Національний Технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

імені Ігоря Сікорського

Лабораторна робота №02_AC_03

Дослідження паралельного резонансу в електричних колах

синусоїдного струму

Виконав ст. групи АА-00

Коваленко К.К.
Перевірив
Іваненко І.І.

Київ —20_ _
 Лабораторна робота №02_AC_03" Дослідження паралельного
резонансу в електричних колах синусоїдного струму"
Мета роботи: Оволодіти методами аналізу і отримати навички
експериментального дослідження резонансних явищ в електричних колах синусоїдного
струму

Послідовність виконання
Вибрати електричне коло відповідно до заданого викладачем варіанту N , який
визначається номером студента у Campus (https://campus.kpi.ua)..
Задати параметри елементів заданого електричного кола відповідно до свого
варіанта:

Варіанти індивідуального завдання

Варіант 01
 Варіант 02

Варіант 3

Варіант 4
Варіант 5

Варіант 6

Варіант 7
Варіант 08

Варіант 09

Варіант 10
Варіант 11

Варіант 12

Варіант 13
Варіант 14

Варіант 15

Варіант 16
Варіант 17

Варіант 18

Варіант 19
Варіант 20

Варіант 21

Варіант 22
Варіант 23

Варіант 24

Варіант 25
Варіант 26

Варіант 27

Варіант 28
Варіант 29

Варіант 30

Варіант 31
Варіант 32
 Розрахункова частина
Визначити параметри паралельного резонансу
 Визначити частоту і кутову частоту паралельного резонансу frр, ωrр
 Визначити добротність Q паралельного з’єднання елементів L2 і C2
 Визначити смугу частот пропускання Δω, Δf
Аналіз електричного кола
 Виконати аналіз заданого електричного кола символічним методом, тобто
за допомогою комплексних чисел
 Визначити діюче і комплексне значення електрорушійної сили
 Визначити комплексне значення опорів (імпеданси) всіх елементів кола
 Побудувати еквівалентну комплексну схему заданого електричного кола
 За допомогою символічного методу визначити залежність від кутової
частоти комплексних значень (фазорів) напруги і струму у паралельному
з’єднання елементів L2_ R2, C2 та комплексних значень (фазорів) струмів
в елементах L2, C2
 Визначити залежність від кутової частоти діючих значень (RMS) струму у
паралельному з’єднанні елементів L2_ R2, C2 і струмів в елементах L2, C2
 Визначити залежність від кутової частоти (амплітудно-частотну
характеристику) діючого значення (RMS) сумарного струму у
паралельному з’єднання елементів L2_ R2, C2 відносно напруги на цьому
з’єднанні у логарифмічному масштабі
 Визначити залежність від кутової частоти (фазочастотну характеристику)
різницю початкових фаз струму у паралельному з’єднання елементів L2_
R2, C2 і напруги на цьому з’єднанні
 Визначити залежність від кутової частоти (амплітудно-частотну
характеристику) діючого значення (RMS) струму у вітці з елементами L2_
R2 відносно напруги на цьому з’єднанні у логарифмічному масштабі
 Визначити залежність від кутової частоти (амплітудно-частотну
характеристику) діючого значення (RMS) струму у вітці з елементом C2
відносно напруги на цьому з’єднанні у логарифмічному масштабі
 Обчислити у п’яти точках частотної осі
 значення зазначених характеристик
 За обчисленими значеннями побудувати графіки цих характеристик

Експериментальна частина

Послідовність виконання роботи

1.Побудувати засобами симулятора (наприклад, Electronic Workbench, Multisim

etc.) електричне коло, приклад якого наведено на рис. 01-AC.01.
На рис. 01-AC.01 показані:

XBP1

IN OUT
156Ω 0.509mH
15.6Ω R6 L1 113.137mVrms
R3 63.631kHz
16.545Ω 26Ω 82.5°
+

R5 R1 e(t)

18.571Ω AC 1e-09Ohm
R4 V2
PA1 1Ω
V3 + -
0.258m A
17.333Ω 1.019mH AC 1e-09Ohm
2.942nF R2 L2
PA3
C1 1Ω -
AC 1e-09Ohm 0.014m A
PA2 +
V4 + -
0.249m A

