МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

У ТАБЛИЦЯХ ТА СХЕМАХ
 сукупність писаних і
різновид мистецтва,
друкованих творів
мистецтво слова, що
певного народу,
виражає дійсність у
епохи, людства
художніх образах,
створює нову художню
реальність за законами
краси

ЛІТЕРАТУРА

результат творчого
процесу автора,
зафіксований у
відповідному тексті за
допомогою літер

2
 ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ВСІХ ТВОРІВ ЛІТЕРАТУРИ

ЗА РОДАМИ
ЛІРИКА ЕПОС ДРАМА

ЗА ВИДАМИ
ПОЕЗІЯ ПРОЗА ДРАМАТУРГІЯ

ЗА ЖАНРАМИ
ДРАМА-
ЛІРО-ПОЕТИЧНІ ЕПІЧНО-ПРОЗОВІ
ДРАМАТУРГІЧНІ

3
 ХУДОЖНЯ МОВА
(мова художньої
літератури)

ЕВФОНІЯ
СИНТАКСИЧНІ
ХУДОЖНЯ ЛЕКСИКА (ОСОБЛИВОСТІ
ФІГУРИ
ЗВУЧАННЯ)

епітети, порівняння,
повтор, паралелізм, милозвучність, ритм,
алегорія, метафора,
антитеза, інверсія, рима, анафора, епіфора,
синекдоха, перифраз,
риторичні запитання, алітерація, асонанс,
символ, архаїзми,
звертання, оклики дисонанс, звукові
неологізми, діалктизми,
тощо повтори
слов'янизми тощо

ЗАГАЛЬНОНАРОДНА
СЛОВО ЛЕКСИКА, ОБМЕЖЕНА
СФЕРОЮ
ЛЕКСИКА СТИЛІСТИЧНОГО
СПРЯМУВАННЯ

ПРЯМЕ
ЗНАЧЕННЯ
СЛОВА

ПЕРЕНОСНЕ
ЗНАЧЕННЯ
СЛОВА
-
ТРОПИ

4
 ЕПІТЕТИ •"А земля лежить медова"
(художнє означення, М.Рильський
що підкреслює якусь •"Покличу тебе до зеленого
властивість чи рису шлюбу" Д.Чередниченко
предмета, явища й
викликає до нього
певне ставлення)

ПОРІВНЯННЯ •"Блукай та їж недолі хліб і вмри,

(зіставлення двох як гордий флоренцієць" Ю.Клен ЗОБРАЖАЛЬНІ
предметів, явищ, •"Мов водопаду рев, мов битви ЗАСОБИ
подій за їх гук кривавий, так наші молоти
спільними гриміли раз у раз" І.Франко
ознаками)

МЕТАФОРА •"Земле, поорана МЕТОНІМІЯ • "Подати рушники" (вийти

(образний вислів, у горем, лихом засіяна заміж)
якому ознаки одного (перенесення назви • "З'їсти повну тарілку" (з'їсти
предмета чи дії
чорним" М.Рильський одного явища на всю страву)
переносяться на •"Пакіл неба цвіте інше, що перебуває з • "Клас читав Шевченка" (книга
інший на підставі глечиками хмар" ним в тісному написана письменником)
подібності між ними) В.Голобородько зв'язку)

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ СИНЕКДОХА
(УОСОБЛЕННЯ - • "Ще вечір спав в (ВИД МЕТОНІМІЇ) •"Воїн врятував світ від
ВИД МЕТАФОРИ) очеретах" (художній вислів, фашистської чуми"
(якщо ознаки і заснований на заміні •"Мріяти про обручку"
властивості людей А.Малишко однини множиною,
цілого його частиною (тобто "мріяти про
або якихось живих
істот перенесено на
• "А море спить" або навпаки, одруження")
неживий предмет чи Т.Мельничук загального - назвою
природне явище) конкретного)

ОКСИМОРОН •"живий труп"

