Лекція 2

Регуляція метаболічних
процесів
 План лекції:

Регуляторні ферменти
•Кофактори
•Коферменти
•Коферментні функції вітамінів

Актуальність теми:
• Регуляція ферментативної активності. Алостеричні ферменти.
• Пояснити роль металів в механізмі ферментативного каталізу.
• Класифікувати окремі групи коферментів за хімічною природою та типом реакції, яку
вони каталізують.
• Трактувати роль коферментів в механізмах каталізу за участю основних класів ферментів.
• Пояснити застосування антивітамінів як інгібіторів ферментів при патологіях системи
гомеостазу.
 Регуляція активності ферментів
Механізм саморегуляції базується на негативному або позитивному
зворотньому зв’язку. пепсиноген  пепсин
1. Пригнічення реакції її продуктами:
(реакція другого порядку)

-
A B  C 
E1 E3
E2
D 
E4
F

A 
E1
B 
E2
C 
E3
D 
E4
F
2. Регуляція ферментативних процесів за допомогою аденілатів
(АТФ, АДФ, АМФ). Притаманна реакціям з утворенням АТФ.
Молекула АТФ приймає участь у ретроінгібуванні алостеричних ферментів
фосфофруктокінази та піруваткінази. Фруктозо-1,6-диосфат – активатор
метаболічного шляху розпаду глюкози.
3. Регуляція шляхом модифікації ферменту (фосфорилювання
дефосфорилювання в одних випадках підвищує активеість,
в інших знижує.
4. Регуляція з допомогою аденілатциклазної системи. Провідну роль
відіграє аденілатциклаза та протеїнкіназа, що утворюють єдину
регуляторну систему (каскад реакцій).
5. Гормональна регуляція ферментативних процесів має значення як на
клітинному рівні так і на рівні організму.
 Алостеричні ферменти модулятори
Алостеричні ферменти мають спеціальну регуляторну ділянку (алостеричний
центр), яка просторово відмежована від активного центру.
Містять більше, ніж один поліпептидний ланцюг (мають четвертинну структуру).

Алостеричні модулятори
-зв’язуються нековалентно з алостеричним центром
-регулюють активність фермента змінюючи його конформацію
Дія позитивного ефектора (активатора)
• Позитивні модулятори (активатори)
–зв’язуються з алостеричним центром і
стимулюють активність фермента;
–зазвичай є субстратом реакції –
зворотній позитивний зв’язок
Дія негативногоефектора (інгібітора)
• Негативні модулятори (інгібітори)
–зв’язуються з алостеричним центром і
інгібують активність фермента;
–зазвичай є кінцевими продуктами
біохімічних шляхів – зворотній
негативний зв’язок
 Алостеричні ферменти ФФК-1

фосфофруктокіназа-1 (ФФК-1)
•Каталізує реакцію гліколізу на початку процесу.
•Фосфоенолпіруват, проміжна сполука гліколізу, є
алостеричним інгібітором ФФК-1.

фосфофруктокіназа-1

Фруктозо 6-фосфат Фруктозо 1,6-дифосфат

 Кофактори та коферменти Роль кофактора и кофермента
Більшість ферментів для прояву ферментативної активності потребує іони
металів (КОФАКТОРИ) і/або низькомолекулярних органічних сполук небілкової
природи (КОФЕРМЕНТИ).
•Зміна третинної структури білку і створення комплементу між Е і S.
•Безпосередня участь в реакції в якості ще одного S. Звичайно це органічні коферменти,
вони донори або акцептори хімічних груп.
функції простетических груп;
• Служать акцепторами і донаторами електронів;
• Роль Ме в приєднанні S в АкЦ Е :
- стабілізатори молекули S,
- стабілізатори АкЦ Е,
- стабілізатори третинної і четвертинної структури.
• Роль Ме в регуляції активності Е
• Участь: у приєднанні субстрату;
- власне в каталізі;
- у стабілізації оптимальної конформації молекули ферменту;
- у стабілізації четвертинної структури.
 Кофактори та коферменти металозалежні ферменти

Фермент Іон металу Функция іону металла

Гексокіназа Mg2+ Зв’язування субстрату

Піруваткіназа Mg2+, К+ Зв’язування субстрату та

каталіз
Аргіназа 4Мn2+ *

1,4 α-амілаза Са2+ (та аніон Сl) Стабілізація третинної

структури

Карбоксипептидаза А Zn2+ Каталіз

Транскетолаза Са2+ Стабилізація

четвертинної структури

Супероксиддисмутаза 2Zn2+, 2Сu2+ Каталіз

Церулоплазмін 8Сu2+ «

Ксантиноксидаза 2Мо6+ «
 Кофактори та коферменти металозалежні ферменти (гексокіназа)

Участь Mg2+ у приєднанні субстрату в активному центрі гексокінази

В активному центрі гексокінази є

ділянки зв'язування для молекули
глюкози і комплексу Мg2+— АТФ. У
результаті ферментативної реакції
відбувається перенесення кінцевого -
фосфатного залишку АТФ на глюкозу з
утворенням глюкозо-6-фосфату.
 Коферменти Класифікації коферментів

•Коферменти діють як переносники водню, електронів, груп атомів.

Класифікація коферментів:

За хімічною природою:
• вітамінні;
• вітаміноподібні;
• невітамінні.
2. За механізмом дії :
• переносники атомів водню, електронів і протонів.
• переносники окремих хімічних груп.
 Коферменти Класифікація коферментів

Коферменти І групи (переносники атомів водню, електронів і протонів):

• Невітамінні: гем, глутатіон,

• Вітамінні: аскорбінова кислота(АК), НАД і НАДФ, ФАД і ФМН,
5 дезоксиаденозилкобаламін.
• Вітаміноподібні: убіхінон(коензим Q), ліпоєвая кислота (ЛК), тетрагідробіоптерин
(ТГБП) хінонові коферменти.

Коферменти ІІ групи (переносники різних хімічних груп):

• Невітамінні: фосфати нуклеозидів, фосфати вуглеводів.

• Вітамінні: ТДФ, КоА, ПАЛФ, біоцитин, ТГФК, метилкобаламін, вітаміни А та
К
Коферменти Приклади коферментів
Активна частина коферменту
Кофермент Вітамін Функція Реакція в якій приймає участь
окислена форма відновлена форма
1) гліколіз(аеробний, анаеробний);
2) декарбоксилювання а-кетокислот;
транспорт
В5 атому гідрогену
3) пентозофосфатний цикл та ЦТК;

та електронів 4)  -окислення і синтез жирних кислот;

6) синтез, гідроксилювання холестеролу.

1) β-окислення жирных кислот,

спиртів, альдегідів,
транспорт глюкози, амінів, гліцеролу, пуринів 2)
В2 атому гідрогену піруватдегідрогеназного та а-
протонів кетоглутаратдегідрогеназного
та електронів комплексів
3) окисленні ксенобіотиків.

В2

- транспорт
- електронів
транспорт
Q атому гідрогену
та електронів
Убіхінон Убіхінон Убіхінол
 Коферменти Приклади тестових завдань
1. Тіаміндифосфат є коферментною формою вітаміну В1. Назвіть 3. Для лікування захворювань серця застосовують препарат кокар-
боксилазу. Коферментною формою якого вітаміну є даний
один з процесів, в якому приймає участь цей кофермент:
препарат?
A Окисне декарбоксилювання пірувату
A В1
B Глюконеогенез
B В6
C Утворення сечовини
C В12
D Утворення сечової кислоти
D С
E Спиртове бродіння
E Р
2. Біологічне окислення ксенобіотиків відбувається за рахунок
мікросомального окиснення, найважливішим ферментом якого є 4. Біохімічна функция водорозчинних вітамінів залежить від їх
здатності перетворюватись в коферментні форми. В яку кофер-
гемопротеїн цитохром Р-450. Який метал є обов`язковою
ментну форму може перетворюватись вітамін В2 (рибофлавін):
складовою цього ферменту?
A ФМН (флавінмононуклеотид)
A Fe
B НАД+ (нікотинамідаденіндинуклеотид)
B Zn
C ТМФ (тіамінмонофосфат)
C Na
D ТДФ (тіаміндифосфат)
D Li
E ПАЛФ (піридоксальфосфат)
EК
Питання до ПМК:
• Алостеричні ферменти, активатори та інгібітори ферментів
• Кофактори, коферменти, роль іонів металів у функціонуванні ферментів
• Класифікація коферментів за хімічною природою, типом каталізованої реакції
• Коферменти - переносннки атомів водню, електронів
• Коферменти – переносники хімічних груп

Література:
1. Губський Ю.І. “Біологічна хімія”, Київ-Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2000, с. 86-120.
2. Гонський Я.І. та ін.”Біохімія людини”, Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2002, с. 66-153.
3. Северин Е.С.” Биохимия” Москва, “ГЭОТАР-МЕД”, 2004, с 76 - 123
4. Северин Е.С., Николаев А.Я. “Биохимия краткий курс с упражнениями и задачами “, Москва ГЭОТАР-МЕД, 2002