План:

1.Короткий огляд сюжету комедії "Міщанин-шляхтич".

2.Характеристика головного героя - Монсьєра Журдена.

3.Опис шахраїв, які обдурюють Монсьєра Журдена.

4.Виявлення наївності та дурості Монсьєра Журдена.

5.Роль комедії "Міщанин-шляхтич" в житті суспільства того часу та сьогодення.

6.Висновки про важливість усвідомлення реальності та критичного мислення.

У комедії "Міщанин-шляхтич" Монсьєр Журден, багатий торговець, намагається стати

шляхтичем, але недостатньо освічений для того, щоб зрозуміти культуру та поведінку шляхтичів.
Його наївність і незнання забезпечується шахраями, які знаходять спосіб обдурити його і
втягнути відчайдушні пригоди.

Характеристика Монсьєра Журдена показує його недостатність в освіті та відсутність вміння

думати критично. Він знаходиться в світі, де йому здається, що гроші все можуть купити, і його
наївність робить його легкою здобиччю для шахраїв.

Шахраї, які обдурюють Монсьєра Журдена, складаються з представників різних професій - від
фальшивих аристократів до мандрівних лікарів. Усі вони прагнуть використовувати наївність
героя, щоб здобути вигоду для себе.

По-перше, у комедії зустрічається персонаж псевдо-аристократ Лепант, який обманює Монсьєра

Журдена, представляючись йому відомим шляхтичем, щоб одержати його гроші. Лепант
використовує свої знання про те, що Монсьєр Журден хоче бути членом аристократичного
суспільства, і обіцяє допомогти йому в цьому. Монсьєр Журден, як наївний і бажаючий здобути
статус, легко вірить Лепанту і віддає йому свої гроші.

По-друге, з'являється персонаж мандрівного лікаря Форбона, який також обманює Монсьєра
Журдена, продавши йому "еліксир молодості". Форбон використовує віру Монсьєра Журдена в
лікувальну силу чудових засобів та його прагнення зберегти молодість, щоб виправдати свої
неправдиві обіцянки.
Також у комедії з'являється персонаж Сансон, який обманює Монсьєра Журдена,
використовуючи віру героя в екзотичні звірі, щоб продати йому кількох котів за високу ціну.

Усі ці шахраї використовують наївність та бажання Монсьєра Журдена здобути статус, молодість
та екзотичні звірі для того, щоб здобути вигоду для себе.

Отже, Мольєрова комедія "Міщанин-шляхтич" демонструє, що наївність та відсутність

критичного мислення можуть призвести до того, що людина стає жертвою шахраїв. У цій п'єсі
Мольєр ставить під сумнів ілюзії буржуазії про їх можливості досягти високого соціального
статусу і повної емансипації шляхом купівлі предметів розкоші та обману самих себе.

Однак, варто зазначити, що Мольєр не ставить Монсьєра Журдена на суд за його наївність та
відсутність критичного мислення. Навпаки, він постає як симпатичний та добродушний
персонаж, який просто не може осягнути той факт, що його обманюють. І тут можна бачити
певну іронію Мольєра, який критикує саме тих, хто вірить у свою непомірну владу і має
безмежну віру в свої можливості.

Отже, можна зробити висновок, що Мольєрова комедія "Міщанин-шляхтич" є важливим

твором не тільки для розуміння культурного контексту Франції XVII століття, але й для того, щоб
зрозуміти, як наївність та відсутність критичного мислення можуть призвести до того, що
людина стає жертвою шахраїв. І навпаки, ця комедія стимулює нас розуміти, що необхідно
зберігати свій розум і бути обережними у взаєминах з іншими людьми.

Загалом, Міщанин-шляхтич Мольєра став важливим твором не тільки для розважального

жанру, але й для того, щоб показати читачам та глядачам того часу, що наївність та відсутність
критичного мислення можуть призвести до серйозних наслідків. Така тема залишається
актуальною і в наш час, оскільки люди все ще можуть ставати жертвами шахраїв, які
використовують їхню наївність та довіру.

У своїй комедії Мольєр також показує, що наївність не є єдиним чинником, який призводить до
обману, але й інші фактори, такі як бажання матеріального благополуччя, можуть зіграти свою
роль. Тому важливо мати критичний погляд на світ і вміти розрізняти дійсність від ілюзії.
У цілому, Міщанин-шляхтич Мольєра є важливим твором, який нагадує нам про те, як важливо
мати розум і бути обережними у взаєминах з іншими людьми, щоб уникнути потенційної
небезпеки.