Сифіліс - венеричне захворювання інфекційного походження хронічного характеру.

Збудником цієї
хвороби є бліда трепонема. Ознаки сифілісу мають різноманітний прояв, відрізняються від інших
всебічним ураженням організму людини та стадійністю прояву.

Причини

Причиною захворювання є зараження бактерією, грамнегативного типу, блідою трепонемою.

Період інкубації захворювання не перевищує 3 тижні. Основний спосіб зараження - статевий акт із
зараженою людиною.

Основними шляхами зараження сифілісом є:

 побутові предмети;
 незахищений статевий акт (патогенні мікроорганізми передаються через
мікропошкодження слизових оболонок і шкіри);
 переливання зараженої крові.

У медицині розрізняють три стадії захворювання:

Первинний сифіліс, який триває від 3 до 4 тижнів. Для нього характерне утворення болісних
виразок на різних частинах тіла, включно зі статевими органами.

Вторинний сифіліс, тривалість якого становить 6-9 тижнів після утворення твердого шанкра.
Основною ознакою переходу захворювання на другу стадію є поява на різних ділянках шкіри
специфічних сифілітичних висипань. Серед інших симптомів можна відзначити головний біль,
підвищення температури та загальне нездужання, але вони бувають не завжди. Зникнення
висипань, яке зазвичай спостерігається на 2-3 місяць, свідчить про перехід захворювання в
приховану форму.

Третинний сифіліс настає через 3-5 років після потрапляння інфекції в організм. Проявляється
висипаннями, які зовні нагадують горбки або вузли. Це явне свідчення того, що хвороба вже
руйнує кістки і тканини черепа.

Підозра на сифіліс найчастіше має на увазі наявність характерного висипання і порушень з боку
невралгії в області локалізації симптомів. Оскільки спектр ураження може бути досить широким,
часто перші симптоми не викликають побоювань і можуть бути випущені з уваги. З огляду на
особливість перебігу хвороби у ВІЛ інфікованих пацієнтів, швидкість переходу до наступної стадії
значно вища, ніж у людей з нормальним імунітетом.

Ускладнення в результаті хвороби:

 порушення роботи центральної нервової системи;

 вплив на серцево-судинну систему;
 погіршення слуху;
 втрата зору;
 менінгіти і невралгія;
 порушення мозкової діяльності.
Лікування зараження блідою трепонемою

На початку вибору терапії кров на сифіліс здають для визначення наявності антитіл.
Медикаментозну терапію підбирають індивідуально залежно від стадії захворювання і тяжкості
його перебігу. Впливає на вибір препаратів і факт вагітності у жінок. Переважно застосовують
бензатину бензилпеніцилін уповільненого вивільнення ("Біцилін" L-A). Лікування сифілісу
проводять і низкою інших препаратів. Терапія має бути комплексною. Пацієнтам додатково
призначають загальнозміцнювальні препарати, імунотерапію та фізіопроцедури.