Professional Documents
Culture Documents
Курсовий проект Лісівництво - Белінський М.В.
Курсовий проект Лісівництво - Белінський М.В.
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Навчально-науковий інститут лісового і
садово-паркового господарства
Кафедра лісівництва
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни «Лісівництво»
на тему: «Проектування рубок і заходів сприяння природному поновленню
лісу для майстерської дільниці Щорського лісництва
ДП «Корюківське ЛГ» Чернігівської області»
Київ – 2018
РЕФЕРАТ
Таблиця 1.1
Адміністративно-організаційна структура та загальна площа
№ Адміністративний Загальна
Назва лісництв, місцезнаходження контор
ПП район площа, га
Андрониківське кв.37. вид.9
1 Корюківський 4782
Брецьке кв.68. вид. 18 Корюківський
2 4782
(біля с. Федорівка)
Єлінське кв.60 вид. 14 Корюківський
3 6607
(біля с. Ясногородка)
Корюківське кв.61 вид. 19 Корюківський
4 5877
(біля с. Катюжанка)
Новоборовицьке кв.45 вид.18 Корюківський
5 6119
(біля с. Кам’янка)
Тихоновицьке кв.5 вид. 1 Корюківський
6 6440
(біля с. Кам’янка)
Щорське кв.37 вид. 3 Корюківський
7 5437
(біля с. Литвинівка)
Всього: 40044
1.2. Природно-кліматичні умови
Суми опадів в окремі роки складають від 400 до 850 мм. Найбільша добова
кількість опадів іноді досягає 100-140 мм. Річний розподіл напрямків вітру на
території області нерівномірний. Найчастіше повторюються західні та південні
вітри.
Сухий сосновий
А1 – Сухий бір 1200 10Сз А1-Сз
бір
Свіжий сосново
В2 – Свіжий субір 2800 8Сз+Бп В2-СзБп
березовий субір
Вологий
В3 – Вологий субір. 630 10Сз В3-Сз
сосновий субір
Сирий сосново
В4 – Сирий субір 300 8Сз2Бп В4-СзБп
березовий субір
Свіжий дубовий-
С2 – Свіжий складний
250 8Сз1Дз сосновий С2-дС
субір.
сугрудок
Вологий сосново
С3 – Вологий сугрудок 400 8Сз3Ялз С3-СзЯлз
ялиновий сугруд
Разом: 5580 -
РОЗДІЛ 2
ПРОЕКТУВАННЯ ГОЛОВНИХ РУБОК У
СОСНОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Запас
Склад дере- стовбурної Тип
№ № Площа воста- ну Вік, Пов- лісо- Під- Під-
деревини,
квар виді , га роки нота рос- лісок ріст
м3
- - лу лин
талу на
на 1 них
га виділі умо
в
7 8
1 2 3 4 5 6 9 10 11
1,5 9СЗ1БП 90 0,55 290 0,44 В3
44 13
10СЗ0ДЗ0БП
45 0,5 105 0,3 210 0,11 В2 10КУ
14 0ОС Л
10СЗ0ДЗ0БП
45 15 0,3 105 0,5 300 0,09 В2
0ВЛЧ
5СЗ3БП2ВЛ
45 16 2,0 90 0,7 300 0,6 В2
Ч
10АКБ
46 3 3,5 7СЗ3БП0ОС 90 0,65 320 1,12 В2 (середній
)
9СЗ1БП0ДЗ0
46 4 4,7 90 0,7 420 1,97 В2
ВЛЧ0ОС
5КЛГ5А
46 2,5 10СЗ0БП 85 0,65 380 0,95 В2 10ГРЗ КБ
13
(середній
)
46 16 2,1 10СЗ0БП 90 0,65 390 0,82 В2 10ГРЗ 10КЛГ
(рідкий)
46 24 0,2 10СЗ0БП 110 0,6 380 0,08 В2 10КЛГ
(дуже
густий)
47 2 10,8 10СЗ 82 0,75 380 4,1 В2
Вибіркові рубки- це рубки, під час яких вирубується під час яких
поступово вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку.
Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смугово-поступові)
рубки - це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька
прийомів.
