Доброго дня, вельмишановні присутні, дозвольте представити Вашій увазі

роботу

ВПЛИВ БАТЬКІВ-НАРЦИСІВ НА ФОРМУВАННЯ Я-КОНЦЕПЦІЇ ЇХ ДІТЕЙ

В останнє десятиліття феномен «батьківського нарцисизму» та його

вплив на Я-концепцію дітей усе частіше привертає увагу суспільства. Не
дивлячись на те, що це поняття здебільшого описується в роботах науковців,
велика кількість дітей «відчуває його на собі», проте не вміють протидіяти в
ситуаціях руйнівного впливу.

Питанням нарцисизму займалась плеяда науковців, зокрема,

психоаналітичної спрямованості (Ненсі Вільямс, Отто Кернберг, Гайнц Когут,
Зігмунд.Фрейд. У роботах дослідників відокремлені здоровий, первинний
нарцисизм, який відображається в інстинкті самозбереження та прагненні до
життя і вторинний нарцисизм, який має чимало патологічних
характеристик

Науковці, зокрема Роберт. Бернс, зауважують, що батьківський

нарцисизм позначається на Я-концепції дитини, утім у сучасній науковій
літературі дана проблема недостатньо розкрита відносно вікового аспекту та
відсутні практичні кейси щодо роботи з нею.

Мета роботи – дослідження впливу батьків-нарцисів на формування Я-

концепціїї їх дітей.

Об’єкт дослідження – феномен батьківського нарцисизму.

Предмет дослідження – психологічні особливості впливу батьків-

нарцисів на формування Я-концепціїї їх дітей.

У роботі застосовані наступні методи : теоретичний аналіз психологічної

літератури; семантичний диференціал (метод побудови індивідуальних /
групових семантичних просторів), контент-аналіз, тестування, опитування,
проективні методики.
 Основні результати дослідження отримали своє завершення у
висновках:
До проблеми нарцисизму зверталися як класики психологічної науки,
такі як Г. Когут, А. Лоуен, І. Тайлер, З. Фрейд, так і сучасні дослідники,
наприклад Дж. Боссон, А. Дмітрієва, О. Кернберг, Ф. Крамер. На основі
праць науковців сформовано визначення нарцисизму:

– це своєрідна риса характеру людини, суть якої полягає у

гіпертрофованій самозакоханості та одержимості власною персоною. Вчені
розрізняють нормальний і патологічний нарцисизм та сходяться у думці, що
ця якість батьків чинить значний вплив на формування Я-концепції їх
дитини.

Основними характеристиками нарцисичної особистості, що були

виокремлені при аналізі праць дослідників є: завищене уявлення про себе,
використання інших для досягнення власних цілей, відсутність емпатії.

Порівняння відповідей батьків та дітей дозволило виявити ознаки сучасної

нарцисичної особистості, серед яких проєкція зовнішності батьків на дітей,
відсутність емпатії стосовно підлітка, байдужість до його внутрішнього світу.
Ці ознаки можуть чинити негативний вплив на формування фізичної,
сімейної та духовної структур Я-концепції підлітка,
приділення надмірної увага зовнішності дитини, агресивне регулярне
нав’язування власних стереотипів- така поведінка деструктивно впливає на
фізичне Я підлітка.
У сімейному житті виділяється значимість власної персони,
прослідковуються недовірливі стосунки з дитиною, проектування на неї
сімених проблем.
У спілкуванні з підлітком прослідковується зверхній або байдужий тон
розмови, використання підколів та критики в сторону дитини- така поведінка
негативно впливає на духовне та емоційне Я підлітка.

Для зниження негативного впливу батьків-нарцисів та формування здорової

Я-концепції підлітків було сформовано кейс методик, які мають корекційну
спрямованість.

Дякую за увагу

https://youtu.be/MSfQwxrlLyk
чим егоїзм від нарцисизму
трудотерапія
 здоровий егоїзм- здатність піклуватися про себе, відстоювати
власні кордони та вміння говорити ні. Таким чином людина ставить
себе на рівні із іншими, не принижує та здорово оцінює власні
переваги та перемоги та розуміє її власне благополуччя залежить
перш за все від неї самої.
Патологічний егоїст посилює сприятливі погляди на себе,
таким чином вони ставлять себе у центр власного світу нехтуючи
іншими. Оскільки нарцисична особистість за впевненою поведінкою
ховає власну вразливість і недолюбленність, тоді як формування
егоїзму в людини обумовлене трансформацією інстинкту
самозбереження. Можемо зробити висновок, що поведінка
нарциса походить не від впевненості в собі, самозакоханості не від
розуміння що я прекрасний а від страху що він нікчемний

Нарцисичній особистості необхідно витрачати свій час,

проводити своє життя доводячи іншим що він краще їх, доводячи
що він не такий вразливий, хоча насправді він набагато
вразливіший
Свідомість нарцисичної особистості підлаштована під
ієрархічні взаємовідносини, тому у будб якій ситуації вона перш за
все визначає статус свого співрозмовника, краще він за нарциса чи
ні , і чи зможе нарцисична особистість усю увагу перної групи чи
колективу перевести на себе, інакше його самооцінка буде дуже
страждати
Психіка нарцисичної особистості дуже чутлива до будь якого
коливання статусу тому будь яка соціальна інтеракція розглядаяться
як можливість підтвердити та закріпити свій статус або загроза його
втратити
Тому навіть така дрібниця як коментар подруги щодо
підгорівшої страви може поставити під сумнів його цінність у цьому
світі
Діти не залежно від обставин мають бути нижче нарциса за
статусом
Залежна від багатьох факторів самооцінка та не сприйняття
себе
Краще бути першим у селі ніж другим у римі- ця фраза саме
про нарців
 Нарцису необхідні постійні підтвердження власної значимості
ззовні для підтриманки його установки я- краще всіх, я- виняткова
особистість.
Один із таких підтверджень може бути народження дитини,
вона повністю залежить від нарциса принаймні, якийсь час, а потім
можна задавити авторитетом і дійсно дитина назавжди залишиться
залежною від батьків
Два захисних механізма психіки нарциса ідеалізація та
знецінення
Їх ціль забезпечити відчуття власної винятковості
привілейованості та важливості
Ідеалізація являє собою таке невгамовне обожнювання
когось або чогось. Це може бути захоплення партнером,
благоговіння перед певним кумиром, будь то діяч мистецтв або
вчений. Нарцисична особистість якби каже – ось ця людина ідеал,
світило, а інші – недостойні. Таким чином нарцис підлаштовується
під свого кумира і відчуває перевагу над іншими якби по асоціації
У мене найкраща жінка,рівних якій не знайти , або люди, який я
вважаю за авторитет –це найрозумніші люди, і я дивлюся тільки
найкращих і я гідний найкращого тому що я сам накращий
Таким же чином нарцис може ідеалізувати власне минуле,
професію, область знань у якій він виявляє компетентність по тій же
логіці- я найкращий тому до мене пристає тільки найкраще
Знецінення виражається у спробах зачепити принизити опустити
Уїдливо висміяти а потім сказати ти що жартів не розумієш
Цей механізм працює набагато топорніше – якщо ти когось
принизив, то відчув себе вище і краще
У постійному знеціненні, такому собі циклі знецінення нарцисична
особистість живе постійно і не бачить в цьому нікого поганого.
Нарцису необхідно визнати що ти не просто дарма знецінив когось
але і що ти був гірший за них ти був уразливіший за них тому що
тобі їх потрібно було опустити а їм тебе опускати не потрібно було
Нарцис може знецінювати хобі інших, їх системи переконань
Якщо це знецінення людини певної , нерідко знеціння замінює
ідеалізацію
Дитина беззаперечно у всьому слухається нарциса- похинається
період сапарації, період бунту у підлітка – і вчорашня принцеса стає
нестерпним дівчиськом, яка не розуміє системи цінностей батьків і
намагається як думає нарцис перевершити його, усю увагу
переносить на себе, але вже не як на частину нарцичної особистості
, а окремо на себе
Коли руйнуються захисні механізми у нарциса- у хід ідуть
маніпуляції, агресія, ультиматуми. Такі дії можуть допомогти йому
повернути ситуацію під свій контроль
Якщо адресата для агресії та самоствердження не знаходиться
нарцисична особистість може впасти у нарцисичну депресію або
відчай
АЛЕКСИТИМІЯ- неможливість проговорити вербалізувати власні
відчуття та емоції
Нарцис може просто не розуміти питання – що ти відчуваєш, він
буде говорити що він думає
Емоційний спектр нарцисичної особистості надзвичайно вузький
від задоволеності та домінування до страху провалу ненависті за
невдачу образи за невизнання
Чернез низьку емпатичність нарцису спершу емоційно важко
виявляти слабкі місця оточуючих
поки нарцис не освоїть когнітивну емпатію його маніпуляції досить
примітивні, проте вони не є неефективними, адже на кону стоїть
його важливість
Різниця здорового та патологічного нарцисизму полягає в мірі та
доречності
ставити свої цілі для себе вище за цілі оточуючих, дозволяти собі
почуватися краще за інших у тій сфері де ти дійсно краще-здоровий
Питання проекції певних травм чи психологічних розладів батьків
на їх дитину завжди є актуальним, саме то що сама поведінка і її
наслідки позначаються не лише на цій людині , а й на її сімї та
дитині. Таким чином, моєю метою було показати, що про свое
психічне здоровя треба піклуватись завжди і що сімя не причина
запускати якось свої проблеми, не звертати на них увагу. А оскільки
людина з певним розладом, у ситуації моеї роботи- саме з
патологічним нарцисизмом може просто не бачити проблему, тому
що вже настільки загрузла у поведінці, думках що не розумія що
може бути інакше. І тому дитина не має демонізувати образ одного
з батьків, а допомогти йому, оцінивши зі сторони що так є певна
проблема і звернутися за спеціаліста, що допоможе нарцисичній
особистості пропрацювати його проблему, і далі стосунки з
дитиною. Тому основною ціллю було розповісти що проблема
існує, і пояснити у чому проявляються ознаки нарцисичної
особистості
Діти навчаться говорити про свої проблеми, а тільки діагностовано
проблема може бути пропрацьована