Professional Documents
Culture Documents
Poghoda Iaka Zminila Svit - Markus Rozienlund
Poghoda Iaka Zminila Svit - Markus Rozienlund
Погода,
яка змінила світ
Väder
som
förändrade världen
Маркус Розенлунд
Погода,
яка
змінила світ
Львів
Видавництво Анетти Антоненко
Київ
Ніка-Центр
2021
УДК 502.31:551.583:930.85
Р64
Розенлунд М.
Р64 Погода, яка змінила світ / Маркус Розенлунд ; пер. зі швед.
М. Никончука. – Львів : Видавництво Анетти Антоненко; Київ :
Ніка-Центр, 2021. – 224 с.
ISBN 978-617-7654-60-4 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-757-2 (Ніка-Центр)
Для завоювання світу зазвичай достатньо військової або еконо-
мічної потуги. Для підкорення погоди цього замало. Жодній імперії
в історії це не вдалося. Могутній супротивник – погода – перемагає
всіх.
Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, по-
дорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руй-
нувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння
наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який
існує зв’язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між
«Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками
видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка – не набір
сухих фактів. Пояснюючи складні речі простими словами, часом із
гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехту-
вати глобальним потеплінням сучасності.
«Погода, яка змінила світ» – безумовний подарунок для поцінову-
вачів художнього репортажу, кліматології та історії.
УДК 502.31:551.583:930.85
Переклад за виданням:
Marcus Rosenlund Väder som förändrade världen
(ISBN 978-951-52-4648-6)
Передмова................................................................................. 7
1 Великий потоп.......................................................................... 9
2 Куди ми (та вони) якось ринули........................................... 26
3 Вас вітає голоцен.................................................................... 47
4 Боги погоди протестанти....................................................... 77
5 Камікадзе – вітер богів........................................................... 96
6 Мрія про зелений край......................................................... 113
7 Доґґерленд, Атлантида Північного моря ............................ 137
8 Вулканічні зими та смертельні імли.................................... 149
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи...................... 173
10 Бульба, яка прогодувала Європу.......................................... 193
Епілог.................................................................................... 211
5
Передмова
7
Передмова
8
1
Великий потоп
умови для того, щоб інше місто – Амстердам – могло піти назу-
стріч своєму яскравому майбутньому, стати центром глобального
судноплавства й торгівлі.
10
1 Великий потоп
11
1 Великий потоп
13
1 Великий потоп
14
1 Великий потоп
15
1 Великий потоп
17
1 Великий потоп
20
1 Великий потоп
22
1 Великий потоп
25
2
Куди ми (та вони) якось ринули
27
2 Куди ми (та вони) якось ринули
29
2 Куди ми (та вони) якось ринули
30
2 Куди ми (та вони) якось ринули
35
2 Куди ми (та вони) якось ринули
39
2 Куди ми (та вони) якось ринули
44
2 Куди ми (та вони) якось ринули
46
3
Вас вітає голоцен
51
3 Вас вітає голоцен
53
3 Вас вітає голоцен
55
3 Вас вітає голоцен
від відчаю власних дітей, про Ніл, який став червоним від крові,
про осквернення усипальниць фараонів тощо.
Одні тлумачать Папірус Іпувера як опис загибелі Стародавньо-
го царства, тоді як інші вважають, що в Папірусі йдеться про так
званий Перший перехідний період (2150–2040 до н. е.), довгий
період анархії та розрухи в Єгипті.
У будь-якому разі кінець Стародавнього царства мусив видатися
тогочасним єгиптянам кінцем світу. Від того що ці події збіглись
у часі з кінцем правління фараона Теті ІІ, ліпше не стало. Серед
усіх фараонів Теті ІІ правив найдовше, згідно з деякими докумен-
тами, державець перебував при владі понад 90 років (він почав
царювати з шести років). Уважається, що ані фараон, ані його
чиновники не володіли достатньою для порятунку ситуації силою
та самовладанням.