Суцільні - це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю,
за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних
видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню згідно з Правилами
відпуску деревини на пні у лісах України.
Таблиця 2.1
Класифікація способів головних рубок
Система рубок Спосіб рубок
Вибіркові Добровільно-вибірковий:
-слабкої інтенсивності (не більше 10% запасу)
-середньої інтенсивності (11-24% запасу)
-сильної інтенсивності (25-35% запасу)
Суцільні Суцільний:
-вузьколісосічний (ширина 50 і менше)
-середньолісосічний (ширина 51-100м)
-широколісосічний (ширина 101-200м)
Поступова Рівномірно-поступовий:
-дво-триприйомний
Смугово-поступовий:
-дво-триприйомний
Групово-поступовий:
-три-чотириприйомний
Комбіновані -
№ Запас
№ Площа Склад Вік,
кварталу виділу Повнота ,
, га деревостану років м3·га-1
1,5 9СЗ1БП 90 0,55 290
44 13
1,3 8СЗ1БП1ОС 95 0,4 260
44 17
Якщо чергова суцільна лісосіка розміщується через смугу лісу, яка у 2-3
рази ширша за неї, то такий спосіб примикання вважають кулісним.
Передбачається, що залишені смуги лісу будуть зрубані протягом 10 років
такими самими за шириною лісосіками, які примикатимуть одна до одної.
Відмінність рубок з кулісним примиканням полягає у тому, що при
черезсмужних рубках після першої фази залишається незрубаною половина
лісового насадження у кварталі, а при кулісному примиканні на останню
фазу рубки лишається 1/3 або 1/4 частина насадження. Недоліки кулісного
примикання такі ж самі, як і черезсмужного.
Шириною лісосіки
Таблиця 2.3
7СЗ3БП0О Добровільно-
46 3,5 90 0,65 320
3 С вибірковий
середньої
інтенсивності
Добровільно-
46 4,6 10СЗ 90 0,8 500
7 вибірковий
середньої
інтенсивності
Добровільно-
46 2,5 10СЗ0БП 85 0,65 380
13 вибірковий
середньої
інтенсивності
Добровільно-
46 2,1 10СЗ0БП 90 0,65 390
16 вибірковий
середньої
інтенсивності
46 24 0,2 10СЗ0БП 110 0,6 380
Добровільно-
вибірковий
середньої
інтенсивності
Добровільно-
47 1,7 10СЗ 82 0,4 260
5 вибірковий
середньої
інтенсивності
Добровільно-
49 3,6 10СЗ 85 0,6 360
3 вибірковий
середньої
інтенсивності
дерев;
– залишення насінників;
М – запас на 1 га;
V – об’єм одного дерева.
Визначаю площу, яка припадає на одне дерево:
м2.
S = πD2/4 звідки, .
Відомість рубок догляду за лісом на період з 2022 по 2032 роки для соснової господарської секції
Коропського лісництва ДП «Борзнянське лісове господарство»
Номер
Клас Середня
Боні- тет
Повнота
віку висота, м Запас деревостану,
Запас деревос- тану на
м3 ділянці, який намічено
ви- Пло- Склад до рубки
квар- ді- ща, га деревостану Вік, Середній
талу лу- ТЛУ на на ділян-
роки діаметр, см
1 га ці
% м3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Освітлення (ділянки, які потребують рубки)
І 1,5
44 7 0,8 6Сз2Бп1Влч1Дз І/7 В2 0,7 5 4 14,3 0,6
-
І 1 0,8
44 8 1,0 10Сз І/6 3 2,4 25 0,6
В2 -
І
2 0,7
45 30 1,4 5Сз3Бп2Ос0Влч І/6 С3 5 1 14,3 0,1
2
Разом - 3,2 - - - - - - 3,8 34,2 1.3
Проріджування