5.886nF
C2
1Ω
+ -
0.106 V

AC 10MOhm
PV1

Рис. 01-AC.01 Варіант 00

Е1 — джерело синусоїдної напруги. Джерела напруги і струму знаходяться на
вкладці Sources;
R1, R2, R3, R4, R5, R6 — резистори. Резистори знаходяться на вкладці Basic;
L1, L2 — індуктивні елементи (індуктори). Індуктори знаходяться на вкладці
Basic;
 С1, С2 — конденсатори. Конденсатори знаходяться на вкладці Basic;
PV1 — вольтметр у режимі вимірювання синусоїдної напруги (режим АC).
Вольтметри знаходяться на вкладці Indicator;
PA1, PA2, PA3 — амперметри у режимі вимірювання синусоїдного струму (режим
АC) Амперметр знаходиться на вкладці Indicators.
V_V — кероване напругою джерело напруги. Керовані джерела напруги
знаходяться на вкладці Sources;
I_V — кероване струмом джерело напруги. Керовані джерела напруги
знаходяться на вкладці Sources;
Bode Plotter — Графопобудовник. Графопобудовник знаходиться на вкладці
Instrument.
2.Задати значення параметрів елементів кола, відповідно до свого варіанту.
Режим резонансу струмів
 Встановити частоту паралельного резонансу 𝑓 р на джерелі синусоїдної напруги
 Запустити процес моделювання, натиснувши на кнопку І/О у верхньому правому
куті екрану.
 Виміряти амперметрами діюче значення струму в індукторі L2 , конденсавторі
C2, сумарного струму у паралельному з’єднання елементів L2 і C2 на частотах frр, fL, fH
 Виміряти вольтметром діюче значення напруги на паралельному з’єднання
елементів L2 і C2 на частотах frр, fL, fH
 Зняти за допомогою графопобудовника (Bode Plotter) амплітудно-частотну (АЧХ)
і фазочастотну (ФЧХ) характеристику сумарного струму у паралельному з’єднання
елементів L2 і C2
 За допомогою візира зняти значення амплітудно-частотну (АЧХ) і фазочастотну
(ФЧХ) характеристику сумарного струму у паралельному з’єднання елементів L2 і C2
на частотах frр, fL, fH
Національний Технічний університет України (КРІ)

Кафедра теоретичної електротехніки

Лабораторна робота №02_AC_01

з дисципліни "Основи електротехніки та електроніки"

" Дослідження паралельного резонансу в електричних колах синусоїдного

струму "

Варіант 1-10
Виконав:
Студент групи ЕЕ-00
Петренко П.П.
Перевірив:
доц. Коваленко К.К.

Київ —20_ _
 Мета роботи: Оволодіти методами аналізу і отримати навички
експериментального дослідження режимів резонансу в електричних колах
синусоїдного струму

Завдання
Дослідити режим резонансу струмів в електричних колах синусоїдного струму.
Розрахунки перевірити числовим експериментом комп’ютерними симуляторами
Electronic Workbench, Multisim.

Завдання для варіанту 00

Варіант 00

Рис. 02-AC.01 Варіант 00

Розрахункова частина
Розрахунок струмів у вітках кола і напруг на елементах кола виконуємо за
допомогою математичної комп’ютерної програми Mathcad.
Визначаємо параметри режиму паралельного резонансу у вітці з паралельним
з’єднанням елементів L2 , C2, R2
Визначаємо хвильовий опір паралельного контура з L2 і C2

Визначаємо частоту і кутову частоту паралельного резонансу frр, ωrр

Визначаємо добротність Q паралельного з’єднання елементів L2 і C2

 Визначаємо смугу частот пропускання Δω, Δf

Символічний метод розрахунку заданого електричного кола у режимі

синусоїдного струму
Символічний метод розрхунку полягає у представленні електричних параметрів
кола комплексними числами
Визначаємо діюче і комплексне значення електрорушійної сили

Визначаємо комплексне значення опорів (імпеданси) всіх елементів кола

Будуємо еквівалентну комплексну схему заданого електричного кола

R6 ZL1

R5 R3
+

R1 Ex

ZC1 R4
ZC2

R2 ZL2

Еквівалентна комплексна схема електричного кола має 4 вузла, 4 контура і 7 віток.

Щоб спростити розрахунки виконаємо еквівалентне перетворення – замінюємо
паралельне з’єднання C2 і L2_R2 еквівалентним комплексним опором Zp
 Еквівалентна комплексна схема у такому разі матиме вигляд
R6 ZL1

R5 R3

-
R1 Ex

ZC1 R4

Zp

У результаті еквівалентного перетворення кількість контурів зменшилася на 1 і тепер

для аналізу схеми доцільно застосувати метод контурних струмів у комплексному
виді.
Визначаємо власні і взаємні опори контурів

Визначаємо контурні електрорушійні сили

Формуємо матрицю власних і взаємних комплексних опорів

Визначаємо обернену матрицю

Визначаємо контурні комплексні струми через елементи оберненої матриці і

контурні електрорушійні сили

Визначаємо комплексне значення (фазор) струму у паралельному з’єднання

елементів L2_ R2, C2 через контурні струми
 Визначаємо комплексне значення (фазор) напруги на паралельному з’єднанні
елементів L2_ R2, C2

Визначаємо комплексні значення (фазори) струмів в елементах L2, C2

Визначаємо діюче значення (RMS) струму і напруги у паралельному з’єднанні

елементів L2_ R2, C2 і струмів в елементах L2_ R2, C2

Визначаємо залежність від частоти (амплітудно-частотну характеристику) діючого

значення (RMS) струму у паралельному з’єднанні елементів L2_ R2, C2 відносно
напруги на цьому з’єднанні у логарифмічному масштабі

