Переклад тексту від Царюка Єгор

Історія освіти та системи освіти Великої Британії

У XII—XIV століттях при монастирях і церквах існували школи для навчання священнослужителів і
вчених, а також ченців, черниць і священиків. Освіта не контролювалася державою.Існували
духовні школи для хлопчиків із бідних сімей, де настійно рекомендувалося бити, школи пісень і
альманах для синів тих, чиї родичі були пов'язані з релігією, і в цих школах бити не
рекомендувалося. Після цих шкіл юнаки знали алфавіт, вміли співати релігійні пісні та читати
латинською та англійською мовами.

Одночасно існували підготовчі та граматичні платні школи для синів купців. У підготовчих школах
хлопчиків навчали читати й писати латинською та англійською мовами, достатніми для вступу до
школи. Після закінчення гімназії юнак знав латинську граматику, міг перекладати з англійської на
латину та брати участь у диспутах на Латині.

Майбутні монархи, сини дворян здобували домашню освіту. Їх навчали військовому мистецтву та
придворному етикету, щоб випускники шкіл мали певні військові навички та навички дворових
подвигів.

У XII—XIV століттях були засновані також Оксфордський і Кембриджський університети.

У XV—XVI століттях з'являються дитячі школи для синів купців, ремісників і помічників. Хлопців
навчали читання, письма та катехізису. Вони повинні були читати і писати англійською. Вчителі
були дуже суворі, і, на їхню думку, биття було найкращим способом змусити дітей
вчитися.Існували граматичні та державні школи для синів торговців і ремісників, де дітей навчали
не тільки латині та богослов'я, а й грецькій, арифметиці та музиці. Тому учні говорили і писали
латиною, писали латиною вірші та есе, навіть знали напам’ять деякі уривки з Біблії.

У парафіяльних школах хлопчиків навчали читання, письма і трохи латини. Ці школи були для
хлопчиків із бідних сімей.

Особливу увагу приділили дівчатам. Хоча дівчата не відвідували школи, але в забезпечених сім'ях
їх навчали читати, писати і складати, оскільки вважалося, що для дівчини важливіше знати
домашнє господарство, ніж латинь.

Майбутні монархи, сини дворян навчалися вдома під наглядом лицаря. Навчання було
спрямоване на навчання військовим мистецтвам, придворному етикету та суспільним граціям,
читанню та письму латиною, спорту.

Були засновані нові школи: Вестмінстерська школа, школа Святого Павла і публічна школа
Мерчанта Тейлора в Лондоні, школа регбі в Йоркширі. Harrow School в Міддлсексі та ін.

У XVII ст. хлопчики з бідних сімей здобували освіту в парафіяльних і благодійних школах. Їх навчали
читання, письма, арифметики та релігії. Сини торговців і ремісників здобували класичну освіту в
гімназіях.

У народних школах навчалися хлопчики із заможних сімей. Їх навчали латини. Грецька мова, спорт
і релігія.

Існували школи для дівчат із забезпечених сімей.Їх навчали танцям, музиці, малюванню та співу,
письму та обліку, і лише деякі з цих шкіл включали латинську, грецьку, італійську, французьку,
іспанську, іврит та філософію.

У 20 столітті були засновані нові гімназії, середні сучасні школи, середні технічні школи,
загальноосвітні школи, які об'єднували під одним дахом граматичні та середні сучасні школи. Усі
діти шкільного віку (5-16 років) у державних школах повинні були вивчати англійську мову,
математику, природознавство, техніку, історію, географію, музику, мистецтво, фізкультуру та
іноземну мову.

Нині закон визначає, що повна освіта є обов’язковою для всіх дітей віком від 5 до 16 років. На
різних етапах шкільне навчання представлено дитячими садками, початковими та середніми
школами. Додаткова освіта є необов’язковою і може бути здобута в коледжах додаткової освіти
або вищих навчальних закладах.