1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І
МИСТЕЦТВ
ФАКУЛЬТЕТ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА
КАФЕДРА ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА
ОПП «СУЧАСНА ХОРЕОГРАФІЯ»

Хомич Анастасія Павлівна

ХОРЕОГРАФІЧНА СЮЇТА «СІМ СМЕРТНИХ ГРІХІВ»

Пояснювальна записка до творчого проєкту

студентки 4 курсу

Викладач з дисципліни
«Мистецтво балетмейстера»:
Заслужений діяч мистецтв
України, проф. з/н
Савченко Ростислав Володимирович
Науковий керівник:
професор кафедри, заслужений
діяч мистецт України.
Путіліна Тетяна Миколаївна

Київ – 2022
2

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..….3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи реалізації творчого проєкту
«Хореографічна сюїта «Сім смертних гріхів»......................................................….5
1.1 Аналіз літературних джерел, які використовувались в реалізації
творчого проекту……………………………………………………………....5
1.2 Християнська доктрина «Сім смертних гріхів» як важлива частина
християнського світобачення та ідейна основа творчого
проекту……………………………………………………………………….....7
1.3 Відомі інтерпретації християнської класифікації найважчих гріхів у
мистецтві (література, хореографія, кінематограф)........………………..…15
1.4 Власне розуміння християнської доктрини про сім смертних гріхів та
питання втілення його у сюїту «Сім смертних гріхів»............…………….22
Висновки до першого розділу……….......…………………………………..24
РОЗДІЛ 2. Художні особливості творчого проєкту
«Хореографічна сюїта «Сім смертних гріхів»...........…….……………………….25
2.1 Лібрето….....……………………….……………………………………...25
2.2 Форма, жанр, стиль; ідейно-тематичний аналіз….....…………………28
2.3 Композиційно-архітектонічна побудова.....…………………………….30
2.4 Сценарно-композиційний план.........……………………………………34
2.5 Дійові особи та їх характеристика………......…………………………..38
2.6 Характеристика музичної основи хореографічного твору……......…...39
2.7 Сценографія………...................…………………………………………..43
Висновки до другого розділу……………….......…………………………....47
ВИСНОВКИ…………………………………………….…………………………...48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….…………………….50
ДОДАТКИ……………………………………………………..…………………….53
3

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми творчого проєкту.

Доктрина про сім смертних гріхів є однією з важливих основ

християнського розуміння сутності людини та мети її існування. Сім смертних
гріхів сприймаються християнами як небезпечні вади, що стають на шляху
людини до Бога, коли вона дозволяє їм оволодіти своєю душею. Християнству
як одній з найвпливовіших релігій світу вже більше двох тисяч років. Але ж
прагненню людини досконалості, як і багато віків тому, заважають ті ж самі
недоліки, які були названі за часів заснування християнства: хіть, жадібність,
ненажерливість (надмірність), гнів, лінь, задрість, гординя. Треба зазначити, що
доктрина про сім смертних гріхів має значення не лише для віруючих.
Порядність, гідність, вихованість, які цінуються і серед атеїстів, так само
не сумісні з відомими усім смертними гріхами. Тож тема, обрана для творчого
проекту, поза сумнівом, актуальна. Про це свідчить також досить велика
кількість спроб відобразити сутність доктрини про сім смертних гріхів у різних
видах мистецтва, в тому і в хореографії. Наш проект – спроба втілити у
хореографічну сюїту власного розуміння проблеми.
Мета творчого проєкту – створення оригінальної хореографічної сюїти
за мотивами християнської доктрини про сім смертних гріхів.
Завдання творчого проєкту:
- вивчаючи відповідні розділи Біблії та наукову літературу з
релігієзнавства, усвідомити зміст, головну ідею та практичне спрямування
християнської доктрини про сім смертних гріхів;
- ознайомити з інтерпретаціями доктрини про сім смертних гріхів в
кінематографі та хореографії;
- продумати сюжет, образ головної героїні та другорядних персонажів, які
4

сприятимуть втіленню головної ідеї задуму: шляхом спроб та помилок людина

сама будує свою особистість;
- реалізувати на практиці мету творчого проекту.
Новизна творчого проєкту полягає в:
- оригінальному сюжеті хореографічної сюїти;
- втіленні власних режисерських та сценографічних знахідок у
відтворенні сюжетної лінії засобами хореографії;
- оригінальному поєднанні трьох стилів – контемпорарі, контактна
Імпровізація та hight heels.
Практичне значення творчого проєкту.
1. Хореографічна сюїта «Сім смертних гріхів» може бути продемонстрована як
цілісно, так і окремими її складовими на сценічних майданчиках різного типу.
2. Хореографічно-технічні знахідки можуть бути використані у діяльності
хореографа-практика.
3. Сюїта «Сім смертних гріхів» матиме просвітницький і педагогічний вплив на
глядача, спонукатиме його до роздумів про важливість правильного життєвого
вибору.
Апробація творчого проєкту.
Хореографічна сюїта «Сім смертних гріхів» представлена на екзамені з
«Мистецтва балетмейстера» по спеціалізації «Сучасна хореографія», а також на
практичному показі творчих проєктів на екзамені (КНУКіМ, червень 2022 р.).
Окремі танці з хореографічної сюїти «Сім смертних гріхів» увійшли до
звітнього концерту Народнього художнього танцювального колективу
«Вікторія» (м. Черкаси. 17 травня 2021 р.) (Дод.А).
Структура та обсяг пояснювальної записки.
Пояснювальна записка складається зі вступу, двох розділів –
теоретичного та практичного, висновків та списку використаних джерел. Роботу
структуровано згідно з поставленими завданнями. За обсягом дослідження має
60 сторінок.
5

РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ
«ХОРЕОГРАФІЧНА СЮЇТА “СІМ СМЕРТНИХ ГРІХІВ”»

1.1Аналіз літературних джерел, які використовувались в реалізації

творчого проекту

Робота над творчим проектом «Сім смертних гріхів» потребувала

володіння професійними навичками балетмейстера-постановника. Враховуючи
досить невеликий досвід такої діяльності, обов’язковим етапом створення нашої
хореографічної сюїти було вивчення фахових наукових праць. Однією з них був
навчальний посібник О. О. Бігус та ін. з основ теорії і практики сучасного танцю
[3]. Особливо корисний для роботи над творчим проектом матеріал містився у
розділі «Техніка. Композиція. Імпровізація», написаний Л.В. Мовою – практичні
поради щодо техніки створення танцю. Також у роботі були використані
матеріали навчального посібника О. Єсенської та ін., присвяченого питанням
композиції танцю та мистецтву балетмейстера [5]. Вказані джерела допомогли
знайти найбільш вдалі рішення під час роботи над творчим проектом.
Як відомо, задум хореографічної постановки може будуватися на
літературній основі, на історичній, на сюжеті казки, а також на народно-
обрядовій основі. У нашому випадку в його основі була доктрина про сім
смертних гріхів, тобто просто перелік найгірших, згідно з християнськими
переконаннями, людських якостей. Тож сюжет хореографічної сюїти треба було
придумати самостійно. Але те, що доктрина про сім смертних гріхів – важлива
частина основ християнської віри, накладає на кожного, хто відштовхується від
неї у своїх творчих пошуках, велику відповідальність. Тож необхідно було
опрацювати відповідну християнську та наукову літературу.
6

Головним джерелом розуміння цієї християнської доктрини, звичайно ж,

була Біблія, Новий Заповіт. Другим етапом її вивчення було опрацювання
відповідних розділів підручників з релігієзнавства [2], [10] та окремих статей,
присвячених обраній темі. Важливу й корисну інформацію для розуміння
унікальності християнської релігії у ставленні до людини, її позитивних та
негативних якостей, змісту життя, було взято з підручника «Філософія» В.П.
Кохановського [6]. Окрім цього, джерелом розуміння ідеї про смертні гріхи, був
твір Данте «Божественна комедія» [4] - на цей літературний твір спиралися
богослови середньовіччя і більш пізніх часів, тож його можна вважати таким,
що вплинув на формування сучасного погляду на важливу християнську
доктрину.
7

1.2 Християнська доктрина «Сім смертних гріхів» як важлива

частина християнського світобачення та ідейна основа творчого проекту

Основою нашого оригінального творчого проекту є христистиянська

доктрина «Сім смертних гріхів». Втілення її головної ідеї – головна мета
одноіменної хореографічної сюїти. Тож даний розділ нашого дослідження
присвячений історичному, філософському та культурологічному аналізу
християнських уявлень про найтяжчі гріхи людства.
На сьогоднішній день християнами себе вважає третина усього людства.
Релігія, яка виникла у Палестині у І ст. до н. е. протягом двадцяти віків
завоювала прихильність величезної кількості людей в усіх куточках світу. А
його вплив на становлення суспільства, яке прийнято називати європейським,
можна назвати основотворчим. Протягом довгих віків саме релігія визначала
зміст освіти, її образи надихали митців, були об’єктом дискусій філософів,
релігія мала величезний вплив на світову політику тощо. Тобто без
перебільшення ми можемо говорити про те, що моральні та духовні цінності
сучасної людини, розуміння нею добра і зла грунтуються саме на ідеяїх
християнства. Це стосується не лише віруючих, а й переконаних атеїстів.
Нагорна проповідь Ісуса Христа, у якій він сформулював свої знамениті
заповіді, сьогодні можна вважати кодексом будь-якої порядної людини – вони
ширші за будь-які суто релігійні обмеження.
Наше дослідження не має на меті робити детальний аналіз християнства
як однієї з найвпливовіших релігій сучасного світу. Але усвідомлення деяких
моментів важливе для здійснення творчого проекту, в основі якого одна з
християнських доктрин. Філософи відзначають, що християнство – релігія, яка
змушує людину до самопоглиблення, вивчення себе, самоаналізу, здійснення
своєрідного морального «самозвіту». За словами В. Кохановського,
християнські мислителі «відкрили нову грань проблеми свідомості: свідомість –
не лише знання про зовнішній світ, а насамперед про власний духовний долсвід,
8

