Филь Богдан 1ФБ-21

Практична робота №
Тема. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу

Хід роботи
1.Вид. Критерії виду. До яких критеріїв належать зовнішні ознаки рослин та
тварин. Які критерії можна визначити за допомогою спеціальних приладів
та методів дослідження.

Вид — сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю

морфологічних, фізіологічних і біологічних ознак, у природних умовах вільно
схрещуються між собою і займають певний ареал.

Критерії виду — ознаки подібності між особинами одного виду, а також

ознаки, за допомогою яких один вид відрізняють від іншого.

1)Морфологічний — сукупність подібностей особин виду за будовою. До

нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей
будови органів та їхніх систем.

2)Фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності

особин одного чи різних видів.

3)Біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних

реакцій, притаманні для особин певного виду.

4)Географічний — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють

певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів,
і площа та контури ареалів є видовою ознакою.

5)Екологічний — це особливості факторів середовища, необхідні для

життєдіяльності особин.

6)Генетичний — полягає у схожості ДНК окремих представників або груп

особин.

7)Цитологічний — стосується вивчення каріотипів організму певного виду.

8)Етологічний — зводиться до вивчення особливостей поведінки тварин

певного виду.
9)Історичні — види, які не розрізняються за загальноприйнятими в
діагностиці певної систематичної групи макроморфологічними критеріями,
проте відрізняються за всіма іншими ознаками, відносяться до видів-
двійників.

Немає жодного абсолютного критерію, тому для характеристики виду

використовують сукупність кількох критеріїв. Критерії тісно пов’язані між
собою і визначають якісну характеристику виду.

Зовнішні ознаки рослин та тварин належать до екологічного критерію.

За допомогою спеціальних приладів та методів дослідження можна

визначити біохімічний, фізіологічний та генетичний критерії.

2.Розглянути рослини двох видів одного роду конюшину повзучу та

конюшину лучну. Порівняти зовнішню будову листків, стебел, суцвіть та
інших органів двох рослин. Визначити риси подібності та відмінності.

Конюшина повзучя Конюшина лучна

 Ознаки Конюшина повзучя Конюшина лучна

Стебло: Стебло голе, сланке або Замість головного

висхідне, розгалужене, стебла розвивається
часто порожнисте, 10— багато гілок заввишки
35 см заввишки. 50—80 см. Загальна
кількість стебел однієї
рослини досягає 25—30.
Гілки бувають висхідні й
лежачі, порожнисті й
виповнені.
Листки: Листки довгочерешкові, Листя трійчасті з
трійчасті; листочки яйцевидними
оберненояйцевидні, листочками, знизу
дрібнозубчасті. опушені.
Коренева система: Мочкуватого типу із Рослина з стрижневою
розгалуженим бічним кореневою системою
корінням і укороченим
головним коренем.

Суцвіття: головка кулясті або овальні

головки
Квітки: Квітки дрібні, Квітки малі, сидячі, з
неправильні, білі, блідо- червоно-фіолетовим
рожеві або блідо-жовті, віночком. Кожна квітка
у головчастих кулястих має чашечку з п'ятьма
суцвіттях на довгих чашолистиками, віночок
квітконосах. Цвіте у з п'ятьма пелюстками,
травні — вересені. маточку і 10 тичинок.
Плоди: Плід — біб. Плід — яйцевидний
однонасінний біб
Цвіте: Цвіте у травні — Цвіте з травня до
вересені. вересня.

Спільні риси:

• трав’янисті рослини;

• мають стрижневу кореневу систему;

• трійчасті листки;

• квітки зібрані в суцвіття — голівки;

• плід — біб з невеликою кількістю насінин;

Відмінні риси: конюшина повзуча нижча за лугову, має менші розміри

суцвіття й квіток. У повзучої конюшини квітки білі, у лугової — рожеві. Плід
повзучої конюшини видовжений, містить 3-4 насінини, плід лугової —
кулястий, однонасінний. Конюшина повзуча — багаторічна рослина, лугова —
переважно дворічна.

3.Дати характеристику морфологічного, екологічного та географічного

критеріїв( етологічного)

Лев

Царство: Тварини

Тип: Хордові

Клас: Ссавці

Ряд: Хижі
Підряд: Котовиді

Родина: Котові

Підродина: Пантерові

Рід: Пантера

Вид: Лев

Морфологічний критерій:
Самці важать 150—225 кг, в окремих випадках — до 240 кг при довжині тіла
без хвоста 1,7-2,5 м, хвіст — 90-110 см, висота в загривку 90-125 см. Маса
самиць становить 100—150 кг, в окремих випадках до 160 кг.

Екологічний критерій:
Леви живуть у різноманітних середовищах існування: на луках, у відкритих
лісах, густих щітках та саванах. У різні історичні часи вони були знайдені у
великих регіонах Європи, Африки та Азії.

Сьогодні вони в основному зустрічаються в Африці та деяких популяціях в

Азії, де вони живуть під суворою охороною в Національному парку Гір та
заповіднику дикої природи в Індії.

Африканські види, як правило, живуть у рівнинах або саванах, де є велика

кількість трав і здобичі, переважно копитних ссавців. Їх також можна зустріти
в лісистих регіонах, чагарниках, гірських і напівпустельних районах. Він
відсутній у закритих лісах та тропічних лісах.

Етологічний критерій:
Леви мешкають у степах і саванах і полюють на тварин середнього і великого
розміру, насамперед, на копитних. Здобувати великих тварин (буйволів і
жираф) їм допомагає колективний спосіб життя. Леви розходяться і займають
певні позиції. Є леви-загоничі, вони підкрадаються до жертви на невелику
відстань, після чого кидаються на здобич, спрямовуючи вибрану тварину на
групу, що очікує в засідці. Самець допомагає завалити велику здобич, якщо
потрібна груба сила і вага.

У сутінках тактика полювання міняється, левиці одна за одною безшумно

прямують у темряві і оточують стадо копитних. Якщо самці допомагають їм,
декілька грізних рикань поженуть переляканих тварин туди, де їх чекають
леви. Таким чином вони живляться великими тваринами такими як слон,
носоріг, бегемот, великі буйволи, прудконогі газелі. Ще вони рідко
нападають на них зграєю.

Коли зебр і гну багато, леви харчуються майже виключно ними. Лев зазвичай
їсть раз на два-три дні, але здатний обходитися без їжі кілька тижнів.
Серйозною небезпекою голод стає після того, як стада починають сезонну
міграцію по рівнинах. Так, левиця з безпорадними новонародженими
левенятами іноді залишається сама, коли стада копитних мігрують, а за ними
мігрує і її прайд.

Леви поїдають здобич в суворо встановленому порядку: спочатку

розпорюють черевну порожнину і з'їдають серце, печінку і нирки, а потім
м'ясо разом зі шкурою. Панівний самець їсть першим, навіть якщо ніякої
участі в полюванні не брав. Якщо дичини в цей час року багато, і він не надто
голодний, то інші члени прайду теж можуть бути допущені до бенкету.
Інакше вони вимушені чекати, поки він не насититься, і лише тоді уривають
свою частку. Левенята їдять останніми, якщо для них ще щось залишається, і
нерідко панівний самець стежить, щоб вони отримали хоч які-небудь
залишки.
Висновок:
Жоден із критеріїв окремо не можна застосовувати для визначення виду.
Охарактеризувати вид можна лише за сукупністю всіх критеріїв.