Дехто однаково намагався робити все можливе. Один номарх*
доручив висікти на своїй могилі такий текст, як запевнення у тому,
що принаймні він зробив усе можливе для полегшення людських
мук:
«Я давав хліб голодним і одяг нагим [...] Увесь Єгипет помирав від
голоду, а люди їли власних дітей [...] проте я не дозволив нікому
померти з голоду в цьому номі».
Під час 4.2 Kiloyear Event біда прийшла не тільки до Єгипту. Не-
солодко було й Аккадській імперії в Месопотамії, що на території
сучасного Іраку в межиріччі Тигру і Євфрату.
Аккадську державу, що існувала між 2300-м і 2200 роком
до н. е., називають першою імперією у світовій історії. Єгипетське
Стародавнє царство, безсумнівно, старіше, проте Аккадська імпе-
рія вирізнялася багатонаціональністю – її кордони тримали разом
кілька держав і міст, заселених різними народами. У період свого
63
3 Вас вітає голоцен
64
3 Вас вітає голоцен
65
3 Вас вітає голоцен
66
3 Вас вітає голоцен
67
3 Вас вітає голоцен
69
3 Вас вітає голоцен
71
3 Вас вітає голоцен
72
3 Вас вітає голоцен
76
4
Боги погоди протестанти
78
4 Боги погоди протестанти
83
4 Боги погоди протестанти
«24 жовтня я отримав листа від мого брата Квінта та від Цезаря.
Вони закінчили свої справи в Британії та взяли заручників. Жодних
воєнних трофеїв не отримали, хоч і висунули вимогу сплачувати
данину. Вони забрали солдатів з острова додому».
84
4 Боги погоди протестанти
88
4 Боги погоди протестанти
95
5
Камікадзе – вітер богів
Rainbow shaker
On a stallion twister
Bareback rider
On the eye of the sky
Stormbringer coming down
Meaning to stay
Thunder and lightning
Heading your way*
Deep Purple, Stormbringer
98
5 Камікадзе – вітер богів
105
5 Камікадзе – вітер богів
107
5 Камікадзе – вітер богів
108
5 Камікадзе – вітер богів
109
5 Камікадзе – вітер богів
111
5 Камікадзе – вітер богів
112
6
Мрія про зелений край
114
6 Мрія про зелений край
Легенда про те, як Ісландія дістала своє ім’я, також варта ува-
ги. Згідно зі середньовічним ісландським рукописом «Книгою про
заселення» («Landnámabók»), першим норманом, який зійшов на
ісландський берег, є один із перших поселенців Фарерських ост-
ровів – Наддод. Чоловік не мав наміру потрапити до Ісландії, але,
прямуючи на Фарери, Наддод збився з курсу й потрапив до східного
узбережжя Ісландії. Мигцем поглянувши довкола та вирішивши,
що острів безлюдний, чоловік веде своє судно далі до початкової
точки призначення, Фарер. Саме тієї миті починається снігопад,
через що вікінг називає острів Снеланд, «сніговий край».
Наступник Наддода, який потрапив на острів десь між 860-м і
865 роком, – швед Ґардар Сваварссон. Цей норман теж майже ви-
падково спіткнувся об Ісландію. Від початку чоловік прямував до
Гебридських островів, аби забрати спадщину свого тестя, але потра-
пив у шторм. Хвилі віднесли Ґардара далеко на захід і врешті-решт
прибили до східного берега Ісландії. Пливучи попід берегом, швед
збагнув, що перебуває біля острова. Острова, який він впевнено
називає – хто б сумнівався – Ґардарсгольм, «острів Ґардара».
Відтак Ґардар сходить на берег на півночі, причаливши у за-
тоці Скьяульванді, будує там будинок і перезимовує. Сваварссон
став першим норманом, що перезимував у Ісландії. Місце, про яке
йдеться, сьогодні називається Гусавік.
Наступного літа Ґардар повертається додому, залишаючи на
острові своїх рабів і одного прибічника на ім’я Наттфарі. Отже, ці
люди й стають першими постійними поселенцями Ісландії.
Машина часу везе нас далі. У 868 році на захід прямує норвезький
вікінг на ім’я Флокі Вільґердарсон. Його навіть називали Воронячий
Флокі, або Флокі-Ворон. Таке ім’я з’явилося недаремно – подейкують,
117
6 Мрія про зелений край
118
6 Мрія про зелений край
120
6 Мрія про зелений край
122
6 Мрія про зелений край
130
6 Мрія про зелений край
131
6 Мрія про зелений край
133
6 Мрія про зелений край
135
6 Мрія про зелений край
136
7
Доґґерленд,
Атлантида Північного моря
138
7 Доґґерленд, Атлантида Північного моря
* Трал – величезна сітка для ловлі риби, яку скидають у море зі спеці-
ального корабля – траулера; прив’язана до судна сітка тягнеться за ним по
дну, виловлюючи рибу та речі зі дна.
140
7 Доґґерленд, Атлантида Північного моря
141
7 Доґґерленд, Атлантида Північного моря
143
7 Доґґерленд, Атлантида Північного моря
147
7 Доґґерленд, Атлантида Північного моря
148
8
Вулканічні зими та смертельні імли
Сонце зчорніло,
земля пада в море,
зникають із неба
ясніï зорі.
Гейзер парує
і довго нуртує,
жар заграє
коло самих небес*.
«Старша Едда». Пророцтво вельви
Сонячне світло
влітку зчорніє,
бурі буятимуть.
Чи знаю достатньо?*
151
8 Вулканічні зими та смертельні імли
152
8 Вулканічні зими та смертельні імли
154
8 Вулканічні зими та смертельні імли
ТАМБОРА, ІНДОНЕЗІЯ
На острові Сумбава в сучасній Індонезії лежить вулкан Тамбора,
який у 1815 році розпочав єдине супервиверження в сучасній історії.
Зайве додавати фразу «відоме людству», адже якби десь вибухнув
супервулкан, ми б точно це помітили. Повірте мені! Виверження
159
8 Вулканічні зими та смертельні імли
161
8 Вулканічні зими та смертельні імли
163
8 Вулканічні зими та смертельні імли
ТОБА, ІНДОНЕЗІЯ
Якщо виверження на Флегрейських полях 40 000 років тому
посприяло зникненню неандертальців, то останнє виверження вул-
кана Тоба майже визначило долю Homo sapiens.
Виверження, про яке йдеться, сталося 75 000 років тому, що
збігається в часі з уже згаданим ефектом «пляшкового горла» в ево-
люції людини (та й багатьох інших видів). Людство тоді складалося
з кількох жалюгідних тисяч індивідів, очевидно, через вулканічну
зиму, спричинену вибухом Тоби. Вплив виверження на клімат під-
дається сумнівам, принаймні щодо інтенсивності.
Утім ніхто не може заперечити, що це виверження – одне з
найбільш руйнівних. Виверження Тоби за шкалою VEI оцінюється
у 8 балів, себто найвище. Апокаліптичне, іншими словами: йдеться
про найбільше відоме людству виверження вулкана. Вибух створив
кальдеру розмірами 30 кілометрів стократ. Кількість викинутої
вулканом магми оцінюється приблизно у 2800 кубічних кілометрів,
що в сто разів більше за найбільше виверження вулкана сучасності,
уже розглянуте виверження Тамбори 1815 року.
З цієї цифри майже 800 кубічних кілометрів випало у ви-
гляді попелу. Цей попіл і досі вкриває майже усю Південну Азію
п’ятнадцятисантиметровим шаром. Той же попіл знайдений у зраз-
ках відкладу, взятих із дна Південно-Китайського моря, що може
вказувати на те, що оціночна кількість викинутої магми, 2800 ку-
бічних сантиметрів, – це лишень найменша цифра.
Тоба – один із найважливіших етапів у еволюції сучасної люди-
ни. Виверження стало стартовим пострілом і шпорою для людства,
яке саме збиралося покинути свій прадім, Африку, і розійтися сві-
том. Проте й цього разу не обійшлося без жертв. Відоме прислів’я
каже: «що нас не вбиває, робить нас сильнішими». Тоба, зрештою,
доклав руку, аби зробити нас сильнішими, але через вулкан наше
життя висіло на волосині.
ЄЛЛОУСТОУН, США
Уявіть собі, що ви маленька блоха, яка живе у великому лісі.
Десь поблизу лунає собачий гавкіт. Збагнути, звідкіля лине гавкіт –
складно, але, зважаючи на глухий, гучний гавкіт, це мав би бути
165
8 Вулканічні зими та смертельні імли
169
8 Вулканічні зими та смертельні імли
95 відсотків усіх земних видів. Так зване масове пермське вими-
рання є найбільшим і найжорстокішим вимиранням, яке тільки
бачила планета.
Якби не велике сибірське виверження, то життя продовжило б
свій розвиток і в довготривалій перспективі могло би піти в зовсім
іншому напрямку, нас могло б, імовірно, і не бути. Це стосується
всіх масових вимирань в історії Землі. Що коневі на користь, то
миші смерть.
172
9
Найяскравіша та найпонуріша мить
Європи
173
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
174
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
175
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
176
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
177
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
179
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
180
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
183
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
185
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
186
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
187
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
189
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
190
9 Найяскравіша та найпонуріша мить Європи
192
10
Бульба, яка прогодувала Європу
Картопля Гассельбек:
• Увімкніть духовку на 225°С.
• Очистіть картоплю. Наріжте невеликими
скибками, не розрізаючи до кінця. Можна
покласти в глибоку дерев’яну ложку, аби
випадково не розрізати надвоє.
• Покладіть картоплю нарізаним боком до-
гори в придатний для запікання посуд. По-
мастіть розтопленим маслом чи олією та
поставте в розігріту духовку на приблизно
20 хв.
• Вийміть і ще раз помастіть розтопленим
маслом чи олією. Посоліть і посипте тер-
тим сиром. Запікайте ще 20 хвилин до
м’якості.
«ІСА», одна з найбільших у Швеції про-
дуктових торговельних мереж
193
10 Бульба, яка прогодувала Європу
194
10 Бульба, яка прогодувала Європу
199
10 Бульба, яка прогодувала Європу
200
10 Бульба, яка прогодувала Європу
203
10 Бульба, яка прогодувала Європу
210
Епілог
211
Епілог
212
Епілог
213
Епілог
214
Епілог
215
Список деяких використаних джерел
і літератури
217
Список деяких використаних джерел і літератури
Schiermeier, Quirin, “How soot killed the Little Ice Age”, Nature
2.9.2013
Steingrímsson, Jón & Kunz, Keneva, Fires of the earth. The Laki eruption
1783–1784, Reykjavik 1998
Stokstad, Erik, “The original Brexit: How tremendous ice age waterfalls
cut off Britain from Europe”, Science 4.4.2017
Thordarson, Thorvaldur & Self, Stephen, “Atmospheric and environmental
effects of the 1783–1784 Laki eruption: A review and reassessment”,
Journal of Geophysical Research, vol. 108, 2003
Tolkien, J.R.R., The Fellowship of the Ring, London 1954
Topelius, Zacharias, Fältskärns berättelser, Helsingfors 1853–1857
“Valans spådom” ur den poetiska Eddan, 900-talet (övers. Erik Brate
1913)
Wallace, James, A Description of the Isles of Orkney, Edinburgh 1693
Waltari, Mika, Sinuhe Egyptiern (övers. Ole Torvalds), Helsingfors 1946
Wells, H.G., “A Story of the Stone Age” (1897), із The Short Stories of
H.G. Wells, London 1927
White, Gilbert & Jesse, Edward, The natural history of Selborne, London
1870
Williams, Ruth, “Effects of Neanderthal DNA on Modern Humans”, The
Scientist 5.10.2017
218
Джерела ілюстрацій
219
Іменний покажчик
220
Іменний покажчик
221
Іменний покажчик
222
Про автора
223
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНЕ ВИДАННЯ
Розенлунд Маркус
Редактор О. Попова
Коректор М. Бродська
Оригінал-макет, обкладинка О. Гашенко
Видавці: