Укпаїнський гуманітарний ліцей

КНУ імені Тараса Шевченка

РЕФЕРАТ
На тему :

ПРИВАТИЗАЦІЯ В УКРАЇНІ

Виконала:
Кучер
Софія 8-Б
 ЗМІСТ
Вступ:
1. Сутність приватизації та її способи
2.Досвід приватизації в інших країнах
3.Етапи приватизації в Україні та їх характеристики
4.Звіт за останній рік
5.Проблемми приватизації в Україні та шляхи їх
вирішення

1
 Вступ
Приватиза́ція — політика чи процес продажу, або
передачі державної чи суспільної власності у руки приватних інвесторів.
Приватизація сфери послуг включає державні контракти з приватними
фірмами для забезпечення послуг, які раніше виконувалися громадськими
установами.

В умовах переходу до ринкових відносин в економіці України велике

значення грає реформація відносин власності, роздержавлення й поява
нових видів власності, що буде сприяти розвитку ринкових відносин,
нових видів господарювання, завдяки чому з’явиться можливість подолати
економічну кризу, у якій знаходиться Україна.
У зв’язку з тим, що процес приватизації (переходу від державної до
недержавної форми власності) не може відбутися в короткий термін,
особливого значення набуває питання про становлення орендної форми
господарювання, що буде сприяти цьому процесу.
Процес реформування відносин власності в Україні супроводжується
здійсненням політики роздержавлення та приватизації, пов’язаної зі
структурною перебудовою економіки, змінами у формах господарювання
і, отже, перетвореннями в продуктивних силах та виробничих відносинах.
Коло питань, пов’язаних зі здійсненням процесу роздержавлення,
торкається всіх сфер соціально-економічного життя. З’ясування їхньої
сутності має кардинальне значення як при аналізі пережитого країною
періоду, так і гаданих можливостей її майбутнього. Тому проблеми
роздержавлення власності відносяться до числа найбільш актуальних
проблем сучасного становища України, у них зосереджені найбільш
складні в теоретичному відношенні і важкі для практичного вирішення
питання розвитку країни.

У вузькому розумінні приватизація означає не політику, яка охоплює всі

сектори економіки, а повну (або часткову) передачу прав власності на
капітал відповідного державного підприємства акціонерному товариству
або приватній особі .

Як вже було зазначено, в нашій країні в ході відносин власності змінюється

характер державної власності, вона починає функціонувати в умовах
ринку, а отже в умовах конкуренції. Ринкова система пред’являє до 2
економічної діяльності держави доволі жорсткі вимоги. В жодній країні ще
не вдавалося їх реалізувати. Отже, Україна в умовах ринку.
Головним шляхом перетворення відносин власності стало
роздержавлення. Воно є загальносвітовою тенденцією. Досвід,
накопичений розвинутими країнами, свідчить, що роздержавлення не
тотожне виходу держави з економіки. Проблема роздержавлення
особливо актуальна для країн, які здійснюють перехід від тотального
одержавлення до ринку.

3
 СУТНІСТЬ ПРИВАТИЗАЦІЇ ТА ЇЇ СПОСОБИ ,
ЕКОНОМІЧНІ ЦІЛІ
Суть приватизації полягає в заміні економіч них відносин державної
власності на засоби виробництва на відносини приватної або колективної
власності.