Визначаємо залежність від частоти (фазочастотну характеристику) зсуву фази

струму у паралельному з’єднанні елементів L2_ R2, C2 відносно напруги на цьому
з’єднанні

де

Визначаємо залежність від частоти (амплітудно-частотні характеристики) діючих

значень (RMS) струмів в елементах L2, C2 відносно напруги на послідовному
з’єднанні у логарифмічному масштабі

Обчислюємо у п’яти точках частотної осі

значення зазначених характеристик

За обчисленими значеннями будуємо графіки цих характеристик

 Експериментальна частина

Послідовність виконання роботи

Будуємо засобами онлайнового симулятора Multisim електричне коло для

варіанту 00 (рис. 02-АC.01).
XBP1

0.49mH IN OUT
150Ω
15Ω R6 L1 106.066mVrms
R3 63.631kHz
15.909Ω 25Ω 82.5°

-
R5 R1 e(t)
3.061nF
C1
17.857Ω
R4 1Ω
U_IL
1Ω
16.667Ω 0.979mH U_IL2C2
R2 L2

1Ω
U_IC

6.121nF
C2

Рис. 01-AC.02 Варіант 00

На рис. АС_01.2 показані:

e(t) — джерело синусоїдної напруги (вкладка Sources компонент AC Voltage
Source);
R1, …R8 — резистори (вкладка Basic компонент Resistor);
L1, L2 — індуктивні елементи (вкладка Basic компонент Inductor);
С1 — конденсатор (вкладка Basic компонент Capacitor);
PV_V1, PV_V2 — керовані напругою джерела напруги (вкладка Sources
компоненти Voltage—Controlled Voltage Source);
PV_Is — кероване струмом джерело напруги (вкладка Sources компоненти
Current—Controlled Voltage Source);
Задаємо значення параметрів елементів кола відповідно до індивідуального
варіанту 00.
Переводимо амперметри і вольтметри у режим вимірювання синусоїдного струму
— АС.
Запускаємо процес моделювання, натиснувши на кнопку І/О у верхньому правому
куті екрану.
 Зняття амплітудно-частотної і фазочастотної резонансних характеристик
Амплітудно-частотна (АЧХ) і фазочастотна (ФЧХ) характеристика
сумарного струму у паралельному зєднанні L2-R2 і C2
Позитивний (+) полюс e(t) з’єднуємо з позитивним полюсом входу (+IN)
графопобудовника XBP1.
Позитивний (+) полюс перетворювача струму у напругу I_V1 з’єднуємо з
позитивним полюсом виходу (+OUT) графопобудовника XBP1.

150Ω XBP1
0.49mH
R6 L1
IN OUT
15Ω 106.066mVrms
R3 64.964kHz
15.909Ω 25Ω 82.5°

-
R5 R1 e(t)

17.857Ω
R4 1Ω
U_IL
3.061nF
C1 1Ω
16.667Ω 0.979mH U_IL2C2
R2 L2

1Ω
U_IC

6.121nF
C2

Рис. 01-AC.03 Варіант 00

Негативні полюса (-IN) і (-OUT) з’єднуємо з заземленням.

Запускаємо процес моделювання, натиснувши на кнопку (RUN).
Подвійним клацанням на зображені графопобудовника XBP1 викликаємо вікно з
амплітудно-частотною і фазочастотною характеристиками
 Амплітудно-частотна характеристика сумарного струму у
паралельному зєднанні L2-R2 і C2

Рис. 01-AC.03 Варіант 00

За допомогою візира знімаємо значення амплітудно-частотної характеристики у п’яти
точках частотної осі

Порівнюючи експериментальні значення з розрахунковими

робимо висновок, що вони відрізняються лише у третьому розряді.

 Фазочастотна характеристика сумарного струму у паралельному
зєднанні L2-R2 і C2

Рис. 01-AC.03 Варіант 00

За допомогою візира знімаємо значення фазочастотної характеристики у п’яти точках

частотної осі

Порівнюючи експериментальні значення з розрахунковими

робимо висновок, що вони відрізняються лише у третьому розряді.

 Амплітудно-частотна (АЧХ) характеристика струму у елементі L2 (
Позитивний (+) полюс e(t) з’єднуємо з позитивним полюсом входу (+IN)
графопобудовника XBP1.
Позитивний (+) полюс перетворювача струму у напругу I_V1 з’єднуємо з
позитивним полюсом виходу (+OUT) графопобудовника XBP1.
Негативні полюса (-IN) і (-OUT) з’єднуємо з заземленням.
Запускаємо процес моделювання, натиснувши на кнопку (RUN).