його зміст…» Якщо в античності точка відліку у вивченні свідомості

знаходилась поза внутрішнього світу людини, то християнство зробило
неможливим вивчення свідомості поза аналізу змісту власного внутрішнього
світу [6 с. 166].
Християни вірять у те, що Бог створив людину за своїм образом і подобою
та супроводжує її протягом усього земного життя. Незважаючи на це, людина
наділена свободою вибору: чи бути з Богом, на стороні Добра, чи піддатися
Дияволу й опинитися під владою Зла. Важливо також те, що кожна людина вже
від народження грішна – навіть коли вона ще невинне немовля. Тож земне
життя людини (від її народження до моменту Страшного суду) сприймається як
подолання усього гріховного і прагнення до Ідеалу – шляхом виконання усіх
заповідей, молитов і уміння проявляти стійкість перед різного виду спокусами.
Сім смертних гріхів - група та класифікація пороків у християнських
вченнях. Вчинок відноситься до категорії смертних гріхів, якщо він є
безпосередньою причиною інших аморальних вчинків. До смертних гріхів
відносяться: гординя, жадібність, гнів, заздрість, хіть, ненажерливість і лінощі.
Сім смертних гріхів протистоять сімом чеснотам.
Поняття смертних гріхів походить від Нового завіту — Першого послання
від Іоанна: «Якщо хто бачить брата свого, що грішить гріхом не до смерті, то
нехай молиться, і Бог дасть йому життя, тобто гріхом, що гріхом не до смерті. Є
гріх до смерті: не про те говорю, щоб він молився» [9]. Учень Євагрія
Понтійського, Іоанн Кассіан зробив цю класифікацію відомою в Європі, де вона
згодом стала основою для католицької конфесійної практики, що зафіксовано в
покаянні настанови, проповіді, таких як «Оповідання пастора» Чосера, та
художніх творах, таких як «Чистилище» Данте (де каються з гори Чистилище
згруповані та несуть покарання відповідно до їхнього гіршого гріха) [21].
Католицька церква використовувала уявлення про смертні гріхи, щоб
допомогти людям приборкати їхні злі нахили. Наставники звертали особливу
увагу на гординю, що вважалася гріхом, який відокремлює душу від благодаті, а
9

тому є суттю зла, а також на жадібність, що лежить в основі всіх інших гріхів.
Сім смертних гріхів обговорювалися в трактатах і зображалися на картинах і
скульптурах католицьких церков, на обкладинках священних книг.
Серед гріхів лише одни є таким, що не прощається – богохульство. Усі
інші гріхи не лише засуджуються, а й сприймаються як вчинки, гідні жалю.
Будь-який гріх сприймається як такий, що віддаляє людину від Бога. Треба
зазначити, що опис смертних гріхів не заснований на текстах Біблії і не є
прямим одкровенням Бога, але Біблія доносить сутність кожного з гріхів і
попереджає християн про їх небезпеку [9].
Робота над творчим проектом «Сім смертиних гріхів» предбачає
розуміння сутності кожного з цих гріхів згідно з канонами християнства. Тож
представимо його коротко нижче.
Хіть – це сильне бажання. Зазвичай бажання асоціюють з сильним або
неприборканим сексуальним бажанням, яке може призвести до блуду
(включаючи перелюб), згвалтування, зоофілії та інших гріховних статевих актів.
Однак бажання може означати й інші форми неприборканого бажання,
наприклад, грошей або влади.
Одна з причин засудження ненажерливості полягає в тому, що переїдання
з боку заможних може залишити нужденних голодними. Середньовічні церковні
авторитети, наприклад, Хома Аквінський, дотримувалися ширшого погляду на
ненажерливість, стверджуючи, що воно також може включати нав’язливе
очікування їжі і надмірне захоплення делікатесами. Хома Аквінський
перерахував п'ять форм обжерливості: занадто дорого, дуже смачно, занадто
багато, занадто часто, занадто жадібно. Але ненажерливість – це не лише
непомірність у їжі. Це надмірне захоплення і надмірним споживанням чогось,
що доходить до марнотратства. Це нестримність тілесних бажань, які змушують
людину забути про все духовне.
Жадібність також відома як скупість чи користь. Це, як і хіть або
ненажерливість, є гріхом бажання. Проте поняття жадібність застосовується
10

церквою до штучного, хижацького бажання і гонитви за матеріальними благами.

Хома Аквінський писав: «Жадібність – це гріх проти Бога, як і всі смертні гріхи,
оскільки в ній людина відмовляється від вічного заради тимчасового» [2]. У
Чистилищі Данте зв’язують і кладуть на землю обличчям вниз за надмірну
зосередженість на земних думках. Нагромадження речей, крадіжка і грабіж,
особливо із застосуванням насильства, обману – це дії, які можуть бути
викликані жадібністю.
За словами Генрі Едварда, жадібність «занурює людину глибоко в
трясовину цього світу, так що людина робить повсякденність своїм богом» [2].
Згідно з визначенням, даним поза християнськими писаннями, жадібність — це
надмірне бажання придбати або мати більше, ніж потрібно людині, особливо
щодо матеріального багатства. Як і гординя, жадібність може призвести не лише
до деяких злих вчинків, а й до зла світового масштабу.
Лінощі можна визначити як відсутність інтересу чи звичне небажання
докладати зусиль. Хома Аквінський визначив ледарство як сум про духовне
благо. Спектр лінощів широкий. З духовної точки зору лінощі спочатку
вважалися недугою, яка охоплювала релігійних людей, особливо ченців, коли
вони ставали байдужими до своїх обов'язків перед Богом. У ментальному плані
лінощі мають ряд відмінних компонентів, найбільш важливими з яких є
відсутність емоцій, відсутність будь-яких почуттів щодо себе або інших, стан
розуму, що викликає нудьгу, злість, апатію та пасивне інертне або мляве
мислення. Фізично лінь в основному пов’язана з припиненням руху та
байдужістю до фізичної роботи; це знаходить вираз у ледарстві та бездіяльності.
Лінь включає припинення використання семи дарів благодаті, даних Святим
Духом: мудрість, розуміння, порада, знання, благочестя, стійкість і страх
Господній. Така зневага може призвести до уповільнення духовного поступу до
вічного життя, до нехтування численними обов'язками милосердя до ближнього
і до ворожості до тих, хто любить Бога.
11

Лінощі також визначаються як нездатність робити те, що потрібно.

Відповідно до цього визначення, зло існує, коли «хороші» люди не діють.
Едмунд Берк писав у роботі «Роздуми про причини нинішнього невдоволення»:
«Коли погані люди об’єднуються, добрі мусять об'єднуватися; інакше вони
впадуть, один за одним, як непотрібна жертва в огидній боротьбі» [2].
На відміну від інших смертних гріхів, які є гріхами аморальності, лінощі є
гріхом невиконання обов’язків. Він може виникнути через будь-який з інших
пороків; наприклад, син може знехтувати своїм обов'язком перед батьком через
гнів. Хоча стан і звичка до ледарства є смертним гріхом, тенденція душі до
ледарства не є смертним гріхом сама по собі, за винятком певних обставин.
У своєму «Чистилищі» Данте зображує покарання за лінь як безперервну
втечу на максимальній швидкості. Данте описує лінь як «нездатність любити
Бога всім серцем, усім своїм розумом та всією своєю душею»; для нього це був
«середній гріх», єдиний, для якого характерна відсутність чи нестача любові.
Гнів можна визначити як неконтрольовані почуття люті та навіть
ненависті. Гнів часто проявляється у бажанні помститися [11]. У чистому
вигляді гнів є образою, насильством і ненавистю, які можуть спровокувати
ворожнечу, яка може тривати століттями. Гнів може зберігатися ще довго після
того, як людина, яка вчинила тяжку провину, помре. Почуття гніву може
проявлятися по-різному, включаючи нетерпіння, людиноненависництво, помсту
та саморуйнівну поведінку, таку як зловживання наркотиками або самогубство.
В католицизмі нейтральний акт гніву стає гріхом гніву, коли він
спрямований проти невинної людини, коли вона надмірно сильна або триває
довго, або коли вона вимагає надмірного покарання. Якщо ж гнів досягає точки
навмисного бажання убити або серйозно поранити сусіда, це серйозна провина
проти милосердя; це смертний гріх. Ненависть – це гріх бажання того, щоб
хтось ще постраждав від нещастя чи зла, і смертний гріх, коли хтось бажає
серйозної шкоди.
12

У передмові до «Чистилища» Дороті Л. Сейєрс описує гнів як «любов до

справедливості, звернену до помсти і злості». За словами ж Генрі Едварда,
розгнівані люди є рабами самих себе [11].
Заздрість, як і жадібність чи хіть, характеризується ненаситним бажанням.
Її можна описати як сумну або скривджену жадібність по відношенню до рис
або майна іншої людини. Вона виникає з марнославства і відокремлює людину
від її ближнього.
Злісна заздрість схожа на ревнощі у тому сенсі, що вони обидві
незадоволені чиїмись рисами, статусом, здібностями чи нагородами. Різниця в
тому, що заздрісники теж хочуть предмет заздрощів і прагнуть отримати його.
Заздрість безпосередньо пов'язана з Десятьма заповідями, а саме: «І не
зажадай… того, що належить сусідові» [18]. Це твердження також може бути
пов’язане з жадібністю. Данте визначив заздрість як «бажання позбавити інших
людей того, що належить їм». У «Чистилищі» Данте заздрісників карають
зашитими дротом очима за те, що вони отримували гріховне задоволення,
бачачи, як інших принижують. На думку Хоми Аквінського, боротьба,
викликана заздрістю, складається з трьох етапів: на першому етапі заздрісник
намагається знизити репутацію іншого; на середній стадії заздрісник отримує
або «радість від чужого нещастя» (якщо йому вдається зганьбити іншу людину),
або «горе від чужого благополуччя» (якщо він зазнає невдачі); третя стадія -
ненависть, тому що «смуток викликає ненависть» [18].
Заздрість була причиною вбивства Каїном свого брата Авеля, оскільки
Каїн заздрив Авелю, бо Бог схвалив жертву Авеля, а не жертву Каїна. Бертран
Рассел сказав, що заздрість – одна з найпотужніших причин нещастя, що
приносить горе тим, хто заздрить, і водночас спонукає їх завдавати болю іншим.
Згідно з найпоширенішими поглядами, лише гордість тисне на душу
більше, ніж заздрість, серед головних гріхів. Як і гординя, заздрість пов’язана з
дияволом, оскільки в Книзі премудрості Соломона сказано: «заздрість диявола
принесла у світ смерть».
13