Процес приватизації в Україні має тотальний характер: він охоплює майно

державних підприємств, державний житловий фонд, земельні ресурси.
Першим кроком до приватизації державної власності є її роздержавлення.
Слід зауважити, що в українському законодавстві термін ‫״‬роздержавлення
‫ ״‬чітко не визначено. Роздержавлення ми розглядатимемо у широкому та
у вузькому розуміннях цього терміна. В широкому розумінні – це процес
 відчуження державного майна з державної власності та  
 перетворення державної власності на інші, недержавні
її форми – приватну, змішану, акціонерну і колективну, тобто вилучення
певних засобів у держави і передання їх у приватну власність.
Водночас поняття приватизації є вужчим, ніж поняття роздержавлення,
оскільки останньому відповідає стан трансформації об′єкта власності, при
якому він уже втрачає статус державного, але ще не набуває статусу
приватного (наприклад, корпоратизація (Корпоратиза́ція — це
перетворення державних підприємств, а також закритих акціонерних
товариств, більш як 75 відсотків статутного капіталу яких перебуває у
державній власності, у відкриті акціонерні товариства)) , що означає
перший етап роздержавлення.
Роздержавлення у вузькому розумінні – це вилучення майнового об′єкта з
державної власності без подальшого його передавання у приватну
власність, тобто воно не завжди пов′язане з переходом об′єкта права
державної власності у колективну або приватну. 
ЕКОНОМІЧНІ ЦІЛІ
 Економічні цілі приватизації — це:
структурна перебудова економіки. Мається на увазі, що після “первинної”
приватизації, яка ведеться адміністративними методами, у нашій країні
буде відбуватися приватизація на ринковій основі. В такому разі екс-
державні засоби виробництва стануть звичайним товаром, який його
власники вільно продаватимуть. Вільний рух цих товарів зумовить
найбільш доцільну і галузеву структуру економіки
4
Способи приватизації
Під способом приватизації розуміють встановлені законом для кожної
кваліфікаційної групи об’єктів приватизації юридичну підставу і договірну
угоду щодо відчуження майна державного підприємства суб’єктом
приватизації – продавцем (державним органом приватизації) суб’єктові
приватизації – покупцеві (недержавній юридичній або фізичній особі).

Приватизація державного майна здійснюється шляхом:

 продажу об’єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом
зниження ціни, без оголошення ціни);
 продажу об’єктів приватизації за конкурсом з відкритістю
пропонування ціни за принципом аукціону;
 продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських
товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та
іншими способами, що передбачають загальнодоступність та
конкуренцію покупців; 

 продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу

державного підприємства, що приватизується, або контрольного
пакета акцій акціонерного товариства при поданні покупцем
документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону; 

 викупу об’єктів приватизації;

 продажу акцій на міжнародних фондових ринках, у тому числі у

вигляді депозитарних розписок;
 Створення колективних підприємств, господарських товариств, крім
відкритих акціонерних товариств, у процесі приватизації майна
державних підприємств не допускається.
Іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що
регулюють особливості приватизації об’єктів окремих галузей.

 Пріоритети та принципи приватизації

Основними пріоритетами приватизації є підвищення
ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення
структурної перебудови і розвитку економіки України.

Приватизація здійснюється на основі таких

принципів:законності;відкритості та прозорості.
5
 ДОСВІД ПРИВАТИЗАЦІЇ В ІНШИХ КРАЇНАХ
На початку 90-х років Україна перебувала у подібних умовах з країнами
Східної та Центральної Європи, що почали реформи, цінову й торговельну
лібералізацію та перехід до ринкової економіки. Сусідні до України
Польща, Литва, Чехія, Словаччина змогли швидко та відносно успішно
провести ключові реформи – зокрема й ефективну реформу приватизації

Наприклад візьмемо Польщу та Грузію

Польща: “шокова терапія” і скидання баласту держпідприємств
У 1990 року польська держава володіла майже 8,5 тисячами підприємств.
Це майже втричі більше, ніж зараз є в Україні. Завдяки успішній
приватизації у державній власності залишилися лише кілька десятків.
Згідно з даними, опублікованими у вересні 2020 року польським урядом, у
Польщі є всього 30 державних підприємств.

6
Політика приватизації державних підприємств була одним із елементів
“шокової терапії” ( «шокова терапія» — план швидкого
переходу Польщі від комуністичної економіки, заснованої на державній
власності та централізованому плануванні, до капіталістичної ринкової
економіки) польського міністра і економіста Лешека Бальцеровича.
Тогочасна польська економіка, заснована на державній власності та
централізованому плануванні, після падіння комуністичного режиму
опинилася на межі колапсу. Єдиним виходом було. Роздержавлення
часто неефективних підприємств і поступовий перехід до ринкової
економіки.
Частину з них довелося закрити одразу. Протягом перших 5 років таким
чином ліквідували майже 1,4 тисячі найменш перспективних
держпідприємств. Впродовж наступних 20 років ліквідували ще близько
500.
Важливими пунктами “шокової терапії”, які дозволили державним
підприємствам перейти до ринкової економіки, стала відмова держави від
пільгових позик і дотацій та дозвіл на банкрутство неефективних
підприємств.
Тому, закономірно, з ринку пішли ті фірми, які не генерували прибутку та
були економічно не вигідними ні для держави, ні для приватних
інвесторів.
Решту підприємств приватизували, активно залучаючи іноземний капітал.
Це дозволило не лише забезпечити надходження до бюджету, а й
позбутися величезного баласту неефективних і неприбуткових
підприємств
7
До 2015 року прибуток держави з продажу майна склав понад 153 млрд
злотих (45,6 млрд доларів).
Досвід Польщі показує, що приватизовані підприємства в умовах ринкової
економіки працюють значно ефективніше. Показовим є приклад
придбання у 1991 році невеликої державної польської автомобільної
компанії FSM італійським автоконцерном Fiat.
Після приватизації Fiat реорганізував методи управління FSM, робочу
етику та зробив акцент на якості автомобілів. Підприємство почало
активно розвиватися та нарощувати виробництво.
В результаті автомобільна індустрія в Польщі почала стрімко зростати.
Тепер завод в середньому виробляє 270 тис. Авто на рік, більшість з яких
йде на експорт.

Грузія: “продається все, крім совісті”

Крилатий вислів грузинського реформатора Кахи Бендукідзе “продається
все, крім совісті” яскраво ілюструє тогочасний курс Грузії на форсування
приватизації.
Як і в багатьох інших країнах, у Грузії приватизація почалася з малих
об’єктів. З 1993 року по 1998 рік було приватизовано 12860 малих
підприємств і об’єктів. На цьому мала приватизація в цілому була
завершена

8
Власне, з приходом Бендукідзе до грузинського уряду у 2004 році й
почалися системні реформи. Стартувала велика приватизація, яка
відбувалася через прозорі аукціони, а не корупційні схеми “для своїх”, як
це було раніше.
Якщо в 2001-2003 роках приватизація приносила не більше ніж 1% доходів
консолідованого бюджету, то в 2005-2007 роках її внесок в
скарбницю виріс до 10,7-12,9%.

Одним із перших об’єктів, які підготували до продажу, був готель

“Інтурист” у Батумі. Яскравим свідченням тогочасної ситуації з
приватизацією в країні стало те, що найбагатший бізнесмен в країні Бадрі
Патаркацишвілі намагався домовитися про купівлю готелю в обхід
аукціону, запропонувавши в 40 разів меншу ціну від стартової. Зрештою,
готель продали за $3 млн через прозорий аукціон.

У 2005 році доходи від приватизації досягли $231,4 млн і продовжували

зростати. Для порівняння, бюджет Грузії у 2004 році складав близько $400
млн.

Згідно з доповіддю “Ведення бізнесу” Світового банку, при Бендукідзе в

2004-2007 роках Грузія стала найреформованішою країною в світі. За цей
час вона піднялася з 137 на 11 місце в рейтингу країн за легкістю ведення
бізнесу, випередивши Німеччину і Францію.