II
4 4 1,4 9СЗ1БП IV/40 13 0,8 160 224 25 56,0
В2 14
II
28 8 0,6 10СЗ0БП III/25 8 0,7 70 42 14,3 6,0
В2 8
II
10
29 8 2,2 10СЗ0ЯЛЕ0БП III/27 0,75 110 242 20 48,4
12
В2
І
33 13 3,0 9СЗ1БП III/25 10 0,8 110 330 25 82,5
A2 10
І 16
34 2 1,4 10СЗ0ЯЛЕ0БП IV/38 0,9 260 364 33,3 121,2
18
A2
І
34 3 2,7 8СЗ2БП IV/40 16 0,85 250 675 29,4 198,5
A2 18
І 16
34 6 6,1 10СЗ0БП IV/40 0,8 250 1525 25 381,3
18
A2
І
35 4 2,7 10СЗ IV/40 15 0,9 240 648 33,3 215,8
В2 16
І 14
35 6 0,8 10СЗ IV/36 0,7 170 136 14,3 19,4
18
A2
II 7
37 9 4,1 10СЗ0БП III/22 0,8 70 287 25 71,8
10
A2
10
37 10 7,6 9СЗ1БП III/25 І 0,7 100 760 14,3 108,7
В2 12
II 8
38 5 12,0 10СЗ0БП III/23 0,7 70 840 14,3 120,1
8
A2
II 8
40 1 2,9 8СЗ2БП III/24 0,8 70 203 25 50,8
10
В2
Разом 58,1 7865,5 25,2 1986,0
Прохідні рубки
І
45 18 2,2 5СЗ3ДЗ2БП VII/65 23 0,75 300 660 6,6 43,6
В2 28
Іa
45 22 15,7 6СЗ2ДЗ2БП0ВЛЧ VII/65 25 0,8 300 4710 12,5 588,8
B2
28
46 14 0,1 4СЗ6БП VII/70 Іa 26 0,7 280 28 14,3 4,0
32
C2
Іa 24
48 10 2,0 7СЗ2БП1ДЗ0ВЛЧ VII/62 0,8 310 620 12,5 77,5
В2 28
Іa
48 12 0,2 10СЗ VII/62 26 0,7 360 72 14,3 10,3
B3 28
Іa 22
48 14 12,9 8СЗ2КЛГ0ДЗ VI/57 0,7 290 3741 14,3 535,0
B2 32
Іa
48 17 0,4 10СЗ VII/70 27 0,7 390 156 14,3 22,3
B2 32
І 18
48 20 2,6 8СЗ2БП0ЯЛЕ V/46 0,75 220 572 6,6 37,8
22
B2
Іa
49 9 13,9 9СЗ1БП V/48 21 0,7 290 4031 14,3 576,4
В2
24
І 19
49 10 4,1 9СЗ1БП V/49 0,7 230 943 14,3 134,8
24
B2
41
за лісом у масштабі лісництва доцільно передбачити період
повторюваності з кожного виду рубок догляду, який має кратність 5
рокам.
Способи рубок догляду. При проведенні рубок догляду видалення
дерев може проводитися такими способами: селективним, стрічковим,
стрічково-селективним, лінійним, лінійно-селективним, коридорним,
біогруповим. При лінійному способі суцільно вирубують дерева лише у
певних рядах.
Методи рубок догляду. У мішаних насадженнях, як правило, у
молодняках при освітленні і прочищенні, коли головна порода
заглушується другорядними, переважно вирубуються останні, які
займають верхню частину намету. У цьому випадку середній діаметр
дерев, що вирубуються, буде більшим, ніж у дерев, які залишаються на
корені.
Під час рубок догляду у лісах України застосовується, переважно,
комбінований метод, який поєднує принципи низового та верхового
методів. При цьому вибірка дерев з нижньої і верхньої частин намету
деревостану є, приблизно, однаковою. В основу цього методу покладено
розподіл дерев на три категорії за їх господарськими і біологічними
ознаками: кращі дерева (цільові); допоміжні дерева (корисні); дерева,
які потрібно зрубати.
42
3.4 Розрахунок щорічної лісосіки з рубок догляду за лісом
Освітлення (3.3):
Проріджування (3.4):
43
Sn – загальна площа насаджень, які потребують догляду (крім
ділянок другої черги для освітлення і прочищення), га;
аn – середній прийнятий термін повторюваності, роки;
n – вид рубок догляду (для освітлень n=1, для прочищень n=2, для
проріджувань n =3, для прохідних рубок n = 4).
