Іудаїзм

1. Поняття шлюбу та сім’ї

Шлюб та сім'я є важливими поняттями в іудаїзмі. Шлюб розглядається як
договір між двома особами, який бере на себе зобов'язання створити єдину
родину і вести спільне життя відповідно до торатичних законів.
Сім'я в іудаїзмі є основною одиницею суспільства, яка включає батька,
матір та дітей. Для іудаїзму важливо дотримання родинних звичаїв та
традицій, таких як релігійні обряди та свята.
Одним з цінних аспектів сімейного життя в іудаїзмі є виховання дітей
згідно з віровченням і традиціями. Батьки мають вести своїх дітей до
дотримання Божого закону і навчати їх релігійним звичаям та обрядам. У
разі розлучення, в іудаїзмі передбачена процедура гета, що має форму
письмової угоди і здійснюється за певних обставин та за виконання певних
вимог. Водночас, іудаїзм ставиться до розлучення з певною обережністю,
рекомендуючи подружжям спробувати вирішити конфлікти та зберегти
шлюб.

2. Шлюбний вік, або інша форма визначення дозволу на шлюб для

чоловіка та жінок.
Шлюбний вік для чоловіка та жінки в іудаїзмі визначається відповідно до
торатичних законів. Згідно з цими законами, чоловік може одружитися у
віці 13 років, а жінка - у віці 12 років та 6 місяців. Однак, згідно з місних
законів та традицій, батьки зазвичай відкладають шлюб до досягнення
дітьми повноліття. Також важливо зазначити, що для шлюбу в іудаїзмі
необхідно отримати згоду обох майбутніх подружжів. Це означає, що вони
повинні володіти розумінням та міцним рішучим згодом, що вони хочуть
бути разом. Згідно з торатичними законами, шлюб повинен бути
укладений перед свідками, які можуть підтвердити його законність та
відповідність законам. Також важливо зазначити, що в іудаїзмі передбачена
процедура розлучення - гет, яка має форму письмової угоди та
здійснюється за певних обставин та за виконання певних вимог.

3. Допустимі форми шлюбу.

В іудаїзмі існує кілька форм шлюбу, які є допустимими згідно з
релігійними традиціями.
Одна з найбільш поширених форм шлюбу в іудаїзмі - це офіційне
укладання шлюбу, яке відбувається під час весілля, коли обоє наречених
стають під хупою (хупа) - спеціальним хутряним покривалом. Під час
церемонії наречені вимовляють релігійні обрядові формули та обіцяють
один одному вірність та любов.
Також іудаїзм допускає форму шлюбу, що називається "кідушін". Це
формальне заявлення про те, що двоє людей хочуть укласти шлюб. Після
цього наречені мають право жити разом, але ця форма шлюбу не є
повноцінною, і потребує додаткової церемонії - хупи, щоб стати
повноцінним шлюбом.
Інша форма шлюбу в іудаїзмі - це "Гет". Це розлучення, яке здійснюється
відповідно до єврейського закону. Це можливо, якщо чоловік видав
дружину з-під хупи і перед тим, як забрати її знову, він мусить видати "гет"
- спеціальний документ, який підтверджує її розлучення.
Отже, в іудаїзмі існує кілька допустимих форм шлюбу - офіційне
укладання шлюбу під час хупи, "кідушін" та розлучення за допомогою
"гету". Кожна з цих форм має свої вимоги та правила, які слід
дотримуватися для визнання шлюбу дійсним відповідно до єврейської
традиції.

4. Зв’язок дітності та соціального статусу.

В іудаїзмі дітинство та соціальний статус пов'язані з різними аспектами
єврейської традиції. Згідно з єврейськими законами, народження в
єврейській сім'ї вважається благословенням від Бога. Таким чином,
народження в сім'ї з високим соціальним статусом давало дітям певні
переваги.
Однак, в іудаїзмі віра в Бога і дотримання законів є більш важливими, ніж
соціальний статус. Тому, навіть якщо дитина народилася в родині з
низьким соціальним статусом, вона має можливість досягти успіху в
житті, якщо дотримується законів та релігійних традицій єврейського
народу.
Згідно з єврейською традицією, діти вважаються даром від Бога, тому
батьки повинні надавати їм належну увагу та створювати сприятливі
умови для їхнього розвитку. Це означає, що батьки повинні надавати дітям
можливість отримати належну освіту та підтримувати їх у прогресії в
житті.

