Аргументоване есе.

Поясніть, за чим розвиток української нації -

традицією чи інновацією?

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з

цінностей, надбаних багатьма поколіннями.  З прадавніх часів до нас ідуть
життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в
українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та
світосприймання нашого народу. 
Велике значення для утвердження національної самосвідомості українців
мали народні звичаї, обряди, традиції святкування, які були невід’ємною
частиною повсякденного життя і стали засобом збереження української 
ідентичності. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й
естетику, моральні цінності, ментальність, історію. Звичаї українського народу
пов’язані з традиційним світоглядом, який складався протягом багатьох століть
і зберіг ознаки дохристиянських вірувань. 
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши
обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового
повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках.
У творі «Тіні забутих предків» автор розповідає про традиції і звичаї
народу. На Святий вечір худоба першою куштувала традиційні дванадцять
страв. На Маланки, вважалося, до маржини приходив сам Бог, питав її про
ґаздів і, якщо вона була задоволена ними, давав новий приплід. Язичницький і
християнський світогляд так тісно, сплелися у свідомості мешканців Карпат,
що вони й самі не помічають, як одна їх дія протирічить іншій.
Наприклад, у моїй родині не дотримуються старовинних традицій та
звичаїв, виконання щедрівок і колядування… Ми святкуємо Різдво, ходимо в
гості, сідаємо за святковий стіл, але це все по-новому, не так як було колись.
На мою думку, зі зміною умов життя змінювалися й традиції
святкування, відбувалася постійна трансформація обрядових дійств, деякі їхні
елементи зникали, замінювалися іншими, але основний зміст та сакральний
сенс збігалися.