Гординя вважається майже в кожному списку первісним і найсерйознішим

із семи смертних гріхів. З семи він найдемонічніший. Також вважається, що
саме він є джерелом інших смертних гріхів. Гординя ще відома як зарозумілість
або марність, як розбещений егоїзм, як ставлення власних бажань, спонукань і
примх вище за благополуччя інших людей. Це нездатність визнавати досягнення
інших та надмірне захоплення особистим собою, особливо при забутті про
власну недосконалість, при відмові визнати свої власні межі.
Оскільки гордість була названа батьком усіх гріхів, вона вважалася
провідною рисою диявола. К. С. Льюїс пише в «Просто християнстві», що
гординя — це стан «анти-бога», становище, в якому его і особистість прямо
протилежні Богу: «… гнів, жадібність, пияцтво і таке інше — у порівнянні з
гординею це дрібниці. Саме через гординю диявол перетворився на диявола:
гордість веде до всіх інших вад: це повністю анти-божественний стан розуму»
[9]. Вважається, що гординя відокремлює дух від Бога, а також від Його
життєдайної та благодатної присутності.
Пишатися можна з різних причин. Автор Ікабод Спенсер стверджує, що
«духовна гордість — це найгірший вид гордості, якщо не найгірша пастка
диявола. Серце особливо лукаве щодо цього» [9] . Джонатан Едвардс сказав:
«Пам'ятайте, що гординя — це найгірша змія в серці, найбільший порушник
спокою душі та солодкого спілкування з Христом; це був перший гріх, який
коли-небудь був, і він лежить в основі всієї будівлі сатани і є найбільш важким
для викорінення, і є найприхованішим, таємним і брехливим з усіх побажань, і
часто непомітно проникає в саму гущу релігії, іноді і під маскою смиренності»
[9].
Теологи стверджують, що кожна людина, без винятку, з часів Адама та
Єви ушкоджена гріхом. Гріх затьмарює розум, послаблює і полонить волю,
здавлює серце людини смутком і смутком. Блаженний той, хто усвідомлює
причину свого горя – гріховність, а не життєві обставини чи дії інших людей.
14

Правильний діагноз веде і до зцілення - через прагнення праведності, через

смирення, покаяння і лагідність.
У будь-якому разі, сім смертних гріхів сприймаються християнами як
«пастки», що заважають людині іти праведним шляхом і ведуть її безсмертну
душу до вічних мук. Смертними гріхами вони вважаються тому, що сприяють
наповненню душі ще більшим злом. Найнебезпечнішим гріхом вважається
гординя.
15

1.3 Відомі інтерпретації християнської класифікації найважчих

гріхів у мистецтві (література, хореографія, кінематограф)

Коли християнство стало панівною релігією у європейських країнах,

Біблія, біблійні образи та сюжети стали домінувати у мистецтві різних жанрів, і
така ситуація була звичною протягом століть. Найвизначніші взірці архітектури,
живопису, музики були пов’язані з культом Ісуса Христа. Головні герої епосу
здійснювали свої подвиги заради ствердження християнських цінностей.
Біблійні афоризми, образи, сюжети, короткі та ємні поняття («важкий хрест»,
«шлях на Голгофу», цар Ірод, зрадник Юда та ін.) століттями формували головні
поняття християнської моралі.
Найвизначнішими мистецькими творами, у яких відображалися
християнські уявлення про сім смертних гріхів, поза сумнівом, можна вважвти
одноіменний знаменитий живопиний твір Ієроніма Босха та «Божественну
комедію» Данте.
Першим визначним досвідом втілення доктрини про сім смертних гріхів у
хореографії стала робота німецького композитора Курта Вайля та драматурга
Бертольта Брехта. Зупинимося на цьому творі детальнише, тому що він вплинув
на задум нашого творчого проекту.
Задум опери-балету «Сім смертних гріхів» виник у Парижі в 1932 р. Тоді
Вайль і Брехт зустрілися з Едвардом Джеймсом, заможною людиною з
Великобританії. Той замовив композитору твір, головну роль у якому могла б
виконати його дружина – балерина Тіллі Лош. Композитора Вайля вразила
зовнішня подібність цієї балерини з його дружиною – акторкою та співачкою
Лотте Льон. Було вирішено (і навіть відображено у контракті), що вона також
візьме участь у виставі – і теж у головній ролі. Так народилася ідея унікального
спектаклю – «балету зі співом».
Створюючи лібрето, Брехт використовує цю «роздвоєність» центрального
образу. У творі діють дві дівчини – сестри, які мають одне спільне ім'я – Анна
16

(точніше, Анна I та Анна II). Враховуючи, що сестрам вкрай рідко дають

однакові імена, це змушує замислитися – чи справді йдеться про двох різних
людей, можливо, це дві сторони однієї особистості? Це питання у творі
залишається відкритим, але певний натяк міститься у словах однієї Анни про
іншу: «Вона – лише зовнішність, я – реальна… У нас одне минуле, одне
майбутнє, одне серце та один ощадний рахунок». Дві Анни, або одна
«роздвоєна» Анна стають центром сюжету, цілком типового для епохи Великої
депресії в США: велика бідна сім'я, мрія про власний будинок у Луїзіані, «де
світло Місяця відбивається в Міссісіпі». І для здійснення мрії, і для життя сім'ї
потрібні гроші – і в прагненні заробити їх Анна залишає рідну домівку.
Протягом семи років вона переїжджає з міста до міста, проводячи рік у кожному
їх. У кожному місті героїня проходить через спокусу одним із смертних гріхів –
пожадливістю, гординею, ненажерливістю тощо. Героїня, здавалося б, долає
спокуси, але вдається до найстрашнішого гріха – з меркантильних міркувань
вона відмовляється від любові і, по суті, зрікається самої себе. Та й зусилля
Анни виявляються безплідними – так і не досягнувши нічого, героїня
повертається до батьківського дому [18].
Такий сюжет був втілений в унікальному творі, який повністю складається
з зонгів (пісень) і поєднує риси опери та балету, а музику «Семи смертних
гріхів» – виразну, сповнену глибокого психологізму – не можна назвати
однозначно ані академічною, ані естрадною. Прем'єра «Семи смертних гріхів»
відбулася у паризькому Театрі Єлисейських полів 7 червня 1933 року.
Продюсером, режисером та хореографом був Джордж Баланчин, мізансцени –
Каспара Неєра. Головні ролі зіграли Лотте Ленья (спів) та Тіллі Лош (танець); це
був єдиний у своєму роді балет зі співом (німецькою мовою). Французи зустріли
його насторожено, німецькі емігранти, що у Парижі, вважали балет грандіозним
успіхом. Потім він був поставлений у Лондоні в театрі Савой під назвою Anna-
Anna 28 червня цього ж року в імпровізованому перекладі Лотте Ленья. У тому
ж році відбулася лондонська прем'єра під іншою назвою – «Анна-Анна». У
17

1950-х роках спектакль відновила Лотте Льон – вдова композитора, і з того часу
він ставиться у різних театрах світу. У 1997 році вокальні партії Ленья записала
британська співачка Маріанна Фейтфулл у своєму альбомі 1998 The Seven
Deadly Sins (пісні Бертольта Брехта і Курта Вайля).
У 1976 р. «Сім смертних гріхів» по-своєму інтерпретувала Піна Бауш, і її
творіння називали «найруйнівнішим видовищем, що коли-небудь з'являлося на
німецькій сцені» – у цій виставі дуже жорстоко і правдиво відворено жіночу
беззахисність у суспільстві, де нікого не цікавить душа, де ніщо не святе, де
абсолютно все – аж до людського тіла – легко стає предметом купівлі-продажу.
На сьогоднішній день існує декілька інтерпретацій доктрини про сім
смертних гріхів у кінематографі. Не можна оминути увагою франко-італійську
комічну кінодраму Іва Аллегре та Клода Остан-Лара «Сім смертних гріхів»
(1952) за сценарієм Е. де Філіппо та Ш. Спаака з Луї де Фюнесом, Жераром
Філіппом та іншими відомими акторами у головних ролях. Фільм складається з
семи новел. Дві з них побудовані на італійському матеріалі та п'ять на
французькому. Коротко розглянемо його сюжет.
На міському святі організатор атракціону (Жерар Філіп) закликає публіку
та демонструє їй смертні гріхи, про які й йтиметься у новелах. Перша новела –
про жадібність і гнів (реж. Едуардо Де Філіппо). Жадібний домовласник
Альваро зібрався вигнати з квартири мешканця Едуардо, який не заплатив
вчасно. Альваро втрачає при цьому гаманець, а Едуардо знаходить його.
Сподіваючись на винагороду, він повертає знахідку власнику, а той, щоб не
платити Едуардо належні 10%, заявляє, що з гаманця зникло 15 000. Але не
помічає, як у черевик до Едуардо з його столу падає дорога перлина вартістю в
15%.
Наступна новела – про лінь (реж. Жан Древіль). Небесна канцелярія,
керована апостолом Петром, завалена роботою через надмірну активність
людей. Життя на Землі увійшло в шалений ритм, і смертність молодих людей
від нещасних випадків дуже зросла. Один із померлих, Мартен Поль Гастон (Луї
18