•"З'їсти гору горіхів" (поєднання
•"гарячий сніг"
ГІПЕРБОЛА •"Та й виріс хлопець аж контрастних за
значенням слів, у •"серце слуха смертний
(художнє до неба" результаті якого сміх"
перебільшення) •"Дніпро горами хвилі розкривається •"так смутно прекрасні
суперечлива сутність
підійма" (Т.Шевченко) позначуваного)
осіннії дні"

•"тихше води, нижче • "Пам'ятай, Махтумкулі, що ти

ЛІТОТА трави"
СФРАГІДА
гість на цій землі"
• "Антонич був хрущем і жив
(художнє •"з'ївши крихту хліба" (згадка автором свого колись на вишнях, на вишнях
применшення) •"до сусіднього села двічі імені або прізвища у тих, що їх оспівував
палицею кинути" віршовому творі) Шевченко" (Б.-
І.Антонич)

АНТИФРАЗИС • "Академік знову одержав

(образне двійку" ІРОНІЯ • "Добрий у нас пан: не
(тонка, прихована
вживання слова •"Я - алкоголік страченої насмішка, вживання слова б'є, не лає...лише шкуру
в протилежному суті, її Сізіф, алхімік і у творі в протилежному
знімає"
значенні)
значенні, часто з мурах" (Л.Костенко)
іронією)
ГУМОР
(доброзичливий сміх, • "Якби моя бабуся
ПЕРИФРАЗА
спрямований на
викриття певних вад
встали" О.Вишня
•"джерело знань" (книга)
(троп, заснований людського характеру)
•"перлина Криму" (Ялта)
на заміні назви
обєкта описом •"благородні птахи" САТИРА
його суттєвих (лебеді)
(гостре висміювання
• "Сон", "Кавказ"
ознак, характерних •"чорне золото" (вугілля) всього нечесного, Т.Шевченко
рис) несправедливого) 5
 ЕПІФОРА ГРАДАЦІЯ
АМПЛІФІКАЦІЯ (повторення слів, (розташування слів або
(нагромадження групи слів, схожих виразів у відповідності
однорідних мовних звуків у кінці зростання (висхідна
засобів - синонімів, суміжних відтінків градація) чи зниження
епітетів, порівнянь, тексту) (спадна градація)
антонімів тощо) ступеня їхньої
«Насторожена, значимості)
трохи перелякана. «Дере коза лозу, а
Пригорталась ціла вовк козу, а вовка
– гаряча, гнучка, мужик, а мужика
тріпотлива…» пан, а пана юрист,
АНАФОРА У.Самчук а юристу – чортів АНТИТЕЗА
(повторення слів,
триста» (зіткнення в
групи слів, одному
«-У тебе задовгі руки, -
схожих звуків на контексті прямо
сказав Прокруст, -
початку суміжних Відрубаємо – і ти протилежних
компонентів будеш щасливий. «Я тоді з твоїм понять)
тексту) -У тебе задовгі ноги, ім'ям вмираю
«Не дивись у сніги сказав Прокруст, - і в твоєму імені
на дорогу оту, Відрубаємо – і ти живу»
Не дивись на будеш щасливий.»
заячий слід у Н.Кир'ян
В.Симоненко ХІАЗМ
сльоту» (перехресне,
ІНВЕРСІЯ М.Вінграновський зворотно
(порушення симетричне
звичайного розташування
«Заквіт
порядку осінній однакових слів у
розташування «Багатому сум, суміжних
членів речення) і чорт ВИРАЖАЛЬНІ осінній конструкціях)
гроші ЗАСОБИ сум
носить» заквіт»
СТИЛІСТИЧНІ
РИТОРИЧНЕ
ЕЛІПСИС
ФІГУРИ «Хто серця
ЗАПИТАННЯ
«Ситий чистого добро
(випущення голодного не Злобою (емоційне
структурно розуміє, старий чорною заперечення у
важливого члена – молодого, поборе?» формі запитання,
речення) багатий – М.Рильський» яке не потребує
відповіді)
«І виноград, і
«Гримить! водоспад удолі, і сад,
Благодатная пора і дзвінкодзвонні
наступає, солов’ї, і їх пісні,
КІЛЬЦЕ Природу розкішная немов фонема «і», і
дрож пронимає… гай, і водограй, і
(повторення
однакових слів або Гримить!» край на волі» ПОЛІСИНДЕТОН
І.Франко Б.-І.Антонич (БАГАТОСПОЛУЧНИКОВІСТЬ)
висловів на (багатосполучникова
початку і в кінці сурядність)
речень, строфи чи «Зимовий вечір.
абзаца) Тиша. Ми.»
П.Тичина «Будь мені,
«О, Боже неначе скарб
правий!Тяж Сезама, -
кий гріх від Ключ
РИТОРИЧНЕ літ колишніх
ліг над
пропав…»
УМОВЧАННЯ
Б.Лепкий
ЗВЕРТАННЯ нами!» АСИНДЕТОН (АПОСІОПЕЗА)
(називання (БЕЗСПОЛУЧНИКОВІСТЬ)
(зумисний обрив
адресата або його (поетичне мовлення, з висловлення в
ознак, яке не якого усунені розрахунку на творче
передбачає сполучники задля завершення його
встановлення стислості вислову) адресатом)
контакту)

