Сценка « Яке диво- оці танці!

»
Маруся(сидить біля вікна з телефоном в руках): Моя мрія- гламурні вечірки!
Хіба щось може бути найчудовіше! Я ще, правда, там не була…подруга
розповідала- фото модель, вона ж мне на одну таку запросила. От я сиджу собі
та уявляю. Приходжу я на вечірку, ні, краще –приїжджаю в якомусь крутому
таксі. Заходжу до зали, вся така елегантна, в шикарній сукні, в квітах і
стразиках, в отакенних перчатках, на височенних підборах, намейкаплена, з
червоною помадою на губах, щоб мене здалеку було видно. Ну, просто-
неземна краса! Всі інші дівчата від заздрощів собі лікті почнуть кусати! Отже,
заходжу я вся така…гламурна…і відразу до мене підлітає найславніший парубок
вечірки і каже: « Красунечко, потанцюємо? Я чекав лише на тебе!» Я ж
крадькома подивлюся на нього, зоб зрозуміти, кому так пощастило
потанцювати зі мною і тільки потім, можливо. Кивну головою. Якщо це якийсь
бідний студентик буркну під ніс: « Відійди! Не для тебе я прикрашалась!» Бо
яка мені користь від студента: шоколадка та чашка кави? Пхе! А от коли біля
мене опиниться такий весь із себе мажор- тоді я посміхнуся чарівно і скажу:
«Та-а-ак!» Ой! Як уявлю цю картину, то серце зупиняється від щастя! А потім він
подарує мені букет троянд в мій зріст, проведе мене до довжелезного
лімузина, запропонує руку та серце та повезе відпочивати до Ніцци або
полетимо на Балі! Я тоді всім своїм подружкам , які мене називали, як корову,
Маруською, носа втру! Тільки про щось я дуже важливе забула…думай,
Марусю, думай…згадала! А які ж танці на тих вечірках танцюють? Бугі-вугі,
вальс, рок-н-рол, танго, брейк, хіп-хоп чи твьорк? Я ж в танцях –то не дуже…
потрібно потренуватися…З чого ж почати?
( Вмикає в телефоні музику, танцює. Входить Матір)
Матір: Дочко, а котра зараз година, що ти ще в піжамі ходиш? Ти не захворіла?
Бо якось так ногами дригаєш….Не вмилася, чаю з пиріжком не попила посуд
не помила…
Маруся: Подумаєш – в піжамі! Зараз модно –вільний стиль! Не говори мені про
пиріжки! Я на дієті. А посуд ти й сама можеш помити! Краще подивися чи гарно
я танцюю. Мене на вечірку запросили!
Матір: Яка ще дієта? Які танці? Йди посуд помий, ледащиця! Та поприбирайсь в
кімнаті, а то брудно! Вже потім розважайся!
Маруся: Нічого ти, мазе, не розумієш в сучасному стилі життя! Найми клінінг і
нехай вони прибирають! Я ж готуюсь до кращого майбутнього(вмикає іншу
музику)
Матір: Ти як з матір’ю розмовляєш? Ось бачиш (бере до рук віник) цей
стимулятор поваги до матері, який всю дурість з тебе прожене!
Маруся: Ма, не боюся я твого стимулятора! Та й чому я маю тебе постійно
слухатися: поприбирай, посуд помий, уроки повчи…Набридло! Я вже не
маленька!
Матір: Ти ба, яка ти на язик гостра стала! Слухатися вона мене не буде! Я зараз
батькові пожаліюся!
Маруся: О, починається! Батькові пожаліюся…бу-бу-бу! А батько, між іншим,
на роботі…та й не боюся я його. А ось осоромитись на вечірці боюся.
Матір: Не дригайся, ніби на тебе конвульсії напали! Телефон відберу, інтернет
відключу, щоб не грубіянила мені! Які вечірки у тебе в голові?
Маруся: Гламурні….Де водяться достойні парубки.
Матір: На гламурних вечірках? Там, де вештаються дівки в сукнях-пов’язках та
мажорики з манікюром на руках?
Маруся: Страшний гріх – манікюр! Зате – багаті! Я не хочу, як ви з батьком:
вчитися-вчитися, працювати-працювати…і ні разу не бути на Багамах!
Матір: Ах ти…дочка дорогоцінна! Вчитися вона не хоче, трудитися не хоче!
Тільки вертиться тут, наче дзиґа чи карась на пательні! І про Багами мріє!
Маруся(вмикає танго): Потанцюємо, мамо! Може, хоч бурчати перестанеш!
Часи змінилися: кому треба навчання, якщо можна вдало вийти заміж і ні в
чому собі не відмовляти! Рухайся, матінко, рухайся: один-два-три, один- два-
три!
Матір: Ще й командує! Ти думаєш, що я не вмію танцювати? Вмію! Та на все
свій час: спочатку – діло, потім – розваги. Надивишся цих дурних тік-токів і з ума
сходиш!
Маруся: Відчепись від мене зі своїми порадами та претензіями! Не хочу я твого
життя, не хочу книги зубрити та віником пил вимітати! Я створена для легкого,
веселого, гламурного майбутнього. Ой! Здається, я трохи перестаралась з
танцями! Треба присісти, в очах потемніло….І . наче, я зголодніла…А принеси
мені, мамо, чаю та пиріжка.
Матір: Пиріжка? Ти ж на дієті! На гламурні вечірки пускають лише тих дівчат,
яких тільки крізь мікроскоп роздивитися можна. А ти в нас на невидимку не
схожа! Пиріжка не принесу а ось лоба тобі витру.( витирає лоба)
Маруся: Мамо , я їсти хочу! Я зовсім вичерпалась від цих танців, а мені
потрібна енергія. Щось я передумала мріяти про гламур…навіщо він мені
здався! Але , як же, мамо, принц на білому лімузині?
Матір: то в кіно про Попелюшку таке: в гарбуз сіла…і за принца заміж вийшла! А
в реальному житті по-іншому. Хочеш гарно танцювати- потрудися, хочеш мати
ексклюзивний одяг – навчися шити, хочеш знайти достойного нареченого –
будь освіченою, цікавою, енергійною і навчися смачно готувати, посуд мити…
Маруся: Натяки зрозуміла. Гаразд, буду старатися. А давай ми колись з тобою в
кіно сходимо чи в театр чи на якийсь концерт! Я тобі почну допомагати…і
слухатись.
Матір: Оце інша розмова. Обов’язково підемо. Я запрошу свою подругу та її
сина Іванка. Він розумний, освічений хлопець, спортом займається , музику
любить, мріє стати архітектором.
Маруся: Добре. В компанії веселіше буде.
Матір: А покажи мені, які ти танці любиш танцювати!
Маруся: Ти не жартуєш? Тоді ми зараз влаштуємо батл!
(обоє танцюють)
Матір: Ну, все- досить! Тепер я втомилась! Пішли пити чай! І ти помиєш посуд!
Маруся: Домовились! Правда, мамо: яке ж диво –ці танці!
Матір: Пішли вже!