25.

03

Домашня робота

1) Місто, що стало провідним центром розвитку української культури в 1920-1930-х

рр., це Львів.
2) Заснований у липні 1921 року, проіснував до 1925 року.
3) Прага
6) Значна частина українських політичних емігрантів осіла в Польщі, Чехословаччині,
Австрії, Італії, Німеччині, Франції та США, Канаді.

7) В міжвоєнний період розвиток української освіти в Західній Україні можна

охарактеризувати як складний і багатогранний процес. З одного боку,
відбувалася інтенсивна розвідка українських земель, яка сприяла збільшенню
кількості українських шкіл та учнів. З іншого боку, цей процес був ускладнений
польською політикою у сфері освіти, спрямованою на знищення української
культури і мови.

Різниця в розвитку освіти на українських землях, що входили до складу

Польщі, Румунії та Чехословаччини, була зумовлена різними політичними та
соціально-економічними умовами у кожній з цих країн. В Польщі було
здійснено активну політику полянізації українців, що призвело до обмеження
української освіти та знищення українських шкіл. У Румунії українці теж
зіткнулися з обмеженнями у свободі вибору мови в навчальних закладах та
релігійному житті. У Чехословаччині ж українці мали більші можливості для
розвитку української освіти та культури, хоча й тут відбувалася упереджена
політика уряду щодо українців.

8) Галичина межувала з кількома західними країнами та мала значну кількість

населення з різних країн, що дозволило її культурі розвиватися у багато
напрямків.

9) дипломатія і розвідувальні органи СРСР домоглися репатріації на

територію УСРР великої кількості бійців Армії УНР

СРСР домігся усунення з прикордонних держав значної сили української

політичної еміграції