Professional Documents
Culture Documents
Что-то важное
Что-то важное
КОМБІНАТОРНІ ЗАДАЧІ
( Частина 1)
Навчальний посібник
Луцьк – 2018
1
УДК 519.115.1(075.8)
Ш 33
Рекомендовано до друку вченою радою
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(Протокол № від . 2018 )
Серія «Посібники та підручники СНУ імені Лесі Українки»
Рецензенти:
Романюк А.С. – доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач відділу теорії функцій Інституту математики НАН України;
Трачук Т.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методик
викладання дисциплін Волинського інституту післядипломної педагогічної
освіти;
Михайлюк В.О.– доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач кафедри прикладної математики та інформатики СНУ імені Лесі
Українки.
Швай О.Л.
Ш33 Комбінаторні задачі: навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл.
/ Ольга Леонідівна Швай. – Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2018. – 142 с.
УДК 519.115.1(075.8)
2
Зміст
Передмова ....................................................................................................................4
РОЗДІЛ І. Основні теоретичні відомості ...............................................................7
3
ПЕРЕДМОВА
Не опускайте рук,
займіться математикою,
і ви прозрієте душею …
М. П. Кравчук
4
вводить спеціальні символи та терміни для підмножин і операцій над ними;
знаходить всі k-комбінації з n елементів; виводить властивості комбінацій;
будує таблиці комбінацій до n=k=12; міркує про застосування комбінаторики до
логіки, арифметики.
Проблеми комбінаторики привертали увагу видатних математиків ХХ
століття –Н. Віленкіна, Б. Гнєденка, К. Рибнікова, І. Скорохода, О. Хінчіна,М.
Ядренка, І. Яглома та інших.У цьому столітті відбувся стрімкий процес
алгебраїзації комбінаторики. Вивчення частково упорядкованих множин,
властивостей функції Мебіуса, абстрактних властивостей лінійної залежності
сприяли збагаченню комбінаторних методів дослідження.
Однакінтенсивний розвиток комбінаторика отримала лише в наш час.
Значною мірою це пов’язано з розвитком інформатики, для якої комбінаторика
відіграє фундаментальну роль. Комбінаторні методи (методи комбінаторного
аналізу) використовуються для розв’язування транспортних задач, для
складання планів виробництва і реалізації продукції.
Встановлено зв’язки між комбінаторикою і задачами лінійного
програмування, статистики і т.п. Комбінаторика використовується для
складання і дешифровки шифрів та інших проблем теорії інформації.
За змістом та обсягом пропонований посібник відповідає навчальному
плану дисципліни "Комбінаторні задачі та складність обчислень" для магістрів
напряму 8.04020101– математика.
Метою викладання дисципліни "Комбінаторні задачі та складність
обчислень" є підвищення математичної та алгоритмічної культури студентів,
осмислення ними основних комбінаторних методів розв'язування задач.
Основними завданнями вивчення дисципліни "Комбінаторні задачі та
складність обчислень" є :
• підвищення математичної та алгоритмічної культури студентів;
5
• вироблення у студентів розуміння шляхів використання методів
комбінаторного аналізу на практиці;
6
РОЗДІЛ І.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
7
загальне число способів розподілення золотої і срібної медалі дорівнює
14×13=182.
Відповідь: 182 способи.
Міркування, що проводились під час розв’язування цих задач, дають
можливість сформулювати твердження, яке називають основним правилом
комбінаторики (правилодобутку).
Правило добутку:
Якщо об’єкт А можна вибратиn способами і при кожному з цих виборів
об’єкт В можна вибрати m способами, то вибір пари (А,В) можна здійснити
n×m способами.
Правило добутку можна узагальнити.
Узагальнене правило добутку:
Нехай об’єкт А1 можна вибрати m1 способами, об’єкт А2 –m2
способами,…, об’єкт Ак – mк способами. Тоді послідовний вибір об’єктів
(А1,А2,…,Ак) можна здійснити m1×m2×…mк способами .
Розглянемо комбінаторне правило додавання.
Правило суми:
Якщо деякий об’єкт А можна вибрати n способами, а об’єкт В – m
способами, причому ніякий вибір А не збігається з жодним з виборів В, то один
з об’єктів А або В можна вибрати n+m способами
Правило суми, як і правило добутку, також можна узагальнити для k
об’єктів.
Приклади розв’язання вправ
1. На вершину гори веде сім стежок. Скількома способами турист може
піднятися на гору і спуститися з неї. Дайте відповідь на це саме запитання, якщо
підйом і спуск потрібно здійснити різними стежками ?
Розв’язання
8
Стежку для підйому і стежку для спуску можна вибрати сімома
способами. Тому, за правилом добутку всіх способів 7×7=49 .
Якщо підйом і спуск потрібно здійснити різними стежками, то стежку для
підйому можна вибрати сімома способами, але для спуску залишається вибрати
одну із шести стежок. У цьому випадку буде 7×6=42 способи.
Відповідь: 49 способів; 42 способи.
2. Група студентів опановує сім навчальних дисциплін. На понеділок
планується заняття з чотирьох різних дисциплін. Скількома способами можна
скласти розклад на понеділок?
Розв’язання
На перше заняття можна вибрати одну із семи дисциплін. Цей вибір
можна здійснити сімома способами. На друге – одну із шести дисциплін можна
вибрати шістьма способами, на третє – одну з п’яти дисциплін п’ятьма
способами, на четверте – одну із чотирьох дисциплін чотирма способами.
Загальна кількість способів 7×6×5×4=840
Відповідь: 840 способів.
3. На диск сейфа нанесені 12 літер, а код складається із п’яти літер.
Скільки невдалих спроб може зробити людина, яка не знає коду, а знає лише,
що він складається з п’яти літер ?
Розв’язання
Людині потрібно зробити п’ять дій: набрати першу літеру, потім другу і
т.д. Кожну з цих дій вона може зробити 12 способами, тому усіх невдалих спроб
може бути 12×12×12×12×12=125=248832.
Відповідь: 248832спроб.
4. Нехай з пункту А до пункту В веде m доріг, з пункту А до С – n доріг,
з С до D – l доріг, з В до D – k доріг. Пункти В і С між собою дорогами не
сполучені. Скількома дорогами можна попасти з А до D ?
9
Розв’язання
Згідно з правилом добутку з пункту А до D через В веде mk доріг, через С
веде – nl доріг.
За правилом суми число всіх доріг із А до D – mk+nl.
Відповідь: (mk+nl ) доріг.
5. У кошику 12 яблук та 10 апельсинів. Олег вибирає або яблуко, або
апельсин. Після цього Надійка вибирає з фруктів, що залишилися, яблуко й
апельсин одночасно. Скільки можливостей такого вибору?
Розв’язання
Олег може вибрати яблуко 12 способами. Надійка яблуко і апельсин, для
кожного з виборів Олега, може вибрати 11×10 способами.
Якщо ж Олег одним із 10 можливих способів вибрав апельсин, то Надійка
вибрати яблуко й апельсин може вже меншим числом способів, а саме 12×9.
Використовуючи правило добутку та суми, одержимо 12×11×10+12×10×9=2100
способів.
Відповідь: 2100 способів.
6.На чергування в студентському гуртожитку може піти або студент з
кімнати №1, у якій проживають три студенти, або студент з кімнати №2, у якій
проживають два студенти. Скількома способами можна вибрати одного
студента на чергування в гуртожитку?
Розв’язання
Загальна кількість способів, якими можна вибрати на чергування одного
студента або з кімнати №1 або з кімнати №2, згідно зправилом сумибуде 3+2=5.
Відповідь:5 способів.
10
1.2. Комбінації, розміщення, перестановки без
повторень
Нехай множина М містить n різних предметів a,b,c,...,l будь-якої природи.
Упорядкуємо цю множину, занумерувавши її елементи. Перший елемент
позначимо символом а1,другий а2,..., n-й – аn. Матимемо скінчену
послідовність а1, а2, ..., аn,яку називають перестановкою з nелементів .
Означення. Перестановкою з n елементів називається будь-яке
розміщення даних n елементів у деякому певному порядку.
З даних n елементів можна утворити кілька різних перестановок.
Приклад
Маємо два елементи a, b. Можливі дві перестановки: {a, b}, {b, a}.
Маємо три елементи a,b,c. Можливі шість перестановок: {a, b, c},{a, c, b},
{b, a, c}, {b, c, a}, {c, a, b}, {c, b, a}.
Кількістьусіх можливих перестановок з n елементів позначають символом
Рn(Р – перша буква французького слова permutation– перестановка).
Теорема. Кількість Рnусіх можливихперестановок з n елементів
дорівнює добутку послідовних натуральних чисел від 1 до n включно, тобто
Рn= n!(1)
Доведення
(метод математичної індукції)
1) n = 1. Теорема виконується, бо з одного елемента можна утворити
тільки одну перестановку.
2) Припустимо, що теорема справедлива для (n–1) елемента, тобто
Рn-1= (n – 1)!
3) Доведемо, що теорема справедлива для n елементів.