150Ω XBP1
0.49mH
R6 L1
IN OUT
15Ω 106.066mVrms
R3 64.964kHz
15.909Ω 25Ω 82.5°

-
R5 R1 e(t)

17.857Ω
R4 1Ω
U_IL
3.061nF
C1 1Ω
16.667Ω 0.979mH U_IL2C2
R2 L2

1Ω
U_IC

6.121nF
C2

Рис. 01-AC.03 Варіант 00

Подвійним клацанням на зображені графопобудовника XBP1 викликаємо вікно з
амплітудно-частотною і фазочастотною характеристиками
 Амплітудно-частотна характеристика струму у у елементі L2
За допомогою візира знімаємо значення амплітудно-частотної характеристики у п’яти

Рис. 01-AC.03 Варіант 00

точках частотної осі

Порівнюючи експериментальні значення з розрахунковими

робимо висновок, що вони відрізняються лише у третьому розряді.

 Амплітудно-частотна (АЧХ) характеристика струму у елементі C2 (
Позитивний (+) полюс e(t) з’єднуємо з позитивним полюсом входу (+IN)
графопобудовника XBP1.
Позитивний (+) полюс перетворювача струму у напругу I_V1 з’єднуємо з
позитивним полюсом виходу (+OUT) графопобудовника XBP1.
Негативні полюса (-IN) і (-OUT) з’єднуємо з заземленням.
Запускаємо процес моделювання, натиснувши на кнопку (RUN).

150Ω XBP1
0.49mH
R6 L1
IN OUT
15Ω 106.066mVrms
R3 64.964kHz
15.909Ω 25Ω 82.5°

-
R5 R1 e(t)

17.857Ω
R4 1Ω
U_IL
3.061nF
C1 1Ω
16.667Ω 0.979mH U_IL2C2
R2 L2

1Ω
U_IC

6.121nF
C2

Рис. 01-AC.03 Варіант 00

Подвійним клацанням на зображені графопобудовника XBP1 викликаємо вікно з
амплітудно-частотною і фазочастотною характеристиками
 Амплітудно-частотна характеристика струму у у елементі C2
За допомогою візира знімаємо значення амплітудно-частотної характеристики у п’яти

Рис. 01-AC.03 Варіант 00

точках частотної осі

Порівнюючи експериментальні значення з розрахунковими

робимо висновок, що вони відрізняються лише у третьому розряді.

 Теоретичні відомості

Резонансні режими електричних кіл

Резонансні режими виникають у коливальних системах різної фізичної природи
(механічних, гідравлічних, пневматичних), якщо частота коливань джерела енергії
дорівнює власній частоті коливань системи. Виникають резонансні режими і у
електричних колах змінного струму. Розрізняють два види резонансних режимів в
електричних колах: послідовний резонанс, або резонанс напруг і паралельний резонанс,
або резонанс струмів. Розглянемо ці режими детальніше.

Послідовний резонанс (резонанс напруг)

Електричне коло, у якому спостерігається резонанс напруг, складається з
послідовно з’єднаних резистора, конденсатора та індуктора (рис. 3.30a). Повний опір
резистора не залежить від частоти, опір індуктора прямо пропорційний, а опір
конденсатора обернено пропорційний частоті (рис. 3.30b). Комплексний опір
послідовного з’єднання дорівнює сумі опорів
1
𝑍(𝑗𝜔) = 𝑅 + 𝑗𝜔 ∙ 𝐿 + . (Т.1)
𝑗𝜔 ∙ 𝐶
Повний опір кола дорівнює

1
𝑍(𝜔) = |𝑍(𝑗𝜔)| = 𝑅 + 𝜔∙𝐿 − . (Т.2))
𝜔∙𝐶

Електричне коло переходить у режим резонансу напруг, якщо уявна частина

комплексного опору кола дорівнює нулю
1 1
Im[𝑍(𝑗𝜔)] = Im 𝑅 + 𝑗 𝜔 ∙ 𝐿 − =𝜔∙𝐿 − = 0. Т.3))
𝜔∙𝐶 𝜔∙𝐶
 a

b
Рис. Т1

Кутова частота, при якій коло переходить у режим резонансу, називається

частотою резонансу
1 1
𝜔 ∙𝐿 − =0 → 𝜔 = . (Т.4)
𝜔 ∙𝐶 𝐿 ∙𝐶
На резонансній частоті повний опір кола досягає мінімального значення і має
активний характер
𝑍(𝜔 ) = 𝑅 . (Т.5)
На резонансній частоті реактивні опори індуктора і конденсатора дорівнюють

𝐿 𝐿
𝑋 (𝜔 ) = 𝜔 𝐿 = = ; (Т.6)
𝐿 ∙𝐶 𝐶
 1 𝐿 ∙𝐶 𝐿
𝑋 (𝜔 ) = == =
𝜔 𝐶 𝐶 𝐶

Вираз 𝐿 ⁄𝐶 має розмірність опору і тому називається хвильовим опором.

Відношення хвильового опору до активного називається добротністю
𝐿 ⁄𝐶
𝑄= . (Т.7)
𝑅
Добротність Q — це безрозмірна величина, яка визначає якість режиму резонансу.
Залежність струму у колі 𝐼(𝜔) від частоти 𝜔 знаходимо за законом Ома
𝐸
𝐼(𝜔) = .
1 (Т.8)
𝑅 + 𝜔∙𝐿 −
𝜔∙𝐶

Графік цієї залежності наведений на рис. 3.31

Струм у колі досягає максимального значення на резонансній частоті
𝐸
𝐼(𝜔 ) = 𝐼 = . (Т.9)
𝑅
Кутові частоти, на яких струм спадає до значення
𝐼
𝐼(𝜔 ) = 𝐼(𝜔 ) = = 0.707 ∙ 𝐼 . (Т.10)
√2
дорівнюють

𝑅 𝑅 1 𝜔
𝜔 =− + + = −1 + 1 + 4𝑄 ;
2𝐿 2𝐿 𝐿 𝐶 2𝑄
(Т.11)
𝑅 𝑅 1 𝜔
𝜔 = + + = 1 + 1 + 4𝑄
2𝐿 2𝐿 𝐿 𝐶 2𝑄

У смузі частот
𝜔
∆𝜔 = 𝜔 − 𝜔 = , (Т.12)
𝑄
 від 𝜔 до 𝜔 значення струму і напруг на елементах кола значно перевищують
значення цих величин поза смугою, тому ця смуга частот дістала назву смуга
пропускання. Режим роботи кола у смузі пропускання — це режим роботи смугового
фільтра, аналіз якого проведений раніше.

Рис. Т.2

Визначимо напруги на елементах кола

𝐸∙𝑅
𝑈 (𝜔) = ;
1
𝑅 + 𝜔∙𝐿 −
𝜔∙𝐶
(Т.13)
𝐸∙𝜔∙𝐿
𝑈 (𝜔) = ;
1
𝑅 + 𝜔∙𝐿 −
𝜔∙𝐶
 1
𝐸∙
𝜔∙𝐶
𝑈 (𝜔) = .
1
𝑅 + 𝜔∙𝐿 −
𝜔∙𝐶

Графіки цих напруг показані на рис. Т.2. Аналіз рівнянь (3.137) і графіків
(рис. 3.31)показує, що напруги на реактивних елементах індукторі і конденсаторі у
режимі резонансу рівні між собою і набагато перевищують вхідну напругу.
Перевищення напруг на реактивних елементах над вхідною напругою залежить від
добротності 𝑄 і може досягати сотень і навіть тисячі разів.

Паралельний резонанс (резонанс струмів).

Ідеальні R, L,C
Електричне коло, у якому спостерігається резонанс струмів, складається з
паралельно з’єднаних ідеальних резистора, конденсатора та індуктора (рис. 3.32a).
Провідність резистора не залежить від частоти, провідність конденсатора прямо
пропорційна, а провідність індуктора обернено пропорційна частоті (рис. 3.32b). Повна
провідність всього кола дорівнює

1 1
𝑌(𝜔) = |𝑌(𝑗𝜔)| = + 𝜔∙𝐶 − . (Т.14)
𝑅 𝜔∙𝐿
 I

J L1 C1 R1

IL IC IR

a
Y(w)

Y(w)

1/R(w)

YL(w)

b
Рис. Т.3

Електричне коло переходить у режим резонансу струмів, якщо уявна частина

комплексної провідності кола дорівнює нулю
ё (Т.15)
Кутова частота, при якій коло переходить у режим резонансу, називається
частотою резонансу
1 1
𝜔∙𝐶 − =0 → 𝜔 = . (Т.16)
𝜔∙𝐿 𝐿 ∙𝐶
Частота резонансу струмів (3.140) має такий самий вираз, як і частота резонансу
напруг (3.128).
На резонансній частоті повна провідність кола досягає мінімального значення і
має активний характер
1
𝑌(𝜔 ) = . (Т.17)
𝑅
Залежність напруги на паралельно увімкнених елементах кола 𝑈(𝜔) від частоти
𝜔 знаходимо за законом Ома
 𝐼
𝑈(𝜔) = .
1 1 (Т.18)
+ 𝜔∙𝐶 −
𝑅 𝜔∙𝐿

Графік цієї залежності наведений на рис. 3.33

Напруга у колі досягає максимального значення на резонансній частоті
𝑈(𝜔 ) = 𝑈 =𝐼∙𝑅 . (Т.19)
Кутові частоти, на яких струм спадає до значення
𝑈
𝑈(𝜔 ) = 𝑈(𝜔 ) = = 0.707 ∙ 𝑈 . (Т.20)
√2
дорівнюють

𝑅 𝑅 1 𝜔
𝜔 =− + + = −1 + 1 + 4𝑄 ;
2𝐿 2𝐿 𝐿 𝐶 2𝑄
(Т.21)
𝑅 𝑅 1 𝜔
𝜔 = + + = 1 + 1 + 4𝑄
2𝐿 2𝐿 𝐿 𝐶 2𝑄

У смузі частот
𝜔
∆𝜔 = 𝜔 − 𝜔 = , (Т.22)
𝑄
 U(w) I(w) Z(w)

IR(w)

IL(w) IC(w)

U(w)

Y(w)

w
w=w 0

Рис. Т.4

від 𝜔 до 𝜔 значення струму і напруг на елементах кола значно перевищують

значення цих величин поза смугою, тому ця смуга частот дістала назву смуга
пропускання. Режим роботи кола у смузі пропускання — це режим роботи смугового
фільтра, аналіз якого проведений раніше.
Визначимо струми в елементах кола
𝐼∙𝑅
𝐼 (𝜔) = ;
1 1
+ 𝜔∙𝐶 −
𝑅 𝜔∙𝐿

1
𝐼∙
𝜔∙𝐿
𝐼 (𝜔) = ;
(Т.23)
1 1
+ 𝜔∙𝐶 −
𝑅 𝜔∙𝐿

𝐼∙𝜔∙𝐶
𝐼 (𝜔) = .
1 1
+ 𝜔∙𝐶 −
𝑅 𝜔∙𝐿

Графіки цих струмів показані на рис. 3.33. Аналіз рівнянь (3.147) і графіків
(рис. 3.33) показує, що струми у реактивних елементах індукторі і конденсаторі у
режимі резонансу рівні між собою і набагато перевищують вхідний струм.
Перевищення струмів на реактивних елементах над вхідним струмом залежить від
добротності 𝑄 і може досягати сотень і навіть тисячі разів.

Паралельний резонанс (резонанс струмів)

Реальна котушка і конденсатор

Проаналізоване у попередньому пункті електричне коло (коливальний контур) з
ідеальними елементами R, L, C має велике теоретичне значення для вияснення
фундаментальних закономірностей і властивостей. На практиці часто застосовуються
реальні котушка і конденсатор, параметри яких істотно впливають на режим резонансу.
Реальна котушка, крім індуктивності L , має активний опір RL провідника, яким вона
намотана. Активний опір конденсатора проявляється лише на радіочастотах, тому при
аналізі переважної більшості електричних кіл ним можна знехтувати (рис. 3.34).

RL
C
J
L
IC IRL

b
Рис. Т.5
Комплексний опір (імпеданс) реальної котушки має дійсну і уявну частину
𝑍 = 𝑅 + 𝑗𝜔𝐿 (Т.24)
 Комплексна провідність (адмітанс) обернено пропорційна до комплексного опору
1 1
𝑌 = = (Т.25)
𝑍 𝑅 + 𝑗𝜔𝐿
Комплексна провідність конденсатора дорівнює
1
𝑌 = = 𝑗𝜔𝐶 (Т.26)
𝑍
Комплексна провідність всього кола дорівнює
1
𝑌 = 𝑌 + 𝑌 = 𝑗𝜔𝐶 + =
𝑅 + 𝑗𝜔𝐿
𝑅 𝜔𝐿 (Т.27)
= −𝑗 + 𝑗𝜔𝐶
(𝑅 ) + (𝜔𝐿) (𝑅 ) + (𝜔𝐿)

Дійсна і уявна частини комплексної провідності дорівнюють

𝑅
𝑅𝑒(𝑌) =
(𝑅 ) + (𝜔𝐿)
(Т.28)
𝜔𝐿
𝐼𝑚(𝑌) = 𝜔𝐶 −
(𝑅 ) + (𝜔𝐿)
На резонансній частоті 𝜔 = 𝜔 комплексна провідність всього кола має лише
дійсну частину, а уявна частина дорівнює нулю
𝜔 𝐿
𝐼𝑚(𝑌) = 0 = 𝜔 𝐶 − =0 (Т.29)
(𝑅 ) + (𝜔 𝐿)
Розв’язавши рівняння (153) відносно 𝜔 , отримаємо вираз для резонансної
частоти

1 𝑅 1
𝜔 = − = 𝜔 − (Т.30)
𝐿𝐶 𝐿 𝜏

де 𝜔 = — частота вільних коливань;

√

𝜏 = — стала часу.

Комплексний опір кола у цілому дорівнює

𝑗𝜔 1
𝑍 ∙𝑍 𝑅 + 𝑗𝜔𝐿 +
𝑅 𝐶 𝐿𝐶
𝑍= = =𝑅 (Т.31)
𝑍 +𝑍 𝐿𝐶(𝑗𝜔) + 𝐶𝑅 𝑗𝜔 + 1 𝑅 1
(𝑗𝜔) + 𝑗𝜔 +
𝐿 𝐿𝐶
Комплексна напруга на паралельно з’єднаних вітках дорівнює
 𝑈=𝐽 ∙ 𝑍 = 𝐽e ( )
(Т.32)

Залежність діючого значення напруги на паралельно з’єднаних вітках від кутової

частоти дорівнює

(𝑅 ) + (𝜔𝐿)
𝑈(𝜔) = 𝐽 ∙ (Т.33)
(1 − 𝐿𝐶(𝜔) ) + (𝐶𝑅 𝜔)

Графік залежності 𝑈(𝜔) наведений на рис. 3.34.

