Тема 16.

Українські землі у складі

Австро – Угорщини в другій
половині ХІХ ст.

Вчитель історії
© Харук В. Р.
О, Україно! О, рідна Ненько!
Тобі вірненько присягнем.
Серця кров і любов —
Все тобі віддати в боротьбі!

За Україну, за її долю,
За честь і волю, за народ!

Вперед же, браття! Наш прапор має,

І сонце сяє нам в очах!
Дружний тиск, зброї блиск,
В серці гнів і з ним свобідний спів:

За Україну, за її долю,
За честь і волю, за народ!

М. Вороний. За Україну !
Тема ХVІ. Українські землі у складі Австро – Угорщини
в другій половині ХІХ ст.
 Тема ХVІ. Українські землі у складі Австро –
Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Історична хронологія
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

1868 р. – створення у Львові товариства „Просвіта”.

1873 р. – створення у Львові Літературного товариства імені Тараса Шевченка
(від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка або НТШ).
1890 р. – утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) в Східній Гали-
чині.
1899 р. – утворення Української національно-демократичної партії (УНДП) та Україн-
ської соціал-демократичної партій в Галичині.

Історична термінологія
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Трудова міграція – (від українського „трудовий” і латин. „виселяюсь, переселяюсь”) –

переселення, переміщення населення, пов’язане зі зміною місця проживання,
зокрема переселення з батьківщини в іншу країну на постійне
проживання чи на тривалий термін, зумовлене економічними причинами.
Кооперація – добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються
певним видом господарської діяльності.
Партія – (від латин. „частина, розділ; група однодумців”) – політична організація, яка
об’єднує на умовах членства найактивнішу частину суспільства, виражає і
захищає його ідеологію, політ, цілі (закріплені у програмі), політичну волю
своїх членів і прихильників, мас матеріальні засоби, органи інформації.
Головним завданням є участь у визначенні політичного курсу держави,
виробленні державної політики, формування органів влади і місцевого
самоврядування, представництво в їх складі. Партія має стійку структуру і
постійний характер діяльності.
Українофіли – прихильники проукраїнського напряму в галицькій політиці, противники
москвофілів. У широкому розумінні – віддані Україні люди.
Москвофіли – (русофіли) – представники мовно – літературної і суспільно – політичної течії
серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у сер. ХІХ
– 30-х рр. XX ст. Відстоювали національно – культурну, а згодом – державно –
політичну єдність з російським народом і Російською імперією. Основною
передумовою виникнення москвофільства була втрата укр. народом власної
державності, іноземне поневолення, родробленість і відособленість окремих
земель, денаціоналізація освіченої еліти та низький рівень національної
самосвідомості народних мас. На поч. 80-х рр. XIX ст. було доведено, що
москвофіли перетворилися на платних агентів російського царизму.
Народовці – суспільно – політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції, що
виникла в 60-х рр. XIX ст. в Галичині. Сформувалася на противагу
москвофільству. Народовці виникли під впливом діяльності „Руської трійці”,
Кирило-Мефодіївського братства, творчості Т. Шевченка, П. Куліша,
М. Костомарова. Вони виходили з того, що українці – це окрема нація, яка
проживала на території від Карпат до Кавказу, виступали за єдність всіх укр.
земель та розвиток єдиної української мови.
Радикали – представники політичної течії, що відокремилася від народовського руху і
сповідувала соціалістичні ідеї. Заснували першу українську політичну партію в
Галичині – Русько-українську радикальну партію (1890 рік).
Нова ера – компроміс, поліпшення стосунків між українцями народовського напряму і поля-
ками в Галичині у 1890 – 1894 рр. Суть поступок полягала у визнанні галицьких
українців окремим народом. У відповідь на лояльність українців до австрій-
ської влади вона мала однаково прихильно ставитися до поляків та українців.
Передбачалося надання українцям певної кількості місць в австрійському пар-
ламенті та галицькому сеймі, відкриття трьох українських гімназій, збіль-
шення кількості українських кафедр у Львівському університеті та ін. посту-
пки. Обидві сторони відмовилися від „новоерівської” політики уже 1894 р.
 Історичні персоналії
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Засновник «Просвіти» 1868 р. Член РУРП, а з 1899 р.

Ініціатор і провідник Народ- УСДП. У 1895 р. опублікував
ної ради 1885 р. брошуру «Ukraina irredenta»
Співзасновник та голова
УНДП 1899 р.

Юліан Юліан
Романчук Бачинський
(1842 – 1932 рр.) (1870 – 1940 рр.)

Український письменник, Український громадсько-

поет, громадсько-політичний політичний діяч Галичини.
діяч Галичини. Співзасновник Впродовж 1892-1897 роках
та керівник першої українсь- очолював НТШ.
кої політичної партії РУРП
1890 р.
Приклад :
«Письменник, учений, громадсь-
кий і політичний діяч. У 1875р. за-
кінчив Дрогобицьку гімназію, нав-
чався у Львівському, Чернівецько-
му та Віденському університетах.
Іван Із 1894р. очолював філологічну Олександр
секцію, а з 1898р. також етнографі-
Франко Барвінський
чну комісію НТШ, редагував «Літе-
(1856 – 1916 рр.) ратурно-науковий вісник» (1847 – 1926 рр.)