де Фюнес), навіть набрався нахабства та розкритикував роботу небесних

чиновників. Це стало останньою краплею, і апостол Петро викликав Лінь.
Відтепер вона стає не гріхом, а чеснотою, і посилається на землю, щоб
уповільнити ритм життя людей. Ось такий несподіваний підхід!
Історія про красеня-художника Равіла, його кохану мадам Блан та її
тринадцятирічну доньку є роздумом про такий гріх,, як хіть (реж. Ів Аллегре).
Новела про заздрість (реж. Роберто Росселліні) розповідає про художника, його
улюблену кішку і його молоду дружину, що заздрить усім – таланту чоловіка,
незалежності кішки і красі натурниці. Лікар, який зупинився у сільського
подружжя на ночівлю, звинувачується у ненажерливості (реж. Карло Рим).
Про гріх гордині йдеться у новелі режисера Клода Отан-Лара. Бідна
дівчину Анн-Марі (Мішель Морган) залишилася без спадщини після смерті
батька. Відтепер її зневажають колишні подруги. Одна з них запрошує її на бал,
але шкодує про це. На балу Анн-Марі звинувачують у крадіжці діаманта, але під
час обшуку її речей знаходять лише сендвічі, які вона збиралася віднести матері.
В останній новелі режисера Жоржа Лакомба атракціоніст пропонує
публіці відгадати, що є восьмим смертним гріхом, і змальовує наступну
картину. Ніч. Підозрілий квартал. На вулиці зупиняється таксі, з якого виходять
літній священик та молодий матрос. Під осудним поглядом таксиста вони
прямують до одного будинку. Двері їм відчиняє напівоголений негр. Вони
проходять в будинок і бачать красиву жінку, чоловіка в жіночому одязі і
китайця, який хтиво обіймає маленьку дівчинку. Хто ці люди і навіщо вони
зібралися тут? Через кілька хвилин усі вони прямують до іншої кімнати, де й
займаються тим, навіщо прийшли — позують для картини, яка ілюструє
восьмий смертний гріх: бачити зло там, де його немає.
Однією з найвідоміших поулярних кіноінтерпретацій семи сміртних гріхів
є американський трилер у стилі неонуар «Сім», знятий Девідом Фінчером за
сценарієм Ендрю Кевіна Уокера. Стрічка розповідає про розслідування двома
детективами-напарниками серії вбивств, пов'язаних із сімома смертними
19

гріхами. У головних ролях: Бред Пітт, Морган Фрімен, Гвінет Пелтроу та Кевін
Спейсі.
Поліцейські детективи Вільям Сомерсет і Девід Міллз розслідують справу
про серійного вбивцю Джона Доу, який уявив себе знаряддям Господа. У своїй
одержимості послідовно карати за сім смертних гріхів він піддає жертву
смертельним фізичним і моральним стражданням, які готує з холодною
розважливістю. Кожна кара ретельно спланована, а кожна жертва (у розумінні
Доу) - зразок того гріха, за який слідує покарання. Витончений мучитель і
вбивця залишає на місці злочину лише назву гріха і хитромудру зачіпку-
головоломку, що дозволяє здогадатися про наступного «грішника».
Джон Доу вважає свою діяльність проповіддю, покликаною надати
городянам урок. Він ретельно документує всі свої дії, роками готує головоломні
вбивства та тортури, скрупульозно замітає сліди, навіть зрізає собі шкіру з
подушечок пальців, щоб не залишати відбитків). До кінця картини все
відбувається ніби за його сценарієм: він завжди на кілька кроків попереду своїх
переслідувачів, і навіть сама діяльність детективів постає як частина його
божевільного, але надзвичайно розважливого плану. Драматичний ефект того,
що відбувається посилюється і тим, що історія розгортається протягом семи
днів, які повинні стати останніми на службі для Сомерсета, що йде у відставку, і
першими на новому місці для амбітного і емоційного Міллза, який любить
дружину і намагається пристосуватися до життя у чужому ненависному місті.
Першою виявленою жертвою стає величезний товстун, що уособлює гріх
ненажерливості, другий – знаменитий адвокат, який звинувачується у
жадібності. Незважаючи на те, що вже після третього епізоду – покарання за
ледарство – слідству, не без частки везіння і в обхід закону, вдається розкрити
лігво маніяка. Це, за визнанням злочинця, лише дещо прискорює «місію»: одне
за одним йдуть нові криваві злочини.
Раптом убивця холоднокровно здається поліції, але, озвучивши загрозу
оголосити себе неосудним, змушує правосуддя піти з ним на угоду: визнання у
20

скоєному та вказівку місця поховання останніх двох жертв в обмін на поїздку

туди наодинці з обома детективами. Під охороною з повітря троє доїжджають до
безлюдного путівця, куди незабаром несподіваний кур’єр привозить якусь
посилку. Поки Сомерсет на відстані розкриває її і завмирає в жаху, беззбройний
і скований по руках і ногах Джон Доу раптом довірливо зізнається Міллзу, що
стереже його, що захоплений ним і його дружиною, і що оскільки йому самому
не вдалося «зіграти роль чоловіка» з нею, він забрав собі «сувенір» - її голову.
Шокований Міллз чує визнання маніяка у власному гріху - заздрість до
нормального сімейного життя. А ще таким чином він карає детектива за
гординю – впевненість у тому, що саме його по силам покарати злочинця. Те,
що трапилося, призводить до явно прорахованого Доу фіналу. Молодий
детектив, який щойно дізнався про вагітність убитої коханої дружини Трейсі, не
піддається на умовляння теж враженого, але зберігаючого самовладання
Сомерсета розстрілює спокійного, готового до смерті злочинця.
Фільм сміливо можна вважати глибоким та болючим роздумом про гріх у
сучасному світі, його наслідки, про право карати. Девіду Мілзу, який
намагається служити добру, якісно роблячи свою справу поліцейського, не в
змозі іноді проявити достатньо тепла і уваги до своєї коханої дружини. Трейсі,
яка ще не має близьких людей у цьому місті, змушена відкритися літньому
напарникові свого чоловіка Вільяму Сомерсету. Життєвий досвід, чуйність та
доброта Сомерсета допомагають йому знайти правильні слова у розмові з
засмученою молодою жінкою. Мабуть, одна з головних думок фільму, наступна.
Боротьба зі злом, прагнення покарати його – дуже важлива місія для того, хто
покладає її на себе. Але дуже важливо й цій боротьбі не випускати з поля зору
найближчих: рятуючи світ, не забувай, що у небезпеці може опинитися рідна
людина. Ти можеш не встигнути допомогти їй, а не сказані вчасно найважливіші
слова змусять картати себе за це все життя, яке лишилося попереду. Мабуть, цей
фільм – про складність життя, про те, як важко іноді навіть цілком хорошій,
21

добрій людині з правильними моральними орієнтирами повсякденно обирати

правильні рішення.
Розглянуті вище інтерпретації християнської доктрини про смертні гріхи
дають можливість стверджувати, що Біблія – джерело нескінченних роздумів
людини про зміст життя і своє місце у ньому. Смертні гріхи – перепона на
шляху до душевної гармонії і єдності з Богом. Незважаючи на величезний
проміжок часу, який відділяє нас від історичного періоду, коли вони були
названі й описані, людство залишається так само далеким від досконалості, як в
перше століття ствердження християнської віри. А тому ця тема й надалі буде
інтерпретуватися у мистецтві.
22

1.4. Власне розуміння християнської доктрини про сім смертних

гріхів та проблема втілення його у сюїту «Сім смертних гріхів»

Поза сумнівом, на кожному витворі мистецтва – відбиток певного часу.

Воно завжди є втіленням епохи, продуктом її умонастроїв та духовної
атмосфери. Так звані «вічні» теми, проблеми, сюжети інтерпретуються
художниками різних епох відповідно з запитами та викликами свого часу; «… в
процесі свого історичного буття мистецтво проявляє себе як рухливий та
гнучкий організм, який виявляє нові творчі грані та аспекти, який моментально
вбирає в себе (і передвіщує) ті ледь помітні рухи в соціальній психології,
поширених стереотипах мислення, ієрархії цінностей» [20]. Вічні біблійні
образи змінювали свою візуальну інтерпретацію від епохи до епохи, вбираючи у
собі характерні риси того чи іншого часу, але при цьому зберігаючи незмінною
свою суть.
Створення нашої оригінальної хореографічної композиції – сюїти «Сім
смертних гріхів» - стало відображенням власних роздумів над важливою
християнською доктриною, роздумів молодої людини ХХІ століття, вихованої у
повазі до православних традицій. Аналіз відповідних частин біблійного тексту, а
також описаних вище художніх інтерпретацій семи смертних гріхів спонукали
до наступних умовиводів. Доктрина про сім смертних гріхів – одна з
найважливіших частин християнського світобачення. Десять заповідей Ісуса
Христа, проголошені ним у Нагорній проповіді, є для людини моральним
орієнтиром – не лише для віруючих, а й для атеїстів, які сприймають Біблію як
пам’ятку формування духовності людства. Доктрина ж про сім смертних гріхів
може сприйматися як зворотній бік медалі – те негативне, що може заполонити
нашу дужу і перекрити їй шлях до Бога. З часу виникнення та затвердження
християнства пройшло два десятка віків, але ми можемо сміливо стверджувати,
що проблеми людства, відображені у доктрині про сім смертних гріхів,
залишились незмінними, а, можливо, й більш поширеними, аніж раніше.
23

На прийняття рішення відобразити проблеми семи смертних гріхів у

контексті сучасного світу вплинув перегляд художнього фільму «Сім» Девіда
Фінчера, який був розглянутий у попередньому розділі. Вивчення особливостей
підходу режисера і сценариста до створення сюжетної лінії кінофільму, його
образної системи певним чином допомогло при створенні своєї історії засобами
іншого виду мистецтва – хореографії.
Головною героїнею нашої сюїти є сучасна дівчина. Її життя складається
таким чином, що, потрапляючи під негативний вплив різних людей, вона
періодично опиняється під владою одного з семи смертних гріхів, не помічаючи,
що поступово втрачає усі добре і світле, що є у її душі.
Одна з головних ідей нашої сюїти – відповідальність людини за свої
вчинки. Морально зрілій особистості притаманна самостійність у прийнятті
рішенні і чітке розуміння того, що є добро, а що – зло, що можна робити, а чого
– ні в якому разі. Пройшовши складний шлях важких помилок, героїня нашої
хореографічної сюїти залишається наодинці із власними роздумами про те, як
жити далі. Сюїта має відкритий фінал – глядач не буде свідком остаточного
рішення дівчини щодо майбутнього, не дізнається, чи зрозуміла вона, наскільки
гріх заполонив її душу.
Таке рішення продиктоване прагненням зробити ідейний зміст композиції «Сім
смертних гріхів» універсальним, таким, що містить у собі різні можливості
розвитку подій – як і в житті. Спостерігаючи за шляхом головної героїні, глядач,
можливо, співставить її вчинки й переживання зі своїми сласними, а також
зрозуміє, що кожна людина у цьому житті робить свій власний вибір – це
завжди важливе й суто індивідуальне рішення. Найбільша мудрість, яку можна
винести з біблійних текстів у тому, що боятися потрібно не Бога, а своїх
особистих бажань, рішень і дій, які віддаляють нас від Нього.
24