Вираз для кутової частоти отримаємо, якщо візьмемо похідну від правої частини
рівняння (3.156) і прирівняємо її до нуля

1 1 𝑅 𝑅
𝜔 = +2 − =
(𝐿𝐶) 𝐿𝐶 𝐿 𝐿
(Т.34)

1 1
= (𝜔 ) + 2(𝜔 ) −
𝜏 𝜏

Важливо зазначити, що кутова частота резонансу струмів 𝜔 і кутова частота

𝜔 , на якій діючого значення напруги досягає максимуму мають різні вирази і
значення
𝜔 ≠𝜔 (Т.35)
Комплексний струм через конденсатор визначаємо за законом Ома
𝑈(𝑗𝜔) 𝑅 + 𝑗𝜔𝐿
𝐼 (𝑗𝜔) = = 𝐽e ∙ 𝑗𝜔𝐶 =
1 𝐿𝐶(𝑗𝜔) + 𝐶𝑅 𝑗𝜔 + 1
𝑗𝜔𝐶
𝑅 (Т.36)
(𝑗𝜔) + 𝑗𝜔
= 𝐽e ∙ 𝐿
𝑅 1
(𝑗𝜔) + 𝑗𝜔 +
𝐿 𝐿𝐶
Залежність діючого значення струму у конденсаторі від кутової частоти дорівнює

𝑅
(𝜔) + 𝜔
𝐼 (𝜔) = 𝐽 ∙ 𝐿 (Т.37)
1 𝑅
− (𝜔) + 𝜔
𝐿𝐶 𝐿

Графік залежності 𝐼 (𝜔) наведений на рис. 3.34.

 Аналогічно визначаємо комплексний струм у вітці з реальною індуктивністю
𝑈(𝑗𝜔) 𝑅 + 𝑗𝜔𝐿 1
𝐼 (𝑗𝜔) = = 𝐽e ∙ =
𝑅 + 𝑗𝜔𝐿 𝐿𝐶(𝑗𝜔) + 𝐶𝑅 𝑗𝜔 + 1 𝑅 + 𝑗𝜔𝐿
(Т.38)
1
= 𝐽e ∙
𝐿𝐶(𝑗𝜔) + 𝐶𝑅 𝑗𝜔 + 1
Залежність діючого значення струму у реальній котушці від кутової частоти
дорівнює

1
𝐼 (𝜔) = 𝐽 ∙ (Т.39)
1 𝑅
− (𝜔) + 𝜔
𝐿𝐶 𝐿

Графік залежності 𝐼 (𝜔) наведений на рис. 3.34.

Паралельний резонанс (резонанс струмів) у двох паралельних вітках

Розглянемо загальний випадок паралельного з’єднання двох віток з різним типом
реактивної провідності (рис. 3.35).
Комплексні опори двох віток дорівнюють
𝑍 (𝑗𝜔) = 𝑅1 + 𝑗𝜔𝐿1
1 (Т.40)
𝑍 (𝑗𝜔) = 𝑅2 +
𝑗𝜔𝐶1
 I

R1 R2

J L1 C1
I1 I2

b
Рис. Т.6

Комплексний опір усього кола дорівнює

𝑍 (𝑗𝜔) ∙ 𝑍 (𝑗𝜔)
𝑍(𝑗𝜔) = (Т.41)
𝑍 (𝑗𝜔) + 𝑍 (𝑗𝜔)

Після перетворення і спрощення вираз для 𝑍(𝑗𝜔) має вигляд

𝑅1 1 𝑅1
(𝑗𝜔) + + ∙ 𝑗𝜔 +
𝑍(𝑗𝜔) = 𝑅2 ∙ 𝐿1 𝐶1𝑅2 𝑅2𝐶1𝐿1 (Т.42)
𝑅1 + 𝑅2 1
(𝑗𝜔) + ∙ 𝑗𝜔 +
𝐿1 𝐶1𝐿1
Комплексна провідність є величиною оберненою до комплексного опору
𝑅1 + 𝑅2 1
1 1 (𝑗𝜔) + ∙ 𝑗𝜔 +
𝑌(𝑗𝜔) = = ∙ 𝐿1 𝐶1𝐿1 (Т.43)
𝑍(𝑗𝜔) 𝑅2 (𝑗𝜔) + 𝑅1 + 1 ∙ 𝑗𝜔 +
𝑅1
𝐿1 𝐶1𝑅2 𝑅2𝐶1𝐿1
 Виділимо у комплексній провідності дійсну Re[𝑌(𝑗𝜔)] і уявну Im[𝑌(𝑗𝜔)] частину
𝐶1 𝐿1 𝑅2𝜔 + 𝐶1 𝑅1𝑅2𝜔 (𝑅1 + 𝑅2) + 𝑅1
Re[𝑌(𝑗𝜔)] =
(𝐶1 𝑅2 𝜔 + 1) ∙ (𝐿1 𝜔 + 𝑅2 )

(Т.44)
𝐶1𝐿1𝜔 (𝐶1𝑅2 − 𝐿1) − 𝐶1𝑅1 𝜔 + 𝐿1𝜔
Im[𝑌(𝑗𝜔)] = −
(𝐶1 𝑅2 𝜔 + 1) ∙ (𝐿1 𝜔 + 𝑅1 )

Режим резонансу струмів у двох паралельних вітках спостерігається за умови,

якщо уявна частина комплексної провідності дорівнює нулю
𝐶1𝐿1𝜔 (𝐶1𝑅2 − 𝐿1) − 𝐶1𝑅1 𝜔 + 𝐿1𝜔
Im[𝑌(𝑗𝜔)] = − =0 (Т.45)
(𝐶1 𝑅2 𝜔 + 1) ∙ (𝐿1 𝜔 + 𝑅1 )
Розв’язавши рівняння (3.161), знаходимо резонансну частоту

𝐿1
1 − 𝑅1
𝜔 = 𝐶1 (Т.46)
√𝐿1𝐶1 𝐿1 − 𝑅2
𝐶1
Знаходимо комплексну напругу на паралельно з’єднаних вітках кола
𝑅1 1 𝑅1
(𝑗𝜔) + + ∙ 𝑗𝜔 +
𝑈(𝑗𝜔) = 𝐽e 𝑍(𝑗𝜔) = 𝐽e 𝑅2 𝐿1 𝐶1𝑅2 𝑅2𝐶1𝐿1 (Т.47)
𝑅1 + 𝑅2 1
(𝑗𝜔) + ∙ 𝑗𝜔 +
𝐿1 𝐶1𝐿1
Залежність діючого значення напруги від частоти визначається формулою

𝑅1 𝑅1 1
−𝜔 + + 𝜔
𝑈(𝜔) = 𝐽𝑅2 𝑅2𝐿1𝐶1 𝐿1 𝑅2𝐶1 (Т.48)
1 𝑅1 + 𝑅2
𝐿1𝐶1 − 𝜔 + 𝐿1 𝜔

Графік залежності 𝑈(𝜔) наведений на рис. 3.34.

Комплексний струм у вітці R1_L1 дорівнює
𝑈(𝑗𝜔)
𝐼 (𝑗𝜔) = =
𝑅1 + 𝑗𝜔𝐿1
𝑅1 1 𝑅1 (Т.49)
𝐽e 𝑅2 (𝑗𝜔) + 𝐿1 + 𝐶1𝑅2 ∙ 𝑗𝜔 + 𝑅2𝐶1𝐿1
=
𝑅1 + 𝑗𝜔𝐿1 𝑅1 + 𝑅2 1
(𝑗𝜔) + ∙ 𝑗𝜔 +
𝐿1 𝐶1𝐿1
Діюче значення цього струму визначається як модуль комплексної величини
 𝑅1 𝑅1 1
𝐽𝑅2 −𝜔 + + 𝜔
𝐼 (𝜔) = 𝑅2𝐿1𝐶1 𝐿1 𝑅2𝐶1 (Т.50)
(𝑅1) + (𝜔𝐿1) 1 𝑅1 + 𝑅2
𝐿1𝐶1 − 𝜔 + 𝐿1 𝜔

Аналогічні вирази отримаємо для струму у вітці R2-C1

𝑈(𝑗𝜔)
𝐼 (𝑗𝜔) = =
1
𝑅2 +
𝑗𝜔𝐶1
𝑅1 1 𝑅1 (Т.51)
𝐽e 𝑅2 (𝑗𝜔) + 𝐿1 + 𝐶1𝑅2 ∙ 𝑗𝜔 + 𝑅2𝐶1𝐿1
=
1 𝑅1 + 𝑅2 1
𝑅2 + (𝑗𝜔) + ∙ 𝑗𝜔 +
𝑗𝜔𝐶1 𝐿1 𝐶1𝐿1

𝑅1 𝑅1 1
𝐽 ∙ 𝑅2 −𝜔 + + 𝜔
𝐼 (𝜔) = 𝑅2𝐿1𝐶1 𝐿1 𝑅2𝐶1
1 𝑅1 + 𝑅2 (Т.52)
(𝑅2) +
1 𝐿1𝐶1 − 𝜔 + 𝐿1 𝜔
𝑗𝜔𝐶1

Графіки залежностей струмів від кутової частоти наведені на рис. 3.35.