МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ

МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

РЕФЕРАТ

з дисципліни «ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»

на тему:
«Наукова теорія та науковий факт»

Викoнaвець: Дорось Максим Група МП-

106

Київ - 2023
 ВСТУП

Наука - це система знань про світ, яку людство збирає протягом

століть. Вона базується на відкриттях, теоріях, законах та фактах, які мають
довгострокову важливість для розвитку людства. Ці поняття є основою
наукового пізнання та є невід'ємною частиною наукового методу.
Серед понять, які використовуються в науці, особливе місце займають
наукова теорія та науковий факт. Наукова теорія - це відносно стійка наукова
концепція, яка пояснює певний феномен або явище та дозволяє прогнозувати
наслідки. Науковий факт - це спостереження, яке можна перевірити
експериментом або іншим способом та яке є відомим науковцям.
У сучасному світі наука є невід'ємною частиною нашого життя та
займає центральне місце в процесі розвитку людства. Однак, розуміння
наукових теорій та фактів може бути не простим завданням, тому вивчення
взаємозв'язку наукової теорії та наукового факту є актуальною проблемою.
Зокрема, вивчення цієї теми є важливим для тих, хто бажає зрозуміти
сутність наукового методу, а також для студентів, які вивчають наукові
дисципліни.
Мета та завдання. Метою даного реферату є дослідження
взаємозв'язку наукової теорії та наукового факту у науці. Основні завдання
роботи полягають у:
- визначенні поняття наукової теорії та наукового факту;
- аналізі взаємозв'язку між науковою теорією та науковим фактом;
- дослідженні історичного аспекту розвитку наукової теорії та
наукового факту;
- наведенні прикладів використання наукової теорії та наукового факту
в різних галузях науки.
Обґрунтування вибору теми. Тема "Наукова теорія та науковий факт"
є важливою для розуміння наукового методу та розвитку науки загалом.
Вивчення взаємозв'язку між теорією та фактом дозволить усвідомити, як
наукові знання формуються, розвиваються та використовуються в наукових
дослідженнях. Крім того, дана тема має великий практичний інтерес для
студентів, які в читанні цієї теми можуть зрозуміти принципи роботи
наукових методів та засвоїти підходи до аналізу наукових досліджень.
Також, вивчення взаємозв'язку наукової теорії та наукового факту може
допомогти студентам покращити свої аналітичні та критичні навички, що є
важливими для подальшого наукового дослідження та професійної
діяльності.
Отже, розуміння наукової теорії та наукового факту є ключовими
елементами вивчення наукового методу та розвитку науки. Дослідження
взаємозв'язку цих двох понять дозволить краще зрозуміти принципи роботи
наукових методів, що в свою чергу є важливим для подальшого наукового
дослідження та професійної діяльності.
 Наукова теорія та науковий факт як поняття
Наукова теорія - це система понять, яка визначає зв'язки між фактами
та явищами природи, а також передбачає певний клас явищ та їх
взаємозв'язки. Теорія дає можливість пояснити факти та явища, встановити
закономірності та прогнозувати нові явища. Однак наукова теорія не є
постійною та незмінною, вона постійно розвивається та доповнюється
новими даними.
Наукова теорія має кілька ключових характеристик:
1. Пояснює факти та явища: Наукова теорія повинна вміти пояснювати всі
спостережувані факти та явища в рамках своїх понять та законів.
2. Має прогностичну силу: Теорія повинна бути в змозі передбачати нові
факти та явища, які можуть бути підтверджені експериментально.
3. Базується на експериментальних даних: Теорія повинна базуватися на
експериментальних даних, які можна перевірити та підтвердити.
4. Узагальнює знання: Наукова теорія повинна узагальнювати раніше відомі
знання та додавати нові знання до нашої бази знань.
5. Доповнюється новими даними: Теорія повинна бути в змозі
доповнюватись новими даними та коригуватись на основі нових досліджень.
Наукова теорія є основою для наукових досліджень та відкриттів. Крім
того, вона допомагає розв'язувати складні наукові проблеми, визначає
напрямки подальшого дослідження та впливає на наші знання про світ.
Важливим елементом наукової теорії є її взаємозв'язок з науковим
фактом. Науковий факт - це спостереження або вимірювання певного явища
або об'єкта, які можуть бути підтверджені експериментально. Факти
відображають об'єктивну реальність і є важливим елементом наукового
пізнання.
Науковий факт повинен бути об'єктивним, тобто його можна
спостерігати або виміряти незалежно від того, хто його спостерігає. Це
означає, що науковий факт не залежить від суб'єктивного досвіду або впливу
індивідуальних думок та переконань.
Крім того, науковий факт повинен бути повторюваним. Це означає, що
при повторенні експерименту або спостереження за об'єктом, результати
повинні бути однаковими.
Науковий факт може бути як кількісним, тобто вимірюваним
числовими значеннями (наприклад, маса, швидкість, температура), так і
якісним, тобто спостеріганим описом явища (наприклад, колір, запах,
форма).
Важливо зазначити, що наукові факти самі по собі не можуть стати
науковою теорією, а лише дають можливість перевіряти та підтверджувати
теорії. Наукова теорія повинна пояснювати факти та передбачати нові явища.
Отже, науковий факт є важливим елементом наукового пізнання та
джерелом даних для підтвердження чи спростування наукових теорій.
Розуміння поняття наукового факту є важливим для розвитку науки та
підвищення рівня наукового пізнання.
Саме тому наукова теорія та науковий факт є взаємопов'язаними та
важливими елементами наукового пізнання. Наукова теорія дає можливість
пояснити та передбачити різноманітні явища, а науковий факт є джерелом
даних для перевірки та підтвердження теорії. Тому розуміння понять
наукової теорії та наукового факту є важливим для розвитку науки та
підвищення рівня наукового пізнання.
 Історичний аспект розвитку наукової теорії та наукового факту
Історія розвитку наукових теорій починається ще з античності, коли
грецькі мислителі філософи прагнули пояснити природу явищ, відкидаючи
міфологічні тлумачення. Однією з перших наукових теорій можна вважати
філософську концепцію Демокріта про атоми як найдрібніші частинки
матерії, яка була висунута у 5-му столітті до н.е.
У середньовіччі наукова думка була залежною від церковних
авторитетів, але з початком Відродження в 15-16 століттях наука почала
розвиватися самостійно. Ідеї Ньютонової механіки, гіпотеза Коперніка про
геліоцентричну систему та теорія електромагнетизму Максвела були
важливими кроками у розвитку наукових теорій в цей період.
У 19-му столітті розвиток наукової теорії сильно пов'язаний зі
зростанням кількості експериментів та спостережень. Через розвиток
індуктивного методу, який полягає в пошуку загального правила на основі
спостережень та досліджень, наука стала більш систематичною та точною.
У 20-му столітті розвиток наукової теорії став ще більш швидким та
динамічним. Поява нових теорій, таких як квантова механіка та теорія
відносності, змінила наше розуміння світу. Крім того, розвиток науки та
технології взаємодіє зі суспільством, що призвело до з'явлення нових
наукових галузей, таких як соціологія та екологія.
Наприклад, квантова механіка, запропонована у 1920-х роках,
дозволила зрозуміти, що у мікросвіті дії матерії керуються квантовими
законами, які суттєво відрізняються від класичних. Теорія відносності,
запропонована Ейнштейном, показала, що простір та час утворюють одну
нерозривну структуру, і що вони змінюються залежно від швидкості
спостережувача. Теорія хаосу, з'явилась у 1960-х роках, дозволила вивчити
складну поведінку систем, які піддаються дисипативним процесам, тобто
процесам, що втрачають енергію.

Також у 20 столітті було започатковано широке використання

комп'ютерів для моделювання складних систем, що дозволило вирішувати
складні наукові задачі та робити нові відкриття. У наш час наукові теорії
набувають ще більшої складності, адже сучасні дослідження включають не
тільки природні науки, а й соціальні, гуманітарні та технічні науки.
Отже, історичний аспект розвитку наукової теорії свідчить про
постійне розширення меж нашого знання про природу та світ навколо нас і
це дає можливість вирішувати складні наукові проблеми.
Поняття наукового факту з'явилося у середині XVII століття в рамках
так званої наукової революції, яка ознаменувала перехід від середньовічної
філософії до науки, заснованої на емпіричних даних та дослідженнях.
У XVII столітті факти були розглянуті як основні компоненти
наукового пізнання. Науковці, такі як Галілео Галілей та Френсіс Бейкон,
наголошували на важливості спостережень та експериментів, які дозволяли
отримувати об'єктивні дані про світ. Факти були розглянуті як сукупність
спостережень та вимірів, які можна було повторити та перевірити.
У XIX столітті поняття наукового факту було розвинене більш
докладно, з'явилися поняття теорії та гіпотези. Науковці, такі як Чарльз
Дарвін та Луї Пастер, розробляли теорії на основі об'єктивних фактів та
досліджень. Також в цей час були розроблені методи наукового дослідження,
такі як статистика та дослідження на основі контрольної групи, які дозволяли
отримувати більш точні та надійні дані.
У XX столітті з'явилася нова концепція наукового факту, яка
базувалася на понятті спостереження. Науковці вважали, що спостереження є
вихідним пунктом для наукових досліджень, і що факти повинні бути
базовані на спостереженнях та експериментах. В цей час також були
розроблені нові методи дослідження, такі як електронна мікроскопія та
нейронаука.
У ХІХ столітті була розвинута нова галузь науки - експериментальна
фізика, яка була спрямована на вимірювання фізичних величин і перевірку
теорій шляхом експерименту. Це привело до розвитку більш точних методів
вимірювання, таких як зважування, змірювання температури, тиску та інших
фізичних величин.
У XX столітті з'явилося багато нових технологій, таких як комп'ютери
та інтернет, які змінили підхід до збору та аналізу даних. Це дозволило
збільшити точність вимірювань і зробити можливими експерименти, які
раніше були неможливі. Крім того, з'явилася можливість досліджувати
космос, що дозволило розширити межі нашого знання про Всесвіт.
Сьогодні наукові факти стають все більш спеціалізованими та
складними. Вони отримуються за допомогою складних приладів та
технологій, таких як атомні мікроскопи, лазери, суперкомп'ютери та інші.
Крім того, дослідження здійснюються на різних рівнях, від найменших
частинок до найбільших об'єктів у Всесвіті.
 Приклади використання наукової теорії та наукового факту в
різних галузях науки.
Наукові теорії знаходять застосування в різних галузях науки та
технології.
Наприклад:
Фізика: Теорія відносності Ейнштейна є основою фізики високих
енергій, а також застосовується в космічній технології для розробки
спутників та ракет.
Хімія: Квантова механіка застосовується для вивчення молекулярної
структури та реакцій, а також в науковій розробці нових матеріалів.
Біологія: Дарвінівська теорія еволюції є основою вивчення
різноманіття життя та розвитку біологічних організмів, а також в
застосуванні генетичних технологій.
Психологія: Теорія Когнітивно-поведінкової терапії застосовується для
лікування психічних розладів.
Економіка: Кейнсіанська теорія економіки є основою сучасних
економічних політик та застосовується для управління макроекономікою.
Щодо наукового факту, то це доказовий аргумент, який
використовується для підтвердження або спростування гіпотези, теорії чи
закону в науці. Такі факти є необхідною складовою будь-якого дослідження в
науці, тому вони мають важливе значення в багатьох галузях знань.
Ось декілька прикладів використання наукового факту в різних галузях
науки:
Медицина: одним з важливих факторів, який використовується в
медицині, є мутації генів, які можуть бути спричинені різними факторами,
такими як радіація або хімічні речовини. Наявність таких мутацій може бути
показником ризику розвитку деяких захворювань.
Астрономія: наукові факти в астрономії використовуються для
вивчення галактик, планет, зорів та інших космічних об'єктів. Наприклад,
факт існування чорних дір використовується для пояснення ряду
астрономічних явищ, таких як гравітаційні хвилі.
Фізика: наукові факти в фізиці використовуються для вивчення різних
явищ, таких як світло, звук, електрика та магнетизм. Наприклад, закон
збереження енергії є науковим фактом, який використовується для пояснення
різних фізичних явищ.
Одним з яскравих прикладів використання наукового факту є
визначення віку Землі за допомогою радіометричних методів. Цей факт був
відкритий в середині ХХ століття і ґрунтується на знанні про радіоактивність
матеріалів, з яких складається Земля. За допомогою різних радіометричних
методів можна визначити вік зразків порід та мінералів, які знаходяться на
Землі.
Інший приклад використання наукового факту - відкриття генетичного
коду та механізмів його функціонування. Цей факт дозволив науковцям
зрозуміти, як інформація з ДНК переноситься на білки, які в свою чергу
відповідають за різні функції в клітинах та організмах. Знання про
генетичний код допомагає вивченню хвороб та розробці ліків, а також
дозволяє генетично модифікувати рослини та тварини.
Інші приклади використання наукового факту можуть включати в себе
вивчення хімічних реакцій та механізмів енергетичних процесів,
встановлення фактів еволюції живих організмів, вивчення фізичних законів
та властивостей матеріалів, а також визначення історії планетарної та
космічної еволюції.
 ВИСНОВОК

Підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що

наукова теорія та науковий факт є двома важливими поняттями в науці, які
взаємодіють між собою та сприяють розвитку наукових знань. Наукова
теорія є базою наукових досліджень та дозволяє пояснювати явища та
розв'язувати проблеми у різних галузях науки. Вона забезпечує загальну
концептуальну основу для розуміння та пояснення явищ, що
спостерігаються.
Навпаки, науковий факт є конкретним спостереженням, вимірюванням
або експериментальним результатом, який підтверджує або спростовує
наукову теорію. Це дозволяє науковцям перевіряти відповідність між
теоретичними концепціями та експериментальними даними, що має важливе
значення в розвитку науки.
Наприклад, в фізиці наукова теорія взаємодії сильних та слабких
частинок вивчається теорією поля, яка базується на принципах квантової
механіки. Науковий факт, який було підтверджено багатьма експериментами,
полягає у взаємодії заряджених частинок з електромагнітним полем. Цей
факт дозволяє науковцям встановлювати та перевіряти різні фізичні закони
та теорії.
Таким чином, наукова теорія та науковий факт є невід'ємними
частинами наукового пізнання та забезпечують постійний розвиток наукових
знань в різних галузях науки.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Борис Грінченко. Наукова правда і її забобони (Science Truth and Its
Superstitions). - 1896.
2. Василь Єрмоленко. Філософія науки (Philosophy of Science). - 1994.
3. Олександр Шнірельман. Математика, що вбиває (Mathematics that
Kills). - 2001.
4. Володимир Кузьменко. Інтерпретація наукового факту (Interpretation
of Scientific Fact). - 2009.
5. Томас Кун. Структура наукових революцій (The Structure of Scientific
Revolutions). - 1962.
6. Річард Фейнман. Історія фізики (The Character of Physical Law). -
1965.
7. П’єр Дюге. Наукові теорії (The Structure of Scientific Theories). - 1974.