Поступ в утвердженні верховенства права в Україні

Концепція верховенства права, що є неабияким досягненням західної

цивілізації, є ключовим орієнтиром для становлення справедливого
суспільного ладу, в якому панує не тільки право, а й, цитуючи творця ідеї
правовладдя Альберта Дайсі, любов до справедливості і пошанування
правосуддя. Лише в такому суспільстві можливе формування правової
держави, зміст і діяльність якої дійсно спрямовані на забезпечення прав і
свобод людини. Через те при намаганні зрозуміти і витлумачити принцип
правовладдя, з одного боку, йдеться про відповідний загальний рівень
правової і політичної культури громадян, з іншого, про конкретні юридичні
складові, через які можна розкрити правовладдя і виміряти рівень його
забезпечности. Для аналізу поступу утвердження верховенства права в
Україні слід, по-перше, розглянути проблемні аспекти на прикладі
національного законодавства, по-друге, проаналізувати Індекс правовладдя
за 2022 рік з відповідними висновками, виходячи зі становища України.
Такими конкретними показниками є законність, юридична визначеність,
співмірність (пропорційність), запобігання зловживанням дискреційними
повноваженнями й справедливе судочинство, що дозволяють проаналізувати
конкретний нормативно-правовий акт на відповідність принципу
правовладдя.
Проблеми з безпосереднім втіленням принципу правовладдя часто пов’язані
з визначенням необхідних підстав та меж обмеження державою певного
права людини. Цілком очевидним є те, що людина не є цілковито відділеною
від суспільства, через що будь-яке її право не є абсолютним і може бути
обмеженим в необхідних випадках. В європейській практиці усталеним є
трискладовий тест: встановлюватися виключно законами, бути необхідними
в демократичному суспільстві і пропорційними визначеній меті. Відтак
принцип пропорційності покликаний забезпечити співмірність публічних і
приватних інтересів, баланс між ними. Особливо гострим й актуальним це
питання в Україні постає під час збройної агресії російської федерації, коли
держава змушена застосовувати обмеження прав людини в інтересах
національної безпеки. Яскравим прикладом цього є право громадян на
об’єднання у політичні партії. З початку повномасштабного вторгнення
російської федерації було заборонено 18 партій через неконституційну
діяльність політичних партій. Не піддаючи сумніву абсолютно виправдану
мету цих заходів, разом із наявністю правових підстав, я хотів би приділити
увагу аналізу відомого закону Про засудження комуністичного та націонал-
соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону
пропаганди їхньої символіки, що викликав бурхливе обговорення під час
його ухвалення у 2015 році.
Цікавими є фактори, що були обрані організацією World Justice Project для
формування індексу правовладдя, що охоплює 140 країн. Так, під час виміру
правовладдя враховувалися наявність правових обмежень дій органів
державної влади, відсутність корупції, відкритість влади, що виявляється в
оприлюдненні законів, забезпеченні права доступу до інформації,
громадській участі (право на свободу висловлення, свободу об’єднань,
механізми петицій та скарг), ефективність забезпечення основоположних
прав людини. Крім того, критерії цього дослідження не оминули
гарантування безпеки осіб та їхньої власності, наявність належного
ефективного виконання нормативно-правових актів органами державної
влади. Окремими факторами в індексі є ефективне цивільне та кримінальне
правосуддя, що передбачає доступність судів, відсутність корупції та
неправомірного державного впливу, своєчасність ухвалення рішень (вироків)
судами, повага до прав людини під час процесу (зокрема дотримання
презумпції невинуватості), забезпечення недискримінації та справедливого
розгляду справ.
https://worldjusticeproject.org/rule-of-law-index/factors/2022/Ukraine/Criminal
%20Justice/