Висновки до першого розділу

Першим етапом нашої робити над творчим проектом було опрацювання

науково-дослідницької літератури з вивчення християнської доктрини про сім
смертних гріхів як основи створення хореографічної сюїти. Вивчення названих
вище джерел дозволило зробити наступні висновки. Починаючи з перших етапів
розвитку християнства, коли вперше були названі й описані сім смертних гріхів,
вони вважаються перепоною на шляху людини до душевної гармонії і єдності з
Богом. Власний висновок, який було зроблено по завершенні вказаного етапу,
наступний. Людина сама обирає свій шлях: піддатися небезпечній спокусі чи
зробити метою життя сповідування християнських цінностей. Саме цей
умовивід став головною ідеєю творчого проекту.
На роботу над сюжетом власної постановки, її епізодами, сценароно-
композиційним планом вплинуло ознайомлення з оперою-балетом «Сім
смертних гріхів» Вайля і Брехта, франко-італійську комічну кінодраму Іва
Аллегре та Клода Остан-Лара «Сім смертних гріхів» і особливо американський
трилер «Сім» Девіда Фінчера за сценарієм Ендрю Кевіна Уокера.
Опрацювання досліджень з теорії і практики діяльності хореографа-
постановника, допомогло у виборі конкретних прийомів роботи над створенням
сюїти «Сім смертних гріхів».
25

РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ

«ХОРЕОГРАФІЧНОЇ СЮЇТИ «СІМ СМЕРТНИХ ГРІХІВ»

2.1 Лібрето

Християнство зосереджує увагу віруючих на сім смертних гріхів: гординя,

жадібність, заздрість, гнів, лінь, похіть, ненажерливість.
Гарну й тендітну дівчину Олівію батьки виховували в любові, і вона була
щасливою. Але з часом вона приїхала до столиці на навчання, і там на неї чекало
самостійне життя. У студентському гуртожитку Олівія знайшла собі подругу,
Наталку. Подруга завжди підтримувала її, давала поради, була постійно поруч.
Але дівчина навіть не здогадувалась, на що ця подруга була здатна, аби бути
кращою за неї. Наталка заздрила Олівії через те, що з дівчиною любили
спілкуватися друзі. Через це вона давала подрузі такі поради, що та виглядала,
як посміховисько. Згодом між дівчатами почалися конфлікти: обидві з будь-
якого приводу заздрили одна одній. Так і закінчилась ця дружба.
Після невдалої спроби мати близьку подругу в університеті вона не хотіла
нікому відкриватись, була одинокою - їй здавалося, що з нею кожен змагається,
дивиться зверхньо. Але з часом ці почуття зникали, вона почала більше
спілкуватися зі своїми одногрупниками, та знайшла нову подругу Ольгу.
Дівчата поччали змагатися за якийсь безглуздий статус в групі «Хто
найкращий», Олівія перемогла, і в ній почало розгортатися полум’я слави,
гордості, та почуття того, що вона взагалі найкраща у всьому світі.
Однокурсники ставилися до неї по-різному. Одні вважали, що вона еноїстична
та горда, а інші бачили в ній силу та незламність. Але насправді Олівія стала
черствою, егоїстичною людиною, до якої могли звернутися тільки люди «при
статусі», тому що зі «звичайними» вона вже не контактувала.
26

На її шляху з'явився хлопець зі схожою поведінкою - Роман. Молоді люди

познайомилися і стали разом проводити час. Але через оголошений по всій
країні карантин вони роз'їхалися по домівках. Олівії дуже сумувала за Романом.
Спочатку вона була бездіяльною через тугу за хлопцем, а згодом лінь стала
звичним її станом. Окрім серіалів, нічних підходів до холодильника та сну до
обіду в неї більше нічого не було. Це продовжувалось довго, та вона потрохи
почала виходити на вулицю, якось боротися з цією ліню. Надію дівчині все ж
таки давало те, що незабаром вона повернеться в столицю до свого кохання. Аби
якось пом'якшити переживання доньки, мама постійно приносила їй солодощі.
Дівчина почала «заїдати» біль, який не вщухав. І так день за днем. Олівія стала
залежною від смачної їжі, їй постійно не вистачало чогось смачного. Вона
почала палити, випивати, аби позбавитись тих почуттів. Але марно.
Олівія була закохана у Романа настільки сильно, що коли хлопчина
запропонував жити разом, вона погодилася і втекла з дому, не думаючи про
наслідки і не зважаючи на думку батьків. В одній квартирі з закоханими жив
молодший брат Романа Іван. Спочатку все було добре, поки малий не почав
ділити практично все. Він був такий жадібний, що навіть ділив їжу, коли вони
всі разом сідали за стіл. Олівія й сама почала ділити їжу, щоб показати, що в
Івана є своє а в них з Романом своє. Почала готувати тільки для двох, але це ще
більше розлютило брата.
Після Нового року пара почала жити окремо. Аби забезпечувати себе та
дівчину, хлопець багато працював, тому що карантин ставав все більш
жорстким. Приходивши додому змученим, він виміщував увесь гнів на свою
другу половину. Згодом Олівія стала повидитися так само. Одного разу хлопець
підняв на неї руку. Це було величезна крапка в їх стосунках. Більше ніякого
спілкування в них не було, вона його не пробачила і зненавиділа.
Переїхала вона до колишньої знайомої Катерини, яка ще й роботу їй
запропонувала – танцювати у нічному клубі практично оголеною. Для Олівії це
було неприємно, а Катерині здавалося веселим та цікавим – заробіток без
27

особливих зусиль. Від батьків Олівія не хотіла допомоги через гордість – батьки
ж відмовляли її від переїзду. Олівія почала працювати. Спочатку їй здавалося,
що це все неправильно, та з часом вона втягнулася в це болото похоті. Вона
звикла, що треба бути практично оголеною на сцені, танцювати приватні танці,
та випивати з клієнтами. Дівчині вже подобалась ця атмосфера, гроші, жадібні
погляди глядачів, дорогі речі, ресторани, подарунки. Олівія вже не відмовлялася
їздити з чоловіками до готелів. Та одного разу сталося горе. Посеред робочого
дня якийсь заможній чоловік вирішив забрати її до готелю. Нікому не сказавши,
дівчина просто втікала з ним. Зайшовши до номеру, вони почали випивати, та
він щось підсипав у бокал, і дівчина заснула. Зранку, коли вона прокинулась,
була сама в номері. Почала шукати свої речі, але нічого не могла знайти.
Телефон, гроші – все зникло і не відомо, що зробив з нею цей покидьок, коли
Олівія була без свідомості.
Після цього випадку її звільнили, тому що це зіпсувало репутацію клубу.
Дівчині було огидно від самої себе, вона була розбита та нещасна. Саме таким є
фінал сюїти – які висновки вона зробить, що буде робити далі, глядач зможе
додумати сам.

2.2. Форма, жанр, стиль. Ідейно-тематичній аналіз

28

Форма – хореографічна сюїта.

Жанр – трагедія.
Стиль – контемпорарі, контактна імпровізація, hight heesl.
Час дії – 21 століття.
Місце дії – Україна.
Тема – Історія про дівчину, яку поглинули сім смертних гріхів.
Ідея – Погано, коли люди зі слабким характером йдуть в доросле життя та
піддаються впливу оточуючих людей, різним спокусам, бажанням, які
знищуюсь доброту і людяність в них.
Сюжет: Олівія переїхала до столиці, та зустрічала різних людей, від яких
вона переймала гріхи. Подруга Наталка заздрила їй через те, що друзі приділяли
більше уваги Олівію, ніж їй. Тому подруга своїми порадами зіпсувала думку
друзів, та дівчина почала заздрити Наталці, тому що до неї було більше уваги.
Одногрупниця Ольга, розпалила гордість в дівчині, коли вони змагалися за
статус «Хто найкращий», де Олівія отримала перемогу та почала поводитися
зарозуміло. Хлопець Роман розбив її серце своїм гнівом, через що, вона стала
його копією. Брат Романа Іван своєю жадібністю розлютив дівчину, та вона
стала копіювати його дії. Пандемія призвела до ліні, ненажерливості, що потім
вплинуло на подальші дії Олівії. Легкі гроші зацікавили дівчину, через що вона
потонула в болоті похоті та ледь вибралась живою звідти.
Різні ситуації змушували дівчину не найкращим способом вирішувати
проблеми. Це призвело до того, що головна героїня втратила віру в себе. Вона
почувала себе нещасною, розбитою. Але які висновки вона все таки зробить,
глядач зможе додумати сам.
Надзавдання – Підштовхнути глядача до того, що треба бути добрішими
та не піддаватися гріхам, які нас псують.
Конфлікт – люди та ситуації вплинули таким чином, що головна героїня
змінилася в гіршу сторону, та невідомо, як оборнеться її життя після цього.
29

Наскрізна дія – людина здатна піддатися таким слабкостям, як гріхи а

також позбутися їх, якщо повірити в себе та прикласти до цього зусилля.
30

2.3 Композиційна - архітектонічна побудова

Пролог - Християнство зосереджує увагу віруючих на семи смертних

гріхах:
гординя, жадібність, заздрість, гнів, лінь, похіть, ненажерливість.  
Кожен гріх розлучає людину з Богом. Гріхи ведуть до смерті все людство
незалежно від його віросповідання. Треба знати свого ворога в обличчя та
пам‘ятати про сім смертних гріхів.