6
 СТИЛІСТИЧНІ

ЗАСОБИ

7
 АЛІТЕРАЦІЯ
(повторення приголосних звуків)

• "Не буде з швачки багачки, а з ткача - багача"

• "І потім в дар тобі приносять з пожару вкрадений покров!"

(Т.Шевченко)

АСОНАНС
(повторення голосних звуків)

• "Було червоне поле бою"

• "Корови моляться до сонця, що полум'яним сходить маком"
(Б.-І.Антонич)

ЗВУКОПИС
(система звукового інструментування (алітерація +
асонанс), спрямована на створення звукового
образу)

• "Над бором хмари муром" (П.Тичина)

• "Тінь там тоне, тінь там десь" (П.Тичина)

• "Блакитна Панна" М.Вороний

ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ
(відтворення за допомогою звуків людської мови
крику тварин, співу пташок, звучання різних
предметів)

• "Хлип...хлип...Дайте мені на хліб!" (Є.Плужник)

• "Жду твоїх вітрил я - тінь там тоне, тінь там десь..."
(П.Тичина)

ЗВУКОВА АНАФОРА (початковий повтор)

• "Вивчають скорочені курси естетики

Погромів Петлюри і кар Колчака"
8
 ЕЛЕМЕНТИ
ВІРШУВАННЯ

ВІРШ

ВІРШОВИЙ
Різнорядкова РЯДОК
строфа СТРОФА
Рівнорядкова
строфа

фонічно викінчена віршова

сполука (група віршованих
рядків), яка повторюється в
поетичному творі, об’єднана
спільним римуванням,
представлена інтонаційно та
ритміко-синтаксичною
цілісністю

ДИСТИХ ДЕЦИМА
СОНЕТ
(двовірш) (десятивірш)

ТЕРЦЕТ НОН
ТРІОЛЕТ
(тривірш) (дев'ятивірш)

КАТРЕН ОКТАВА
РОНДО
(чотиривірш) (восьмивірш)

СЕКСТИНА
П'ЯТИВІРШ
(шестивірш) РУБАЇ...

9
НАГОЛОШЕНИЙ
СКЛАД

СТОПА
НЕНАГОЛОШЕНИЙ
СКЛАД

•"На майдані пил спадає ."