11
Підрахуємо спочатку кількість перестановок з n елементів a, b, c, … , l ,
які починаються кожним із цих елементів.
Зафіксуємоа і розглянемо кількість перестановок з (n–1)елемента b, c, … ,
l. Їх буде Рn-1.
Аналогічно зафіксуємоbі розглянемо кількість перестановок з (n–1)
елемента a, c, … , l. Їх буде Рn-1.
Очевидно, що перестановки, які починаються кожним з елементів a,b, c, …,
l, утворюють множину всіх різних перестановок з n елементів і тому Рn=n× Рn-1.
Враховуючи припущення, маємо Рn=n× Рn-1= n× (n –1)! =n!
Отже, за принципом математичної індукції теорема справедлива для
довільного nєN.
Теорему доведено. ■
Означення.Розміщенням із nелементів по k (k n) називається будь-яка
впорядкована k-елементна підмножина множини М.
Кількість усіх можливих розміщень із n елементів по k позначається
Доведення
Установимо спочатку таку рекурентну формулу А k +1 = Аk ( n-k )(3), де
n n
k n-1.
12
Щоб утворити будь-яке розміщення з n елементів по (k+1), тобто
впорядковану (k+1)- елементну підмножину n- елементної множини М, досить
до будь-якої впорядкованої k-елементної підмножини М1 М приєднати
довільний із елементів аМ\М1.
Оскільки підмножину М1можна вибрати Ank способами, а елемент а можна
вибрати (n-k) способами, то за правилом добутку кількість способів вибору
пари (М1,а) дорівнює Akn(n-k) , що і доводить формулу (3).
Доведемо формулу (2) методом математичної індукції поk при фіксованому
n.
13
Комбінації, на відміну від розміщень, – невпорядковані підмножини
заданої множини.
Теорема. Для довільних натуральнихn, k (k n) справджується формула
Доведення
Щоб утворити всі впорядковані множини, які містять kелементів із даних n
елементів, треба:
n!
Отже, C kn = (6)
k!(n − k)!
Доведення
14
n! n! n! 1 1
C kn + C kn−1 = + = ( + )=
k!(n − k)! (k −1)!(n − k + 1)! (k −1)!(n − k)! k n − k +1
n!
n+1
= (n + 1)! = C kn +1
(k −1)!(n − k)! k(n − k + 1) k!(n + 1 − k)!
Теорему доведено. ■
З формули (7) випливає простий спосіб обчислення чисел С k
n , як їх
називають біноміальних коефіцієнтів. Цей спосіб називають трикутником
Паскаля.
1 1
1 2 1
1 3 3 1
1 4 6 4 1
1 5 10 10 5 1
. . . . . . . . . . . . . . . . .
У цій таблиці кожне число, крім крайніх одиниць, дорівнює сумі двох
чисел, які стоять над ним. Оскільки С 0n = С nn = 1 при довільному n , то з
формули Паскаля випливає, що n-й рядок цієї таблиці складений із чисел С nk (k=
0, n ).
15
Приклади розв’язання вправ
1. Скільки існує способів розміщення на полиці сім книжок ?
Розв’язання
Оскільки йдеться про кількість упорядкування 7- елементної множини, то
потрібно застосувати формулу для перестановок: Р7 = 7!=5040
Відповідь: 5040 способів.
2. Скількома способами можна розмістити 12 осіб за столом, біля якого
поставлено 12 стільців ?
Розв’язання
Застосовуючи формулу для перестановок, матимемо
Р12= 12! = 479 001 600
Відповідь: 479 001 600 способами.
3. Скількома способами можна упорядкувати n-елементну множинуА={1,2,…,n}
(n 3) так, щоб останні два елементи були n – 1 і n ?
Розв’язання
Оскільки два останні елементи зафіксовані, то число способів
упорядкування множини А буде Рn-2=(n – 2)!
Відповідь: (n – 2)! способів.
P10 − 9P8 Pm
4. Обчислити: а) , б)
P9 Pm−2
Розв’язання
P10 − 9P8 10!−9 8! 9!10 − 9! 9!(10 −1)
а) = = = = 9.
P9 9! 9! 9!
Pm m! (m − 2)!(m −1)m
б) = = = m(m −1).
Pm−2 (m − 2)! (m − 2)!
Відповідь: а) 9 ; б) m(m-1).
16
5. Скільки словників потрібно видати, щоб мати можливість безпосередньо
виконувати переклади із п’яти мов (української, англійської, німецької,
французької, російської) на будь-яку іншу з них?
Розв’язання
Оскільки йдеться про визначення кількості впорядкованих підмножин, то
можна застосувати формулу для обчислення кількості розміщень із п’яти
5!
елементів по два: A 52 = =5×4=20.
3!
Відповідь : 20 словників.
6. Клавіатура піаніно складається з 88 клавіш. Скільки різних музичних фраз
можна скласти із шести нот, якщо не допускати в одній фразі повторення звуків,
які вже траплялися?
Розв’язання
Музичні фрази, про які йдеться в умові задачі, відрізняються одна від
одної або нотами, або порядком їх у фразі. Отже, треба знайти число розміщень
із 88 елементів по шість.
Матимемо:
A 886 = 88×87×86×85×84×83=390 190 489 920.
Відповідь : 390 190 489 920 фраз.
7. Комісія складається з голови, його заступника й ще п’яти членів. Скількома
способами сім членів комісії можуть розподілити між собою обов’язки ?
Розв’язання
Очевидно, що на кількість способів впливає лише вибір голови та його
заступника, бо інші члени комісії «визначаються» автоматично. Отже, усього
розподіл обов’язків може відбутися A72 = 7×6=42 способами.
Відповідь: 42 способами.
17
8. Скільки різних правильних дробів можна скласти з чисел 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19,
23 так, щоб в кожний дріб уходило два числа ?
Розв’язання
Дробів, у яких чисельник не дорівнює знаменнику, можна скласти
A28 = 8 7 = 56 , але лише половина з них правильні. Отже, правильних дробів
можна скласти 28.
Відповідь: 28 дробів.
9. Скільки різних чотирицифрових чисел можна скласти з цифр 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6,
7 так, щоб у кожному числі була цифра 1? (Цифри в числі не повинні
повторюватися)?
Розв’язання
Чисел, у яких одиниця стоїть на першому місці, буде A37 . Чисел, у яких
одиниця стоїть на другому (третьому, четвертому) місці, теж було б по A3 7, якби
в цей набір цифр не входив нуль. Тому слід виключити ті числа, де нуль стоїть
на першому місці, а їх A26.
Остаточно маємо A 3 +3 (A 3 − A2 ) = 7 6 5 + 3(7 6 5 − 6 5) = 756 (чисел).
7 7 7
Отже, n=7.
Відповідь :n=7.
18
11. При яких значеннях параметра арівняння А a +1P = 72 P має розв'язок?
n+1 n−a n−1
Знайдіть його.
Розв’язання
1). n N, n − a Z+,a −1, a Z.
(n + 1)!
2). (n − a)!= 72 (n −1)!
(n − a)!
65
б) з 6 по 2, тобто С 26 = =15.
1 2
19
14. Скільки прямих можна провести через вісім точок, з яких ніякі три не
лежать на одній прямій?
Розв’язання
Пряма визначається двома точками. Тому шукане число дорівнюватиме
числу різних пар точок, які можна скласти з даних восьми точок. При цьому,
щоб прямі не збігалися, пари точок повинні відрізнятися хоча б однією
87
точкою. Тому маємо комбінації з восьми елементів по два, тобто С 2 = = 28.
8
1 2
Відповідь: 28 прямих.
15. Скількома способами можна розподілити уроки в шести класах між
трьома вчителями, якщо кожен учитель викладатиме у двох класах?
Розв’язання
Перший вчитель може вибрати два класи із шести С 26 різними способами.
Після вибору першого вчителя другий може вибрати два класи з чотирьох, що
залишилися, С 42 різними способами. Тому ці два вчителі можуть вибрати по два
класи С 2 С 2 різними способами.
6 4
Якщо вони зробили вибір, то третій може взяти лише ті два класи, що
залишилися. Звідси шукане число способів дорівнює:
С 2 С 2 = 6 5 4 3 = 90.
6 4
1 2 1 2
Відповідь : 90 способами.
16. Скільки різних добутків, кратних 10, можна дістати з чисел 2, 3, 5, 7, 11,
13?
Розв’язання
Будемо складати добутки, кратні 10, у вигляді 2 5 n , де n– всі можливі
добутки з чисел 3, 7, 11, 13. У число n можуть включатися від 0 до 4
множників.
20
Отже, всіх можливих добутків, що задовольняють умову, буде
C + C + C + C + C 4 = 16 .
0 1 2 3
4 4 4 4 4
Відповідь: 16 добутків.
17. Скільки різних дільників має число 2310 ?
Розв’язання
Оскільки 2310 = 2×3×5×7×11, то його дільником буде лише те число, яке є
добутком чисел з набору 2, 3, 5, 7, 11. Складемо всі можливі добутки з цих
чисел (вони містять від 1 до 5 множників) і додамо 1, як дільник даного числа.