Експозиція - Знайомство з головними героями:

Олівія - головна героїня, тендітна дівчина з простої сім‘ї.
Заздрість - незадоволення виглядом чужого щастя і задоволення його ж
нещастям (Наталка).
Гордість – це надмірна віра у власні можливості (Ольга).
Гнів – це почуття сильного обурення (Роман).
Лінощі – це уникнення духовної та фізичної роботи (під час пандемії).
Ненажерливість – це не стримуване бажання споживати їжі більше, ніж
потрібно для організму або надмірне споживання алкоголю (під час пандемії).
Жадібність – це надмірне бажання матеріального збагачення, жага
наживи, відкидання та ігнорування духовних принципів (Іван).
Похіть - це пристрасне бажання плотських насолод, розбещеність
(робота).
Катерина - давня знайома Олівії.
Протягом усієї постановки головна героїня особисто знайомиться з усіма
переліченими вище гріхами, переймаючи на себе всі найгірші їх якості.

Розвиток дії - Олівія збирає речі для переїзду до столиці на навчання.

31

Потім з’являються батьки, вони турбуються за неї. Приїхавши до столиці,

дівчина оселилась у студентському гуртожитку та одразу познайомилася з
Наталкою. Наталка заздрила Олівії через те, що з дівчиною любили
спілкуватися друзі. Через це вона давала подрузі такі поради, що та виглядала,
як посміховисько. Згодом між дівчатами почалися конфлікти: обидві з будь-
якого приводу заздрили одна одній. Олівія хотіла так само багато уваги і коли
Наталка отримувала її більше, вона починала заздрити.
Настали дні навчання. Після невдалої спроби мати близьку подругу в
університеті, Олівія не хотіла нікому відкриватись. Але з часом ці почуття
зникали, та знайшла нову подругу Ольгу. Дівчата почали змагатися за якийсь
безглуздий статус в групі «Хто найкращий», Олівія перемогла, і в ній почало
розгортатися полум’я слави, гордості, та почуття того, що вона взагалі найкраща
у всьому світі.
Та на її шляху з’явився хлопець зі схожою поведінкою – Роман. Але через
оголошений по всій країні карантин вони роз'їхалися по домівках. Олівії дуже
сумувала за Романом. Спочатку вона була бездіяльною через тугу за хлопцем, а
згодом лінь стала звичним її станом. Дівчина почала «заїдати» біль, який не
вщухав. Олівія стала залежною від смачної їжі, їй постійно не вистачало чогось
смачного. Вона почала палити, випивати, аби позбавитись тих почуттів. Але
марно. 
Олівія була закохана у Романа настільки сильно, що коли хлопчина
запропонував жити разом, вона погодилася і втекла з дому, не думаючи про
наслідки і не зважаючи на думку батьків. В одній квартирі з закоханими жив
молодший брат Романа Іван. Спочатку все було добре, поки малий не почав
ділити практично все. Він був такий жадібний, що навіть ділив їжу, коли вони
всі разом сідали за стіл. Олівія й сама почала ділити їжу, щоб показати, що в
Івана є своє а в них з Романом своє. Почала готувати тільки для двох, але це ще
більше розлютило брата. Але це все, вона вже робила не свідомо так само
32

жадібно готувала для своєї другої половинки навіть тоді, коли після Нового року
пара почала жити окремо.
Аби забезпечувати себе та дівчину, хлопець багато працював.
Приходивши додому змученим, він виміщував увесь гнів на свою другу
половину. Згодом Олівія стала повидитися так само. Одного разу хлопець підняв
на неї руку. Це було величезна крапка в їх стосунках. Ненавість зробила з неї
агресивну людину, яка дуже швидко та рівному місці завестися без причини.
Переїхала вона до колишньої знайомої Катерини, з якою познайомилася
ще тоді, як оселилася в гуртожитку. Дівчина запропонувала Олівії роботу –
танцювати у нічному клубі практично оголеною. Для дівчини це було
неприємно, а Катерині здавалося веселим та цікавим – заробіток без особливих
зусиль. Від батьків Олівія не хотіла допомоги через гордість – батьки ж
відмовляли її від переїзду. Олівія почала працювати. Спочатку їй здавалося, що
це все неправильно, та з часом вона втягнулася в це болото похоті. Дівчині вже
не відмовлялася їздити з чоловіками до готелів. Та одного разу сталося горе.
Посеред робочого дня якийсь заможній чоловік вирішив забрати її до готелю.
Нікому не сказавши, дівчина просто втікала з ним. Зайшовши до номеру, вони
почали випивати, та він щось підсипав у бокал, і дівчина заснула. Зранку, коли
вона прокинулась, була сама в номері. Почала шукати свої речі, але нічого не
могла знайти. Телефон, гроші –  все зникло і не відомо, що зробив з нею цей
покидьок, коли Олівія була без свідомості. 

Кульмінація – після нового знайомства з черговим гріхом все пішло не за

планом.
Якась людина скористалася її легковажністю і несерйозним ставленням до
життя у своїх цілях: чоловік підсипав у келих Олівії заборонену речовину, і коли
вона виявилася непритомною, пограбував її, та можливо, вдався до ще гірших
своїх бажань.
33

Розв‘язка - після цих ситуацій, Олівія стала грішною. Вона зробила

висновки після цих ситуацій. В результаті жоден з гріхів не допоміг Олівії стати
доброю, а тим більше кращою людиною. Людина не може бути повністю
безгрішною, але ми повинні намагатися не дозволяти нашим гіршим бажанням
вириватися на волю і, головне, вміти контролювати свої емоції, щоб не
повторити долю головної героїні.
34

2.4 Сценарно-композиційний план

Танець Викона Світло Декора Рекві Музичний Хроно

(епізод) вці ції зит матеріал мет
раж
1. 7 танців 1 частина: 1 частина: Ку 1 частина: 07:41
«Сім ників сонячне живописни бок, 2WEI –
гріхів» (6 дівчат) світло й задник ліжко, Toxic
-Заздрість 2 частина: - річка та пляш 2 частина:
-Гордість денне пісок ка з Dove
-Лінь світло 2 частина: кон’я Cameron –
-Ненажер 3 частина: танцюва ком Boyfriend
ливість домашнє льний зал та 3 частина:
-Жадність світло 3 частина: їжа, Billie
-Похіть 4 частина: домашня гроші, Eilish –
(1 денне обстановка штуч NDA
хлопець) світло 4 частина: на 4 частина:
-Гнів 5 частина: живопис кров Little Simz
денне ний задник – Venom
світло – річка та (мінус)
6 частина: трава 5 частина:
яскраве 5 частина: Maruv – To
світло, живопис be mine
червона ний задник 6 частина:
заливка – гора з The Marias
7 частина: піску – Hush
сутінки 6 частина: 7 частина:
10AGE –
35

сцена Пушка
7 частина: (мінус)
живопис
ний задник
– дерева

2. 3 танців Яскраве Танцюваль Валіза Patrick 01:01

«Проща ники денне ний зал та Watson - Je
ння» (Олівія, світло одежа Te
мама, Laisserai
тато) Des Mots
3. 6 танцівни Яскраве Танцюваль - Elsa & 01:21
«Гурто ків денне ний зал Emilie –
житок» (Олівія та світло Ocean
Наталка);
друзі – 2
дівчат та 2
хлопців
4. 11 Яскраве Танцюваль зошит NOMIN 01:28
«Універ танцівни денне ний зал та AL–
ситет» ків світло сумка Everyday
(Олівія та Anyone
Ольга);
Одногруп
ники– 5
дівчат та 4
хлопців
36

5. 2 танцівни Яскраве Танцюваль - Океан 01:02

«Кохан ків денне ний зал Ельзи – На
ня» (Олівія та світло лінії вогню
Роман)
6. 1танців Яскраве Танцюваль Валі Христина 01:10
«Панде ник денне ний зал за, Соловій –
мія» (Олівія) світло ноут Хвиля
бук,
їжа,
алко
голь,
цигар
ки
7. 1танців Яскраве Танцюваль Валіза Chase 01:24
«Втеча» ник денне ний зал Atlantic –
(Олівія) світло Slow Down
8. 3 танцівни Яскраве Танцюваль Їжа, Dove 00:56
«Неприє ка (Олівія, денне ний зал стіл Cameron –
мне Іван, світло та Boyfriend
знайомс Роман) стіль
тво» ці
9. 3 танцівни Яскраве Танцюваль Оде Renie 01:44
«Розби ка (Олівія, денне ний зал жа та Cares –
те Роман, світло валіза Якби
серце» Катерина)
10. 4 танцівни Затемнене Сцена Стіль Rihanna – 01:09
«Болото ка світло з ці Needed Me
похоті» (Олівія); червоною
37

клієнти – підсвіткою
3 хлопця
11. 2 танцівни Затемнене Танцюваль ліжко, Tolan 01:05
«Готе ка світло ний зал бокал Shaw –
ль» (Олівія); з Gold
клієнт - алко
хлопець голем,
сноді
йне,
сумка
12. 2 танцівни Яскраве Танцюваль ліжко, Bonesaye 01:18
«Оп’яні ка денне ний зал порож feat. Vicki
ння (Олівія); світло ній Vox –
розуму» директор бокал, Work of
клубу - сумка Art
хлопець
13. 1танців Затемнене Сцена - The 01:48
«Усвідо ник світло Weekend –
млення» (Олівія) Kiss Land
38

2.5 Дійові особи та їх характеристика

Олівія - тендітна, ніжна дівчина з простої сім’ї. Має темне волосся та

зелені очі.
Батьки Олівії – найдобріші та найтурботливіші люди.
Наталка – дівчина, яка просякнута заздістю та підступністю. Блондинка з
зеленими очима.
Ольга – одногрупниця Олівії, підступна, горда, завжди любе бути
першою. Також блондинка, але з блакитними очима.
Роман – холоднокровний та чорствий хлопець. Темноволосий та карі очі.
Молодший брат Романа Іван – жадібна та вредна дитина. Весь в брата,
темноволосий та карі очі.
Катерина – давня знайома Олівії, весела та безтурботна дівчина, яка була
на багато старшою за головну героїню. Мала темне волосся та карі очі.
39

2.6 Характеристика музичної основи хореографічного твору

Для 1 епізоду «Сім смертних гріхів» було взято сім пісень:

1. 2WEI – Toxic.
2WEI – це композиторська група, заснована Кристіаном Форлендером та
Саймоно Хігером на початку 2016 року.
Жанр пісні: альтернативна музика/ інді.
2. Dove Cameron – Boyfriend.
Dove Cameron – співачта та в першу чергу акторка. В 2013 ропочала свою
кар’єру співачки випустивши кліп «На вершині світу», як рекламний сінгл.
Жанр пісні: Поп-музика.
3. Billie Eilish – NDA.
Billie Eilish – американська співачка та авторка пісень. Лауреатка премії
«Греммі». Наймолодша співачка, яка дуже швидко набрала своїм синглом
«Ocean Eyes» у 2015 році.
Жанр пісні: Поп-музика.
4. Little Simz – Venom (мінус).
Little Simz – британська співачка , реперша та акторка. Свій перший альбом
випустила в 2015 році під назвою «A Curious Tale of Trials + Persons», та одразу
потрапила в чарти, через що, її прозвали найкращою реп-співачкою північного
Лондону.
Жарн пісні: Хіп-хоп, реп.
5. Maruv – To be mine.
Maruv – українська співчка, композитор, поетесса та продюсер. У 2013 році
зібрала групу The Pringlez, яка спочатку була створена, як навчальний проект
студентів. А вже в 2017 році випустила першу пісню «Stories» в якості солістки.
Жанр пісні: Поп-музика.
40

6. 10AGE – Пушка (мінус).

10AGE – співак почав свою кар’єру в 2018 році, та довго не міг набрати
популярність. Але в 2021 році він випустив три сінгли, через що одразу
потрапив в чарти.
Жанр пісні: Хіп-хоп, реп.
7. The Marias – Hush.
The Marias – це інді-поп-група из Лос-Анджелеса, яка була створена в 2016
році. Учасники: Maria Sardoya, Edward Jame,s Joshua David Conway, Jesse
Perlman.
Жанр пісні: Поп-рок, хард-рок.

2 епізод: «Прощання»
Patrick Watson - Je Te Laisserai Des Mots.
Patrick Watson – Канадський співак та автор пісень американського походження
з Монреаля, Квебек. Свою кар’єру почав у 2006 році.
Жанр пісні: альтернативна музика/інді.

3 епізод: «Гуртожиток»
Elsa & Emilie – Ocean.
Elsa & Emilie – норвежський дует, який був створений у 2010 році, учасниці Elsa
Sellesvik та Emily Haaland Austreim але в 2018 цей дует розпався.
Жанр: Поп-музика.

4 епізод: «Університет»
N O M I N A L – Everyday Anyone.
N O M I N A L – музичний виконавець, який почав свою кар’єру в 2013 році.
Жанр пісні: електронна-музика.

5 епізод: «Кохання»
41

Океан Ельзи – На лінії вогню.

Океан Ельзи – український гурт був створений у 1994 році, вокалістом та
лідером є Святослав Вокарчук.
Жанр пісні: альтернативна музика/інді.

6 епізод: «Пандемія»
Христина Соловій – Хвиля.
Христина Соловій – українська співачка презентувала дебютний альбом «Жива
вода» в 2015 році але з пісня «Тримай» зробила її відомой одразу після першого
альбому.
Жанр пісні: Фольк, народна пісня.

7 епізод: «Втеча»
Chase Atlantic – Slow Down.
Chase Atlantic – це австралійська група заснована в 2014 році, учасники:
Mitchel Cave, Christian Anthony, Clinton Cave, Patrick Wlide, Jesse Boyle.
Жанр пісні: альтернативна музика/інді, поп-музика.

8 епізод: «Неприємне знайомство»

Dove Cameron – Boyfriend.

9 епізод: «Розбите серце»

Renie Cares – Якби.
Renie Cares – нова співачка, яка тільки почала свій шлях у 2022 році.
Жанр пісні: : альтернативна музика/інді.

10 епізод: «Болото похоті»

Rihanna – Needed Me.
42

Rihanna – американська реп-співачка, одна з популярних зірок усього світу,

лауреатка премії «Греммі». Першу свою дебютну роботу «Music of the Sun»
випустила в 2005 році та війшла в десятку кращих альбомів «Billboard 200».
Жанр пісні: R&B.

11 епізод: «Готель»
Tolan Shaw – Gold.
Tolan Shaw – співак з ютубу, який сам створює та обробляє свої пісні. Його
пісню «Gold» було взято в турецький серіал «Постукай в мої двері».
Жанр пісні: іноземна авторська пісня.

12 епізод: «Оп’яніння розуму»

Bonesaye feat. Vicki Vox – Work of Art.

13 епізод: «Усвідомлення»
The Weekend – Kiss Land.
The Weekend – канадський співак, автор пісень та музикальний продюсер.
Номінований на премію American Music Award 2015, 2016, 2020, 2021, 2022.
У 2013 році випускає свій дебютний альбом «Kiss Land», який потрапляє в чарт
Billboard 200 на першу сходинку.
Жанр пісні: R&B.
43

2.7 Сценографія

Хореографічна сюїта «Сім смертних гріхів» складається з 13 епізодів. До

кожного персонажа було окремо створено образ, макіяж, та зачіска. Кожен образ
максимально комфортний для хореографічного тексту та чітко підходить до
характеру виконавця. Розберемо детальніше кожен образ:
1 епізод:
Заздрість: Виконавець – дівчина, одежа – чорні лосини, зелений топ, чорна сітка
на верх, без взуття, зачіска – високий хвіст, макіяж – зелено-чорний смокі з
блистівками, матові бежеві губи (Дод. Б).
Гордість: Виконавець – дівчина, одежа – чорні лосини, рожевий бодик, чорна
сітка на верх, без взуття, зачіска – високий хвіст, макіяж – яскраво рожеві
стрілки, матові рожеві губи (Дод. В).
Лінь: Виконавець – дівчина, одежа - чорні лосини, біла майка, чорна сітка на
верх, без взуття, зачіска – разтріпана гулька зверху, без макіяжу (Дод. Г).
Ненажерливість: Виконавець – дівчина, одежа - чорні лосини, фіолетовий топ,
чорна сітка на верх, без взуття, зачіска – розпущене волосся, макіяж – графічні
чорні стрілки з додаванням фіолетових тіней та фіолетовими блистівками,
матові бежеві губи (Дод. Ґ).
Жадність: Виконавець – дівчина, одежа - чорні лосини, помаранчева футболка,
чорна сітка на верх, без взуття, зачіска – косичка знизу, макіяж – графічні чорні
стрілки з додованням помаранчового кольору, матові бежеві губи (Дод. Д).
Гнів: Виконавець – хлопець, одежа – чорна майка, чоні штани, без взуття,
зачіска – трішки розтріпана, макіяж – під очима чорні тіні, на верхній губі
чорний контур (Дод. Е).
Похіть: Виконавець – дівчина, одежа – короткі чорні шорти, чорні колготки в
сітку, червоний бодік з мереживом, чорна сітка на верх, чорні підбори та
партупея на ногу, зачіска – розпущені локони, макіяж – чорні стрілки з
44

додаванням червоного кольору, чорні сердечки під очима, матові червоні губи
(Дод. Є).
2 епізод:
Олівія: Одежа – світла сукня в квіточку, під низ чорні шорти, без взуття, зачіска
- два колоска, макіяж – обережний, виконаний в нюдових відтінках.
Мати: Одежа – біла майка, сірий кардеган та чорні лосини, без взуття, зачіска –
гулька знизу, макіяж - обережний, виконаний в нюдових відтінках.
Батько: Одежа – легкий сірий світер, сірі штани, без взуття.
3 епізод:
Олівія: Одежа – легкий білий світер, чорні лосини, без взуття, зачіска – низький
хвіст, макіяж - обережний, виконаний в нюдових відтінках.
Наталка: Одежа – легкий чорний світер, чорні лосини, без взуття, зачіска –
високий хвіст, макіяж – маленькі чорні стрілки, матові бежеві губи.
Друзі: Вконавці – 2 дівчини та 2 хлопця, ожеда – будь-яка, але чорного кольору,
без взуття, зачіска – будь-яка, але охайна, макіяж дівчатам - обережний,
виконаний в нюдових відтінках.
4 епізод:
Олівія: Одежа – чорний кроп топ, чорні лосини, без взуття, зачіска – високий
хвіст, макіяж - маленькі чорні стрілки, матові бежеві губи.
Ольга: Одежа – чорний кроп топ, чорні лосини, без взуття, зачіска – високий
хвіст, макіяж - маленькі чорні стрілки, матові бежеві губи.
Одногрупники: Вконавці – 5 дівчини та 4 хлопця, ожеда – будь-яка, але чорного
кольору, без взуття, зачіска – будь-яка, але охайна, макіяж дівчатам -
обережний, виконаний в нюдових відтінках.
5 епізод:
Олівія: Одежа – легка біла сукня, чорні шорти під низ, без взуття, зачіска –
гулька знизу, макіяж - обережний, виконаний в нюдових відтінках.
Роман: Одежа – біла сорочка, чорні штани, без взуття, зачіска – охайно зібране
волосся.
45

6 епізод:
Олівія: Одежа – довга футболка сірого кольору в плямах від їжі, чорні спортивні
штани, без взуття, зачіска – неохайна гулька зверху, без макіяжу.
7 епізод:
Олівія: Одежа – вся в чорному, бодик, шкіряна куртка, лосини, кросівки, зачіска
– низька гулька, макіяж – чорний смокі, матові бежеві губи.
8 епізод:
Олівія: Одежа – чорна футболка та лосини, без взуття, зачіска – низький хвіст,
макіяж - чорний смокі, матові бежеві губи.
Іван: Одежа – чорна футболка та лекгі шорти, без взуття, зачіска – розтріпана.
Роман: Одежа – біла футболка, чорні шорти, без взуття, зачіска – охайно зібране
волосся.
9 епізод:
Олівія: Одежа – чорна сукня та шорти під низ, без взуття, зачіска – розпущене
волосся, макіяж - чорний смокі, матові бежеві губи.
Роман: Одежа - чорна сорочка та штани, без взуття, зачіска – охайно зібране
волосся.
Катерина: Одежа – чорні шорти, яскраво рожевий бодик, без взуття, зачіска – дві
гульки зверху, макіяж – рожеві стрілки, матові бежеві губи.
10 епізод:
Олівія: Одежа - короткі чорні шорти, чорні колготки в сітку, червоний бодік з
мереживом, чорна сітка на верх, чорні підбори та партупея на ногу, зачіска –
розпущені локони, макіяж – чорні стрілки з додаванням червоного кольору,
чорні сердечки під очима, матові червоні губи.
Клієнти: Виконавці – 3 хлопця, одежа – чорні костюми та туфлі, зачіски –
охайно зібране волосся.
11 епізод:
Олівія: Одежа – помаранчева сукня, чорні підбори, зачіска – розпущені локони,
макіяж – чорні стрілки з додаванням червоного кольору, матові червоні губи.
46

Клієнт: Одежа – чорний костюм та туфлі, зачіска - охайно зібране волосся.

