
5. Дієприслівниковий зворот вжито в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
Текст 13. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Вареники – національна українська страва, оспівана у творах
Миколи Васильовича Гоголя. (2) ЇЇ головною родзинкою є тісто, яке
повинно бути бокастим, але при цьому дуже ніжним і м’яким. (3) Начинки
використовують найрізноманітніші … тушковану капусту, сир, товчену
картоплю, мак, калину, вишні, яблука й різні гриби. (4) До вареників
обов’язково подають шкварки й сметану. (5) До речі, у стародавні часи цією
стравою не лише пригощали гостей – дівчата на свято Андрія ворожили на
варениках. (6) Якщо вареники наснилися, то чекай весілля.
1. Слово страва (речення 1) є
А додатком
Б підметом
В присудком
Г означенням
2. У формі знахідного відмінка вжито слово
А тісто
Б сир
В дівчата
Г вареники
3. Вставним словом ускладнено речення
А перше
Б друге
В четверте
Г п’яте
4. Відокремленим означенням ускладнено речення
А перше
Б друге
В четверте
Г п’яте
5. Тире в п’ятому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г при узагальнювальному слові
6. На місці пропуску (речення 3) треба поставити
А двокрапку
Б тире
В кому
Г крапку з комою
Текст 14. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) До/нині серед учених немає єдиної думки що/до походження озера
Світязь. (2) Де/хто вважає, що після відступу Дніпровського льодовика на
Поліссі утворилося величезне водоймище. (3) Льодовик із півночі підпирав
його, не/даючи воді стікати вниз. (4) Озеро розглядається ними як релікт …
залишок цього гігантського водоймища. (5) Інші учені твердять: озеро має
виключно карстове походження. (6) Поява глибоких западин, на думку
вчених, пов’язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.
1. Окремо в тексті треба писати сполуку слів
А до/нині (речення 1)
Б що/до (речення 1)
В де/хто (речення 2)
Г не/даючи (речення 3)
2. Правило чергування у-в порушено в реченні
А першому
Б другому
В п’ятому
Г шостому
3. Вставним словосполученням ускладнено речення
А друге
Б третє
В четверте
Г шосте
4. Відокремленою обставиною ускладнено речення
А третє
Б четверте
В п’яте
Г шосте
5. Безсполучниковим є речення
А перше
Б друге
В п’яте
Г шосте
6. На місці пропуску (речення 4) треба поставити
А кому
Б крапку з комою
В двокрапку
Г тире