Український письменник,
очолив українське націо-
нальне відродження на
Буковині в 2 пол. ХІХ ст.

Юрій
Федькович
(1834 – 1888 рр.)

Пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)
 Мовою документів
Витяги із документів
(підготовка до ЗНО – запитання/відповідь)
Цитати, витяги з історичних документів
Українські землі у складі Австро – Угорщини
в другій половині ХІХ ст.

1. Критику представників якої течії в українському суспільно-політичному русі другої половини

ХІХ ст. наведено в уривку з історичного джерела :
«Давно вони вже відвернулися від тої живої Русі, що говорила, співала, страждала.., а знайшли
другу, мертву, той кам’яний істукан – Русь, що виписана була в документах!..»?
– москвофілів
_________________________________________________________________________________________

2. Для представників якої суспільно – політичної течії другої половини ХІХ ст. були
характерними такі погляди ?
1. «Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи
мовні, літературні, релігійні та етнічні зв`язки, що єднають нас з усім російським
світом …»
2. «Немає ніяеого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність
від Карпат до Камчатки, і є єдина російська мова …»
3. «Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у
польському болоті…»
– ці цитати найкраще відображають сутність ідей москвофілів, які були популярні у 60 –
80-х рр. ХІХ ст. на західноукраїнських землях.
_________________________________________________________________________________________

3. Про якого історичного діяча йдеться ?

«Письменник, учений, громадський і політичний діяч. У 1875 р. закінчив дрогобицьку гімназію,
навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. Із 1894 р. очолював
філологічну секцію, а з 1898 р. також етнографічну комісію НТШ, редагував „Літературно –
науковий вісник”. Стояв біля витоків Української радикальної партії. Свої твори почав
друкувати на початку 1870-х років. Залишив значну поетичну, прозову, публіцистичну спадщину».
– одним із засновником РУРП був І. Я. Франко.
_________________________________________________________________________________________
ХVІ. Українські землі у складі Австро – Угорщини в 2 пол. ХІХ ст.

Достатньо інформації для абітурієнта

1. Поразка революції 1848 – 1849 рр. в Австрійської імперії призвела до
посилення політичної реакції. Однак у 60-ті роки XIX ст. австрійський
уряд був змушений провести реформи. Одна із головних – реформа
1876 р. (об’єднання Австрії та Угорщини в єдину Австро – Угорську
імперію). Що стосується українських земель у їх складі, то, окрім
Закарпаття, Галичина й Буковина отримали обмежену автономію в
складі дуалістичного союзу.
Австрійський уряд намагався перешкодити формуванню української
нації й асимілювати українське населення, що виявилося в порушенні
проголошеної Конституцією рівноправності всіх громадян в адміністра-
тивних, судових і навчальних закладах, обмеженні викладання
українською мовою в школах, зайнятті керівних посад лише особами
австрійської, угорської й польської національностей.
Таким чином, Західна Україна залишалася внутрішньою колонією
Австро – Угорської імперії.
2. Наприкінці ХІХ ст. з території Західної України почалася перша
хвиля еміграції українців (за своїм характером це була трудова
еміграція). В першу чергу, галичани переселялися до Канади, США,
Бразилії та інших країн. Переселилося близько 400 тисяч осіб.
Головними причинами були : малоземелля, низькі заробітки,
безправ’я місцевої іноземної влади.
3. Водночас для підприємливих селян, які залишилися на
батьківщині сподівання залишилися на самих себе. В цих умовах
надзвичайно важливим стала поява кооперативного руху.
Призначення кооперативів – підтримувати національного виробника
(просувати продаж власне української продукції, надавати кредити
тощо) та захищати їх від іноземців.
„Батьком” кооперативного руху в Західній Україні вважають
Василя Нагірного, який у 1883 році організував перший кооператив
„Народна торгівля”.
4. Суспільно – політичне життя 2 пол. ХІХ ст. був представлений :
1) москвофільської течії (1850 – 1930-ті роки);
2) народовська течія (виникнення – 1860-ті роки) на чолі з В. Барвін-
ським та В. Навроцьким;
3) радикальна течія (поява – 1870-ті рр.), очолювані М. Павликом та
І. Франком.
5. Національний рух у 2 пол. ХІХ ст. в Західній Україні відрізнявся
від наддніпрянського, бо тривалий час вплив на суспільне життя
мала ну українська течія, а російська (представлена діяльністю
„москвофілів”).
На противагу антиукраїнським течіям, в Галичині було створено
в 1868 р. громадську організацію культурно – просвітницького спряму-
вання – товариство „Просвіта”. Головою став Анатоль Вахнянин.
Товариство засновувало школи, видавало та розповсюджувало
поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило
виставки-ярмарки української книги.
Першим друкованим виданням "Просвіти" стала читанка „Зоря”
(1868 р.). У 1924 р. за сприяння "Просвіти" виникли "мандрівні
бібліотеки" – організована виїзна торгівля.
6. Важливе значення для розвитку української мови та літератури мало
створення у Львові 1873 р. Літературне товариство імені
Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка),
перетворившись на своєрідну національну академію наук, особливо в
часи керівництва ним Михайла Грушевського (1897-1913 рр.). Він з
1894 р. очолював щойно відкриту кафедру історії України у
Львівському університеті.
7. Під впливом М. Драгоманова частина молодих українських діячів
звертається до соціалізму. Так виникає радикальна течія українського
руху. У 1885 р. народовцями була створена Народна рада, яка стала
праобразом політичної партії.
Третій, політичний, етап національного відродження в Західній
Україні був представлений діяльністю таких політичних партій :
 Русько – Українська радикальна партія (РУРП) – 1890 р.
виникнення. Лідери партії – М. Павлик, Є. Левицький, І. Франко.
Згідно програми, виступали за здобуття Україною незалежності :
‒ Брошура радикала Ю. Бачинського "Україна irredenta" (1895 р.)
прискорила еволюцію поглядів на майбутнє України від автономізму
до незалежності, в ній вперше було висунуто й аргументовано ідею
здобуття Україною повної політичної самостійності.
 Українська соціал – демократична партія (УСДП) – 1899 р.
виникнення. Лідери партії – Д. Бачинський, М. Ганкевич, С. Вітик.
Згідно програми, виступали за соборність України.
 Українська національно – демократична партія (УНДП) – 1899 р.
виникнення. Лідери партії – Є. Левицький, І. Франко. Згідно програ-
ми, виступали за соборну незалежну Українську державу.
 Фактичний матеріал з історії України
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Тема ХVІ. Українські землі у складі Австро – Угорщини