9
 ЕТАПИ ПРИВАТИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ЇХ
ХАРАКТЕРИСТИКИ
1992 р. — початок приватизації.
Приватизація в Україні розпочалась з прийняття в 1992 році Верховною
радою України Закону України «Про приватизацію державного житлового
фонду», який почав регулювати порядок передачі державного житлового
фонду в приватну власність громадянам.
4 березня 1992 року Президент України Леонід Кравчук підписав Закон
України «Про приватизацію державного майна»
Відчуження орендованого майна почалося з прийняття 20 травня
1993 року декрету Кабінету міністрів України «Про приватизацію цілісних
майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних
підрозділів, зданих в оренду»
26 листопада 1994 року Президента України прийняв Указ «Про заходи
щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних
майнових сертифікатів»

15 травня 1995 року Кабінет міністрів України прийняв Постанову «Про

затвердження переліку об’єктів, що підлягають обов’язковій приватизації
у 1995 році 1996 р. — завершення малої приватизації

1998 р. — завершення масової приватизації

2000 р. — прийняття Державної програми приватизації на 2000—

2002 роки, спрямованої на здійснення приватизації у стратегічних
галузях промисловості, у сфері природних монополій,
інфраструктурних галузях, великих технологічних комплексах.

2003—2004 — останні роки режиму Президента Леоніда Кучми, етап

поспішного розпродажу державного майна пов’язаним з владою
бізнес-групам, а також чиновникам («замовна» приватизація,
неприватизаційні способи відчуження), початок кризи
приватизаційного процесу.
2005—2007 — перманентне посилення кризи приватизаційного
процесу під впливом таких фактор:

10
Помаранчева революція зруйнувала механізми «замовної» приватизації та
обмежила застосування неприватизаційних способів відчуження
державного майна, але не запропонувала взамін нових механізмів, які
могли б підтримати приватизаційний процес у країні;
Стійке негативне сприйняття приватизації у суспільстві, що за умов
поглиблення впливу суспільних настроїв на формування державної
політики, не створює стимулів для відновлення в країні системної
приватизаційної політики;
Відсутність довіри один до одного між різними політичними силами
призвело до блокування всього приватизаційного процесу (за винятком
приватизації малих підприємств), оскільки усі бізнес-групи побоюються
поновлення вибіркового підходу, що надасть їхнім конкурентам переваги
у приватизації.7 березня 2018 р. Набули чинності нові правила
приватизації в Україні – Закон “Про приватизацію державного і
комунального майна”. Влада в черговий раз анонсувала початок “чесної,
прозорої та конкурентної” приватизації. Заради припинення корупції на
державних підприємствах передбачено швидкими темпами здійснити
розпродаж державної власності. Напередодні нового, можливо,
останнього етапу української приватизації актуальними є оцінка вже
проведеної приватизації, а також аналіз положень нового закону та
альтернативних приватизації управлінських рішень щодо державних
активів.

11
 ЗВІТ ЗА ОСТАННІЙ РІК
Код за ЄДРПОУ Назва об’єкта Область Адреса об’єкта Назва органу
місцезнаходженн приватизації
я об’єкта

1 2 3 4 5
03799676 Мале підприємство м. Київ . Київ, вул. Аппарат Фонду
«АНСЕРВ» Академіка
Кржижанівського,
3
13692011 Мале підприємство м. Київ м. Київ, бульв. Аппарат Фонду
«ЛІТМАШ» Вернадського,
34/1
31565748 Дочірнє м. Київ м. Київ, вул. Аппарат Фонду
підприємство Боженка, 11
«Зварювальні Аппарат Фонду
технології» НТК «ІЕЗ
ім. Є. О. Патона»
НАН України

13686507 Дочірнє м. Київ м. Київ, просп. Аппарат Фонду

підприємство Науки, 31
«ФАЗА»
05468498 Єдиний майновий Київська м. Вишневе, вул. Регіональне
комплекс державної Святошинська, 29 відділення Фонду
установи по Київській,
«Український дім Черкаській та
фарфоровофаянсової Чернігівській
промисловості» областях
00190325 Єдиний майновий Харківська м. Харків, вул. Регіональне
комплекс державної Сумська, 1 відділення Фонду
установи по Харківській
«Державний інститут області
праці та соціально-
економічних
досліджень»
Єдиний майновий Харківська м. Харків, просп. Регіональне
комплекс колишнього Науки, 50 відділення Фонду
Харківського ЦКБ по по Харківській
створенню, області
модернізації і
реконструкції
тепломеханічного
обладнання
електростанцій
«Енергопрогрес»
 Скільки отримав бюджет держави

Приватизація за рік принесла бюджету 5 млрд гривень

У 2021 році від приватизації державного майна бюджет отримав 5 млрд

грн – найбільше за останні роки.
Про це повідомив директор департаменту приватизації Фонду держмайна
Владислав Данилішин.

