Professional Documents
Culture Documents
ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
СЕМІНАР 2
1.
Капітуляція — повне й остаточне припинення опору сил однієї з воюючих
сторін. Це заключна стадія збройного конфлікту, що характеризується
припиненням бойових, диверсійних, розвідувальних дій супротивних сторін.
Капітуляція оформляється підписанням акта, унаслідок якого усі політичні,
воєнні, економічні та інші зобов’язання перекладаються на державу, що
капітулювала.
Унаслідок підписання цього акта капітулююча сторона визнає своє
безнадійне воєнне становище та здає повністю або окремо частини власних
збройних сил.
Все військо, майно і техніка переходять від капітулюючої сторони до
переможця. Особовий склад збройних сил переможених отримує становище
військовополонених.
Режим капітуляцій- двостороння угода або одностороння декларація, згідно
з якою суверенна держава відмовляється від юрисдикції у своїх кордонах над
підданими іноземної держави. Згідно з капітуляцією, іноземні суб'єкти
отримують правовий імунітет у всіх або частині цивільних і кримінальних
справ від юрисдикції судів та інших державних установ у державі, яка
здійснює капітуляцію.
На Берлінському конгресі 1878 режим капітуляцій був скасований у
більшості балканських держав, що звільнилися з-під османської влади, а
пізніше — також в Албанії, Триполітанії та на Криті. Загалом процес
ліквідації режиму капітуляцій почався в 1920-х роках в результаті підйому
національно-визвольного руху в країнах Сходу.
Остаточне звільнення Туреччини від режиму капітуляцій було закріплене
мирним договором Лозаннським 1923 року. Незабаром після цього він був
скасований у Сіамі (сучасний Таїланд) та Ірані. У тій чи іншій формі режим
капітуляцій проіснував у Китаї до 1947 року, в Єгипті — до 1949, у Марокко
— до 1956, у Кувейті — до 1961, у Маскаті та Омані — до 1967, у Катарі та
ОАЕ — до 1971 року.
Мандат- право на керування колишньою колонією або деякою частиною
території переможеної країни, надане після Першої світової війни Лігою
націй будь-якій з країн-переможниць.
Підмандатна територія- територія, на яку Ліга Націй видала мандат на
зовнішнє управління згідно із 22 статтею Версальського договору.
Після входження в силу Статуту ООН 24 жовтня 1945, мандатні території Ліги Націй
стали іменуватися підопічними територіями ООН (згідно з угодами Ялтинської
конференції).