(2) Російська збройна агресія проти України, яка 

розпочалась 24 лютого
2022 р., завдає значної шкоди не лише економіці та
культурній спадщині, а й довкіллю  нашої країни, а
численні випадки цілеспрямованого знищення природних ресурсів
та інфраструктурних об'єктів мають риси геноциду проти
українського народу. Основною екологічною проблемою, яку може
спричинити війна, українці вважають радіаційне зараження. Серед
критичних наслідків для екології країни українці
називають поширення отруйних речовин,
знищення заповідних територій та забруднення
водних об’єктів. Проте найбільші побоювання викликає можливість
радіаційного забруднення та наслідки мінування територій.

(3) Радіація – це вид випромінення, який змінює стан ядер або атомів,

перетворюючи на електрично заряджені йони і продукти ядерних
реакцій. Різні види випромінення відрізняються різною
проникаючою здатністю, тому неоднаково впливають на наш
організм.

(4) В Україні розташовані діючі атомні електростанції (АЕС), а також —

Чорнобильська АЕС, яка, хоч і виведена з експлуатації, але містить
велику кількість радіоактивних матеріалів, що лишились після аварії
на 4 енергоблоці (1986 рік). Пошкодження зазначених об’єктів у
наслідок ведення бойових дій може спричинити до радіоактивного
ураження людей та тривалого забруднення місцевості.

(5) Внаслідок загарбницьких дій російських військ склалася загроза

радіаційній безпеці України. Всі українські реактори знаходяться в
зоні ризику, адже обстріл або ракетна атака на активну зону одного
або кількох із 15 реакторів чотирьох діючих атомних електростанцій
України може призвести до широкомасштабної ядерної катастрофи.

(6) Міна — боєприпас, що встановлюється під землею, на землі чи

поблизу землі або іншої поверхні й призначений для вибуху,
спричиненого присутністю, близькістю чи контактом людини
або транспортним засобом.
(8) Станом на початок 2023 року через війну в Україні близько третини
території забруднено різними вибухонебезпечними предметами.
Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)
Сергій Крук каже, що для очищення землі знадобляться десятки
років, спеціальна техніка та кваліфікований персонал. Мінна
небезпека несе постійні ризики для життя цивільних мешканців. За
словами голови ДСНС, зараз заміновано не менше 30%
території України. А це — понад 174 тисячі квадратних кілометрів.
(9) Втім, дані про площі забруднення країни вибухонебезпечними
предметами різняться та не є точними, адже поки триває війна,
отримати достовірні цифри вкрай складно. За
даними Mines Advisory Group, на цей час Україна є найбільш
замінованою територією світу, випереджаючи попередніх "лідерів"
– Афганістан і Сирію. Їх підрахунки про замінування територій нашої
держави приблизно збігаються із тими, які надає Україна:
це близько 170-180 тисяч квадратних кілометрів. Якщо провести
аналогію з іншими країнами, це:
 половина площі всієї Німеччини;
 або вісім Ізраїлів;
 або майже шість Бельгій;
 або чотири Естонії.

(10) Якщо у людей ще є шанс не натрапити на міну – звертати увагу на

попереджувальні знаки, виїхати з небезпечних територій, то у
тварин, які мешкають у лісах, такої можливості немає. Мешканцям
лісу або не залишається, що їсти після вибухів, або немає де
сховатися. Проте територія лісу є однією з найбільш вразливих до
мінування екосистем не лише через тварин. Коли відбувається
детонування міни, майже одразу займається суха трава та
деревина. Як наслідок, виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не
сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі – корозія та отруєння
рослинності. 

(11) Міни псують й ґрунт. Фрагменти боєприпасів вивільняють у

довкілля важкі метали – хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини
досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.
Проте тяжкі метали це далеко не єдина проблема для людей, які
живуть поруч із замінованими територіями. На цих
землях неможливо вирощувати сільськогосподарські культури.
Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це,
своєю чергою, тисне на ресурси, виснажує землі.