Так, торік від великої та малої приватизації бюджет отримав 5,098 млрд
грн, або 43% від плану.
Найбільше доходів принесла приватизація “Більшовика” (1,43 млрд грн),
Калуської ТЕЦ (801 млн грн), Львівської виправної колонії (377,5 млн
грн), Одесавинпрому (234,9 млн грн) та Дунаєвецького комбінату
хлібопродуктів (227,1 млн грн)

Попри те, що такий показник доходів від приватизації є найбільшим зі

щонайменше 2014 року, він далекий від закладених 12 млрд грн на 2021
рік.
Як підрахували у Слово і Діло, щороку уряд передбачав у бюджеті
близько 17 млрд грн від приватизації, проте така сума ніколи не
виконувалася і коливалася в межах до 0,5 млрд грн. Винятками були 2017
та 2020 роки.

У квітні 2021 року уряд розблокував велику приватизацію в Україні, проте

відтоді було продано лише один із запланованих семи об’єктів. Ним став
завод Більшовик у Києві, який  продали  пов’язаній із групою Ufuture
Василя Хмельницького компанії.
Наступним аукціоном з великої приватизації повинна була стати АТ
“ОГХК”, проте зрештою його переносили тричі.
Дохід від приватизації у 2020 році становив 2,5 мільярда гривень при
запланованих 400 мільйонів гривень.

13
 УКРАЇНСЬКА ПРИВАТИЗАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ
ВИРІШЕННЯ

Приватизація як один з аспектів загальної політики дерегулювання

економіки означає, уповільнення темпів розширення або навіть
скорочення державного сектора, що зумовить збільшення вкладу
приватного сектора в господарський розвиток. Це комплексне явище
обумовлене зміною політико-економічних умов, посиленням впливу
ринкових сил.
Проблемі приватизації присвячено значну кількість сучасних наукових
досліджень, де аналізуються та оцінюються підсумки ринкового
реформування в Україні, можливості й доцільність використання
закордонного досвіду для ефективної приватизації підприємств.

Актуальність теми дослідження полягає в поглибленому вивченні суті

приватизаційних процесів, що здійснюються у специфічних умовах
національної економіки, як активного засобу формування сучасного
виробника і власника.
Основними проблемами у сфері приватизації є:
Неефективна державна політика у сфері приватизації, якій
притаманні:
 практична відсутність стратегії реформування відносин
власності в цілому та у виробничому секторі економіки
зокрема; 
 неврахування міжгалузевих зв’язків в економіці
 нерозвиненість інституційних механізмів ринкового
регулювання економіки;
 неефективність протидії поширенню схем тіньової
приватизації; 
 недостатня прозорість прийняття рішень щодо приватизації.

2 Неузгодженість стратегічних цілей та завдань приватизації з концепцією

здійснення економічних реформ, орієнтирами соціального розвитку,
завданнями становлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. Це є
особливо актуальним, враховуючи новий етап приватизації, яка
охоплюватиме низку стратегічно важливих, системоутворюючих для
національної економіки об’єктів. 14
 Продовження курсу на приватизацію стратегічно важливих потужних
виробничих комплексів з метою фінансування поточних видатків бюджету
є неприпустимим. Критерії прийняття рішень щодо приватизації мають
базуватися на пріоритетності технологічного та управлінського оновлення
підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності, а кошти, отримані
від приватизації, – ефективно розподілятись для задоволення потреб
стратегічного розвитку суспільства

Враховуючи втрату в ході приватизації можливостей прямого державного

впливу на діяльність стратегічних підприємств та підприємств-
монополістів, їхній продаж необхідно синхронізувати з ринковою
трансформацією галузей та впровадженням адекватних систем
регулювання (в енергетиці, телекомунікаційній сфері, добувних галузях,
комунальному господарстві тощо)

3 Відсутність суспільної довіри до приватизаційних процесів 

4 Сповільнення процесу реформування відносин власності, серед яких
найнегативнішими є:
 існування певного лобі серед груп суспільства, які стали
власниками в процесі безконтрольного привласнення
державного майна і хочуть зберегти цю власність;
 переділ власності з кожним приходом нових людей до влади і,
як наслідок, ставлення до влади як до способу збагачення за
рахунок перерозподілу і привласнення державного майна;

 зниження інтересу інвесторів, особливо іноземних, до

української приватизації внаслідок непоодиноких випадків
затягування державою термінів виконання взятих на себе
зобов’язань під час попереднього продажу об'єктів, що
приватизуються;
 відсутність необхідних змін до приватизаційного
законодавства внаслідок неприйняття попереднім складом
Верховної Ради України низки необхідних законопроектів;
 існування значних перепон для міжнародного визнання
української економіки ринковою і здобуття гідного місця у
глобальному процесі спеціалізації національної економіки й
міжнародного поділу праці;
 негативні явища, притаманні вітчизняній економіці
15
 ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Враховуючи вище викладене, вважаємо за доцільне запропонувати
наступні шляхи вирішення проблеми:
1. Забезпечення суспільної довіри до приватизаційних процесів. Це
дозволить уникнути в подальшому небезпеки поновлення дискусій щодо
правомірності укладення приватизаційних угод, які вже завдали суттєвого
негативного впливу на інвестиційний імідж України. З цією метою в
політиці щодо приватизації необхідно зробити акцент на: 
• відкритому й зрозумілому формулюванні стратегії приватизації в
загальному контексті стратегії розвитку економіки України; 
• забезпеченні прозорості та аргументованості політичних рішень
щодо приватизації ключових підприємств національної економіки; 
• відкритій системній протидії будь-яким способам тіньового
відчуження об’єктів державної власності.

2. Організація належної реалізації програми приватизації 2012-2014

рр., яка передбачає ряд змін у приватизаційному процесі та поступове
вдосконалення даної програми, оскільки, на нашу думку, це є необхідним,
адже при кожній владі, яка була в Україні, приватизація тих чи інших
об’єктів, здійснювалася за нижчими цінами ніж їх ринкова вартість.

3. Вжиття заходів щодо посилення контролю над припливом в

Україну короткострокового капіталу з метою уникнення небажаних
спекулятивних атак на активи, що приватизуються. Запобігти залученню до
приватизації короткострокових спекулятивних капіталів може посилення
жорсткості у висуненні критеріїв щодо учасників приватизаційних
конкурсів. 

4. Запобігання розвитку негативних ефектів постприватизаційної

діяльності підприємств. Насамперед йдеться про необхідність запобігання
в ході приватизації та санації підприємств руйнуванню соціальної
інфраструктури та надмірно різкому перерозподілу соціального
навантаження на місцеві бюджети, уникнення зловживання новими
власниками монопольним становищем тощо.

5. Розширення повноважень Фонду державного майна у сфері

забезпечення ефективності та прозорості приватизаційного процесу,
контролю над виконанням інвестиційних зобов'язань.

16
 Список використинних джерел:
 https://osvita.ua/vnz/reports/econom_theory/22477/
 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F
%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%
B0%D1%86%D1%96%D1%8F
 https://www.spfu.gov.ua/ua/documents/3050.html
 https://www.epravda.com.ua/projects/pryvatyzatsiya/2021/08/31/677303/
 http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-6441-0/7.pdf
https://legalactivity.com.ua/index.php?
option=com_content&view=article&id=247%3A120228-21&catid=38%3A-
4&Itemid=55&lang=ru
17