Рівень ІІІ

1. Популярність «Одіссеї» обумовлена тим, що текст твору, по-перше, динамічний за

сюжетом (це не опис воєнних дій, а подорож), по-друге, сповнений фольклорними та
казковими історіями. Така насиченість творів завжди приваблювала читачів, незалежно від
країни та поколінь. Головний герой поеми "Одіссея" - зразок сміливості, мужності,
мудрості, винахідливості та справедливості. Такі люди, як Одіссей, приносять багато
користі за всіх часів, і хотілося б, щоб їх було більше і в наш час. І ще добре, якщо є такий
друг – розумний, сміливий, сильний, надійний і водночас добрий і справедливий.

2. Алегорія подорожі Данте – це пошук правильного духовного шляху для людини, оточеної
гріхами, спокусами та пристрастями. Вибір дороги – це пошук сенсу життя. Головна дія
розгортається у душі ліричного героя. Вся подорож здійснюється у свідомості поета.
Пізнавши, чим є крах, пройшовши колами пекла, у душі поета відбуваються зміни, він
піднімається до усвідомлення найважливіших істин про світ і себе.
Рівень 4
Гамлет – позитивний чи негативний герой трагедії?
На мою думку, Гамлета не можна з упевненістю вважати ні негативним героєм, ні позитивним,
оскільки в ньому простежуються риси як першого, так і другого.
У п’єсі Шекспіра «Гамлет» Гамлет виступає як герой, що страждає від надмірного впливу емоцій і
не здатен керувати своїми почуттями. Він хвилюється і не виправдує довіру своєї коханої,
використовуючи її любов для вирішення своїх проблем. В результаті Гамлет відхиляється від
реальності і зневажає свою життєву ситуацію, що призводить до трагічних наслідків. Гамлет є
прикладом людини, що не здатна правильно володіти своїми емоціями і прийняти
відповідальність за свої дії. Це виділяє його з негативної сторони.
Тим не менш, Гамлет керується благими цілями і прагне справедливості. Але на своєму шляху до
правди він заплутується у власних почуттях і, варто визнати, перестає розрізняти добро і зло. Не
зайвим буде сказати, що він і справді «збожеволів» - те, з якою легкістю він приймає вбивство
Полонія, коли це саме його руки були в крові, лякає.
«Прощавай, вертлявий, дурний клопітун!
Тебе я сплутав із кимось важливіше.
Ти бачиш, метушливість не до добра.»
Для позитивного образу Гамлета досить його гуманістичних переконань і того, що він, чи добре,
чи погано, але виконує обов'язок помсти — для публіки шекспірівських часів, можливо, друге
було важливіше, для самого Шекспіра, мабуть, усе-таки перше.
У п'єсі Гамлету протиставляється Клавдій - антигерой. Негативних відгуків про короля в тексті
трагедії достатньо, але всі вони належать Гамлету, причому майже завжди в контексті
протиставлення батькові, чиї переваги герой настільки гіперболізує, що виникає підозра в
неповній об'єктивності цих дифірамбів, яку, звичайно, цілком можна пояснити синівською
любов'ю та білью втрати. Але, відповідно, з тієї ж причини можна запідозрити Гамлета і в
перебільшенні недоліків Клавдія, які не дуже й конкретні.
«Два місяці як помер… Двох не буде.
Такий король! Як світлий Аполлон
У порівнянні із сатиром.»
Отже, особистість Гамлета можна розглянути з багатьох сторін і виявити багато різних рис.
Можна оцінити його поведінку як шляхетну, можна - як мстиву, а можна - як поведінку втраченої
людини. Для кожного тут складеться своя думка. Для мене Гамлет - центральна постать, і,
зрозуміло, як до головного героя, до нього я відчуваю симпатію. Однак він довгий час так і
залишиться персонажем, що не визначився, - заплутаним, неоднозначним, але, найголовніше,
людяним.