1. Вимірювання як метод наукового дослідження.

Вимірювання є одним із ключових методів наукового дослідження, що дозволяє

отримувати об'єктивні дані про досліджуваний об'єкт або явище. Воно
здійснюється шляхом встановлення значень фізичних, хімічних, біологічних,
соціальних та інших величин, які відображають властивості об'єкта. Вимірювання
дозволяють перевірити гіпотези, встановлювати закономірності і залежності між
різними явищами, проводити порівняльний аналіз інформації, що дозволяє
зробити висновки про характеристики об'єкту та його взаємодії з іншими
системами. Завдяки ним науковці можуть отримати конкретні числові значення,
які можуть бути аналізовані, порівняні, описані і підкріплені доказами.
Вимірювання є невід'ємною складовою наукового дослідження в багатьох галузях
знань, від фізики і хімії до соціології та економіки.

2. У чому полягає конструктивність наукової теорії?

Конструктивність наукової теорії полягає в її здатності пояснювати та

передбачати явища в певній області знань шляхом використання логічних
аргументів та емпіричних доказів. Конструктивність передбачає, що наукова
теорія повинна бути побудована на основі чітко визначених понять та принципів,
що дозволяє проводити логічний аналіз та розуміти її суть. Крім того, її
конструктивність передбачає здатність до постійного вдосконалення та
розширення на основі нових досліджень та даних. Наукова теорія повинна бути
відкритою до критики та перевірок, а її результати повинні бути перевірені
експериментальним шляхом.
Отже, конструктивність наукової теорії полягає в її здатності до пояснення та
передбачення явищ, визначення чітких понять та принципів, постійного
вдосконалення та відкритості до критики.

3. Ідеалізація як метод наукового дослідження.

Ідеалізація є методом наукового дослідження, що передбачає використання

уявного, ідеального образу предмета дослідження з метою спрощення або
виокремлення його основних властивостей та закономірностей. Цей метод
дозволяє зосередитись на головних аспектах предмета, виключаючи ті, які не є
важливими для дослідження. Цей метод є особливо корисним у науках, де
досліджуються складні системи. Наприклад, в фізиці можна ідеалізувати
матеріальні об'єкти, вважаючи, що вони мають ідеальну гладкість, сферичну
форму, незалежність від зовнішніх впливів і т.д. Така спрощена модель дозволяє
вивчати певні закони руху, що було б неможливо зробити зі складнішими
об'єктами. Хоча ідеалізація є корисним методом дослідження, важливо сказати, що
вона є спрощеною моделлю реальності і не повністю охоплює всі аспекти
предмета дослідження. Тому необхідно бути обережним при застосуванні
ідеалізації та враховувати її обмеження.

4. Особливості соціальної сфери як складової оточуючого світу.

Соціальна сфера є важливою складовою оточуючого світу і охоплює всі сфери

життя, пов'язані зі стосунками між людьми. Особливості соціальної сфери
включають:

Комунікацію, адже люди взаємодіють між собою, використовуючи різні засоби,

такі як мова, письмо, медіа тощо. У свою чергу система освіти забезпечує набуття
знань і навичок для розвитку особистості та успішної роботи в суспільстві.
Система охорони здоров'я забезпечує догляд за людським здоров'ям, попереджує
та лікує захворювання. Окрім перечисленого, варто згадати й культурні вияви
(мистецтво, література, музика, театр), що розширюють розуміння світу та
відображають культурну спадщину народу. Система соціального захисту
забезпечує підтримку людей, які потребують допомоги, таких як малозабезпечені,
інваліди та люди похилого віку. Соціальна сфера включає економіку, яка
забезпечує матеріальний добробут суспільства та забезпечує працю та дохід для
людей. Також соціальна сфера пов'язана з політикою, яка визначає правила і
норми поведінки суспільства та забезпечує захист прав та свобод людини.

Отже, соціальна сфера є невід'ємною складовою оточуючого світу, яка впливає на

всі сфери життя людей.

5. Дайте визначення поняття «система».

Система - це набір взаємодіючих елементів, що взаємодіють між собою з метою

досягнення певної мети або функції. Елементи системи можуть бути
матеріальними об'єктами, процесами, інформацією або комбінацією цих
елементів. Важливим аспектом системи є взаємодія між її елементами, яка може
бути внутрішньою або зовнішньою. Системи можуть бути досить простими,
наприклад, одиничним об'єктом або складними, такими як глобальна економічна
система або екосистема. Вивчення систем та їх властивостей є важливим для
розуміння багатьох явищ у природі, техніці, соціальній та економічній сферах.

6. Діалектичний «закон переходу кількісних змін у якісні». Наведіть

приклади його дії.

Діалектичний закон переходу кількісних змін у якісні є одним з основних законів

діалектики. Він означає, що поступові кількісні зміни в якості об'єкта можуть
призвести до раптової якісної зміни.
Наприклад, можна розглянути процес нагрівання води. Починаючи з певної
температури, додавання додаткової кількості тепла призведе до збільшення
температури води на кілька градусів. Продовжуючи додавати тепло, вода в один
момент почне кипіти, що є раптовою якісною зміною стану води з рідини в
газоподібний. Ще одним прикладом може бути ріст кристалів. Додавання
додаткових молекул до розчину може привести до збільшення кількості кристалів,
але коли ці кристали досягають певної кількості, вони можуть почати
поєднуватись між собою та утворювати більші кристали, що є раптовою якісною
зміною.

Отже, діалектичний закон переходу кількісних змін у якісні відображає процеси,

які можуть статися в різних областях нашого життя, і він має важливе значення
для розуміння динаміки розвитку об'єктів.

7. За наведеними даними зробіть бібліографічний опис згідно з вимогами

ДАК МОН 2008 р., ДСТУ 8302:2015 та АПА.

AПA:

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені

Тараса Шевченка. (2019). Актуальні проблеми міжнародних відносин (№ 119,
Частина І, 190 с.). Київ, Україна.

ДАК МОН 2008 р.:

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені

Тараса Шевченка. Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових
праць. Київ: Інститут міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, 2019. № 119, Частина І. 190 с.

ДСТУ 8302:2015:
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені
Тараса Шевченка. Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових
праць. Частина І. Київ: Інститут міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, 2019. 190 с. (Серія: Актуальні проблеми
міжнародних відносин; № 119, Частина І).