5. Відношення до дітей різної статті. Чи є упередження про «бажану»

стать прі народженні. Чи впливає стать дітей на практику догляду за
дитиною.
Відношення до дітей різної статі є важливою темою для багатьох культур і
релігій, включаючи іудаїзм. У іудаїзмі не має упередженості стосовно
«бажаної» статі народження, і обидва гендери вважаються рівними в очах
Бога.
Однак, стать дитини може впливати на практику догляду за нею в іудаїзмі.
Наприклад, є традиції, пов'язані з обрізанням хлопчиків на восьмий день
після народження. Ця процедура має релігійне значення і відображає віру в
договір Бога з Авраамом. Обрізання є обов'язковим для хлопчиків, але не
для дівчаток.
Крім того, у іудаїзмі є традиції, пов'язані з релігійною освітою дітей.
Традиційно, хлопчиків вчать Торі і обрядів, що пов'язані з релігійною
практикою, тоді як дівчаток вчать більш просвітницьким речам, таким як
кулінарія та домашнє господарство. Проте в сучасному іудаїзмі все більше
стає акцент на рівність між гендерами, і дівчаткам також надається
можливість отримати релігійну освіту.
Отже, в іудаїзмі стать дитини не впливає на її статус перед Богом, але може
впливати на практику догляду за нею і релігійну освіту, яку вона отримує.
Проте, з розвитком суспільства і зміною культурних норм, іудаїзм також
розвивається і намагається забезпечити більш рівні умови для дітей
незалежно від їх статі.

6. Статус дітей, народжених поза шлюбом.

У іудаїзмі статус дітей, народжених поза шлюбом, може бути складним
питанням. З одного боку, іудаїзм вважає шлюб святим і визнає дітей,
народжених в шлюбі, як законних нащадків своїх батьків. З іншого боку,
іудаїзм також вчить про любов і милосердя до всіх людей, незалежно від
їхнього походження. Згідно з традиціями іудаїзму, діти, народжені поза
шлюбом, не мають законного статусу. Такі діти не можуть бути офіційно
визнані своїми батьками, але все ж можуть мати певний статус у спільноті.
Наприклад, їх можна прийняти в спільноту і дозволити брати участь у
релігійних церемоніях.
Проте, в іудаїзмі також існує принцип того, що діти не повинні страждати
через помилки або гріхи своїх батьків. Тому, якщо батьки дитини
народженої поза шлюбом вирішують одружитися, то дитина може бути
визнана законним нащадком своїх батьків. У сучасному іудаїзмі питання
статусу дітей, народжених поза шлюбом, може бути різним в різних
громадах. Проте, взагалі, іудаїзм вчить любові, милосердю та повазі до
всіх людей, незалежно від їхнього походження, і намагається забезпечити
права і достоїнство для всіх дітей, включаючи тих, що народилися поза
шлюбом.

7. Розлучення (допустимі причини, відношення до вдівців,

допустимість (можливість) повторних шлюбів).
В іудаїзмі розлучення є можливим і допустимим за певних обставин.
Допустимі причини розлучення включають невідповідність,
неврегульований конфлікт, недовіра, а також бажання одного з партнерів
завершити шлюб.
У іудаїзмі відношення до вдівців досить складні. Традиційно, вдівці і
вдови знаходяться під певною формою стигми. Проте, на сьогоднішній
день, це погляд вже не є стільки поширеним, і вдівці та вдови не
піддаються такій жорсткій дискримінації.
Щодо повторних шлюбів, то вони можливі в іудаїзмі за деякими умовами.
Зокрема, якщо перший шлюб був розірваний за допустимою причиною і за
погодженням обох партнерів, то другий шлюб буде допустимим. Проте,
якщо перший шлюб був розірваний без поважної причини, повторне
одруження може бути важким із-за соціальних і релігійних обмежень.
Узагалі, в іудаїзмі шлюб вважається святим і непорушним, але розлучення
можливе за певних умов і є допустимим. Для повторних шлюбів також
існують обмеження, які залежать від причин розриву попереднього шлюбу
та дозволу релігійної ради.

8. Практика догляду, піклування за стариками.

В іудаїзмі догляд і піклування за стариками є важливою традицією, яка
відображається у торах і талмуді. Іудаїзм ставить високу цінність на повагу
і любов до старших, а також на обов'язок піклуватися про них.
Один з методів піклування за старшими є Біккур холім - відвідування
хворих. В рамках цієї практики іудеї відвідують хворих і старих людей, які
можуть потребувати допомоги та підтримки. Це може включати допомогу
з одягом, їжею та діяльністю побуту.
Крім цього, іудеї вважають, що піклування за старшими - це обов'язок,
який повинен виконувати кожен, і це є частиною більш широкої концепції
«гмілут хасадім», що означає «чинити добро» або «благодійність».
Також, в іудаїзмі існує концепція «кібуд ав ве-ем», що означає повагу і
пошану до батьків та старших. Ця концепція передбачає, що діти повинні
допомагати своїм батькам і піклуватися про них, коли вони стають
старшими.

9. Практика відношення до самогубства

У іудаїзмі самогубство вважається гріхом проти Бога, оскільки Єврейська
Традиція вбачає життя як дарунок від Бога, який має бути збережений та
використаний на славу Божу. Тому, відповідно до єврейського закону,
самогубець не може бути похований в землі іудаїв, оскільки це рівнозначно
погрозі для душі та спадку нащадків. У сучасному світі, в якому дедалі
більше людей стикаються з психічними проблемами та депресією, важливо
розуміти, що самогубство не є вирішенням проблеми. Єврейська Традиція
підкреслює значення життя та звертає увагу на важливість звернення до
Бога за допомогою та підтримки у важкі моменти життя. Також, важливо
звернути увагу на підтримку та допомогу близьких та професійних
консультантів у вирішенні проблеми.