08.

05
Практична Робота
Проаналізуйте зміни, що відбувалися в суспільно-економічному житті Японії,
Китаю та Туреччини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У чому полягала
особливість процесів модернізації в кожній з країн?

В кінці ХІХ і на початку ХХ століть Японія, Китай і Туреччина зазнали значних

змін в суспільно-економічному житті, що їхній подальший шлях розвитку став
дуже різним.

Японія пройшла через індустріальну революцію, стала однією з провідних

промислових держав світу і впродовж 40-50 років досягла одного з найвищих
рівнів економічного розвитку. Основні рушійні сили модернізації в Японії були
зосереджені на вдосконаленні виробничих технологій, розширенні ринків збуту
та національному захисті. Японська індустрія була зосереджена на виробництві
товарів масового споживання та високотехнологічної продукції. Однією з
ключових рис модернізації Японії була висока роль держави в економіці, яка
підтримувала промисловість, інфраструктуру та національну безпеку.

Китай в той же час зазнав складнощів у процесі модернізації, що було пов’язано

зі складним соціально-політичним контекстом та наявністю сильного впливу
феодальних структур. Однією з причин затримки в розвитку було крихітне число
змін, які були проведені, тому що Китай був занадто великим, аби швидко і
ефективно впроваджувати модернізаційні реформи. Крім того, китайська
економіка мала значну залежність від зовнішньої торгівлі, а це призвело до
економічного залежності від іноземних держав.

У Туреччині однією з основних рушійних сил модернізації була політика

реформатора та державного діяча Кемаля Ататюрка, який очолив країну після
Першої світової війни. Ататюрк проголосив Туреччину за секулярну, національну
та демократичну державу, відкинувши вплив традиційного ісламського світу.
Що стосується економіки, Туреччина перейшла від феодальної до
індустріальної економіки. Були проведені реформи, що мали на меті збільшення
ролі промисловості в економіці, зокрема створення нових промислових
підприємств та розвиток машинобудівної промисловості. Також були проведені
реформи з підвищення рівня землеробства та розвитку інфраструктури.