Отже, число 2310 має 1+ C1 + C 2 + C 3 + C 4 + C 5 = 32 (дільника).
5 5 5 5 5
Відповідь: 32 дільника.
18. Із лабораторії, у якій працюють 25 осіб, п’ятеро співробітників мають
їхати у відрядження. Скільки може бути різних складів цієї групи, якщо
начальник лабораторії, його заступник і головний інженер одночасно їхати не
можуть ?
Розв’язання
Кількість усіх можливих варіантів формування групи С 525. Проте не всі ці
варіанти можливі. Підрахуємо кількість варіантів вибору групи, які не
влаштовують працівників лабораторії. При цьому три вакансії займуть
начальник лабораторії, його заступник і головний інженер, а решту дві
можуть бути сформовані С 225способами.
Отже, можливих варіантів буде С 525 - С 225=53 130-231=52 899.
Відповідь: 52 899 складів.
19. У речовій лотереї розігруються вісім предметів. Усього в урні 50 квитків.
Виймається п’ять квитків. Скількома способами їх можна вийняти так,
щоб: а) рівно два з них були виграшними,
б) принаймні два з них були виграшними ?
21
Розв’язання
а) Два виграшній, відповідно, три невиграшні квитки можна вибрати С
2
8C 3 =321440 способами.
42
3
C 42
2 способами; якщо чотири виграшній один невиграшний, то –С 4 C1
8 8 42
32!
Відповідь: 6 способами.
(16!)2
22
Число різних способів розміщення десяти чоловік за столомP10= 10!= 3 628
800 3,6 10 .
Отже, цей день настане приблизночерез 9942 роки.
Відповідь:приблизно через 9942 роки.
1.3. Біном Ньютона. Поліноміальна теорема
Теорема. Кількість усіх підмножин n-елементної множини дорівнює 2n.
Доведення
(метод математичної індукції)
1. n=1. Множина, яка складається з одного елемента має дві підмножини –
порожню і саму себе. 2=21. Отже, теорема для n=1 виконується
23
C = 2n
n k
C 0 + C 1 + C 2 + … + C n = 2n або n
n n n n k =0
Доведення
Оскільки C kn – кількість k - елементних підмножин n-елементної
множини, то сума у лівій частині рівності є кількість усіх підмножин n-
елементної множини.
Теорему доведено. ■
Двочлен a+b називається біномом. З шкільного курсу відомо, що
(a+b)0 = 1
(a+b)1 = 1×a+1×b
(a+b)3 = 1×a3+3a2b+3ab2+1×b3
Доведення
(метод математичної індукції)
24
2. n=k. Припустимо, що рівність (1) справджується для деякого натурального
n=k , тобто ( a+b)k = C 0 ak + C1 ak-1b + C 2 ak-2b2 + … +Ck bk.
k k k k
25
n
C a b
n-k k
(a + b)n= k
n
k =0
7. C kn = 2 , n, k Z +, n k.
n
k =0
26
8. Сума біноміальних коефіцієнтів розкладу, які розміщенні на парних місцях,
дорівнює сумі коефіцієнтів членів розкладу, які розміщені на непарних місцях,
тобто С 0 + С 2 + С 4 +...= С 1 + С 3 + С 5 +... .
n n n n n n
n!
значення С nk = :
k!(n − k)!
n n! n!
(х+а)= n
k!(n − k)!
xn-kak , або ( х + а )n= k!l!
хlak(*),
k =0 k +l = n
Доведення
27
Відомо, що n-ий степінь суми х1+х2+...+хm є добутком n співмножників:
х1+х2+...+хm
х1+х2+...+хm
...
х1+х2+...+хm .
Для того, щоб знайти цей добуток, потрібно кожний доданок першого
множника помножити на кожен доданок другого множника, кожен із знайдених
добутків помножити на кожен доданок третього множника і т.д., а потім додати
усі знайдені добутки.
Якщо з першого множника ми візьмемо доданок хі1, з другого хі2, ..., зn-
го – хin, де кожен з індексів і1, і2, ...,іn може дорівнювати будь-якому з чисел 1, 2,
..., m, то дістанемо такий член добутку хі1 хі2... хin(*).
Очевидно, що кожному члену хі1хі2,...хinвідповідає розміщення з
повтореннями з m елементів х1,х2,...,хm по n елементів і, навпаки, кожному
такому розміщенню відповідає один член (*). Звідси випливає, що число всіх
членів (*) дорівнює числу різних розміщень з повтореннями з m елементів по n,
тобто mn.
Але не всі ці mn членів різні. Члени, в кожному з яких х1повторюється 1
раз, х2повторюється 2 раз, ... , хmповторюєтьсмя m раз (
1+ 2+...+ m
= n),
єподібними.
Кожентакийчленвідповідаєперестановцізповтореннямихі1,хі2,...,хinпорядкуn,
вякійелементих1,х2,...,хmповторюютьсявідповідно 1, 2, ..., mраз, інавпаки,
кожнатакаперестановкавідповідаєлишеодномузцихподібнихчленів.
28
Отже, число всіх подібних членів дорівнює числу різних перестановок з
повтореннями порядку n= 1+ 2+...+ m, в яких х1, х2,..., хmповторюються
n!
відповідно 1, 2, ..., m раз, тобто .
1!2!...m!
Тоді кожен член х1 1х2 2... хm m , де 1+ 2+...+ m= n входить до розкладу
(х1+х2+...+хm )n з коефіцієнтом n!
! !... ! .
1 2 m
Теорему доведено. ■
Означення. Коефіцієнти
n!
, з якими члени x1 1 х2 2... хm m
1!2!...m!
входять до розкладу (х1 +х2 +...+хm.)n, називаються поліноміальними.
Приклади розв’язання вправ
1. Обчислити (5х-2 )5.
Розв’язання
Використовуючи формулу бінома Ньютона матимемо :
( 5х-2)5= С 0 (3х)5 +С 1 (3х)4(-2) + С 2 (3х)3(-2)2 +С 3 (3х)2(-2)3 + С 4 (3х)(-2)4 + +С 5
5 5 5 5 5 5
Розв’язання
3! 3! 3! 3! 3!
(х1 +х2 + х3 +х4)3 = х1 3 + х2 3 + х33 + х4 3 ++ х12х2
3!0!0!0! 0!3!0!0! 0!0!3!0! 0!0!0!3! 2!1!0!0!
3! 3! 3! 3! 3! 3!
х1 2 х2 + х1 2 х3 + х1 2 х4 + х22 х3+ х2 2 х4+ + х32х 4+
2!1!!0!0! 2!0!1!0! 2!0!0!1! 0!2!1!0! 0!2!0!1! 0!0!2!1!
29
3! 3! 3! 3!
х1 х 22+ х1 х3 2 + х1 х42+ х2 х32 + +
1!2!0!0! 1!0!2!0! 1!0!0!2! 0!1!2!0!
3! 3! 3! 3! 3! 3!
х2 х 2+ х3 х 2+ х1 х2 х 3+ х1 х2 х4 + х1 х2 х4 х2 х3
0!1!0!2! 4 0!0!1!2! 4 1!1!1!0! 1!1!0!1! 1!0!1!1! 0!1!1!1!
+
х4= х13 + х23 + х3 3 + х4 3 +3(х1 2 х2 + х12 х3 + х1 2 х4 + х2 2 х3 + х2 2 х4 + х32 х 4+ х х1 2 2+ х 1
Звідки n2 − n − 72 = 0 . Оскільки n N , то n = 9 .
5
−
2 987
Тому сьомий член розкладу Т7= C9 (a ) (a )6
6 2 3 3 = a3 a = 84 a3 a .
1 2 3
Відповідь: Т7= 84 a3 a .
5. Сума третього від початку і третього від кінця біноміальних коефіцієнтів
розкладу (4 3 + 3 4)n дорівнює 9900. Скільки раціональних членів міститься у
30
цьому розкладі? Знайти серед них член із найбільшим біноміальним
коефіцієнтом.
Розв’язання
Оскільки C 2 = Cn−2 , то 2 C 2 = 9900 , n(n −1) = 9900 , n 2 − n − 9900 = 0 , n = 100.
n n n
31
Кількість розміщень із повтореннями з n елементів по k позначається Ank
.На відміну від розміщень без повторень, у цьому випадку може бутиk n.
Ank = nk(1)
Доведення
32
Ak +1 = n Ak =n nk=nk+1.
n n
n!
Рn (n1,n2,...,nk) = (2)
n1!n2!...nk !
Доведення
33
За правилом добутку в кожній перестановці з повтореннями можна
переставляти елементи, не змінюючи перестановку n1! n2!...nk! способами.
n!
Отже, Рn (n1,n2,...,nk) = ,що і потрібно було довести.
n1!n2!...nk !
Теорему доведено. ■
Зауваження.
Формула (2) допускає також інше комбінаторне тлумачення:
Рn(n1,n2,...,nk) – це кількість способів, якими можна здійснити розбиттяn-
елементної множини М наkмножин без спільних елементів.