в другій половині ХІХ ст.

Національна політика австрійського уряду щодо українських земель

Поразка революції 1848 - 1849 рр. в Австрійської імперії призвела до посилення політичної реакції.
Однак у 60-ті роки XIX ст. австрійський уряд був змушений провести реформи.
Результати реформи
1. Прийнято Конституцію (1867 р.).
2. Перетворено унітарну Австрійську імперію на дуальну Австро-Угорську імперію (1867 р.).
3. Надано обмежену внутрішню автономію Галичині й Буковині.
4. Закарпаття залишилося частиною Угорщини й самоврядування не отримало.
Австрійський уряд намагався перешкодити формуванню української нації й асимілювати українське
населення, що виявилося в порушенні проголошеної Конституцією рівноправності всіх громадян в
адміністративних, судових і навчальних закладах, обмеженні викладання українською мовою в школах,
зайнятті керівних посад лише особами австрійської, угорської й польської національностей.

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у 2 пол. XIX ст.

У 1868 р. унітарна Австрійська імперія перетворилася у двоїсту Австро-Угорську імперію,
конституційну монархію.
Українські землі продовжували розвиватися слабко:
 великих підприємств було мало, промисловий переворот затягувався (до середини 80-х рр. XIX ст.);
 західноукраїнська промисловість не могла витримати конкуренції;
 краще розвивалися ті галузі, які не мали конкуренції в імперії (борошномельна, лісопереробна,
нафтова, солеварна, спиртова);
 провідні галузі – під впливом збільшення попиту на нафтопродукти розвивався Дрогобицько-
Бориславський нафтовий район;
 переважання у великій і середній індустрії іноземного капіталу;
 першою залізницею в Україні стала лінія Львів – Перемишль (1861 р.), яка з’єднала українські землі
із Заходом держави;
 більшість трудових ресурсів краю зайнята в сільському господарстві;
Отже, Західна Україна залишалася внутрішньою колонією імперії.

Завдання – відповідь до періоду історії України, що вивчається

Якою цифрою на картосхемі позначено

регіон, що в другій половині ХІХ – на
початку ХХ ст. став одним із центрів
нафтодобування в Європі ?
‒ 1 (Борислав, Галичина)
 Причини трудової еміграції українців:
 малоземелля і безземелля, демографічний бум, аграрне перенаселення, пошуки порятунку від голоду;
 слабкість місцевої промисловості, злиденні заробітки;
 тягар національного гноблення і політичного безправ’я.
Наприкінці XIX ст. почалася масова еміграція – переселення до Канади, США, Бразилії та інших
країн. Трудова міграція охопила понад 400 тис.

Розвиток кооперативного руху

Зародження і розвиток кооперативного руху:
 західноукраїнська інтелігенція намагалася поліпшити долю селянства та міської бідноти, залучаючи
їх до кооперативного руху;
 організувати спеціалізовані кооперативи зумів В. Нагірний, який у 1883 р. організував перший
кооператив «Народна торгівля».;
 Є. Олесницький у 1899 р. організував товариство «Сільський господар» для навчання селян сучасних
методів господарювання;
 поява перших українських банків, страхових компаній.
 Політизація національного руху й утворення перших політичних партій:
РУРП, УНДП, УСДП
Течії суспільно – політичного руху.

Москвофільська течія (1850-ті – 1930-ті рр.)

Представники: поміщики, селяни, інтелігенція (Б. Дідицький, І. Наумович).
Погляди
– Заперечували існування окремого українського народу, його мови та культури.
– Прагнули приєднати західноукраїнські землі до Російської імперії.
Діяльність
1. Створювали бібліотеки, читальні, школи.
2. Видавали газету "Слово".
3. Заснували громадсько-політичну організацію "Руська рада" (1870 р.).