12 епізод:
Олівія: Одежа - помаранчева сукня, чорні підбори, зачіска – розпущені локони,
макіяж – чорні стрілки з додаванням червоного кольору, матові червоні губи
(але весь макіяж трішки розмазаний).
Директор клубу: Одежа – біла сорочка, чорні штани та туфлі, зачіска - охайно
зібране волосся.
13 епізод:
Олівія: Одежа – бежевий топ та шорти, без взуття, зачіска – розпущене неохайне
волосся, макіяж – неохайний, розпливчастий в чорних відтінка, беженві губи.
47

Висновки до другого розділу

Другий розділ нашого дослідження являє собою опис практичного

втілення творчого проекту «Сім смертних гріхів». У ньому представлено
лібрето, визначені форма, жанр і стиль хореографічної постановки, а також
вказані час, місце дії й визначена її головна ідея. У розділі подано
композиційно-архітектонічну побудову твору, детальний опис музичного
матеріалу та характеристика дійових осіб. Послідовний опис епізодів, з яких
складається сюїти «Сім смертних гріхів», дозволяє уявити, як виглядатиме
хореографічна постановка на сцені.
48

ВИСНОВКИ

Результатом нашого творчого проекту стала постановка оригінальної

хореографічної сюїти за мотивами християнської доктрини «Сім смертних
гріхів». На першому – теоретичному – етапі були з’ясовані питання втілення
ідейної основи проекту. Для цього необхідно було вивчити відповідні розділи
Біблії та наукову літературу з релігієзнавства, усвідомити зміст, головну ідею та
практичне спрямування християнської доктрини про сім смертних гріхів.
Уявлення про сім смертних гріхів – одна з основ християнської релігії, така ж
важлива, як Нагорна проповідь Ісуса Христа. А тому втілення її змісту у
мистецькі проекти буде завжди актуальним.
Вивчення наукової літератури допомогло сформувати власне бачення
сутності поняття про сім смертних гріхів. Найважливішим, на нашу думку, є
аспект свободи вибору між доброю стороною життя і тим негативним впливом,
який узагальнений у християнській доктрині. Саме ця думка була основною при
втіленні творчого задуму у конкретну хореографічну постановку.
На роботу над сюжетом власної постановки, її епізодами, сценароно-
композиційним планом вплинуло ознайомлення з оперою-балетом «Сім
смертних гріхів» Вайля і Брехта, франко-італійську комічну кінодраму Іва
Аллегре та Клода Остан-Лара «Сім смертних гріхів» і особливо американський
трилер «Сім» Девіда Фінчера за сценарієм Ендрю Кевіна Уокера.
Сюжет хореографічної постановки – повністю оригінальний. Головною
героїнею, навколо якої відбуваються події, є звичайна сучасна дівчина-
студентка, які крок за кроком піддається негативному впливу. Епізоди
продумані таким чином, що у глядача обов’язково виникне відчуття, що він сам
був або учасником схожих подій, або їх свідком. Така ситуація, а таож
відкритий фінал сюїти, на наш погляд, сприяє донесенню до глядача нашої
головної ідеї.
49

Опрацювання досліджень з теорії і практики діяльності хореографа-

постановника, допомогло у виборі конкретних прийомів роботи над створенням
сюїти «Сім смертних гріхів».
Другий розділ нашого дослідження являє собою опис практичного
втілення творчого проекту «Сім смертних гріхів». У ньому представлено
лібрето, визначені форма, жанр і стиль хореографічної постановки, а також
вказані час, місце дії й визначена її головна ідея. У розділі подано
композиційно-архітектонічну побудову твору, детальний опис музичного
матеріалу та характеристика дійових осіб. Послідовний опис епізодів, з яких
складається сюїти «Сім смертних гріхів», дозволяє уявити, як виглядатиме
хореографічна постановка на сцені.
Наша хореографічна сюїта «Сім смертних гріхів» цікава не лише своїм
ідейним змістом, а й оригінальним сюжетом, втіленням власних режисерських
та сценографічних знахідок, оригінальним поєднанням стилів контемпорарі, та
контактної імпровізації. Постановка може демонструватися як цілісно, так і
окремими епізодами. Хореографічно-технічні знахідки можуть бути використані
у діяльності балетмейстера. Робота втіленням творчого проекту стала великим і
корисним досвідом для хореографа-практика.
50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біблія. Новий Заповіт. -

https://ukrbible.at.ua/index/chitati_novij_zapovit_onlajn/0-9
2. Барабаш О.В. та ін. Релігієзнавство-
https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI_2009/Religa_2004.pdf
3. Бігус І. Теорія і практика сучасного танцю – К.: Мистецтво, 1974.
4. Данте. Божественна комедія. Х.: Фоліо, 2001
5. Єсенська О.Ю., Максисенко А.І., Ткаченко І.О. Композиція танцю та
мистецтво балетмейстера. Навчальний посібник для педагогічних
університетів. – Суми, 2020. -
https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/9456/1/%D0%95%D0%BD
%D1%81_%D0%BA%D0%B0__%D0%9F%D0%9E%D0%A1I
%D0%91%D0%9D%D0%98%D0%9A_%D0%9A
%D0%A2%D1%82%D0%9C%D0%91_6.10.20.pdf
6. Кохановський В.П. Філософія. К., 1993 с. 166
7. О. Клочков, С. Огризков. Сім смертних гріхів. -
http://www.apmd.kz/node/966
8.   Кривохижа А. М. Гармонія танцю. – Кіровоград, 2003
9. Лубський В.І. Релігієзнавство. – К.: Академвидав, 2008. -
https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/26134/religieznavstvo_16.pdf?
sequence=2
10. Островський І. Непрочитаний текст «Божественної комедії». -
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/neprochitaniy-kontekst-bozhestvennoyi-
komediyi
11. Печеранський І., Базела Д. Вступ до філософії танцю : монографія. Київ :
КНУКіМ, 2017. 123 с.
51

12.  Побережна Г. Загальна теорія музики: Підручник для студентів музично

– педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.- К: Вища
школа, 2004.- 298
13. Погребняк М. М. Танець «модерн» ХХ ст.: витоки, стильова типологія,
панорама історичної ходи, еволюція : монографія. Полтава : ПНПУ імені
В. Г. Короленка, 2015. 312 с
14. Сидоренко П. У вихорі танцю. – К.: Мистецтво, 1977
15. Сучасний танець. Основи теорії і практики : навч. посіб. / О. Бігус та ін.
Київ : Видавництво Ліра-К, 2016. 264 с.
16. Чепалов О. Хореографічний театр Західної Європи ХХ ст. : монографія.
Харків : ХДАК, 2007. 344 с.
17.Цвєткова. Л.Ю. Методика викладання класичного танцю:Підручник.-
К.:Альтерпрес,2005.
18. Данте Алигьери в отечественной и мировой культуре. Коллективная
монография / Сост. М. С. Самарина. – СПб.: РХГА, 2017. -
http://irhga.ru/2017-10-28-dante
19. Восьмой смертный грех. Курт Вайль. Опера-балет «Семь смертных
грехов»: https://499c.ru/vosmoi-smertnyi-greh-kurt-vail-opera-balet-sem-
smertnyh-grehov-sem/
20. Сучасний танець. Основи теорії і практики: навч. Посіб. / О.О.Бігус,
О.О.Маншилін, Д.О.Кондратюк, Л.В.Мова, А.В.Журавльова, І.І.Герц,
Н.П.Донченко, Н.П.Батаєва. – Київ: Видавництво Ліра-К, 2016
21. Мистецтво як феномен культури. Генезис мистецтва, формування його
видової структури. Поняття про актуальний вид мистецтва. –
https://sites.google.com/site/hudoznakultura15/mistectvo-ak-fenomen-kulturi-
genezis-mistectva-formuvanna-jogo-vidovoie-strukturi-ponatta-pro-aktualnij-
vid-mistectva/kinematograf-1
22.Філософія Середньовіччя та доби Відродження. - http://ztec.com.ua/ztec/e-
lib/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE
52

%D1%84%D1%96%D1%8F/%D0%9B%D0%B5%D0%BA
%D1%86.%E2%84%963.%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE
%D1%81.%20%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD.
%D1%82%D0%B0%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80..pdf
23.https://uk.wikipedia.org/wiki/
%D0%A1%D1%96%D0%BC_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C
%D0%BC)
53
54

ДОДАТКИ

Додаток А. Підготовка до звітного концерту, який проходив в Палаці Спорту

«Будівельник»
55

Додаток Б. Образ гріха «Заздрість»

56

Додаток В. Образ гріха «Гордість»

57

Додаток Г. Образ гріха «Лінь»

58

Додаток Ґ. Образ гріха «Ненажерливість»

59

Додаток Д. Образ гріха «Жадність»

60

Додаток Е. Образ гріха «Гнів»

61

Додаток Є. Образ гріха «Похіть»