Означення. Комбінацією з повтореннями з n елементів по k називається
будь-який k- елементний набір виду a a a , де кожен з елементів а1 ,а2 , ... ,аk
1, 2,..., k
Ck = С k
n + k −1 = (n + k −1)! (3)
k!(n −1)!
n
Доведення
34
елементи деякого типу зовсім не входять у комбінацію, то пишуть підряд два
нулі.
Приклад. Розглядаються комбінації з 4 елементів a,b,c,d по 5. Запис
11001110 відповідає комбінації a, a,c,c,c, а запис 10110011 відповідає
комбінації -a,b,b, d, d.
Між цими впорядкованими множинами, складеними з нулів і одиниць та
комбінаціями з повтореннями встановлюється взаємно однозначна
відповідність. Кожна така впорядкована множина складається з k одиниць і (n–
1) нуля. Тому число всіх комбінацій з повтореннями з n елементів по k дорівнює
числу різних способів впорядкування (n+k–1) - елементної множини, що
(n + k −1)!
складається з k одиниць та (n –1)-го нуля , тобто Рn+k-1 (k,n-1) = , що і
k!(n −1)!
35
Якщо приписати і-й особі номер аі, токожному способу виходу
відповідатиме впорядкований набір (а1, а2,…, а10), де аі набуває значень
2,3,…,12 ( на першому поверсі ніхто не виходить).
Тому кількість способів виходу дорівнює A1110 =1110.
Відповідь: 1110 способами.
3. Скільки різних чотирицифрових чисел, які діляться на 4, можна скласти з
цифр 1,2,3,4,5 при умові, що кожна цифра може траплятися у числі декілька
разів?
Розв’язання
Число ділиться на 4, тому повинно закінчуватися одною з п’яти
комбінацій: 12,24,32,44,52. Перші ж дві цифри шуканого числа можуть бути
довільними, тому способів їх вибору є A52 =52=25.
Загальна кількість способів за правилом добутку 5 25 = 125 .
Відповідь: 125 чисел.
4. Скільки різних ―слів‖ у тому числі і беззмістовних, можна дістати,
переставляючи букви у слові ―математика‖ ?
Розв’язання
Буква м повторюється у даному слові два рази, букваа –три рази, букват
–два рази, буква е –один раз, буква и– один раз, буква к–один раз.
10!
Тому різних слів можна дістати Р10(2,3,2,1,1,1,)= =151 200.
2!3!2!1!1!1!
36
28!
Р28(7,7,7,7)= 4
4,7. 1015.
(7!)
Відповідь: 21способом.
8. Скількома способами можна виділити дитині по одному фрукту на день
протягом дев’яти днів, якщо є 4 яблука, 3 апельсина і 2 банана?
Розв’язання
Маємо справу з перестановками з повтореннямиР9(4,3,2)=1 260 способів.
Відповідь:1 260 способів.
37
Якщо А В = Ø , тобто А і В не мають спільних елементів, то
N(A B) = N(A) + N(B)
Відповідь: 30 студентів.
2.Із 100 студентів 40 знають англійську мову, 35 – німецьку, 28 –
французьку. Англійську і німецьку мови знають 12 студентів, англійську і
французьку – 7 студентів, німецьку і французьку – 6 студентів. Всі три мови
знають 4 студенти. Скільки студентів не знають жодної з цих мов?
Розв’язання
38
Нехай А – це множина студентів, які знають англійську мову, В –
німецьку, С – французьку. Тоді А B C - множина студентів, які знають
принаймні одну з цих мов.
Тоді матимемо: N(A B C) = N(A)+N(B)+N(C)-N(A∩В)-N(A∩С)-N(B∩С)
+N(A∩В∩С)=40+35+28-12-7-6+4=82
Отже, принаймні одну з мов знають 82 студенти. Тоді жодної з цих мов не
знають 100- 82= 18 студентів.
Відповідь: 18 студентів.
39
Ще через місяць приплід дасть перша пара кроликів, і пара кроликів, яка
появилася два місяці тому. Всього буде п’ять пар кроликів.
Позначимо через f(n) – кількість пар кроликів, яка є через n місяців з
початку року. Через (n+1) місяць будуть ці f(n) пар кроликів і ще стільки
новонароджених пар кроликів, скільки було в кінці місяця n –1, тобто ще f(n –
1) пар кроликів. Має місце рекурентне співвідношення
f(12)=377
40
ми отримаємо довільний її член. Проте потрібно буде виписати і всі попередні
члени, адже не обчисливши їх, не можна обчислити і наступні члени.
У багатьох випадках потрібно дізнатися лише один певний член
послідовності, а всі інші члени не потрібні. У цьому випадку зручніше мати
явну форму для n-го члена послідовності.
Означення. Послідовність аn=f(n) (* ) називається розв’язком
рекурентного співвідношення, якщо підстановка послідовних членів ( *) у
рекурентне співвідношення перетворює його у тотожність.
Приклад
Послідовність 2, 4, 8, ... , 2n , ... (1) є одним із розв’язків рекурентного
співвідношення f (n+2)=3f(n+1) –2f(n)(2). Дійсно, загальний член послідовності
(1) має вигляд f(n)=2n.Тоді f (n+2)=2n+2, f(n+1) = 2n+1 .
При цьому для довільного n має місце тотожність 2n+2 =3 . 2n+1 –2 . 2n.
Отже, 2n є розв’язком рекурентного співвідношення.
Означення. Розв’язок рекурентного співвідношення k-го порядку
називається загальним, якщо він залежить від k довільних сталих С 1, С2, ..., Сk
і шляхом підбору цих сталих можна отримати будь-який розв’язок даного
співвідношення
Приклад
Дано співвідношення f (n+2)=5f(n+1) –6f(n) (3)
Покажемо, що для співвідношення (3) загальним розв’язком буде
послідовність f(n) = C1 2n +C23n(4) .
Дійсно, послідовність (4) перетворює співвідношення (3) у тотожність, бо
f(n+2) = C12n+2 + C23n+2, f(n+1) = C12n+1 + C23n+1. Підставляючи ці вирази у (3)
матимемо C12n+2 + C23n+2=5(C12n+1 + C23n+1) – 6(C12n+ C23n) = 2nС1(5 .2 –6) +
+ 3nС2(5 . 3-6) = 2nС1. 4 + 3nС2. 9 = C12n+1 + C23n+1.
Отже, (4) розв’язок співвідношення (3).
41
Крім того нам потрібно показати, що будь-який розв’язок співвідношення
(3) можна подати у вигляді (4). Дійсно, довільний розв’язок співвідношення (3)
однозначно визначається двома початковими членами рекурентного
співвідношення f(1) = a , f(2) =b .
Тому нам потрібно довести, що для довільних а, b знайдуться такі сталі С1,
С2, що 2С1 + 3С2 = а і 22C1 +33C2= b .
Легко бачити, що при довільних а , b система рівнянь
2C1 + 3C2 = a
4C1 + 27C2 = b
має розв’язок.
Тому (4) є загальним розв’язком співвідношення (3).
Означення. Розв’язати рекурентне співвідношення означає знайти його
загальний розв’язок .
Загальних правил розв’язування рекурентних співвідношень не існує.
Проте існує клас рекурентних співвідношень, який розв’язується єдиним
методом. Це рекурентні співвідношення виду:
f (n+k)=a1f(n+k-1) + a2f(n+k-2) + … +akf(n) (5) ,
деa1, a2, …, ak– деякічисла.
Такіспіввідношенняназиваютьсялінійнимирекурентнимизісталимикоефіці
єнтами.
Означення. Рекурентне співвідношення k-го порядку називається
лінійним, якщо кожен наступний член цього рекурентного співвідношення є
лінійною комбінацією k попередніх членів.
Розглянемо, як розв’язуються лінійні рекурентні співвідношення при k=2,
тобто співвідношення виду :
f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6).
42
Такі співвідношення називаються лінійними рекурентними
співвідношеннями другого порядку.
Розв’язування співвідношень (5) ґрунтується на двох теоремах.
Теорема 1.Якщо f1(n), f2(n) є розв’язки рекурентного співвідношення
f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6), то при довільних числах А і В послідовність
f(n) = Af1(n) + Bf2(n) також є розв’язком цього співвідношення.
Доведення
Згідно з умовою теореми f1(n), f2(n) є розв’язки рекурентного
співвідношення (2), тому маємо
f1(n+2) = a1f1(n+1) +a2f1(n)та
f 2(n+2) = a1f2(n+1) +a2f2(n).
Помноживши першу рівність на А, другу на В і додавши їх, матимемо
А f1(n+2) + В f 2(n+2) = a1 ( Аf1(n+1) + В f2(n+1)) +а2 (Аf1(n) + В f2(n)) .
А це означає, що f(n)=Af1(n)+Bf2(n) є розв’язком співвідношення (6).
Теорему доведено. ■
Теорема 2. Якщо число r1 є коренем квадратного рівняння r2 =a1r + a2 ,
то послідовність 1,r1, r 2
1 , …, r 1 n-1 , … є розв’язком рекурентного
співвідношення f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6).
Доведення
Якщо f(n) = r1n-1 , то
f(n+1) = r1n і f(n+2) =r1n+1 .
Підставимо ці значення у співвідношення (2):
r1n+1 = a1r1n+ a2r1n-1 .
Дана рівність виконується, бо згідно умови теореми r2 = a1r + a2.
Теорему доведено. ■
Зауваження:
43
Якщо послідовність f(n) = r1n-1 є розв’язком співвідношення (6), то
розв’язком (6) буде і довільна послідовність виду f(n) = r1m+n, де n =1,2, ….
Для доведення цього факту достатньо використати теорему 1, поклавши у
ній A =r1m+1, В=0.
З теорем 1 і 2 випливає правила розв’язування лінійних рекурентних
співвідношень другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
Випадок 1
(корені характеристичного рівняння різні)
Теорема 3.
Нехай дано рекурентне співвідношення f(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6).
Складемо квадратне рівняння r2 =a1r + a2(*). Це рівняння називається
характеристичним для співвідношення (6).
Якщо рівняння (*) має два різних корені r1 та r2 , то загальний розв’язок
співвідношення (6) має вигляд f(n) = C1r1n-1 + C2r2n-1.
Доведення
Перш за все відзначимо, що згідно з теоремою 2, f1(n) =r n-1 і1 f (n) 2=r n-1 2
44
Розв’яжемо систему за формулами Крамера :
1 1
=| |= r2 – r1 0 , бо r1 r2
r1 r2
a 1
=| | = ar – b
1 2
r1 r2
1 a
=| |=b–ra
2 1
r1 b
b − r 1a
C1 = ar2 − b , C2 = .
r2 − r1 r2 − r1
Теорему доведено. ■
Випадок 2
(корені характеристичного рівняння однакові)
Нехай обидва корені характеристичного рівняння r2 =a1r + a2однаковіr1
=r2
.
У цьому випадку вираз C1r1n-1 + C2r2n-1 уже не буде загальним розв’язком,
бо f(n) =(C1 + C2) r1n-1 = Cr1n-1, тобто у виразі є лише одна довільна стала.
Потрібно знайти який-небудь інший розв'язок, відмінний від f1(n) =r1n-1.
Виявляється, що таким розв’язком є f2(n) = nr1n-1 .
Теорема 4. .Якщо характеристичне рівняння r2 =a1r + a2рекурентного
співвідношенняf(n+2) = a1f(n+1) +a2f(n) (6)має два однакові кореніr1=r2 , то
послідовність f (n) = nr1n-1 буде розв’язком рекурентного співвідношення (6).
Доведення
Підставимо значення f (n) у співвідношення (6) .
Оскільки f(n+2) = (n+2)r1n+1 , f(n+1) = (n+1)r1n+1, то матимемо
(n+2)r1n+1 = а1(n+1)r1n+ а2nr1n-1 .
Звідси, (n+2)r1n+1 - а1(n+1)r1n- а2nr1n-1 = 0,
n r1n+1 + 2 r1n+1– a1 nr1n –a1 r1n –a2n r1n-1 = 0,
45
nr1n-1 (r12 –a1r1 –a2 ) + 1r n (2r1 –a1) = 0
Вирази у першій і другій дужках дорівнюють нулю.
Дійсно, r 2
1 –a 1r 1 –a2 = 0, бо r1 – корінь характеристичного рівняння
r2 =a1r + a2 ; 2r1 =a1, боза теоремою Вієта для характеристичного рівняння r2 -
a1r + a2 =.0 r1+ r2= а1 .
Теорему доведено. ■
Теорема 5. Якщо характеристичне рівняння рекурентного
співвідношення другого порядку має два однакові корені r1 =r2 , то загальний
розв’язок рекурентного співвідношення має вигляд
f(n) =C1r1n-1 +C2nr1n-1 = r1n-1( C1 + C2n ).
Теорема доводиться аналогічно попереднім теоремам методом
безпосередньої перевірки.
Нехай дано лінійне рекурентне співвідношення k- го порядку:
f(n +k) = a1f(n +k –1) + a2f( n +k –2) + … +akf ( n) (7)
Запишемо характеристичне рівняння для співвідношення (1):
rk = a1rk-1 + a2rk-2 + … +ak(8)
Теорема6. Якщоr1 корінь характеристичного рівняння (8) , то функція
f(n) =Cr1n-1 буде розв’язком рекурентного співвідношення (7).
Доведення
Підставимо f(n) у співвідношення (7) :
Cr1n+k-1 – a1Cr1n+k-2 – a2 Cr1 n+k-3 - … -ak Cr1 n-1 =
= Cr1n-1 ( r 1k – a 1r 1k-1 – a 2r k-2
1 - … -a )k = 0,
46
Теорема 7.Якщо характеристичне рівняння (8) лінійного рекурентного
співвідношення k-го порядку має k різних коренів r1 , r2, … , rk, то загальний
розв'язок рекурентного співвідношення запишеться у вигляді f(n)= C1r1n-1 +
C2r2n-1 + … + Ckrkn-1.
Теорема доводиться безпосередньою підстановкою у рекурентне
співвідношення .
Теорема 8. Якщо r1 є коренем кратності k характеристичного рівняння
rk=a1rk-1+a2rk-2+…+ak,,
то функції f1(n) = r 1n-1 , f (n)
2 = nr n-1 3 = n r 1 , … , f (n)
1 , f (n)
2 n-1
k =n
k-1
r n-1
1та
C n i −1 k2 kp
f(n) = r1n-1 i =1
i1 +
r2n-1 Ci 2 ni −1 + … + rpn-1 Cip ni −1 (9)
i =1 i =1
47
а)f (n+2) = 4f (n+1) –3f(n);
б)f (n+2) = - 4f (n+1) –4f(n);
в)f( n+4) = 5f(n+3)-6f(n+2) - 4f(n+1) +8f(n).
Розв’язання
а)Складаємо характеристичне рівняння цього рекурентного співвідношення
r2– 4 r + 3 = 0 і знаходимо за теоремою Вієта його корені r1= 1, r2 = 3 .
Оскільки корені різні, то за теоремою 3, загальний розв'язок
рекурентного співвідношення буде f (n) = C1 + C23n-1.
Відповідь:f (n) = C1 + C23n-1.
б) Складаємо характеристичне рівняння рекурентного співвідношення
r2+ 4 r+4 = 0 і знаходимо за теоремою Вієта його корені r1 = r2 = -2 .
Оскільки корені однакові, то за теоремою 5, загальний розв'язок
рекурентного співвідношення буде f (n) =(-2)n-1 (C1 + nC2)
Відповідь:f (n) =(-2)n-1 (C1 + nC2) .
в) Складаємо характеристичне рівняння рекурентного співвідношенняf(
n+4) = 5f(n+3)-6f(n+2) - 4f(n+1) +8f(n):
r4-5r3+6r2 +4r - 8 = 0 і знаходимо його корені. Користуючись теоремою про
раціональні корені многочлена, можна помітити, що число 2 є коренем даного
рівняння. Знайдемо його кратність.
Використаємо схему Горнера :
1 -5 6 4 -8
2 1 -3 0 4 0
2 1 -1 -2 0
2 1 1 0
2 1 2 0
Отже, число 2 є коренем кратності 3. Тоді матимемо r +1 = 0. Звідси r = -1.
48
Корені рівняння r1 = r2 = r3 = 2, r4= -1.
Загальний розв'язок рекурентного співвідношення:
f(n) = 2n-1 (C1 + C2n + C3n2) + C4(-1)n-1.
Відповідь :f(n) = 2n-1 (C1 + C2n + C3n2) + C4(-1)n-1.
49
Розглянемо множину об'єктів 𝑆 = {𝑆1, 𝑆2, … , 𝑆𝑛 }. Поставимо їй у
відповідність послідовність (𝑠𝑖 ) (𝑖 = 1, 2, . . . , 𝑛) так, що елемент 𝑠𝑖 −цієї
послідовності відповідає об'єкту 𝑆𝑖 . Розглянемо добуток
Уведемо позначення:
𝐸0 = 1,
𝐸1 = 𝑠1 + 𝑠2 + ⋯ + 𝑠𝑛 ,
𝐸𝑛 = 𝑠1𝑠2 … 𝑠𝑛 .
50
Отже, (1 + 𝑥)𝑛 – твірна функція для послідовності 𝐶 0 , 𝐶 1, 𝐶2 … 𝐶𝑛 .
𝑛 𝑛 𝑛 𝑛
1. Рівність Паскаля:
𝐶𝑟 = 𝐶 𝑟 + 𝐶 𝑟−1 . (5)
𝑛 𝑛−1 𝑛−1
2. Рівність Вандермонда:
𝐶𝑟 = 𝑟 𝐶𝑟−𝑘 𝐶𝑘 , де 𝑟 < 𝑚𝑖𝑛{𝑚, 𝑛}.
𝑚+𝑛 𝑘=0 𝑚 𝑛
51
𝑛
2 3 𝑛 1
1+𝑥+𝑥 +𝑥 +⋯ = = 1 − 𝑥 −𝑛 .
1−𝑥
елементів по 𝑟.
52
14.Доведіть поліноміальну теорему.
15.Що таке поліноміальні коефіцієнти ?
16.Дайте означення перестановки з повторенням.
17. Доведіть формулу за якою обчислюється перестановка з повторенням.
18.Дайте означення розміщення з повторенням.
19.Доведіть формулу за якою обчислюється розміщення з повтореннями.
20.Дайте означення комбінації з повторенням.
21.Доведіть формулу за якою обчислюється комбінації з повторенням.
22.Запишіть формулу включень та виключень.
23.У чому полягає метод рекурентних співвідношень?
24.Що таке розв’язок рекурентного співвідношення?
25.Що таке загальний розв’язок рекурентного співвідношення?
26.Що означає розв’язати рекурентне співвідношення ?
27.Дайте означення рекурентного співвідношення k-того порядку.
28.Запишіть загальний вигляд лінійного рекурентного співвідношення
другого порядку.
29.Сформулюйте теореми на яких ґрунтується розв’язання лінійних
рекурентних співвідношень другого порядку.
30.Доведіть теореми на яких ґрунтується розв’язання лінійних рекурентних
співвідношень другого порядку.
31.Сформулюйте теореми на яких ґрунтується розв’язання лінійних
рекурентних співвідношень k-того порядку.
32.У чому полягаєідея методу твірних функцій.
33.Наведіть приклади життєвих ситуацій, які вимагають застосування
комбінаторики?
53
РОЗДІЛ ІІ. ЗАДАЧІ З КОМБІНАТОРИКИ
Так звана самостійна робота –
це вершина математики…
Без роботи такого характеру
вивчення математики –
майже даремна річ…
Янг Джон Уеслі
2.1. Тестові завдання
Оберіть правильну, на вашу думку, відповідь.
Рівень І
1. Якщо об’єкт А можна вибрати n способами і при кожному з цих виборів
об’єкт В можна вибрати m способами, то вибір пари (А,В) можна здійснити:
1) n+m способами;
2) одним способом;
54
3) n×m способами;
4) двома способами;
5) n - m способами.
1) n+m способами;
2) одним способом;
3) n×mспособами;
4) двома способами;
5)n - m способами.
1) C nk ;
2) Рn;
4) Аnk ;
5) Cnk .
55
4. Кількість усіх можливих комбінацій із n елементів по k позначається
символом:
1) C nk ;
2) Рn;
4) Аnk ;
5) Cnk .
1) Р5=5 4 3 ;
2) Р5=5!;
5
3) Р 5 (n 1,n 2,...,n 5)= ;
1!2!3!4!5!
4) Р5=5
5) Р5=5! 4! ;
n!
1) ;
k!(n − k)!
n!
2) ;
(n − k)!
3) nk;
56
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
5) (n + k −1)! .
k!(n −1)!
n!
1) ;
k!(n − k)!
n!
2) ;
(n − k)!
3) nk;
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
5) (n + k −1)! .
k!(n −1)!
n!
1) ;
k!(n − k)!
n!
2) ;
(n − k)!
3) nk;
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
5) (n + k −1)! .
k!(n −1)!
57
9. Кількість можливих розміщень із n елементів по k з повтореннями дорівнює
:
n!
1) ;
k!(n − k)!
n!
2) ;
(n − k)!
3) nk;
n!
4) ;
n1!n2!...nk !
5) (n + k −1)! .
k!(n −1)!
1) комбінацією з n елементів по k;
2) розміщенням з n елементів по k;
3) комбінацією з kелементів по n;
4) розміщенням з kелементів по n;
5) перестановкою.
1) n членів;
2) n+1 членів ;
3) n-1 член;
58
4) n+2члени;
5)2n членів.
k
1) C n+1 = Сkn + Сkn−1 ;
4) f (n+2)=5f(n+1) –6f(n) ;
5) f(n+2)=a1f(n+1)+a2f(n).
n-1
C n
k2 kp
i −1 n-1
+ n-1
+ … + rp
k1
2)f(n) = r1
C
i =1
n
i1
i −1
r2
i =1
i2 C n
i =1
ip
i −1
;
59
14.Якщо характеристичне рівняння лінійного рекурентного співвідношення k–
го порядку має корінь r1 кратності k1, корінь r2 кратності k2 , корінь rp
кратності kp (k1 + k2 + … + kp = k) , то загальний розв'язок рекурентного
співвідношення має вигляд:
n-1
C n
k2 kp
i −1 n-1
+ n-1
+ … + rp
k1
2)f(n) = r1
C
i =1
n
i1
i −1
r2
i =1
i2 C n
i =1
ip
i −1
;
1
16. Обчисліть значення A n :
1)1;
2)0;
3)1!;
4)не існує;
5)10.
60
1
17. Обчислітьзначення Cn
1) 1;
2) n;
3) n!;
4) не існує;
5) 10.
1) Правило суми;
2) правило добутку;
3) правило множення;
4) правило ділення;
5) правило додавання.
1) Правило суми;
2) правило добутку;
61
3) правило множення;
4) правило ділення;
5) правило додавання.
Рівень 2
1)mk ;
2)l+ k ;
3) mk+nl.
4) m+n ;
5) (m+k)(n+l).
1) 1;
2) 6;
3) 3;
4) 2;
5) 18.
62
22. Скількома способами можна виготовити чотириколірний прапорець з
горизонтальних смуг однакової ширини, маючи чотири різного кольору
смужки?
1) 24;
2) 4;
3)8;
4) 48;
5) 12.
1) 190;
2) 95;
3)20;
4) 40;
5) 20!.
24. Скільки можна утворити різних трицифрових чисел за допомогою цифр
1, 2, 3, 4, 5 так, щоб жодна цифра у числі не повторювалася?
1) 125;
2) 5;
3)20;
63
4) 60;
5) 5!.
25. Скільки різних слів можна побудувати перестановкою букв у слові «лаваш»?
1) 120 ;
2) 12;
3)20;
4) 40;
5) 60.
26. Скільки різних слів можна скласти в алфавіті {0, 1}з восьми символів?
1) 256 ;
2) 8;
3)16;
4) 40;
5) 20!.
1) 6;
2) 8;
3)504;
64
4) 40;
5) 9!.
28. Кидають гральний кубик два рази. Скільки може бути випадків, при яких
цифра, що випаде при першому киданні, відрізняється від цифри, що випаде при
другому киданні ?
1) 6 ;
2) 8;
3)2;
4)12;
5) 30.
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
1) 6 ;
65
2) 3;
3)8;
4)12;
5) 2.
31. Олеся має чотири пари взуття і три сукні. Скільки є варіантів вибрати
вбрання для Олесі?
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
32. У групі є 10 дівчат і 7 юнаків. Скільки існує способів скласти пару для
танцю з однієї дівчини і одного юнака?
1) 10 ;
2) 7;
3)70;
4)17;
5) 2.
33. Скільки різних трицифрових чисел можна скласти із цифр 2 і 5, при умові,
що цифри можуть повторюватися?
66
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
34. Скільки різних трицифрових чисел можна скласти із цифр 0 і 5, при умові,
що цифри можуть повторюватися?
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2.
35. Скільки чотирицифрових чисел,усі цифри яких різні, можна скласти із цифр
1, 2, 3, 4, якщо ці числа мають починатися із цифри 1?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
4)12;
5) 2.
67
36. Скільки чотирицифрових чисел,усі цифри яких різні, можна скласти із цифр
1, 2, 3, 4, якщо ці числа мають починатися із запису 32?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
4)12;
5) 2
37. Розглядаються склади з двох бука, перша з яких позначає приголосний звук,
а друга голосний. Скільки різних складів можна скласти з букв слова
«Полтава»?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
4)12;
5) 2
38. Монету підкидають три рази. Скільки різних послідовностей гербів і цифр
можна отримати?
1) 4 ;
2) 6;
3)8;
68
4)12;
5) 2
39. Гральний кубик кидають три рази. Скільки різних послідовностей очок
можна отримати?
1) 216;
2) 36;
3)6;
4)12;
5) 32
40. Кожну клітинку квадрати 2×2 можна пофарбувати в червоний або синій
колір. Скільки існує способів пофарбувати цей квадрат?
1) 4 ;
2) 16;
3)8;
4)12;
5) 2
1) 1024 ;
2) 6;
69
3)768;
4)8;
5) 32
1) 45000 ;
2) 6;
3)5000;
4)25000;
5) 81000.
1) 9000;
2) 10000;
3)1;
4)255;
5) 90000.
44. Один колекціонер має для обміну 11 монет і 8 марок, другий– 9 монет і 7
марок. Скількома способами вони можуть обміняти марку на марку або монету
на монету?
1) 35 ;
2) 304;
70
3)5544;
4)12;
5) 155
45. Скільки існує п’ятицифрових чисел, усі цифри яких мають однакову
парність?
1) 5625 ;
2) 3125;
3)2500;
4)10;
5) 2
5) f (n) = C23n-1 .
71
2.2. Вправи для самостійного розв’язування
72
3. Із колоди, яка має 52 карти, вийняли 10 карт. Скількома різними способами
це можна зробити? У скількох випадках серед цих карт опиниться хоча б
один туз? Лише один туз? Рівно чотири тузи?
9. У розіграші першості країни з футболу у вищій лізі класу ―А‖ бере участь 15
команд. Команди, які займуть перше, друге та третє місця, нагороджуються
відповідно золотою, срібною та бронзовою медалями, а команди, які займуть
73
останні два місця, залишать вищу лігу. Скільки різних варіантів розподілу
призових місць?
74
18.В Англії прийнято давати дітям декілька імен. Скількома способами можна
назвати дитину, якщо загальна кількість імен 300 і дитині не дають більше
трьох імен?
75
23.У вазі стоять 10 червоних і 4 рожеві гвоздики. Скількома способами можна
вибрати букет із трьох гвоздик ?
26.У групі студентів кожний студент або блондин, або брюнет. Серед студентів
10 блондинів, решта брюнети. 12 студентів люблять читати детективи. Серед
12-и студентів, які люблять читати детективи, 5 блондинів і 7 брюнетів.
Скільки чоловік налічує група, якщо два брюнети не люблять читати
детективи?
76
декілька студентів замість бутербродів захватили з собою пиріжки. Скільки
студентів взяли з собою пиріжки ?
31.20 карток для гри в лото роздають чотирьом гравцям по 5 карток кожному.
Скількома способами це можна зробити ?
32. Скільки потрібно років, щоб, обідаючи щодня, одні й ті самі 7 чоловік
вичерпали всі можливості їх розміщення за столом ?
35. У деякій державі не було двох жителів з однаковим набором зубів. Яка може
бути найбільша кількість жителів країни. Найбільша кількість зубів у
людини – 32 ?
77
37. У чоловіка є 12 знайомих – 5 жінок і 7 чоловіків, а у його дружини інших 12
знайомих – 7 жінок і 5 чоловіків. Скількома способами можна скласти
компанію із 6 чоловіків і 6 жінок так, щоб 6 гостей запросив чоловік, а 6 його
дружина?
40. Людина має 6 друзів і протягом 20 днів запрошує до себе 3 із них так, щоб
компанія жодного разу не повторилася. Скількома способами вона зможе це
зробити?
78
45. Обчислити : A6 + A5
20 20
A204
якщо :
79
а) Скільки точок перетину цих прямих утвориться всередині трикутника?
58. Скільки можна скласти перестановок із n книг, у яких дані 2 книги не стоять
поряд?
80
61. Студентові необхідно скласти 4 іспити протягом 8 днів. Скількома
способами це можна зробити?
69. Дано n точок, жодні три з яких не лежать на одній прямій. Скільки прямих
можна провести, з’єднавши точки попарно?
81
а) Знайти кількість точок перетину цих прямих.
72. Скільки існує чотирицифрових чисел, у яких кожна наступна цифра менша
попередньої?
73. В опуклому n-кутнику проведені всі діагоналі. Відомо, що жодні три з них не
перетинаються в одній точці всередині n-кутника. На скільки частин
розділиться при цьому многокутник?
номери.
82
80. Знайти алгебраїчну суму коефіцієнтів многочлена відносно x, одержаного в
розкладі бінома (3x – 4)17.
81. Знайти член розкладу бінома ( x x +1 3 x )n, який містить x5, якщо сума всіх
біноміальних коефіцієнтів дорівнює 128.
y + 10 x 7 n
83. У розкладі є доданок, який містить xy. Знайти його.
x y3
1
84. До якого натурального степеня потрібно піднести біном + 3 , щоб
2
Tm+2 : Tm+1 : Tm = 28 : 8 6 : 9 .
83
91. Сума третього від початку і третього від кінця біноміальних коефіцієнтів
розкладу ( 4 3 + 3 4 )n дорівнює 9900. Скільки раціональних членів міститься
в цьому розкладі? Знайти серед них член з найбільшим біноміальним
коефіцієнтом.
5
92. Розв’язати рівняння : А 4 − А 3 = А 3 .
x x +1 x
4
Ck +1 − Ck
93. Спростити :
Cmk −1 .
m+1 m
1
94. У розкладі бінома ( х 3 x2 - ) знайти п’ятий член розкладу.
10
x
1
95. У розкладі (х x+ )n коефіцієнт третього члена на 44 більший від
x4
99.Скількома способами можна вибрати три букви із фрази «Око за око, зуб за
зуб»?
84
1
100. Знайти член розкладу бінома ( + x )12 , який не залежить від х.
x
101. У скількох випадках при грі у лотерею ( угадування 5 номерів із 36) будуть
правильно вибрані рівно 3 номери?
102. Скількома способами можна переставляти букви слова «логарифм» так,
щоб друге, четверте і шосте місце були зайняті приголосними буквами?
85
106. Скільки чисел серед перших 100 натуральних не діляться ані на 2, ані на 3,
ані на 5 ?
107. На фірмі працює декілька осіб, причому кожна з них знає хоча б одну
іноземну мову: шестеро–англійську, шестеро –німецьку, семеро –
французьку, двоє –англійську і французську, четверо– англійську і
німецьку, троє –німецьку і французську, одна особа знає всі три мови
одночасно. Скільки осіб працює на фірмі?
86
112. Скількома способами можна розподілити три різні предмети у двох різних
коробках?
114. Для одержання морозива асорті треба узяти три різних сорти. Скільки
різних типів асорті можна приготувати з шоколадного, полуничного,
вершкового та фісташкового морозива?
87
120. Скількома способами можна 15 шахістів поділити на три команди по 5
чоловік?
122. Три автори повинні написати посібник з математичного аналізу, який має
вісім розділів. Скількома способами можна розподілити матеріал між
авторами, якщо два з них писатимуть по три розділи, а один – два розділи?
124. Скількома способами можна розташувати на шаховій дошці 8 тур так, щоб
вони не били одна одну?
88
129. Скільки існує семицифрових чисел, усі цифри яких мають однакову
парність?
134. Скільки існує п’ятицифрових чисел, у записі яких є хоча б одна цифра
непарна?
135. Скільки існує п’ятицифрових чисел, у записі яких є хоча б одна цифра
парна?
136. Скільки існує п’ятицифрових чисел, у записі яких є хоча б дві однакові
цифри?
137. Гральний кубик кидають три рази. Скільки різних послідовностей очок,
серед яких є хоча б одна шістка, можна отримати?
89
138. Серед 10 людей є двоє знайомих. Скількома способами можна посадити
цих людей на 10 стільців так, щоб знайомі сиділи поруч?
1) молоко;
2) комбінаторика?
90
147. Для підготовки до іспиту запропоновано 80 запитань. Студент знає
відповідь лише на 15 з них. Екзаменаційний білет складається із 6 різних
запитань із даного переліку. Скільки різних екзаменаційних білетів можна
скласти так, щоб студент міг відповісти принаймні на одне запитання
білета?
150. Скількома способами можна m білих іn чорних куль (m>n) розкласти в ряд
так, щоб жодні дві чорні кулі не лежали поруч?
91
154. Із вази, у якій лежать 10 різних яблук і 5 різних груш, потрібно вибрати 2
яблука й 3 груші. Скількома способами це можна зробити?
156. У корзині лежать 12 яблук і 9 апельсинів (усі різні). Хлопчик вибирає або
яблуко, або апельсин, після чого дівчинка вибирає з тих фруктів, що
залишилися, і яблуко, і апельсин. Скільки можливо таких виборів?
92
160. Під час шахового турніру, де кожен учасник з кожним грає один раз, було
зіграно 231 партій. Скільки учасниківбуло у турнірі?
• 1001;
• 1110 ?
93
164. Із двох математиків і десяти економістів потрібно створити комісію із
восьми вчених, уяку обов’язково входить хоча б один математик.
Скількома способами це можна зробити?
170. Вкоробці лежать 100 прапорців: червоних, зелених, жовтих, синіх. Яку
найменшу кількість прапорців потрібно взяти, не дивлячись, щоб серед
них знайшлося не менше 10 одного кольору?
94
172. У деякого захворювання є шість відомих симптомів. Захворювання
діагнозується, якщо у хворого проявляється не менше 4 симптомів.
Скільки різних комбінацій симптомів можуть привести до правильного
діагнозу?
173. Скільки можна утворити складених чисел, які є добутком будь-яких двох
простих дільників числа 2 310?
178. З 12 слів чоловічого роду, 9 слів жіночого роду і 10 слів середнього роду
треба відібрати по одному слову кожного роду. Скількома способами
можна здійснити цей вибір?
179. Комутатор має nвходів іmвиходів. Якою кількістю способів може бути
обрана пара «вхід-вихід» для встановлення між ними з’єднання?Дві пари?
95
180. Телефонна мережа має kабонентів. Якою кількістю способів може бути
обрана пара абонентів для встановлення між ними з’єднань? Дві пари?
181. Скільки членів було в клубі, якщо при нумерації членських білетів
використовувалися усі трьохзначні номери, в яких не було ні одної цифри
8?
185. Маємо деяку кількість куль, кожна з яких пофарбована одним, двома чи
трьома кольорами: червоним, синім і жовтим. При цьому червоним
пофарбовано 28 куль, синім – 23, жовтим – 23, червоним і синім – 12,
синім і жовтим – 8, червоним і жовтим – 11, а всіма трьома – 5 куль.
Скільки разом було пофарбовано куль?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
96
3. Донской В. И. Дискретная математика / Донской В. И.- – Симферополь:
COНАТ, 2000. – 360 с.
97
–М.: Наука, 1986. – 384 с.
98
ДОДАТКИ
1. Опорні схеми
99
100
101
2. Бібліографічні відомості
(близько 1170-1250)
Леонардо Пізанський – однин ізнайталановитішихіталійських
математиківСередньовіччя.Леонардо Пізанський найбільше відомий під
прізвиськом Фібоначчі (Fibonacci).
102
Про походження цього псевдоніму є різні версії .ЛеонардівбатькоВілліам
(Guglielmo) мавпрозвиськоБоначчіо (Bonaccio), тобтодобродушнийабопростий.
Відповідно Леонардо одержав прозвисько Фі-Боначчі (Fibonacci), що означало
син Боначчіо.
103
завдання на підсумовування рядів, уXIII–розглядаються завдання,
якіприводяться до лінійних рівнянь. У XIV–вченийна числових прикладах
роз'яснює способи наближеного добування квадратного і кубічного коренів.
УXVрозділі зібрано ряд завдань на застосування теореми Піфагора танаведено
велику кількість прикладів квадратних рівняннь.
104
Нікколо Тарталья ( Niccolò Tartaglia)
(близько 1499-1557)
Народився Нікколо в дуже бідній сім'ї. Під час однієї з воєн (1494-1559),
що вели між собою Франція та Іспанія за право володіти Італією, його рідну
105
Брешію захопили французи. Батько Нікколо загинув, а хлопчик отримав
поранення. Йому розсікли язик, понівечили гортань. Нікколо тоді було шість
років. Після цього він розмовляв з великими труднощами і тому його називали
«Тарталья» (італ. tartaglia — заїка).
106
алгебри і геометрії. Зокрема, у книзі вперше застосовуються круглі дужки.
Трактат містить також таблицю біноміальних коефіцієнтів.
120
Блез Паскаль(Blaise Pascal)
(1623 - 1662)
Усім'ї Паскалів було троє дітей – Блез і дві його сестри. Коли хлопчику
було три роки померла його мати. У 1631 році сім'я переїхала до Парижа.
Блез ріс обдарованою дитиною. Його батько, який добре знав математику,
самостійно займався освітою хлопчика. Паскаль-батько дотримувався
121
принципу, за яким складність предмета мала відповідати розумовим здібностям
дитини. За його планом Блез мав вивчати математику з 15-16-річного віку, а
перед цим мав добре вивчити древні мови.
122
удосконалював ідеї, висловлені Дезаргом, узагальнюючи і спрощуючи
обґрунтування.
У 1640 році виходить перший друкований твір Паскаля – «Есе про конічні
перетини», результат дослідження робіт Дезарга.
123
П’єр Ферма(PierredeFermat)
(1601 - 1665)
124
У 1631 р. перейшов на державну службу, ставши консультантом
Тулузького парламенту. Там він працював усе своє життя. Ферма грунтовно
знав головні європейські мови, грецьку і латинську; з однаковою легкістю писав
вірші французькою, латинською та іспанською мовами.Жив відлюдно і виїздив
з Тулузи тільки в службових справах.
125
визначеного інтеграла Ньютона – Лейбніца. Він, як і Кеплер, ділить фігуру,
площу якої потрібно обчислити, на такі дрібні фігури, що з достатньою
точністю їх можна прирівняти до якихось фігур з уже відомою площею. Але
коли Кеплер, розв'язуючи геометричну задачу, зводить її знову-таки до
геометричної задачі, то Ферма до алгебраїчної задачі – підсумування членів
нескінченної спадної геометричної прогресії. При цьому він користується
винайденою ним системою координат і утворює інтегральні суми так, як
пізніше це робитимуть в інтегральному численні.
126
Бернуллі (Bernoulli) Якоб
(1655-1705)
127
Протягом шести років Якоб мандрував Європою, щоб отримати знання з
математики у різних вчених. Побував у Франції, Бельгії, Англії й в 1682 році
заснував семінарію експериментальної фізики в Базелі.
У Якоба було двоє дітей (син і донька). Два племінники вченого стали
пізніше відомими математиками. Деякий час вчений працював спільно із своїм
братом Йоганом, разом з ним заклав основи варіаційного числення, але пізніше
стосунки між ними погіршилися і вони навіть стали публічно виступати один
проти другого.
128
Якоб Бернулли помер 16 серпня 1705 року у п’ятидесятилітньому віці.Його
головна праця «Мистецтво припущень» («Arsconjectandi»), присвячена теорії
ймовірностей, була надрукована в 1713 вже після смерті автора.
129
Ейлер (Euler) Леонард
(1707 – 1783)
130
запрошення Петербурзької академії наук приїхав у Росію й був призначений
ад'юнктом математики.
У 1746 виходять три томи його статей, присвячених артилерії, у яких він
удосконалює формули балістики й надає їм вид, зручний для практичного
застосування. Численні відкриття Ейлера в галузі математичного аналізу,
зроблені їм за 30 років і надруковані в різних академічних виданнях, були
пізніше об'єднані в одній праці "Вступ до аналізу нескінченно малих".
131
Майже у всіх областях математики та її застосувань зустрічається ім'я
Ейлера: теореми Ейлера, тотожності Ейлера, ейлеровські сталі, кути, функції,
інтеграли, формули, рівняння, підстановки й т.д.
132
Лейбніц(Leibniz) Ґотфрід Вільгельм
(1646-1716)
133
знань юнак перейшов до Ієнського університету, але, пробувши там близько
року, повернувся до Лейпціга для продовження занять юридичними науками.
134
Спеціально для своєї машини Лейбніц застосував систему числення, що
використовує дві цифри: 0 і 1. Принцип двійкової системи числення Лейбніц
пояснював на прикладі коробочки з отворами: відкритий отвір означає 1,
закритий – 0. Одиниця позначалася кулею, що випала, нуль – відсутністю кулі.
Двійкова система числення Лейбніца знайшла згодом застосування в
автоматичних обчислювальних пристроях.
135
Вілєнкін Наум Якович
136
Ядренко Михайло Йосипович
(16.04.1932- 28.09.2004)
Ядренко Михайло Йосипович— визначний
українськийматематик,професор, доктор фізико-математичних наук, член-
кореспондент Національної академії наук України.
137
першу наукову роботу. Своїми вчителями Михайло Йосипович завжди називав
Бориса Володимировича Гнєденка та Йосипа Ілліча Гіхмана.
138
Створена Михайлом Йосиповичем спектральна теорія дозволила йому і
його учням розробити ефективні методи вирішення завдань статистики
випадкових полів — екстраполяції, фільтрації, інтерполяції та оцінки
коефіцієнтів регресії.
139
Предметний покажчик
А
-
Б
-Біноміальні коефіцієнти25
- Біном Ньютона23
В
- Властивості формули бінома Ньютона25
З
-Загальний розв'язок рекурентного співвідношення 41
К
- Комбінація13
- Комбінація з повторенням 33
- Корінь характеристичного рівняння43
-Коефіцієнти поліноміальні 29
Л
- Лінійне рекурентне співвідношення 42
М
- Множина11
- Метод твірних функцій 49
П
- Перестановка 11
- Перестановка з повтореннями 33
- Правило добутку8
140
- Правило суми8
- Принцип включень та виключень37
Р
- Рівність Вандермонда51
- Рекурентне співвідношення39
- Розклад n–го степеня25
- Розміщення 12
- Розміщення з повтореннями 31
- Розбиттяn- елементної множининаkмножин34
С
-Степеневий ряд49
Т
- Твірні функції49
- Теорема поліноміальна 27
- Трикутник Паскаля15
-У
- Упорядковані вибірки з повтореннями 31
Ф
- Формула Паскаля 15
- Формула бінома Ньютона25
- Формула включень та виключень37
Ч
- Числа Фібоначчі 40
141
Іменний покажчик
142
Тарталья Нікколо (близько 1499-1557) –відомий італійський математик, його
справжнє ім'я
ФермаП'єр (1601 - 1665) –французький математик, засновниканалітичної
геометріїітеорії чисел.
ХінчинОлександр Якович (1894-1959) – радянський математик, відомий своїми
дослідженнями в теорії ймовірностей.
Ядренко Михайло Йосипович (1932-2004)– визначний український математик,
професор, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондентНаціональної
академії наук України, автор навчальних посібників з елементарної математики
та комбінаторики, збірників олімпіадних завдань.
Янг Джон Уеслі (1879-1932) – американський математик, який ввів аксіоми
проективної геометрії.
143