Розглянутий спосіб розрахунку щорічних лісосік призводить до грубих
помилок. По-перше, не враховуються ділянки насаджень, які в даний момент
(момент лісовпорядкувння) не потребують догляду, але через деякий час
(протягом десятирічного ревізійного періоду) будуть мати потребу в ньому.
Такі ділянки ми назвали перспективними, а лісовпорядники – ділянками другої
черги. По-друге, спрощений спосіб розрахунку лісосік не враховує перехід
насаджень з віком з одного виду рубок догляду в інший протягом періоду, який
планується.
З метою усунення негативних наслідків спрощеного розрахунку щорічних
лісосік, доцентом кафедри загального лісівництва УСГА П.М. Мегалінським
був запропонований досконаліший спосіб (1966), який ми називаємо уточненим.
44
,
45
буде поповнювати площі молодняків, що потребують освітлень.Коефіцієнт К
можна визначити, як відношення площі молодняків, що потребують освітлень,
для освітлення:
га;
для проріджувань: ;
га
для прохідної:
га;
46
рубок догляду.Щорічна лісосіка за масою (запасом деревини, що підлягає
вирубці) може бути визначена наступним чином.При розрахованому
середньому відсоткові вибірки запасу для даного виду рубки розрахунок лісосік
здійснюють за такою формулою:
для проріджувань: ;;
для прохідної:
47
У межах розрахункової щорічної лісосіки з кожного виду рубок догляду
підбираються ділянки лісових насаджень - окремими таксаційними виділами
або їх частини для проведення рубок догляду у найближчому році.
При цьому ми користуємося даними отриманими при розрахунку лісосік
уточненим способом. При підборі окремих ділянок для проведення рубок
догляду потрібно дотримуватися певної послідовності. У першу чергу потрібно
призначати до рубок догляду мішані насадження, особливо, якщо склад
деревних порід свідчить про можливе заглушення головної породи
другорядними, а також більш повнотні деревостани та вищими класами
бонітетів.
При розміщенні щорічних лісосік рубок догляду бажана концентрація
ділянок в одному або в суміжних таксаційних кварталах, що дає можливість
провести рубки догляду за єдиною технологічною схемою.Призначені до рубки
догляду ділянки лісу на найближчий рік заносяться у відомість рубок догляду за
формою таблиці
Таблиця 3.2
Відомість ділянок насаджень соснової госпсекції,
які заплановані під рубки догляду на 2022 рік
№№ Склад порід Запас,
Пло- Бонітет/ Повнота
№ кв. виді- до рубки / після Вік м3
ща, га ТЛУ
лів рубки
1 2 3 4 5 6 7 8
Освітлення
І
44 7 0,8 6Сз2Бп1Влч1Дз І/7 В2 0,7 4
І 0,8
44 8 1,0 10Сз І/6 В2 2,4
І
45 І/6 0,7
30 1,4 5Сз3Бп2Ос0Влч С3 1
48
A2
Всього: - 12 - - - - 840
Прохідна
Іa
48 14 12,9 8СЗ2КЛГ0ДЗ VI/57
B2 0,7 3741
49
Рис. 3.2. Технологічна схема лінійного догляду в молодняках:
1 – трактор з трелювальним пристроєм; 2 – кладь хворосту; 3 – дерева, що
ростуть; 4 – зрубані дерева; 5 – пеньки; 6 – трелювальний волок; 7 –
магістральний волок; 8 – навантажувальний майданчик.
При гіршому рості догляд доцільно починати з вирубки кожного шостого
ряду, здійснювати лінійну рубку у три прийоми. Таким чином, після закінчення
лінійної рубки за такою схемою залишаться ряди на відстані 3-4 м один від
одного. Подальший догляд за такими насадженнями необхідно проводити за
селективним принципом з видаленням у рядах гірших дерев.
Переваги технології лінійної рубки:
не потрібна вимітка дерев, що будуть вирубуватися;
дозволяють механізувати не тільки процес звалювання дерев, а
найголовніше – процес видалення зрубаних дерев за межі ділянки;
не призводять до підвищення пошкоджень деревостану снігом і не
викликають помітного зниження приросту деревостану у жердняковому віці.