ХОРЕЙ (П.Тичина)
(перший склад наголошений) • __' __ / __'__ / __'__ / __'__

•"Вишневий цвіт
З вишневих віт
ЯМБ Вишневий вітер
(другий склад наголошений) Звіває з віт." (І.Драч)
•__ __'/ __ __'/ __ __'

•"Рученьки терпнуть,
СИЛАБО –
ТОНІЧНА
ДАКТИЛЬ злипаються віченьки,
(наголос на першому Боже, чи довго тягти?"
СИСТЕМА (П.Грабовський)
ВІРШУВАНН складі) •__'__ __/ __'__ __/ __'__ __

АМФІБРАХІЙ •"Не раз ми ходили в дорогу,

Не раз ми вертали до хати"
(наголос на другому (П.Грабовський)
складі) •__ __'__/ __ __'__/ __ __'__

•"Обриваються звільна всі

АНАПЕСТ пута,
(наголос на третьому Що в'язали з давнім
життєм" (І.Франко)
складі) •__ __ __'/ __ __ __'/ __ __ __'

• "Я єсть народ, якого правди

СПОНДЕЙ
(обидва склади сила" (П.Тичина)
наголошені) • __'__'/ __ __'/ __ __'/ __ __'/ __ __'/ __

• "Ніким звойована ще не
ПІРИХІЙ
(обидва склади була" (П.Тичина)
ненаголошені) • __ __'/ __ __'/ __ __ / __'__'/ __ __'
10
 ЧОЛОВІЧА
(наголос на •"Як зараз бачу: з-за ріки
РИМА – останньому Дві кручі наче маяки..."
співзвуччя складі)
в
закінченні
віршованих
рядків

ЖІНОЧА •"Одна зелена, чорна друга

(наголос на
передостанньому складі) Чи вічне сонце, чи зав'юга..."

•"Рученьки терпнуть,
ДАКТИЛІЧНА злипаються віченьки...
(наголос на
третьому від
З раннього ранку до
кінця складі) пізньої ніченьки"
П.Грабовський

•"Як була я молодою

ГІПЕРДАКТИЛІЧНА
преподобницею,
(наголос на четвертому Повісила фартушину над
від кінця складі)
віконницею"
Т.Шевченко

МЕЧ::ПЛЕЧ,
ПРОСТИМ:: ЛАСКАВИМ,
РІКИ::МАЯКИ::ВІКИ

«Біліли зорі, мов кульбаба,

І місяць ріс, мов молочай,
НИВАХ::НЕЖИВА, Як поле ширшало під
вітром,
ГОРИТЬ::ГОРЕ, Коні прийшли до водопою»
НЕНЬКИ::СЕРДЕНЬКО (Патриція Килина)

11
 ВИДИ
РИМУВАННЯ

12
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Аврахів Г.Г. Виховання в наймолодших розуміння естетичної природи
художнього твору.// УМЛШ. – 1990.-№2.-С.60
2. Бандура О.Основи теорії літератури. – К.:Рад.шк.,1961.
3. Бандура О. Мова художнього твору. Серія «Бесіди про літературу». К.,
«Дніпро», 1964.
4. Бондаренко І.І.Стиль та принципи його аналізу.// УМЛШ.-1982.-№10.-
С.26.
5. Волиневський К.Основи теорії літератури.-К.:Рад.шк.,1969.
6. Гуковський Т.О.Вивчення літературного твору в школі.// Література і
виховання.Зб.матеріалів.-К.,1989.-С.141-144.
7. Зубожко Н.Я.Особливості вивчення лірики та її виховне значення.//
УМЛШ.-1988.-№4.-С.24.
8. Кациельсон А. Краса і сила віршованого слова. Серія «Бесіди про
літературу». К., «Дніпро», 1964.
9. Козлов А.В., Козлов Р.А. Азбука літературознавства: Навчально-
методичний посібник.-Кривий Ріг,2001.-200с.
10. Пасічник Є.А.Аспекти і прийоми аналізу художнього твору.//УМЛШ.-
1982.-№8.-С.30.
11. Самостійна робота учнів у процесі вивчення літературного твору.//
Степанишин Б.У. Література-вчитель-учень.-К.,1993.-С.95-137.
12. Теорія літератури.-К.:Вища школа,1975.
13. Українська література.//Неділька В.Я.,Петик В.Г.-К.:Вища шк.,1976.
14. Фролова К.П.Аналіз художнього твору (посібник для вчителів).-
К.:Рад.шк.,1975.

13