Professional Documents
Culture Documents
Практичне заняття №5
Практичне заняття №5
Економічні й політичні позиції Великої Британії у світі внаслідок Другої світової війни
виявилися значно підірваними. Розпад колоніальної системи в повоєнний період
призвів до того, що Велика Британія перестала бути центром величезної імперії, в якій
не так давно проживала четверта частина людства. У війні Велика Британія зазнала
суттєвих економічних втрат. Однак післявоєнна відбудова йшла досить швидко.
Уже в 1947 р. Велика Британія досягла довоєнного рівня виробництва. У повоєнний
період при владі у Великій Британії почергово знаходилися Лейбористська та
Консервативна партії. Незважаючи на великий авторитет Консервативної партії
Уїнстона Черчілля, на парламентських виборах у липні 1945 р. його партія зазнала
поразки.
До влади прийшла Лейбористська партія. Прем'єр-міністром став К. Еттлі. Новий уряд
здійснив важливі економічні реформи, зокрема націоналізацію ключових галузей
економіки. Було передано державі Англійський банк, вугільну, газову, металургійну
промисловість, електроенергетику, залізниці - близько 20% промислових потужностей
країни. Лейбористи здійснювали також програму соціальних реформ: скасування
законів проти профспілок, розширення безкоштовної системи охорони здоров'я та
розширення житлового будівництва. У сфері зовнішньої політики лейбористи
повністю поділяли побоювання відносно радянської загрози, що були висловлені
Черчіллем у Фултоні. 1949 р. Велика Британія стала членом НАТО, перед цим - 1947 р.
- надала незалежність Індії.
Реформи лейбористів не привели до поліпшення економічного становища: в країні
непомірно зросли державні витрати і різко збільшився дефіцит бюджету. На
позачергових парламентських виборах 1951 р. консерватори здобули перемогу.
Прем'єр-міністром знову став У. Черчілль, який був при владі до 1955 р. З наступних
консервативних прем'єрів найпомітнішою фігурою вважався Гарольд Макміллан, який
очолював кабінет у 1957-1963 рр. Консерватори зберегли систему соціального
забезпечення і медичного обслуговування, але денаціоналізували сталеварну
промисловість і транспорт. 1952 р. Велика Британія придбала за допомогою
американців ядерну зброю. 1952 р. помер король Георг VII, королевою стала його
дочка Єлизавета II. Вона на троні й донині.
Консерватори прагнули зберегти вплив Англії у світі. 1956 р. Англія разом з Францією
та Ізраїлем зробили спробу силою повернути контроль над Суецьким каналом, що був
націоналізований Єгиптом. Після Суецької кризи розпад англійської колоніальної
системи різко прискорився.
2. Риси англійської літератури ІІ пол. ХХ століття (провідні жанри, тематика та
проблематика). Література «молодих розгніваних» («Angry young men»). Англійський
постмодернізм та його представники. Інтелектуальний (філософський) роман.
«Сердиті молоді люди» (англ. Angry young men) — назва групи англійських
письменників (та інші), які виступили Вони ввели в літературу тип молодої людини,
що пробилася «нагору», зіткнулася з ворожим середовищем і зазнала розчарування
через своє банальне життя. Одна з головних тем «сердитих молодих людей» —
нонконформізм.
Спільним для романів і драм «сердитих молодих людей» є місце дії — англійська
провінція, авторська настроєність та інтонація твору — завжди особиста, іронічна,
навіть цинічна, прагнення до найповнішої вірогідності, підкреслена особистісна основа
твору.
Саме такими рисами наділені Джим Діксон («Щасливчик Джим»), Чарльз Ламлі
(«Поспішай донизу»), Джиммі Портер («Озирнись у гніві»), Джо Лемптон («Шлях
нагору» Джона Брейна). Утім, нонконформістський бунт «сердитого» героя нерідко
завершується конформізмом, сімейним і суспільним благополуччям, життєвими
компромісами, примиренням із соціумом, проти якого повставав.
3. Е. Берджес – музикант, що писав романи. Основні біографічні факти.
Про життя письменника, його характер, смаки та звички відома зовсім мало. Хоча
Голдінг був не таким відлюдником, як його американський колега Джером Селінджер,
проте він не любив давати інтерв'ю, а якщо і робив це, то дуже рідко і не розкривався у
них. Швидше він вступав з читачем у своєрідну іронічну гру.
Перерва у викладацькій діяльності була викликана Другою світовою війною. Під час
війни служив у британських військово-морських силах. Під кінець командував
ракетоносцем і взяв участь у висадці союзників у Нормандії. Досвід війни став
найголовнішим імпульсом для створення "Володаря мух", роману-застереження й
тривоги за долю людства. Війна стала головним чинником, який сформував його
світогляд. Він говорив: "Людина, яка повернула з війни, скалічена духовно, навіть коли
ця війна сприймалася як справедлива та патріотична. Коли людина змушена знищувати
собі подібних, хай і заради найвищих ідеалів, вона переступила інстинкт
самозбереження роду, стала нижче тварини, котра, незважаючи на всі суворі закони
виживання, все ж таки ніколи не знище собі подібних".
Загальний намір "Володаря мух" автор пояснив так: "У цьому творі осмислено
трагічний історичний досвід людства XX століття - Другу світову війну з її небувалою
жорстокістю ядерних бомбардувань та винищення народів, тоталітарні режими, за яких
людину було скинуто з п'єдесталу творця і зведено до ролі "гвинтика" в соціальному
механізмі.