До недоліків лінійних рубок слід віднести:
необхідність вирубування кращих дерев, які опинилися у намічених
для вирубування рядах;
при несвоєчасних прийомах рубки у дерев може формуватись
однобока крона, що знижує їх стійкість до сніголаму.
50
м. Якщо волоки були влаштовані при догляді за молодняками, то їх можна
використовувати через один. Дерева звалюють верхівками на волок
бензиномоторною пилкою під гострим кутом до волока – 30-40°. Це запобігає
розвороту хлиста при формуванні пачки, значно зменшує пошкодження
підросту, залишених дерев у насадженні та шкідливий вплив на ґрунт.
Трелювання лісопродукції відбувається хлистами, напівхлистами або
сортиментами – трактором типу МТЗ з трелювальним пристроєм або лісовою
лебідкою на верхній склад (рис. 3.4)
51
Рис. 3.3- Технологічна схема розробки лісосік проріджування і прохідних
рубок за середньопасічною технологією:
1 - верхній склад; 2 - магістральний волок; 3 - пасічний технологічний
коридор; 4 - напрямок трелювання; 5 - закруглення технологічного коридору; 6 -
повалене дерево; 7 - трелювальний трактор; 8 - штабель хлистів.
52
РОЗДІЛ 4
Собівартість рубок догляду за лісом
53
- при переважній вибірці дерев з нижньої частини пологу у хвойних
насадженнях середній об’єм дерев, що вирубуються дорівнює 0,7, а у
мішаних – 0,8 від середнього об’єму до рубки;
- при переважній вибірці дерев з верхньої частини пологу середній
об’єм дерев, що вирубуються для всіх насаджень у 1,2 рази більший від
об’єму середнього дерева до рубки;
- при однаковому поєднанні верхової та низової вибірки середній об’єм
дерев, що вирубуються, дорівнює об’єму середнього дерева до рубки.
Для освітлень і прочищень графи 14 і 15 (таблиці 4.1) не
заповнюються.
Якщо під проріджування і прохідні рубки призначено більше як по 5
ділянок, то для кожного з цих видів доцільно вирахувати середні об’єми
дерев, що вирубуються.
Розрахунок технологічної собівартості 1 га рубок догляду здійснюється
за формою таблиці 4.2.
Встановлені раніше запаси, які вибираються (див. таблиця 4.1),
необхідно розподілити для кожного виду рубок догляду за сортиментами.
Такий розподіл проводиться на основі даних, зібраних П. М. Мегалінським і
В. С. Наконечним окремо для хвойних і листяних насаджень. Для освітлень і
прочисток об’єм сортиментів необхідно виразити також у складових метрах
кубічних, оскільки норми виробітку на ці види рубок догляду застосовуються
в цих одиницях. Перерахунок щільних метрів кубічних у складові
виконується на основі коефіцієнтів наведених у додатках.З кожного виду
рубок догляду визначаються затрати на відведення лісосік під рубки. Для
цього можна скористатися такими притримками: середній тарифний фонд
зарплати на відведення 1 га під освітлення і прочистки береться в розмірі 5
гривень, а під проріджування і прохідні рубки – 10 гривень.Сума зарплати
визначається за відповідними розцінками наведеними в додатках.
54
55
Таблиця 4.1
Відомість ділянок для проведення рубок догляду на 2022 р. у насадженнях майстерської дільниці
Коропського лісництва ДП «Борзнянське лісове господарство»
Запас, який
Запас, виру- бується Серед-
Таблич-
м3 Основна ній
№ квар- Вік, Боні- ний
№ Склад Н, м порода, об’єм
Площа, га
Повнота
виділу деревостану на що виру- дерев,
на ній об’єм які
ТЛУ діл % м3 бується
1 дерева, м3 виру-
Д, см ян-
га буються,
ці
м3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Освітлення
І 1,5 0
І/7 14,
44 7 0,8 6Сз2Бп1Влч1Дз В2 - , 54 0,6 Бп - -
3
7
І 1 0,8
44 8 1,0 10Сз І/6 3 2,4 25 0,6 - - -
В2 -
І
2 0,7
45 30 1,4 5Сз3Бп2Ос0Влч І/6 С3 5 1 14,3 0,1 Бп - -
2
3,
Разом - 3,2 - - - - - - 34,2 1.3
8
Проріджування
II
4 4 1,4 9СЗ1БП IV/40 13 0,8 160 224 25 56,0 Сз 0,101 0,07
В2 14
II Сз
10
29 8 2,2 10СЗ0ЯЛЕ0БП III/27 0,75 110 242 20 48,4 0,064 0,05
12
В2
І Сз
33 13 3,0 9СЗ1БП III/25 10 0,8 110 330 25 82,5 0,043 0,03
A2 10
І 16 Сз
34 2 1,4 10СЗ0ЯЛЕ0БП IV/38 0,9 260 364 33,3 121,2 0,18 0,13
18
A2
І Сз
34 3 2,7 8СЗ2БП IV/40 16 0,85 250 675 29,4 198,5 0,18 0,13
A2 18
І 16 Сз
34 6 6,1 10СЗ0БП IV/40 0,8 250 1525 25 381,3 0,18 0,13
18
A2
І Сз
35 4 2,7 10СЗ IV/40 15 0,9 240 648 33,3 215,8 0,16 0,11
В2 16
І 14 Сз
35 6 0,8 10СЗ IV/36 0,7 170 136 14,3 19,4 0,18 0,13
18
A2
І Сз
35 7 2,0 10СЗ IV/40 16 0,9 260 520 33,3 173,2 0,17 0,12
В2 16
15 Сз
35 9 0,3 8СЗ2БП III/29 Іa 0,9 240 72 33,3 24,0 0,20 0,14
В2 18
35 16 3,1 10СЗ0БП IV/33 III 9 0,85 105 325,5 29,4 95,7 Сз 0,043 0,03
В2 10
13 Сз
35 17 3,0 10СЗ0БП III/30 І 0,9 180 540 33,3 179,8 0,101 0,07
В2 14
II 7 Сз
37 9 4,1 10СЗ0БП III/22 0,8 70 287 25 71,8 0,037 0,03
10
A2
10 Сз
37 10 7,6 9СЗ1БП III/25 І 0,7 100 760 14,3 108,7 0,064 0,05
В2 12
II 8 Сз
38 5 12,0 10СЗ0БП III/23 0,7 70 840 14,3 120,1 0,026 0,02
8
A2
II 8 Сз
40 1 2,9 8СЗ2БП III/24 0,8 70 203 25 50,8 0,037 0,03
10
В2
7865,
58, 25,2 1986,0
Разом 5
1
Прохідні рубки
І Сз
45 18 2,2 5СЗ3ДЗ2БП VII/65 23 0,75 300 660 6,6 43,6 0,69 0,49
В2 28
Іa Сз
45 22 15,7 6СЗ2ДЗ2БП0ВЛЧ VII/65 25 0,8 300 4710 12,5 588,8 0,69 0,49
B2
28
Іa Сз
46 14 0,1 4СЗ6БП VII/70 26 0,7 280 28 14,3 4,0 0,92 0,64
C2
32
Іa 24 Сз
48 10 2,0 7СЗ2БП1ДЗ0ВЛЧ VII/62 0,8 310 620 12,5 77,5 0,69 0,48
В2 28
Іa Сз
48 12 0,2 10СЗ VII/62 26 0,7 360 72 14,3 10,3 1,13 0,79
B3 28
Іa 22 Сз
48 14 12,9 8СЗ2КЛГ0ДЗ VI/57 0,7 290 3741 14,3 535,0 0,83 0,58
B2 32
Іa Сз
48 17 0,4 10СЗ VII/70 27 0,7 390 156 14,3 22,3 1,13 0,79
B2 32
І 18 Сз
48 20 2,6 8СЗ2БП0ЯЛЕ V/46 0,75 220 572 6,6 37,8 0,34 0,24
22
B2
Іa Сз
49 9 13,9 9СЗ1БП V/48 21 0,7 290 4031 14,3 576,4 0,45 0,32
В2
24
І 12 Сз
49 10 4,1 9СЗ1БП V/49 0,7 230 943 14,3 134,8 0,28 0,20
24
B2
1553
Разом 54,1 13,0 2030,4
3
Сума зарплати визначається за відповідними розцінками наведеними в
додатках. Проведення освітлень і прочищень необхідно здійснювати
моторизованими інструментами ранцевого типу, наприклад, „Секор – 3”.