Народовська течія (1860-ті роки – час виникнення)

Представники: інтелігенція, студенти, греко-католицькі священики (В. Барвінський, В.Навроцький).
Погляди
– Визнавали існування українського народу.
– Прагнули пробудження національної свідомості українців.
– Виступали за єдність усіх українських земель.
– Вважали основним напрямком своєї діяльності культурно-просвітницьку роботу.
Діяльність
1. Заснували газети "Діло" й "Батьківщина".
2. Утворили у Львові культурно-просвітницьке товариство "Просвіта" (1868 р.), Літературне товариство
ім. Т. Шевченка (1885 р.), Наукове товариство ім. Т. Шевченка (1892 р.).

Радикальна течія (1870-ті роки – час виникнення)

Представники: молода інтелігенція (І. Франко, М. Павлик).
Погляди
– Виступали за національне й соціальне визволення українців.
– Виступали за об'єднання всіх українських земель в єдину жержаву.
– Прагнули надати українському визвольному рухові політичного характеру.
Діяльність
1. Видавали журнал "Друг".
2. Захищали інтереси селян і робітників у конкретних справах.
3. Створили політичну організацію "Народна рада" (1885 р.) .

На початку 90-х рр. XIX ст. відбулося деяке зближення позицій частини українських і польських
політичних діячів («нова ера»). Зміст політики:
 надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі;
 відкриття трьох українських гімназій, кафедри української історії у Львівському університеті;
 Літературне товариство ім. Т. Шевченка перетворене на НТШ, частково фінансоване державою;
 розширено доступ українцям до посад;
 створення ощадного товариства «Дністер» для українців;
 українському фонетичному правописові надано статус офіційного й запроваджено в шкільні
підручники.
Тривала «нова ера» лише до 1894 р., оскільки лише частина передбачених в угоді заходів була
виконана.
З’явилася народовська течія і на Буковині. Найвідомішими її представниками стали члени
«Буковинської трійці» Лідер цієї групи Ю. Федькович був визначним письменником, з 1885 р. він
видавав газету «Буковина». Серед усього західноукраїнського населення найтяжчим було становище
закарпатських русинів. Сильний угорський тиск змушував їх шукати допомога ззовні. Тому в
національному русі Закарпаття панувала москвофільська течія.
 Діяльність культурно – освітнього товариства „Просвіта”
Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство
«Просвіта») – українська громадська організація культурно-освітянського спрямування.
Виникнення :
Товариство «Просвіта» виникло в 1868 році в Галичині як противага
антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній
цісарською владою, – з одного боку, і москвофільській, – з другого. Галицькі
москвофіли, що займали тоді панівне становище у Львові, дуже ворожо сприйняли
ідею створення Товариства.
Програма майбутньої праці «Просвіти» була коротко сформульована у виступі
студента Андрія Січинського.
Головою новоствореного Товариства збір обрав громадсько – політичного діяча
Анатолія Вахнянина. Анатоль Вахнянин
1841 – 1908
Діяльність :
Товариство засновувало школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало
бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. На початку свого існування
Товариство заснувало три фахові школи: "Господарська школа" у с. Миловання, "Жіноча школа
домашнього господарства" у с. Угерці Винявські, "Торгівельна школа" у м. Львів. Першим
друкованим виданням "Просвіти" тиражем у 2 тис. примірників стала читанка "Зоря" (1868 р.). У
1924 р. за сприяння "Просвіти" виникли "мандрівні бібліотеки" – організована виїздна торгівля.

У 1939 році Товариство мало 3 тисячі бібліотек (700 тисяч книжок) та понад 3 тисячі читалень.
Однак, після приходу більшовицької влади в Галичину, просвітяни зазнали репресій – більшовики
заарештовували багатьох членів "Просвіти", закривали навчальні та культурні осередки, спалювали
читальні.
Свою діяльність "Просвіта" відновила 13 червня 1988 року як Товариство української мови ім.
Т. Шевченка, яке згодом перейменували на Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Великим досягненням «Просвіти» була, безперечно, купівля у 1895 році власного будинку. Для цього
надійшли пожертвування не тільки з Галичини, а й з Наддніпрянщини.

Сьогодні "Просвіта" займається утвердженням української національної ідеї, державної української

мови, розвитком національної культури, відродженням історичної пам’яті, формуванням національної
свідомості, піднесенням духовності та добробуту українського народу. Осередки Товариства
знаходяться у кожному обласному центрі України.
Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Т. Шевченка очолює заслужений діяч мистецтв України,
письменник, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка Павло Мовчан. Почесним головою
Львівської організації Товариства є Роман Іваничук.
Отже, Товариство сприяло культурному, освітньому та духовному розвитку українського
народу. "Спомагати народну просвіту в напрямках моральнім, матеріальнім, політичнім
через видання практичних книжок, брошур і т. д. в тій мові, якою нарід говорить", – так
визначив завдання діяльності товариства о. Степан Качала.

Важливе значення ддя розвитку української мови та літератури мало створення у Львові 1873 р.
Літературне товариство імені Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка),
перетворившись на своєрідну національну академію наук, особливо в часи керівництва ним Михайла
Грушевського (1897-1913 рр.). Він з 1894 р. очолював щойно відкриту кафедру історії України у
Львівському університеті.
 Діяльність перших політичних партій в Західній Україні
Під впливом М. Драгоманова частина молодих українських діячів звертається до соціалізму. Так
виникає радикальна течія українського руху. У 1885 р. народовцями була створена Народна рада, яка
стала прообразом політичної партії.

Перші політичні партії в Україні.

Русько-українська радикальна партія (РУРП) - 1890 р.
Лідери - М. Павлик, Є. Левицький, І. Франко.
Програма діяльності :
– Утвердження соціалізму.
– Відстоювання соціальних інтересів селян.
– Автономія України у складі Австро-Угорщини.
– Здобуття Україною незалежності.
Брошура радикала Ю. Бачинського "Україна irredenta" (1895 р.) прискорила еволюцію поглядів на
майбутнє України від автономізму до незалежності, в ній вперше було висунуто й аргументовано ідею
здобуття Україною повної політичної самостійності.

Українська соціал-демократична партія (УСДП) - 1899 р.

Лідери - Д. Бачинський, М. Ганкевич, С. Вітик.
Програма діяльності :
– Побудова соціалізму шляхом реформ.
– Захист соціальних інтересів робітників.
– Створення соборної Української держави з республіканським устроєм.

Українська національно-демократична партія (УНДП) - 1899р.

Лідери - Є. Левицький, І. Франко, М. Грушевський.
Програма діяльності :
– Пробудження національної свідомості.
– Пропагування національної єдності українців.
– Створення соборної незалежної Української держави.
 Тестові завдання
Підготовка до ЗНО
Тема ХVІ. Українські землі у складі Австро – Угорщини
в другій половині ХІХ ст.
1. Позначте факт, що стосується життєпису Івана Франка :
а) ініціатор створення „Братства тарасівців”;
б) засновник товариства „Просвіта”;
в) лідер Української соціал – демократичної партії (УСДП);
г) засновник Русько – української радикальної партії (РУРП);
д) засновник споживчого кооперативу „Народна торгівля”.

2. Позначте термін, що його стосується уривок з книги Василя Вериги :

„ Політичного значення набрала … течія перший раз 1866 р., коли Австрія програла
війну з пруссами. Тоді розійшлися чутки, що … Австрію чекає доля Польщі та що
Галичину забере Росія. Деякі .., як Яків Головацький, Михайло Попель, Богдан Дідицький
та ін., постановили заздалегідь заробити собі милості й почали проповідувати єдність
галицьких русинів з росіянами ”
а) хлопоманство;
б) москвофільство;
в) народництво;
г) народовство;
д) західництво.

3. Позначте назви міст, якнайтісніше пов’язаних із розвитком промислової галузі, що її

стосується цей опис :
„ З’являється нова техніка. Канадські капіталісти у 80-х рр. вперше застосували у
Галичині вдосконалений метод буріння глибоких свердловин. Унаслідок застосування
бурильної техніки зростав видобуток нафти. У 70-х рр. її щорічно добували 20 – 30 тис.
тонн, а в 1900 - – понад 325 тис. тонн ”
а) Борислав, Дрогобич;
б) Станіслав, Коломия;
в) Бережани, Золочів;
г) Львів, Тернопіль;
д) Львів, Галич.

4. Позначте назву політичної організації, створеної у 1895 р. для координації діяльності

народовців :
а) Руська рада;
б) Головна руська рада;
в) Народна рада;
г) Народний комітет;
д) Українська рада.

5. Позначте назву брошури Юліана Бачинського, де вперше висловлювалася і

обґрунтовувалася ідея соборної незалежної України :
а) „Слово перестороги”;
б) „Україна irredenta”;
в) „Історія України - Руси”;
г) „Мойсей”;
д) „Чудацькі думки про українську національну справу”.
6. Позначте назву щоденної української газети – основного друкованого органу народовців :
а) „Слово”; б) „Зоря”;
в) „Зоря Галицька”; г) „Діло”.

7. Позначте назву найбільш розвинутої галузі промисловості Галичини :

а) газовидобувна;
б) металургійна;
в) нафтовидобувна;
г) цукрова;
д) хімічна.

8. Позначте назви міст, які з’єднала перша українська залізниця :

а) Львів – Перемишль;
б) Львів – Станіслав;
в) Львів – Тернопіль;
г) Станіслав – Тернопіль.

9. Позначте реакцію населення Західної України на важкі умови життя з кінця ХІХ ст. :
а) депортація;
б) евакуація;
в) еміграція;
г) революція;
д) іміграція.

10. Позначте, коли в Галичині створено перший споживчий кооператив :

а) 1880 р.;
б) 1881 р.;
в) 1883 р.;
г) 1895 р.;
д) 1899 р.

11. Позначте назву культурно – освітнього товариства, створеного у 1868 р. :

а) „Знання”;
б) „Культура”;
в) „Просвіта”;
г) „Розум”;
д) „Діло”.

12. Позначте, коли було створено Літературне товариство імені Т. Шевченка :

а) 1863 р.;
б) 1868 р.;
в) 1873 р.;
г) 1892 р.;
д) 1895 р.

13. Позначте прізвище діяча, який у 1897 – 1913 рр. очолював НТШ (Наукове товариство
ім. Т. Шевченка) :
а) М. Грушевський;
б) О. Кониський;
в) М. Павлик;
г) В. Федорович;
д) І. Франко.

14. Позначте назву Галичини як лідера в боротьбі за національні права українців :

а) „Українська Венеція”;
б) „Українська Ломбардія”;
в) „Український П’ємонт”;
г) „Українська Тоскана”.
15. Позначте, коли у Чернівцях було відкрито університет :
а) 1880 р.; б) 1875 р.;
в) 1885 р.; г) 1890 р.;
д) 1891 р.

16. Позначте назву першої української партії, створеної у 1890 р. :

а) демократична;
б) ліберальна;
в) радикальна;
г) соціал – демократична;
д) комуністична.

17. Позначте прізвище автора брошури „Україна irredenta” („Україна уярмлена”), де вперше
доводилася історична необхідність здобуття Україною незалежності :
а) Ю. Бачинський;
б) В. Будзиновський;
в) О. Колесса;
г) Є. Олесницький;
д) М. Міхновський.

18. Позначте, коли у Галичині відбулося перше селянське віче :

а) 1890 р.;
б) 1891 р.;
в) 1892 р.;
г) 1893 р.;
д) 1894 р.

19. Вкажіть назву політичної партії, про яку йдеться у фрагменті спогадів Северина
Даниловича.
„ Довгий час велася широка дискусія про те, на якій ідейній основі має бути збудована
програма нової партії. Всі були за тим, що діяльність нової партії має бути обмеженою
лише на український народ, замешканий в автрійській державі … Суперечки точилися
лише про те, яку позицію має обстоювати партія щодо суспільного питання. Я доводив,
що наша програма мусить бути іншою, бо наш народ – це маса дрібних малоземельних
рільників і мусить мати передовсім на увазі те, що треба для їх суспільного й
культурного піднесення … Ту мою думку підтримали Франко і Павлик. Остаточно збори
згодилися на таку будову партійної програми, щоб у ній було зазначене наше прагнення
до здійснення ідей соціалізму, якою наш український мужик, дрібний власник землі, має
доходити до тої остаточної цілі вселюдського розвитку … ”
а) Революційна українська партія (РУП);
б) Українська національно – демократична партія (УНДП);
в) Українська соціал – демократична партія (УСДП);
г) Русько – Українська радикальна партія (РУРП);
д) Українська народна партія (УНП).

20. Які твердження стосуються народовської течії суспільно – політичного руху на

західноукраїнських землях ?
1. Створили товариство „Просвіта”, яке видавало українські книжки, відкривало читальні
тощо.
2. Пропагували ідеї російських слов’янофілів і намагалися запровадити штучне „язичіє”.
3. Заснували 1870 р. громадсько – політичну організацію „Руська рада”.
4. Лідери – Д. Зубрицький, Б. Дідицький, А. Добрянський, І. Наумович.
5. Створили перше в Галичині культурно – освітнє товариство „Руська бесіда”.
а) 1, 4; б) 1, 5;
в) 2, 5; г) 3, 4;
д) 4, 5.
 Встановіть відповідність (логічні пари)
1. Установіть відповідність між датами та подіями :
а) 1868 р.; 1) проведення першого на території Галичини
селянського віча;
б) 1873 р.; 2) створення першого споживчого кооперативу
„Народна торгівля”;
в) 1883 р.; 3) перетворення Австрії в дуалістичну Австро –
Угорську імперію;
г) 1890 р.; 4) заснування культурно – освітнього товариства
„Просвіта”;
д) 1891 р. 5) заснування першої української Русько – україн-
ської радикальної партії;
6) створення у Львові Літературного товариства
імені Тараса Шевченка.

2. Установіть відповідності між подіями та назвами історико – географічних регіонів, де ті

події відбулися :
а) заснування кооперативного това- 1) Закарпаття;
риства „сільський господар”;
б) утворення таємної студентської 2) Східна Галичина;
організації „Братство тарасівців”;
в) заснування Іваном Раковським 3) Слобожанщина;
„Газети церковної”;
г) діяльність народовського об’єд- 4) Буковина;
нання під керівництвом Юрія Федь-
ковича, Сидора і Григорія Воробке- 5) Наддніпрянщина.
вичів.

3. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями :

а) суверенітет; 1) форма об’єднання людей, які на пайових заса-
дах спільно займаються певним видом госпо-
дарської діяльності;
б) москвофіли; 2) найбільш активна й організована частина пев-
ної соціальної групи населення, яка обстоює і
захищає її інтереси та бореться за досягнен-
ня державної влади;
в) народовці; 3) політична незалежність і самостійність дер-
жави, недопущення будь – якого втручання у
її внутрішню або зовнішню діяльність;
г) кооперація; 4) представники суспільно – політичної течії у За-
хідній Україні, які діяли впродовж 2 пол. ХІХ –
поч. ХХ ст і обстоювали національно – культур-
ну, державно – політичну єдність з Росією, не
визнавали окремого існування українського на-
роду;
д) політична партія. 5) представники революційної демократії, які спо-
відували ідеологію утопічного соціалізму зде-
більшого і дотримувалися радикальних методів
політичної боротьби;
6) представники суспільно – політичної течії у За-
хідній Україні, які діяли впродовж 2 пол. ХІХ ст.
і виступали за єдність усіх українських земель,
домагалися згуртування національно – інтелек-
туальних сил.
4. Установіть відповідність між документальними уривками та пов’язаними із ними подіями
чи фактами :
а) „Зваживши, що теперішні еконо- 1) утворення Русько - української
мічні, політичні та культурні по- радикальної партії (РУРП);
треби нашого простого народу й
інтелігенції такі, що обидві наші
старші партії – народовська і мос- 2) започаткування діяльності
квофільська … не в змозі заспокоїти москвофілів;
тих потреб, – ми, русько – українські
радикали, порозумівшись, виступаємо
отсе як нова партія … ”;
б) „Хочемо усестороннього і свобідно- 3) заснування народовської Народ-
го розвою нашої руської народності, ної ради;
як самостійної народності слов’ян-
ської, а свідомі своєї підневільності
національної і культурної, бажаємо 4) піднесення культурно – просвіт-
успішного розвою руської спільноти ньої діяльності серед українсь-
в напрямах : просвітнім, економічнім, ких емігрантів;
культурнім і політичнім … ”;
в) „Сильне пригноблення і політична 5) утворення „буковинської трій-
депресія викликали реакцію у формі ці”.
іншої ідеології, протилежної ідеоло-
гії 1848 р. Душевним підгрунтям …
була зневіра, а … зовнішніми спонука-
ми – деякі яскраві події тих же ро-
ків, а, головно, російська армія, що в
1848 р. переходила на Угорщину по-
магаючи Австрії приборкувати пов-
стання … ”
г) „Вітаємо вас, браття русини, уперше
нашою рідною мовою в Америці. Жи-
вемо тут серед різних народностей,
які в цій вільній країні не занедбують
розвитку своєї національності і, та-
ким чином, будують церкви у своїй
вірі і у своїх мовах, організовують
різні товариства і видають свої вла-
сні газети … Тож ми, русини .., хоч
не дуже багаті, не хочемо бути по-
слідніми … ”

5. Установіть відповідність між прізвищами письменників і назвами їх творів :

а) І. Франко; 1) „Лісова пісня”;
б) Леся Українка; 2) „Хіба ревуть воли, як ясла повні ?”;
в) Панас Мирний; 3) „Микола Джеря”;
г) І. Нечуй – Левицький 4) „Борислав сміється”.

6. Установіть відповідність між прізвищами науковців та їх науковими досягненнями :

а) Д. Яворницький; 1) теорія утворення багатоклітинних організмів
з одноклітинних;
б) І. Мечников; 2) дослідження рентгенівського випромінювання;
в) І. Пулюй; 3) запровадження у практику охорони здоров’я
щеплення;
г) М. Гамалія. 4) дослідження історії запорозького козацтва.
 Встановлення правильної послідовності
1. Розташуйте події, що відбувалися на західноукраїнських землях упродовж 2 пол. ХІХ ст., у
хронологічній послідовності :
а) початок масової еміграції українців до Канади;
б) видання Юліаном Бачинським брошури „Україна irredenta”;
в) заснування у Львові товариства „Просвіта”;
г) початок діяльності Чернівецького університету;
д) скасування панщини на Закарпатті.

2. Розташуйте українські товариства, об’єднання чи партії, що діяли впродовж 2 пол. ХІХ

ст., у хронологічній послідовності :
а) літературне товариство імені Тараса Шевченка;
б) Русько – українська радикальна партія;
в) Українська національно – демократична партія;
г) культурно – освітнє товариство „Просвіта”;
д) страхова компанія „Дністер” (1892 р.).

3. Розташуйте події у хронологічній послідовності :

а) відкриття Чернівецького університету;
б) перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка в Наукове товариство
ім. Т. Шевченка;
в) початок кооперативного руху на західноукраїнських землях;
г) створення страхової компанії „Дністер”;
д) відкриття кафедри історії України у Львівському університеті (1894 р.);
е) початок роботи Галицького обласного сейму (1861 р.)

4. Розташуйте уривки історичних документів у хронологічній послідовності :

а) „Зваживши, що теперішні економічні, політичні та культурні потреби нашого простого
народу й інтелігенції такі, що обидві наші старші партії – народовська і москвофільська …
не в змозі заспокоїти тих потреб, – ми, русько – українські радикали, порозумівшись,
виступаємо отсе як нова партія …”;
б) „… Ніякої малоросійської мови не було, немає і не може бути, і що говірка їх, яка
вживається простолюдом, є та ж російська мова”;
в) „Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і
друкувати на ньому тексти до музикальних нот; припинити видання газети „Киевский
телеграф”;
г) „Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, пробудився і наш український лев і гарне нам
ворожить майбутнє. Встаньте, браття, але не до звади й негоди ! Будьмо тим, чим бути
можемо, будьмо – Народом !”;
д) „Товариство визначає своїми покровителями Святих Кирила і Мефодія і приймає своїм
знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих Святих”.

5. Розташуйте міста відповідно до дат започаткування у них університетської освіти :

а) Київ;
б) Чернівці;
в) Львів;
г) Харків;
д) Одеса.
 Тестові завдання з вибором декількох відповідей (2, 3, 4 або 5 із 7)
1. Позначте дати, що стосуються започаткування діяльності політичних партій на
західноукраїнських землях (2 правильні відповіді) :
а) 1868 р.;
б) 1890 р.;
в) 1896 р.;
г) 1899 р.;
д) 1873 р.

2. Позначте імена та прізвища засновників Русько – української радикальної партії (РУРП)

(3 правильні відповіді) :
а) Іван Франко;
б) Євген Олесницький;
в) Михайло Павлик;
г) Євген Левицький;
д) Михайло Грушевський;
е) Юрій Федькович.

3. Позначте тенденції, характерні для західноукраїнської промисловості 2 пол. ХІХ ст.

(за О. Бойком) (5 правильних відповіді) :
а) сповільненість темпів розвитку;
б) перетворення Галичини в основну паливно – металургійну базу Австро – Угорської імперії;
в) збереження кустарно – ремісничого характеру промислового виробництва;
г) орієнтація промислового виробництва на добування та первинну переробку сировини;
д) забезпечення високого рівня соціального захисту робітників;
е) залежність промислового розвитку від іноземного капіталу;
є) перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту іноземних товарів;
ж) використання прибутків промисловості на потреби розвитку сільського господарства.

4. Позначте назви країн, що наприкінці ХІХ ст. стали найбільшими осідками емігрантів із
західноукраїнських земель (4 правильні відповіді) :
а) Сполучені Штати Америки;
б) Мексика;
в) Канада;
г) Бразилія;
д) Іспанія;
е) Німеччина.

5. Позначте перелік поступок, обіцяних українцям віденським урядом під час укладення
угоди, що розпочала „нову еру” у взаєминах народовців з Австро - Угорщиною (3
правильні відповіді) :
а) надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі;
б) відкриття трьох українських університетів;
в) відкриття трьох українських гімназій;
г) виокремлення Галичини у дві автономні одиниці : Східну – українську і Західну – польську;
д) збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті;
е) запровадження для українців загального виборчого права;
є) надання українцям виключних прав щодо обіймання державних та адміністративних посад в
установах краю.

6. Позначте назву партій, які створені у 1899 р. (2 правильні відповіді) :

а) консервативна;
б) ліберальна;
в) націонал - демократична;
г) соціал - демократична;
д) християнсько - демократична.
7. Вкажіть основні програмні положення москвофілів (4 правильні відповіді) :
а) українці і росіяни – братні народи і приречені жити разом;
б) Західна Україна повинна ввійти до складу Росії після встановлення у ній республіки;
в) головною перешкодою динамічного розвитку Західної України є приватна власність на
землю;
г) неможливо забезпечити інтереси українського суспільства в Австрійській державі;
д) невизнання української мови і запровадження „язичія” для українців;
е) Росія як єдина слов’янська держава Європи повинна відігравати визначальну роль в житті
всіх слов’ян;
є) українці і росіяни від Карпат і до Камчатки становлять „єдину неподільну російську
народність”;
ж) українці Західної України та Наддніпрянщини є єдиним народом і повинні спільно жити в
Австрійській державі.

8. Зазначте напрями діяльності „Просвіти” у 2 пол. ХІХ ст. (4 правильні відповіді) :

а) створення бібліотек та хат – читалень;
б) видання популярної літератури для народу українською мовою;
в) організація недільних шкіл;
г) пропаганда своїх ідей шляхом „ходіння в народ”;
д) організація кооперативів;
е) створення мережі таємних антиурядових гуртків;
є) поширення антиурядових листівок;
ж) патронат над українськими початковими та середніми школами.
 Ключі
до тестових завдань ЗНО

Тестові завдання (з вибором однієї правильної відповіді)

Номер завдання і Номер завдання і
відповідь відповідь
1–г 11 – в
2–б 12 – в
3–а 13 – а
4–в 14 – в
5–б 15 – б
6–г 16 – в
7–в 17 – а
8–а 18 – б
9–в 19 – г
10 – в 20 – б

Встановіть відповідність (логічні пари)

1) а – 4; б – 6; в – 2; г – 5; д – 1
2) а – 2; б – 5; в – 1; г–4
3) а – 3; б – 4; в – 6; г – 1; д – 2
4) а – 1; б – 3; в – 2; г–4
5) а – 4; б – 1; в – 2; г–3
6) а – 4; б – 1; в – 2; г–3

Встановлення правильної послідовності

1) д, в, г, а, б
2) г, а, б, д, в
3) е, а, в, б, д, г
4) д, г, б, в, а

Тестові завдання з вибором декількох відповідей (2, 3, 4 чи 5 із 7)

1) б, г
2) а, в, г
3) а, в, г, е, є
4) а, в, г, е
5) а, в, д
6) в, г
7) г, д, е, є
8) а, б, д, ж

Мудрість є донька досвіду..

Леонардо да Вінчі