При застосуванні норм виробітку і розцінок на проріджування і прохідних
рубках, які проводяться механізованим способом, необхідно віднести сосну,
кедр, осику, липу і вільху до групи хвойних і м’яколистяних порід; дуб, бук,
граб, в’яз, ясен, клен – до групи твердолистяних; і березу – до хвойних і
м’яколистяних порід за нормами на вирубування, а обрізку сучків, трелювання,
розкряжування – до групи твердолистяних порід за нормами на останні роботи.
Сума заробітної плати на відведення лісосік та проведення рубок догляду
складає розмір тарифної зарплати.
При механізованій заготівлі деревини на рубках догляду необхідно
враховувати кількість машино-змін мотокущорізів і бензопил. Якщо до складу
комплексної бригади на проріджуванні та прохідній рубці входить 5 чоловік
(звалювальник, помічник звалювальника і 3 лісоруби), то кількість машино-
змін бензопил дорівнюватиме п’ятій частині відпрацьованих людино-днів;
якщо ж до складу комплексної ланки на догляді за молодняками входить 2
чоловіки (моторист „Секор-3” і лісоруб), то кількість машино-змін
мотокущорізу дорівнюватиме половині відпрацьованих людино-днів. Машино-
зміна бензопил і мотокущорізу вітчизняного виробництва приблизно дорівнює
25 гривень, а зарубіжних – 35 гривень.
Загальну суму зарплати з кожного виду рубок догляду ділять на площу і
таким чином встановлюють собівартість 1га догляду. Собівартість 1 га., рубок
наведена у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Дерев
Норма виробітку, м3
вирубу
менти зарплати,
вирубується, м3
є-
грн
Площа, га
Запас, що
ться
Середн
за Кількість Вартість
ій Об’єм, за
відве машино- машино-
об’єм скл. м3 заготівлю
дення змін змін
хлиста,
м3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Освітлення
Хмиз 0,48
довжиною 4,8 7,30 0,65 11,8 57,80
9
до 2,0 м
Бп Хмиз 12 79,95 0,39 39 118,95 148,69
0,8 0,6
довжиною 0,12
8,72 0,12 9,95 10,15
понад 1,02
2,0 м
Бп Хмиз 0,48 7,30 0,65 11,8 15 57,07 82,22 0,39 39 121,22 121,22
1,0 0,6 довжино 4,8 9
ю до 2,0
м
Хмиз 0,12 10,15
8,72 0,12 9,95
довжино 1,02
ю до 2,0
м
Бп Хмиз 0,08 7,30 0,11 11,8 9,51
довжино 0,8 9
ю до 2,0 28,00
1,4 0,1 м 21 32,21 0,07 7 39,21
Хмиз 0,02 1,70
8,72 0,02 9,95
довжиною 0,17
до 2,0 м
Проріджування
Ділові 2,4 9,3 38,8 111,55
круглі лісо- 4 5 6
8,4
матеріали
довжиною
до 2,5 м
Ділові 2,70 25,76 35,41 694,03
круглі лісо-
19,6
матеріали
довжиною
2,5-8,0 м
1,4 Сз/0,07 56,0
Дров’яні 2,52 14,49 37,66 28 421,80 1255,38 16,49 4947 6202,38 4430,27
11,2
круглі лісо-
матеріали
Хмиз
5,6
довжиною
до 2,0 м
Хмиз
5,6
довжиною
понад 2,0 м
Відходи 5,6
2,2 Сз/0,03 33,0 Ділові 5,0 1,6 5,6 56,3 44 281,50 1273,54 5,87 1743 3016,54 1371,15
круглі лісо- 8 2 0
матеріали
довжиною
2,5 м
Ділові 1,86 15,18 50,91 588,01
круглі лісо-
11,55
матеріали
довжиною
2,5-8,0 м
Дров’яні 1,74 8,54 54,55 360,03
6,6
круглі лісо-
матеріали
Хмиз
3,3
довжиною
до 2,0 м
Хмиз
3,3
довжиною
понад 2,0 м
Відходи 3,3
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: